лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Для прогнозу витрат (споживання) населення на основі струк­турно-функціональних моделей необхідно знати рівень витрат в окремих групах і розподіл населення за витратами в прогнозному періоді.
Перша задача вирішується на основі параметрів рівняння залежності рівня витрат від сукупності чинників, які змінюються пропорційно часу (t):
а = а (t), b = в (t).
Для цього використовується динамічний ряд показників витрат.
Друга задача вимагає знання двох параметрів розподілу: логарифму середньодушових витрат  в прогнозному періоді і середньоквадратичного відхилення логарифмів варіант . Останнє визначається на основі динамічного ряду цих величин і залежності .
Маючи значення  і  на прогнозний період, можна розрахувати відповідний розподіл населення за рівнем середньодушових витрат. Однак треба враховувати, що за наведених вище розрахунків використовувалась оцінка генеральної дисперсії, яка розрахована за даними вибірки. На практи-
ці в таких випадках необхідно мати уяву про точність вибіркової оцінки, зокрема визначити її довірчі інтервали. Довірчий інтервал, в якому знаходиться генеральна дисперсія, із заданою ймовірністю може бути розрахований на основі її вибіркової оцінки за допомогою розподілу , використовуючи вираз:
,
де f — число ступенів свободи; S2 — вибіркова дисперсія; ?2 — генеральна дисперсія.
З цього виразу , а довірчі межі визначаються співвідношенням:
,
де р1 і р2 — задані ймовірності достовірності цих меж.
Розрахунок розподілу на плановий рік проводиться, виходячи зі значення логарифму середніх витрат на душу населення та довірчих інтервалів прогнозованого середньоквадратичного відхилення логарифмів витрат за формулою:
,
де .
Моделі диференційованого балансу є важливим інструментом прогнозування ринку.
Маючи дані про прогнозовані значення про середні рівні вит­рат (попиту) однієї особи на окремі товари (види послуг) в окремих групах населення (qij) та розподілу населення за рівнем витрат, як визначального чинника формування попиту, у вигляді часток окремих груп населення (dj), можна визначити прогнозований рівень витрат (попиту) за формулою
.
Маючи прогнозні значення чисельності населення, яке входить у дану групу населення (S), можна визначити очікуваний загальний обсяг попиту на окремі товари та послуги (Qi) за такою формулою:
.
Отже, диференційований баланс у поєднанні зі статистичними методами дає змогу розкрити закономірності та тенденції розвитку споживчого ринку і на цій основі обґрунтувати заходи щодо розроблення і підтримки управлінських рішень стосовно розвитку цього ринку.
Ця інформація може бути використана також при розробці заходів державного регулювання та управлінських рішень щодо системи заходів соціального захисту та визначення соціально-економічного курсу з акцентом на коригування економічної диференціації, підвищення життєвого рівня населення на основі зростання реальних доходів населення, покращення якості життя через підвищення рівня задоволення потреб.
Принципи структурно-функціональних моделей використовуються і при дослідження інших аспектів соціально-економічного розвитку. Прикладом може бути аналіз та прогнозування демографічної ситуації на основі статево-вікової піраміди населення. Результати відповідного аналізу та прогнозування на основі імітаційних моделей використовуються для визначення чисельності і складу населення в окремих вікових групах, відповідних показників кількості народжених, померлих, коефіцієнтів народжуваності, смертності, приросту, співвідношення між чоловіками та жінками тощо. За різними сценаріями розвитку, це є базою розробки заходів стосовно продовження тривалості життя в окремих регіонах і країні в цілому через покращення медичної допомоги, поліпшення екологічної ситуації; скорочення смертності немовлят, поліпшення репродуктивного здоров’я населення тощо.


Контрольні питання
  • Висвітліть, у чому полягають сутність і значення аналізу взаємозв’язку між елементами відтворення.
  • Висвітліть зміст балансового методу аналізу економічного розвитку.
  • Дайте перелік показників фінансової стійкості підприємства.
  • У чому полягає сутність статистичної характеристики співвідношення джерел коштів і витрат підприємств?
  • Що характеризує баланс міжрегіональних зв’язків щодо розподілу та формування ресурсів?
  • Дайте перелік абсолютних і відносних показників балансу міжрегіональних зв’язків.
  • Висвітліть методи розрахунку та економічну інтерпретацію коефіцієнтів міжрегіональних зв’язків: вивезення, використання місцевих ресурсів, завезення та забезпечення потреб власними ресурсами.
  • Схарактеризуйте сутність, значення та загальну схему структурно-функціональних моделей.
  • За якими напрямами здійснюється аналіз соціально-економічних явищ на основі структурно-функціональних моделей?
  • Що характеризують структурно-функціональні моделі формування попиту на товари та послуги?
  • За якими напрямами здійснюється аналіз соціально-економічної диференціації населення як бази аналізу і прогнозу диференціації попиту на товари та послуги?
  • Як змінюється прогнозування рівня витрат в окремих соціально-економічних групах населення?
  • Як здійснюється прогнозування розподілу населення за рівнем витрат?
  • Як здійснюється оцінка відповідності емпіричного та теоретичного розподілів населення за рівнем витрат?
  • Як прогнозується загальний обсяг попиту на товари і послуги на основі структурно-функціональних моделей?

2.4. Аналіз зміни соціально-економічних
явищ у часі
Зміна показників у часі характеризує їхню динаміку. Дослідження динаміки становить основу об’єктивної оцінки процесу розвитку, відповідних закономірностей і тенденцій. Знання останніх є необхідною умовою оцінки і прогнозування діяльності на макро- та мікрорівнях, під впливом чинників внутрішнього і зовнішнього середовища, і на цій основі — розроблення управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності діяльності, запобігання ризикам і заходам щодо підтримки цих рішень.
СЗУ на основі вивчення динаміки охоплює такі етапи:

  • визначення рівнів в окремі проміжки часу і середнього рівня;
  • вивчення зміни рівнів від одного періоду до другого на базі індексів;
  • визначення абсолютних і відносних змін і тренду як основної тенденції;
  • виявлення й оцінка періодичних коливань;
  • здійснення статистичного прогнозування.

Динаміку відображають побудовою й аналізом рядів динаміки (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Зміст і напрями аналізу рядів динаміки
Аналіз рядів динаміки — найефективніший спосіб оцінювання тенденцій і закономірностей розвитку явищ. Основними елементами динамічного ряду є рівень (окремий показник ряду) і час, до якого належить відповідний рівень. Рівнями можуть бути абсолютні, середні та відносні величини.
Розрахунок характеристик динаміки ґрунтується на порівнянні рівнів ряду. Під час порівняння певної множини послідовних рядів база порівняння може бути постійною чи змінною. За постійну базу беруть або початковий рівень ряду, або рівень, який вважається вихідним для розвитку явища, що вивчається.
Характеристики динаміки, обчислені відносно постійної бази, називають базисними. Якщо кожний рівень ряду уt порівнюється з попереднім yt–1, характеристики динаміки називають ланцюговими (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Ланцюгові та базові характеристики
динамічного ряду
Схема порівняння під час обчислення ланцюгових і базисних характеристик динаміки: у0 — базисний рік; у1, 2, 3, 4,…, — наступні за базисним роки.

Види рядів динаміки:
абсолютних, відносних і середніх величин.
Моментні та періодичні ряди динаміки

Розрізняють такі види рядів динаміки:

  • одновимірні — характеризують зміну одного показника;
  • багатовимірні — характеризують зміну двох і більше показників;
  • паралельні — характеризують динаміку одного показника щодо різних об’єктів або різних показників щодо одного об’єкта;
  • взаємозв’язаних показників.

Зв’язок між показниками багатовимірного динамічного ряду може бути функціональним або кореляційним.
Залежно від статистичної природи показника (рівня) розрізняють динамічні ряди первинні та похідні, ряди абсолютних, середніх і відносних величин.
За ознакою часу ряди динаміки поділяють на такі:

  • моментні — рівень фіксує стан явища на певний момент часу (t);
  • інтервальні — рівень є агрегованим результатом процесу й залежить від тривалості часового інтервалу.

За повнотою часу, який відображається в рядах динаміки, розрізняють повні та неповні ряди. У повних рядах дати або періоди фіксуються один за одним з рівними інтервалами. У неповних рядах у послідовності часу рівний інтервал відсутній.
Методи обчислення середніх рівнів динамічних рядів залежать від їхнього виду.
Середній рівень інтервального ряду динаміки обчислюють за середньою арифметичною простою:
,
де n — кількість рівнів ряду.
Середній рівень повного моментного ряду обчислюють за середньою хронологічною моментного динамічного ряду:
.
Середній рівень неповного моментного ряду визначають за формулою
.
Аналітичні показники ряду динаміки
і способи їх обчислення

Для опису рядів динаміки використовують систему взаємозв’язаних характеристик: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту й абсолютне значення одного процента приросту. Обчислення характеристик ґрунтується на порівнянні рівнів ряду.
Залежно від бази порівняння кожну з наведених характеристик поділяють на базисну та ланцюгову. Середню динаміку ряду за весь період часу описують середніми цих характеристик.
При порівнянні якогось певного рівня з попереднім (база порівняння змінна) отримані показники називають ланцюговими.
Якщо всі рівні ряду динаміки порівнюють з одним і тим самим рівнем (база порівняння стала), то здобуті показники називають базисними.
Сума послідовних ланцюгових абсолютних приростів дорівнює базисному за весь період, тобто кінцевому базисному приросту:
?t = yny0.
Абсолютний приріст (?t) характеризує збільшення (зменшення) рівня ряду за певний період в абсолютному вираженні.

Ланцюговий приріст

,
де yt — рівень щодо конкретного моменту або інтервалу часу t;  — рівень щодо попереднього моменту або інтервалу часу.
Базисний приріст
,
де y0 — базисний рівень.
Середній абсолютний приріст (абсолютна швидкість динаміки) обчислюють діленням загального приросту за весь період на величину цього періоду у відповідних одиницях часу (рік, квартал, місяць тощо):
,
де n — кількість ланцюгових абсолютних приростів; yn — кінцевий рівень ряду.
Коефіцієнт зростання (Kt) показує, у скільки разів рівень yt
більший (менший) від рівня, узятого за базу порівняння (становить кратне відношення рівнів):
базисний
;
ланцюговий
.
Якщо коефіцієнт зростання виражається у процентах, його називають темпом зростання (Tt) і обчислюють за такою формулою:
Tt = Kt • 100 %.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.