лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Темп приросту (Tпрt) — це відношення абсолютного приросту до початкового або попереднього (базисного), виражене у процентах:
базисний
;
ланцюговий
.
Темп приросту можна обчислити відніманням 100 % від відповідного темпу зростання:
Tпрt = Tt – 100 %.
Середній темп зростання — це темп, під час обчислення якого враховують правило складних процентів, за якими змінюється відносна швидкість динаміки (нагромаджується приріст на приріст). Середній темп зростання розраховують за формулою
,
де n — кількість темпів зростання за однакові інтервали часу.
Якщо абсолютних даних динамічного ряду немає, то середній темп зростання () можна обчислити за ланцюговими коефіцієнтами зростання:
,
де n — кількість ланцюгових коефіцієнтів зростання; T1,2,…,n — ланцюгові темпи зростання у вигляді коефіцієнтів.
Абсолютне значення одного процента приросту — це відношення абсолютного приросту до темпу приросту:
базисне
;
ланцюгове
,
де  % — абсолютне значення одного процента приросту; Tпрt — темп приросту; ?t — абсолютний приріст;  — рівень ряду, попередній щодо y0.
За даними про обсяги перевезення вантажів (табл. 2.10) обчислити ланцюгові та базисні аналітичні показники динаміки. Перевірити взаємозв’язок ланцюгових аналітичних показників ряду динаміки та проаналізувати їх.
Таблиця 2.10


Рік

Загальний обсяг перевезених вантажів, млн т

1
2
3
4
5

2456
1818
1799
1626
1632

Розв’язання. Визначаємо суму послідовних ланцюгових абсолютних приростів:
?t = 1632 – 2456 = – 824 млн т.
Отже, за період з 1 по 5 рік обсяги перевезення вантажів змен­шилися на 824 млн т, або на 66,4 %.
Між ланцюговими та базисними коефіцієнтами зростання існує певний зв’язок.

  • Добуток кількох послідовних ланцюгових коефіцієнтів зростання дорівнює базисному коефіцієнту зростання:

;
.

  • Відношення наступного базисного коефіцієнта зростання до попереднього дорівнює відповідному ланцюговому коефіцієнтові зростання.

Темп приросту можна розрахувати за такою формулою:
Tпрt = Tt – 100 %.
Абсолютне значення одного процента приросту — це одна сота частина попереднього рівня.
Середні рівні використовують для узагальнення коливних рядів і забезпечення порівнянності чисельника і знаменника.
В інтервальному ряду абсолютних величин, рівні якого динамічно адитивні (які можна підсумовувати), середня арифметична проста

Отже, за період у середньому щороку перевозилося вантажів 1866,2 млн т.
Середній абсолютний приріст (зниження)

тобто в середньому за рік обсяги перевезень вантажів зменшилися на 206 млн т.
Середній темп зростання (зниження) обчислимо за формулою середньої геометричної з ланцюгових темпів зростання:
.
З урахуванням взаємозв’язку ланцюгових і базисних темпів зростання розрахуємо середню геометричну:
,
де Kt — кінцевий (за весь період) темп зростання або зниження (коефіцієнт), або
,    або 90,3 %.
Середній темп приросту (зниження)
,
тобто середньорічний темп зниження обсягів перевезення вантажів становив 9,7 %.
Аналітичні показники зводимо в таблицю (табл. 2.11).
Таблиця 2.11

Рік

Загальний обсяг
перевезених вантажів, млн т

Абсолютний
приріст
(зниження) ?t,
млн т

Темп зростання
(зниження)
Tt, %

Темп
приросту
(зниження)
Tпрt, %

Абсолютне
значення
одного
процента
зниження
,
млн т

ланцюговий

базисний

ланцю-говий

базисний

ланцюговий

базисний

yt — y

уt — y0

1
2
3
4
5

2456
1818
1799
1626
1632


–638
–19
–173
6


–638
–657
–830
–824


74,0
99,0
90,4
100,4


74,0
73,2
66,2
66,4


–25,98
–1,05
–9,62
0,37


–25,98
–26,75
–33,79
–33,55


24,6
18,2
18,0
16,3

Важливою складовою статистичного забезпечення управління ринковими процесами є характеристика кон’юнктури ринку.
Під кон’юнктурою розуміють економічну ситуацію, яка склалася на ринку і характеризується співвідношенням між попитом і пропонуванням, рівнем цін, товарних запасів, портфелем замовлень тощо. Елементи аналізу кон’юнктури ринку такі:

  • виробництво — динаміка обсягу, структури, завантаженості виробничих потужностей, портфеля замовлень, чисельності зайнятих; чинники впливу на динаміку;
  • попит і споживання за окремими споживачами під впливом чинників;
  • товар і його збут, форми і методи збуту, конкурентоспромож­ності товару;
  • міжнародна торгівля;
  • ціни, їх рівень, динаміка, співвідношення за товарами та країнами; політика в галузі ціноутворення.

Основне завдання вивчення кон’юнктури — аналіз поточних змін у сфері виробництва і збуту (реалізації) товарів під впливом основних чинників, зокрема зміни цін, співвідношення попиту і пропонування, а також сил на ринку, визначення форм і методів конкурентної боротьби. Зокрема, визначають характер і можливості взаємного пристосування попиту і пропонування, особливості реакції цих елементів ринкового механізму на зміни цін різ­них товарів і товарних груп. Кількісний бік цієї залежності визначається поняттям «цінова еластичність попиту і пропонування», під якою розуміють ступінь реакції попиту і пропонування на відносну зміну рівня ринкової ціни. Розраховують відповідні кількісні показники — коефіцієнти еластичності.
Коефіцієнт цінової еластичності попиту (ЕD) показує, на скіль­ки процентів змінюється попит у разі зміни ціни на 1 %. Його розраховують за такою формулою:
,
де D — обсяг попиту; р — ціна.
Коефіцієнт цінової еластичності пропонування (ЕS) показує, на скільки процентів змінюється пропонування товарів у разі зміни ціни на 1 %, і обчислюється за такою формулою:
,
де S — обсяг пропонування.
Оскільки попит, як правило, зменшується зі збільшенням ціни, еластичність попиту від ціни вимірюється від’ємною величиною. Величина пропонування зростає з підвищенням ціни, а тому від­повідні коефіцієнти еластичності — величини додатні. Наприк­лад, якщо зменшення ціни на 20 % сприяло збільшенню попиту на 30 %, то цінова еластичність попиту дорівнює 1,5 (30 : 20) і Е > 1. Це так звана випереджальна еластичність. Якщо зростання ціни на 20 % зумовило зростання попиту на 20 %, то Е = 1. Це одинична еластичність. Якщо зі зростанням ціни на 10 % попит зріс на 5 %, то такий товар вважають нееластичним, оскільки Е < 1.
Використовуючи перелічені та інші дані, визначають види кон’юнктури.
Висока (стабільна) кон’юнктура характеризується відносною сталістю високих цін та активністю споживачів і постачальників.
Кон’юнктура, що знижується, зумовлена затоварюванням рин­ку (пропонування перевищує попит). При цьому спостерігається зниження ринкових цін, скорочення договорів.
Статистика товарного ринку вивчає кон’юнктуру певних товарів або груп товарів у взаємозв’язку із загальногосподарською кон’юнктурою, а також з кон’юнктурою товарних ринків.
Аналізуючи кон’юнктуру ринку, вивчають коливання попиту під впливом основних чинників, які можна об’єднати в чотири групи: природно-кліматичні, соціально-побутові, економічні та демографічні. При цьому часовий ряд збуту можна аналізувати за чотирма основними компонентами.
Компонент 1-й — тренд (Т) виражає основні тенденції в демографічних процесах, капіталовкладеннях, технологіях. Якщо тренд має достатньо постійний характер, то дані про нього використовують під час довгострокового прогнозування. Для визначення загальної тенденції динамічного ряду застосовують різні методи, виходячи з умов розвитку. Якщо спостерігається лінійна тенденція динамічного ряду, то можна використати метод плинної середньої. У разі нелінійної тенденції розвитку використовують методи аналітичного вирівнювання та інші рівняння залежно від типу зв’язку.
Якщо зміна коливань близька до прямолінійної, доцільно використати рівняння у = а + bt; якщо в розвитку явища відбувається злам унаслідок виникнення нових умов — параболу 2-го порядку у = а0 + a1t + a2t2; а якщо зберігаються постійні темпи приросту — показникову функцію у = abt ; якщо приріст поступово згасає — криву Гомперца y = lnA + (lnb)et lnC або логістичну криву .
Компонент 2-й — цикл (Ц) відображає коливання обсягу збуту. Цикл існує, коли часовий ряд характеризується достатньо сталою амплітудою і періодичністю зміни. Виокремлення цикліч­ного компонента особливо важливе за середньострокового прог­нозування.
Компонент 3-й — сезонність (С) показує коливання збуту впродовж року, яке регулярно повторюється. Сезонність може бути пов’язана з природно-кліматичними, соціально-побутовими й економічними чинниками.
Соціально-побутові чинники — це вплив побуту, національних свят, соціальної приналежності сім’ї тощо.
Серед економічних факторів особливий вплив справляють сезонні коливання виробництва. При цьому чим більший щодо потреби обсяг виробництва продуктів харчування і більша
насиченість ринку товарами, тим довший період споживання і слабший вплив сезонності виробництва на сезонність споживання. Зокрема, за рахунок маневрування товарними запаса-
ми варіація внутрішньорічних коливань продажу продуктів
харчування менша, ніж виробництва. Інша ситуація щодо непродовольчих товарів, де зі збільшенням насиченості ринку варіація сезонної хвилі зростає. Для характеристики цих коливань розраховують сезонну хвилю, зокрема у вигляді ряду Фур’є
у = а0 + a1 cos kt + a2 sin kt.
Виявити й виміряти їх можна також за допомогою індексу сезонності (Iсез). Для цього використовують різні способи.
1. Спосіб змінної середньої. Застосовують для рядів з вираженою основною тенденцією розвитку (тренд наявний). При цьому індекс сезонності обчислюють за формулою:
.
2. Спосіб постійної середньої. Застосовують для рядів з невираженою основною тенденцією розвитку (тренду немає). Згідно з цим способом індекс сезонності визначають так:
.
Для порівняння інтенсивності сезонних коливань одного чи різних явищ у різні роки використовують узагальнювальні характеристики варіації індексів сезонності:

  • середнє лінійне відхилення

;

  • середнє квадратичне відхилення

,
де n — кількість періодів у динамічному ряду (наприклад, місяців).
Для прогнозу внутрішньорічних коливань застосовують багатофакторні моделі, що характеризують залежність коливань від основних чинників, а також тренди, побудовані за даними окремих місяців за ряд років.
Компонент 4-й — нерегулярні коливання збуту (Е) під впливом різних соціальних потрясінь, стихійного лиха та інших відхилень від нормальної ситуації.
Аналіз часових рядів охоплює методи розкладу первісних часових рядів збуту З на компоненти Т, Ц, С, Е.
Згідно з однією моделлю ці компоненти перебувають між собою в лінійній залежності: З = Т + Ц + С + Е, згідно з іншою вони впливають один на одного мультиплікативно: З = Т · Ц · С · Е.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.