лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

1.4. Система показників
статистичного забезпечення управління

1.4.1. Передумови формування системи
статистичних показників

Статистична інформація створюється, передається і зберігається у вигляді показників.
Основною формою реалізації принципів статистичного підходу до вдосконалення управління є система статистичних показників. Від об’єктивності цієї системи, здатності відображати багатогранну діяльність значною мірою залежить ефективність управління, спрямованого на підвищення ефективності та інтенсифікації виробництва.
Загальною вимогою до понятійного апарату, що використовується в процесі управління, є адекватність відображення об’єк­тивної дійсності. Це передбачає розвиток, удосконалення, перегляд системи показників відповідно до потреб системи управління, різного рівня в їх взаємозв’язку та ієрархічній підпорядкованості.
Передусім це стосується системи показників, що характеризує прискорення розвитку, його пропорційність, збалансованість, соціальну орієнтацію, ризик, відповідність критеріям тощо і виявлення на цій основі проблем і резервів розвитку.
Статистичний показник — це кількісно-якісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів. Кількісний аспект відображає розміри, абсолютну та відносну величину показника, а якісний — сутність показника в конкретних умовах місця і часу.
Щоб показник відповідав призначенню і виконував покладені на нього функції, на стадії проектування показника здійснюють його логічне і статистичне обґрунтування.
Логічне обґрунтування передбачає всебічний теоретичний аналіз абстрактних економічних категорій (норма прибутку, продуктивність праці тощо).
Статистичне обґрунтування полягає в розробленні методології та методики кількісного вимірювання абстрактних економіч­них категорій.
Статистична модель показника (рис. 1.10) поєднує, з одного боку, якісну і кількісну визначеність економічних категорій, а з іншого — адекватність і точність їх вимірювання.

Рис. 1.10. Статистична модель показника

Систему статистичних показників можна визначити як сукупність взаємозв’язаних показників, які застосовуються в статистичній практиці для характеристики рівня, динаміки, ефективності, умов і особливостей соціально-економічних явищ і процесів.
Основні її підсистеми представляють групи показників, що характеризують окремі процеси соціально-економічного розвитку. Цілісність системи та взаємозв’язки між її основними елементами забезпечуються показниками, що є однаковими для підсистем і групуються, маючи на меті характеристики результатів діяль­ності.
Показники є головним об’єктом збирання, оброблення, зберігання, передавання в системах економічної інформації. Значення їх зростає в міру того, як розширюється застосування кількісних методів вирішення завдань управління, особливо статистичних методів і моделей. Тому цілком виправданим є спеціальне вив­чення показників як виду економічних даних, головного для систем інформації та управління.
Показник не тільки може бути елементом складних інформаційних структур, але й сам являти собою складну структуру. Він утворюється як послідовність із двох груп елементів, які називаються реквізитами, — ознак та основ. Ознаки виражають якісні властивості показника, його економічний зміст. Вони індивідуалізують показник, усуваючи можливість його змішування з іншими показниками. Повний набір ознак даного показника — це той, який необхідний і достатній для його розрізнення серед множинності показників. Ознаки необхідні для вираження змісту показника та його пошуку. Ознаки — це кількісні значення, числа, які здобуваються в результаті розрахунку. Основи є об’єктом обчислювальних операцій.
Виокремимо чотири додаткові ознаки показників:
О — одиниця виміру;
С — суб’єкт;
Ч — час;
У — функції управління.
Ознака функції управління дає змогу розрізняти показники, які утворюються різними функціями управління: звітністю, аналізом, плануванням, нормуванням і т. д.
Взаємозв’язки перетворюють сукупність розрізнених показників у систему.
В умовах інтегрованих інформаційних систем вимоги до взаємного пов’язування та зіставлення показників, до синтезу їх в єдину систему як ніколи великі. Проте досі сукупність показників, яка характеризує економіку, більше нагадує простіший перелік, систему. Це виражається в тому, що показники, які відображають взаємозв’язані об’єкти та процеси, нерідко не вдається просто використовувати разом у вирішенні завдань через те, що вони різняться за обсягом поняття та методом розрахунку.
Взаємозв’язки між показниками різноманітні. Виходячи з пот­реб управління їх доцільно розділити на прагматичні та семантичні. Прагматичні зв’язки виникають між показниками, які беруть участь у вирішенні одного завдання й адресовані одному одержувачу.
Семантичні зв’язки існують між показниками, які відображають один об’єкт або взаємозв’язані об’єкти.
Одним з основних завдань побудови статистичного забезпечення управління є застосування науково обґрунтованої системи показників, яка відповідає умовам ринкової трансформації та вимогам ефективності на макро- та мікрорівнях.
Це передбачає доповнення існуючої статистики новими показ­никами, які відображають процеси діяльності в їх різноманітності та системній єдності. Під останньою розуміють взаємозв’язок системи показників зовнішнього, мікро- та макросередовища.
На цій основі розробляють зведені економічні характеристики результатів діяльності для різних рівнів управління, що мають на меті підвищення якісної значущості та аналітичної цінності статистичної інформації для оцінки ефективності діяль­ності.
У плані виконання цих вимог система показників статистики виконує такі функції: директивну, облікову й стимулювальну.
На базі звітних даних, використовуючи систему показників, керівники різних рівнів управління мають дістати об’єктивне уявлення про реальний стан і тенденції розвитку діяльності. На цій основі здійснюється планування та прогнозування розвитку, розробляються заходи, що стимулюють виконання нормативів і запланованих рішень та завдань інтенсифікації й ефективності діяльності. Ураховуючи, що будь-яка система показників схематизує і спрощує реальне уявлення про явища, виникає завдання послідов­ного вдосконалення цієї системи відповідно до розвитку самого явища, а також поглиблення процесу пізнання. При цьому враховується діалектичний розвиток потреб управління. Відповідно до сучасних потреб управління можна виокремити такі напрями вдосконалення системи статистичних показників, як збалансованість формування ресурсів та їх використання; оцінка якісних показників.
Наведені теоретичні положення дають змогу сформулювати основні методологічні принципи побудови системи статистичних показників та індикаторів. До них належать:

  • адекватність цілям розвитку;
  • комплексність оцінок;
  • придатність для системного аналізу;
  • діалектичність аналітичних оцінок і прогнозів;
  • зівставленість рівнів нестійких динамічних рядів.

Методологія побудови системи показників великою мірою визначається стратегічними цілями розвитку системи та національними умовами розвитку економіки. Як приклад можна навести показники, що характеризують ситуацію взаємозв’язку та всіх ресурсів банку. Система показників у цьому разі має дати можливість оцінити ризик ліквідності, а також забезпеченість вкладень мобілізованими ресурсами.
Структура джерел ресурсів та їх розподіл і збалансованість за допомогою статистичних показників досліджуються у взаємозв’язку з ринком послуг.
Так, система показників обсягів кредитів і депозитів, відповідних процентних ставок, процентних доходів і витрат визначає умови формування прибутку, прибутковості, ліквідності банків.
Система статистичних показників відображає рівень розвитку системи, характер взаємовідносин із зовнішнім середовищем.
Комплексна характеристика передбачає використання системи показників, якій притаманна всебічність відображення та органічний взаємозв’язок окремих видів діяльності. Це дає змогу одержати зведену оцінку за допомогою інтегральних показників.
Дедалі більшої актуальності набуває аналіз ефективності ді­яльності в регіональному аспекті. Невід’ємною складовою цього аналізу є науково обґрунтована регіональна система показників ефективності.
У процесі побудови цієї системи показників використовуються методологічні та методичні принципи побудови системи показ­ників ефективності регіональної економіки в цілому. На цій основі визначається склад показників, необхідність їх для аналізу ефективності діяльності.
Система показників регіональної ефективності діяльності має:

  • базуватися переважно на наявній статистичній інформації в поєднанні з можливостями розширення інформаційної бази, а в разі потреби — через проведення разових, вибіркових обстежень та опитувань;
  • базуватися на єдиній для всієї економіки методологічній основі;
  • відображати міру досягнення цілей конкретної діяльності в поєднанні з цілями економіки регіонів і країни в цілому;
  • надавати характеристику засобів досягнення поставленої перед регіоном мети;
  • охоплювати часткові та узагальнювальні показники ефектив­ності;
  • давати характеристику впливу на ефективність основних чинників розвитку діяльності регіонів.

Під час побудови системи показників ефективності діяльності важливо виходити з пріоритетності інтегрального показника, наприклад прибутковості капіталу, який характеризує міру досягнення основної мети. Це дає змогу узгодити розвиток окремих видів діяльності з інтегрованими потребами. Саме встановивши основну мету, можна накреслити завдання, котрі слід вирішувати на нижчих рівнях управління. Це дає можливість також встановити рівень розвитку окремих регіональних підрозділів і відповідно ранжирувати їх на основі єдиного показника з урахуванням впливу на нього сукупності інших економічних показників.
Розподіл показників на інтегральні (узагальнювальні) та частинні необхідний для того, щоб урахувати їхню єдність, не залишивши поза увагою істотні відмінності між ними.
Така деталізація в побудові системи показників необхідна, щоб одночасно забезпечити агрегування й узагальнений опис діяльності на вищому рівні управління та менш узагальнений, але більш деталізований — на нижчих його рівнях.
Певна втрата узагальненості з переходом на рівні ієрархії управління компенсується глибиною відображення окремих специфічних умов діяльності. Такий підхід дає змогу встановити верхню та нижню межі диференціації показників, які використовуються для аналізу впливу чинників на результати діяльності.
Важливим етапом побудови системи показників СЗУ є її агрегування, тобто об’єднання, збільшення показників за певною озна­кою. Сам термін «агрегат» в економіці означає продукт укрупнення інформації. Агрегатними є загальноекономічні показники — ВВП, національний дохід і т. ін.
Агрегатний принцип побудови системи показників полягає в тому, що склад цих показників рухомий і формується стосовно конкретних умов функціонування, відповідно до потреб окремих груп користувачів інформації з функціями управління. У свою чергу, функції управління формуються згідно із завданнями управління. У цьому разі маємо функції структурних підрозділів системи. За функціями управління в основі агрегування системи показників покладено розподіли соціально-економічної системи.
Агрегована система показників і відповідна інформаційні база мають бути орієнтовані не тільки на вирішення конкретних функціональних завдань або проблем, а й на підтримку неперервної та динамічної рівноваги об’єктів управління. Це означає перехід від проблемно-орієнтованої до інформаційно орієнтованої бази даних і системи показників, у цілому — інформаційної системи.
Принципи побудови такої системи:

  • здатність системи до розвитку та адаптації в разі зміни умов функціонування;
  • взаємодія із системами різних користувачів;
  • багатоцільове використання інформаційної системи, зокрема бази даних і системи показників.

1.4.2. Класифікація статистичних показників
Статистичне обґрунтування управління стосується різнобічних явищ і процесів. Звідси й велика різноманітність статистичних показників. У цьому підпункті подано тільки найбільш узагальнену класифікацію статистичних показників. Конкретні їх види й форми розглядаються далі, у курсах соціально-економіч­них та галузевих статистичних дисциплін.
За способом обчислення розрізняють такі статистичні показники:

  • первинні — визначаються зведенням даних статистичного спостереження і подаються як абсолютні величини (наприклад, обсяг);
  • похідні — обчислюються на базі первинних (або похідних) і мають форму середніх або відносних показників (наприклад, рівень прибутковості капіталу, ліквідності, платоспроможності).

За часом статистичні показники поділяють на такі:

  • інтервальні — характеризують явище за певний час — декаду, місяць тощо (наприклад, доходи, витрати, прибуток);
  • моментні — кількісно характеризують явища на певний момент часу (наприклад, обсяги активів, капіталу тощо).

Інтервальні та моментні показники можуть бути первинними і похідними.
Адитивність показника свідчить про можливість підсумовування.
Адекватність показника — це спроможність відобразити саме ті властивості явищ, які передбачені програмою досліджень.
У межах сукупності ознак окремі з них можуть набувати різних значень.
Коливання значень ознаки в сукупності ознак називається варіацією.
Значення ознаки окремих елементів вимірюють за допомогою спеціальної шкали.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.