лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Статистичний аналіз фінансового стану базується як на звітних даних для зовнішнього користувача, що охоплюють лише обмежену частину діяльності підприємства, але дають можливість об’єктивно оцінювати його ділову активність, рентабельність, результативність; так і на інформації внутрішньогосподарсь­кого обліку та планування (закриті дані або комерційна таємниця) для визначення технічного та нормативного стану.
Вимогами до джерел інформації є їх доречність, достовірність, зрозумілість, порівнянність, що впливає на прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Так, важливим завданням статистичного аналізу фінансового стану на основі балансу та інших джерел інформації є дослідження абсолютних показників фінансової стійкості підприємства.
Найбільш узагальнювальним показником фінансової стійкості є надлишок або нестача джерел коштів для формування запасів та витрат. При цьому мається на увазі забезпеченість певними видами джерел (власними або кредитними), оскільки достатність суми всіх можливих видів джерел (зокрема короткострокової кредиторської заборгованості та інших пасивів) гарантована тотожністю підсумків активу та пасиву балансу.
Для характеристики джерел формування запасів і витрат застосовується кілька показників, що відображають різний ступінь охоплення деяких видів джерел, а саме:

  • наявність власних оборотних коштів, що дорівнює різниці між власним капіталом та величиною необоротних активів:

I Д = I П – I A;

  • наявність власних і довгострокових позичених джерел формування запасів і витрат, що розраховується додаванням до попереднього показника величини довгострокових зобов’язань:

IІ Д = I Д + IІІ П;

  • загальна величина джерел формування запасів і витрат, що визначається як сума попереднього показника та короткострокових кредитів (за винятком банківських кредитів):

IІІ Д = ІІ Д + ІV П1.
Розглянутим трьом показникам наявності джерел формування запасів та витрат відповідають три показника забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування:

  • надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних коштів визначається різницею між наявними власними оборотними коштами та запасами:

І З = I Д – IІ А1;

  • надлишок (+) або нестача (–) власних і довгострокових позичених джерел формування запасів та витрат:

ІІ З = ІI Д – IІ А1;

  • надлишок (+) або нестача (–) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат:

ІІІ З = ІІІ Д – IІ А1.
Розрахунок показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дає змогу класифікувати фінансові ситуації за ступенем їхньої стійкості. У цьому разі можна виокремити чотири фінансові ситуації:

  • абсолютна стійкість фінансового стану, що трапляється рід­ко та являє собою крайній тип фінансової стійкості. Вона задається умовами:

І З ? 0;
ІІ З ? 0;
ІІІ З ? 0.
Показник типу ситуації  = (1, 1, 1);

  • нормальна стійкість фінансового стану підприємства, що гарантує платоспроможність:

І З < 0;
І З ? 0;
І З ? 0.
Показник типу ситуації  = (0, 1, 1);

  • нестійкий фінансовий стан, що супроводжується порушенням платоспроможності, за якого зберігається можливість поновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшення власних оборотних коштів, а також завдяки додатковому залученню довгострокових кредитів і позичкових коштів:

І З < 0;
ІІ З < 0;
ІІІ З ? 0.
Показник типу ситуації  = (0, 0, 1).
Фінансова нестійкість у цьому разі вважається нормальною (допустимою), якщо величина залучених для формування запасів і витрат короткострокових кредитів та запозичених коштів не перевищує сумарної вартості виробничих запасів готової продукції товарів (найліквіднішої частини запасів і витрат). Якщо ці умови не виконуються, то фінансова стійкість є ненормальною (передкризовою) та відображає тенденції до істотного погіршення фінансового стану;
4) кризовий (критичний) фінансовий стан, за якого підприємст­во перебуває на межі банкрутства, оскільки в цьому разі грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення та дебіторська забор­гованість підприємства не покривають навіть його кредиторську заборгованість:
І З < 0;
ІІ З < 0;
ІІІ З < 0.
Показник типу ситуації  = (0, 0, 0).
Важливим аспектом СЗУ збутом засобів виробництва та задоволенням потреби в них є аналіз відповідних міжрегіональних зв’язків. Його метою є характеристика механізму взаємозв’язків територіального розміщення продуктивних сил з територіальною диференціацією джерел, задоволення потреб. Характеристику взаємозв’язків, які виникають у процесі міжрегіонального розподілу та надходження засобів виробництва, а також предметів споживання, грошових потоків тощо, можна дістати на підставі балансу міжрегіональних зв’язків (табл. 2.3). У ньому віддзеркалюються потоки товарів між областями країни, а також вивезення за межі країни і завезення з інших країн.

Таблиця 2.3

БАЛАНС МІЖРЕГІОНАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

Області-постачальники

Області-одержувачі

1

2

3

m

Bi

Wi

1
2
3
:
:
n

a11
a21
a31


an1

a12
a22
a32


an2

a13
a23
a33


an3






a1m
a2m
a3m


anm

b1
b2
b3


b3

w1
w2
w3


wn

Cj

C1

C2

C3

 

Cm

 

Vi

V1

V2

V3

 

Vm

 

 

Кожен рядок балансу характеризує розподіл ресурсів відповід­ної області, що призначені для реалізації як у цій області, так і в інших областях країни, а також за її межами.
Кожен стовпець балансу відображує регіональні джерела фор­мування ресурсів певної області. Ці ресурси складаються з вироб­ництва цієї області та завезення з інших областей і країн.
Міжобласна міграція всередині країни характеризується матрицею А, яка складається з елементів aij. Кожний такий елемент відображає обсяг завезення з i-ї області в j-ту область. Елементи, які розміщені по діагоналі (аii та аjj), характеризують обсяги продажу за рахунок місцевого виробництва (місцевих ресурсів).
Елемент aij по горизонталі показує напрями потоку товарів (з області i в область j). Цей самий елемент по вертикалі показує джерела постачання в j-ту область.
Вектор-стовпець В характеризує вивезення товарів з окремих областей за межі країни (b1 — з першої області; b2 — з другої і т. д.).
Рядки Cj характеризують завезення товарів в окремі області країни з інших країн. Елементи Вi та Сj можуть бути розшифровані по окремих країнах.
Отже, рядки балансу дають уявлення про регіональну структуру розподілу ресурсів товарів, зокрема засобів виробництва, а стовпці — про регіональну структуру формування відповідних ресурсів окремих областей.
Основна формула балансу має такий вигляд:
,
де Vj — обсяг надходжень в j-ту область; Bi — обсяг вивезення з окремих областей за межі країни; Wi — обсяг ресурсів i-ї області, розподілених як усередині даної області, так і за її межами; Сj — завезення в області даної країни з інших країн.
З цієї формули випливають інші співвідношення, необхідні для аналізу формування ресурсів окремих областей:
,
а також розподілу ресурсів
.
Міжрегіональні зв’язки можуть бути проаналізовані за допомогою коефіцієнтів , які визначають участь j-ї області у використанні ресурсів i-ї області; , які характеризують участь i-ї області у формування ресурсів j-ї області.
Застосовуються також коефіцієнти завезення , вивезення , забезпечення регіонів власними ресурсами , а також використання місцевих ресурсів .
Наведений баланс дає характеристику міжрегіональних зв’яз­ків у статиці. Для встановлення відповідних тенденцій на підставі даних балансу за окремими періодами визначають внутрішньоріч­ні коливання, зокрема на основі індексів сезонності, коефіцієнтів рівномірності внутрішньорічних коливань, а також основну тенденцію за рівняннями тренду тощо. Наявність цієї інформації є базою обґрунтування відповідних управлінських рішень, підтримки їх виконання, прогнозування міжрегіональних зв’язків.
Приклад. За даними задачі здійснити аналіз міжрегіональних зв’язків.
Таблиця 2.4
(млн грн)


Регіони вивезення
в межах
даної сукупності
регіонів

Регіони завезення
в межах даної сукупності регіонів

Вивезення
за межі
даної
сукупності
регіонів

Усього
Wi

1

2

3

4

5

1
2
3
4
5

120
320
950
60
320

40
790
730
590
160

140
830
110
740
470

560
240
800
980
530

680
250
810
130
960

60
70
90
110
200

1600
2410
3490
2610
2640

Разом

1680

2310

2290

3110

2830

 

 

Ввезення з-за меж даної сукупності Сj

120

180

50

210

180

 

Усього Vj

1800

2490

2340

3320

2830

 

Розв’язання:
;
.

Таблиця 2.5

Матриця коефіцієнтів ?ij

Регіон
вивезення

Регіони завезення
в межах певної сукупності регіонів

Вивезення
за межі

Усього
Wi

1

2

3

4

5

1

7,5

2,5

8,75

35

12,5

3,75

100

2

9,54

32,78

34,44

9,96

10,37

2,9

100

3

27,22

20,92

3,15

22,92

23,21

2,58

100

4

2,3

22,6

28,35

37,55

4,98

4,21

100

5

12,12

6,06

17,8

20,08

36,36

7,58

100

Таблиця 2.6

Матриця коефіцієнтів ?ij

Регіони вивезення

Регіони завезення в межах даної сукупності регіонів

1

2

3

4

5

1

6,67

1,6

5,98

16,87

22,59

2

12,78

31,73

35,47

7,23

8,31

3

52,78

29,32

4,7

24,1

26,91

4

3,33

23,69

31,62

29,52

4,32

5

17,78

6,43

20,09

15,96

31,89

Вивезення з-за меж даної сукупності регіонів Сj

6,67

7,23

2,14

6,33

5,98

Усього Vj

100

100

100

100

100

Інші коефіцієнти (по першому регіону):
;
;
;
.
Висновки. Аналізуючи показники елементів матриці ?ij, можна побачити, що 1-ше місце посідає 4-й регіон. У межах цього регіону залишається найбільше виробленої продукції. Це майже 40 %. Потім іде 5-й регіон з не дуже великим відривом від 4-го. Третє місце посідає 2-й регіон. На 4-му місці з дуже великим відривом від інших стоїть перший регіон. Тут тільки 7,5 % виготовленої продукції залишається в межах регіону. Останнє, п’яте, місце посідає 3-й регіон (частка 3,15 %).
Порівняння елементів ?ij та ?ij: ?14 та ?41. Коефіцієнт ?14 становить 35 %, а коефіцієнт ?41 — 3,31 %. Отже, 1-й регіон вивезе в 4-й 35 % свого загального виробництва, а отримає лише близько 3 % у загальному обсязі вивезення.
Розвиток балансового методу обґрунтування рішень тісно пов’яза­ний із застосуванням методу нормативного аналізу. Тут ідеться про використання системи прогресивних критеріїв, нормативів, виконання яких дає змогу виробити управлінські рішення, які послідовно наближають фактичний стан до рівня прогресивного стану.
На принципах балансових моделей будуються структурно-функ­ціональні моделі, зокрема моделі попиту на товари й послуги. Вони складаються з матриць, де в розподілі за сегментами ринку відображена структура витрат. Динамічний ряд таких матриць дає можливість проаналізувати тенденції розвитку структури ринку та зробити прогноз структури попиту за сегментами ринку [13].

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.