лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Судово-бухгалтерська експертиза

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

1.2. Роль правоохоронних органів
під час здійснення економічного контролю

Економічні правопорушення — це протиправна діяльність, що охоплює різні сторони зловживання державною й економічною владою, зазіхає на порядок управління фінансово-госпо­дарською діяльністю, завдає істотної шкоди економічній безпеці країни, заподіює матеріальний і моральний збитки інтересам держави, більшості підприємницьких структур і громадян, має, як правило, інтелектуальний характер, відбувається під прикриттям законної економічної діяльності та з використанням службового становища як фізичними, так і юридичними особами з метою незаконного одержання доходів.
Виявлення і розкриття правопорушень потребує не тільки юридичних знань, знань в області криміналістики, а і спеціального досвіду в різних сферах економіки (оподаткуванні, ціноутворенні, фінансуванні, кредитуванні, бухгалтерському обліку, контрольно-ревізійній діяльності та державно-фінансовому контролі).
Для неухильного контролю за дотриманням правових норм, охорони існуючих суспільних відносин, закріплених у правових актах для забезпечення правопорядку, держава створює уповноважені органи, які називаються правоохоронними.

Рис. 1.3. Правоохоронні органи України

Основні нормативно-правові документи, що регулюють права і обов’язки правоохоронних органів під час здійснення їхніх функцій у сфері боротьби з господарськими злочинами, викладено у посібнику [71, с. 15].
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 р. № 3341-ХІІ НБУ, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна, Державна податкова адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба, митні органи України, а також інші державні органи, що мають право контролю за дотриманням організаціями і громадянами законодавства України, з метою боротьби з організованою злочинністю зобов’язані:
здійснюючи в межах своєї компетенції контрольні функції, виявляти неправомірні дії організацій і громадян, що свідчать про злочинну діяльність і умови, які створюються для такої діяльності;

  1. передавати відповідним спеціальним органам одержану під час здійснення контрольних функцій і аналізу інформацію;
  2. за дорученням спеціальних органів проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки й інші контрольні дії з дотримання законодавства України організаціями і громадянами;
  3. розробляти пропозиції з удосконалення законодавства, спря­мовані на усунення умов, що сприяють злочинній діяльності.

Під час виконання цих обов’язків правоохоронні органи, які регулюють економічний контроль, здійснюють свою діяльність досить ефективно і при цьому виконують основну функцію — захищають права громадян.

1.3. Державна податкова служба як орган
контролю. Функції, повноваження
та обов’язки податкової міліції

Державна податкова адміністрація України виконує такі функції:
контроль за додержанням законодавства про податки та інші платежі до бюджету;
організацію роботи державних податкових адміністрацій з обліку, оцінки та реалізації конфіскованого майна, а також такого, що перейшло за правом успадкування до держави, оцінку та реалізацію цінностей;
організацію перевірки правильності стягнення нарахувань і збереження коштів, одержаних як сплату державного мита, а також після здійснення касових операцій виконавчими комітетами сільських і селищних Рад народних депутатів, у разі приймання від населення коштів для сплати податкових платежів;
розробку і видання інструкцій, методичних вказівок та інших нормативних документів з порядку застосування законодавчих актів про податки та інші платежі до бюджету.
Державні податкові адміністрації у районах і містах виконують наступні функції… (далі — [71, с. 17]).
Посадові особи органів державної податкової служби зобов’я­зані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою користуватися наданими їм правами.
За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов’язків вони притягуються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.
Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.
Посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватися комерційної та службової таємниць.
Завдання податкової служби викладено [71, с. 19].
Для координації дій податкових органів і підрозділів Міністерства внутрішніх справ з боротьби з кримінальним приховуванням доходів від оподаткування до складу податкової служби були введені підрозділи податкової міліції. Податкова міліція здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукові, кримінально-процесуальні та охо­ронні дії.
Основні завдання податкової міліції викладено: [71, с. 19].
Повноваження податкової міліції викладено: [71, с. 20].
Права податкової міліції викладено: [71, с. 20—21].
Обов’язки податкової міліції викладено: [71, с. 21—22].

Податкова служба контролює додержання податкового законодавства, правильність нарахування та своєчасність сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством.
Податкова міліція здійснює оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну діяльність. Вона запобігає злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, займається їх розкриттям, розслідуванням та провадженням у справах про адміністративні правопорушення. Податкова міліція складається зі спеціальних підрозділів з боротьби з податковими правопорушеннями, що діють у складі органів державної податкової служби, і здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства.
Діяльність податкової служби та податкової міліції забезпечує надходження необхідних коштів до державного бюджету.
У разі виявлення значних порушень, зловживань та злочинів у сфері податкового законодавства податкові служби використовують судово-бухгалтерську експертизу для визначення реального економічного стану підприємства, його діяльності.
1.4. Особливості проведення ревізії
на вимогу правоохоронних органів

Необхідно розрізняти ревізію, що призначається у зв’яз­ку з кримінальною справою, і ревізію, яка призначається вищою організацією відносно конкретного підприємства, фірми, установи, організації. Ці ревізії в економічній літературі розрізняють за такими критеріями (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

ВІДМІННОСТІ МІЖ ТИПАМИ РЕВІЗІЇ


№ з/п

Ревізія, призначена вищою
організацією

Ревізія, призначена
слідчим (судом)

1

Юридичною підставою для призначення ревізії є Закон України «Про державну контрольно-ревізій­ну службу в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ

Юридичною підставою для призначення ревізії є розділ 5, ст. 66 Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України, п. 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію» і постанова слідчого (суду)

2

Призначається за рішенням керів­ника організації

Призначається на вимогу слідчого (суду)

3

Є обов’язком вищої організації

Фактична підстава — наявність у кримінальній справі даних, що свідчать про можливість виявлення певних злочинних фактів

4

Є методом управлінського господарства

Є способом збирання доказів

5

Завдання ревізії — перевірка законності операції взагалі, дотримання фінансової дисципліни, пра­вильності постановки бухгалтерського і матеріального обліку, наявності первинних доброякісних документів

Завдання ревізії обмежується вста­новленням і (рідше) перевіркою фактів розкрадань та інших зловживань

Проведення документальної ревізії за ініціативою органів внутрішніх справ уважається необхідним у таких практичних ситуаціях, викладених у посібнику [71, с. 24].
Вимоги про проведення документальної ревізії згідно зі ст. 114 Кримінально-процесуального кодексу України мають бути обов’язковими до виконання. Рішення слідчого про призначення ревізії згідно з вимогами Кримінально-процесуального кодексу України має бути оформлене відповідною постановою, яка складається з таких частин:
описова;
ухвалююча.
В описовій частині наводяться вимоги слідчого про проведення ревізії та вказуються підстави для її проведення.
В ухвалюючій (основній) частині формулюється коло конкретних запитань, на які ревізор повинен дати повні, точні й обґрунтовані відповіді.
Підставами для вимог слідчого призначити ревізію є:
наявність у справі даних про окремі порушення законодавства України;
умотивоване клопотання обвинувачуваного про перевірку за допомогою дослідження бухгалтерських документів його свідчень, які спростовують пред’явлені звинувачення;
необхідність перевірити за обліковими даними зізнання обвинувачуваного в здійсненні злочинів, під час яких використовувались бухгалтерські документи;
обґрунтована думка бухгалтера-експерта про неможливість дати висновок згідно з поставленими перед ним запитаннями без попереднього проведення ревізії.

  1.  


Вимога про призначення ревізії правоохоронними органами повинна ґрунтуватися на конкретних матеріалах, докладно: [71, с. 25].
Проведення ревізій з ініціативи правоохоронних органів відповідно до чинного законодавства покладене на Державну контрольно-ревізійну службу України. Проте до проведення таких ревізій можуть залучатися й інші державні контролюючі органи (митні, податкові, установи Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування України), а також незалежні спеціалісти. Основними вимогами, які пред’являються особам, що беруть участь у ревізії, є компетентність і професіоналізм, об’єктивність і неупередженість.
Важливо, щоб ревізор чітко уявляв собі загальну картину розслідуваних зловживань. А тому до початку ревізії корисно ознайомити ревізора з матеріалами справи, попередньо роз’яснивши йому зміст ст. 387 Кримінального кодексу України.
Підсумковим документом, що завершує проведену ревізію, є акт, що прилучається до кримінальної справи. У ньому мають бути повно й об’єктивно відбиті результати проведеної ревізії.
Акт ревізії має відповідати таким вимогам:

  1. ґрунтуватися тільки на даних первинних документів, записах в облікових регістрах і звітності підприємства, містити посилання на них;
  2. мати описання конкретних фактів і дій певних посадових осіб;
  3. мати описання всебічно дослідженого порушення законодавства, виявлених причин і винуватців порушень у тих межах, у яких це може бути встановлено засобами ревізії;
  4. акт має бути оформлений належним чином, написаний чітко і грамотно.

Щоб підсумковий акт ревізії не був перевантажений однаковими фактами, їх необхідно оформити в спеціальних відомостях, довідках, актах, про що викладено: [73, с. 97].
Перелічені відомості, акти і довідки мають бути підписані ревізором, керівником і головним бухгалтером підприємства, організації чи установи, що перевіряються, і додані до підсумкового акта ревізії.
Після одержання матеріалів документальної ревізії слідчий повинен їх оцінити відповідно до ст. 67 КПК України. Матеріали ревізії ретельно перевіряються та вивчаються з позиції правових вимог та за суттю.
За результатами оцінки матеріалів ревізії слідчий або дізнавач можуть зробити висновок про необхідність проведення додаткової або повторної ревізії. Причому для з’ясування окремих питань, що виникнуть під час аналізу й оцінювання матеріалів ревізії, слідчий або дізнавач можуть залучати не лише ревізора, а й іншого спеціаліста, котрий запрошується як консультант.
Акти ревізії належать до доказів, за допомогою яких слідчий або суд установлюють фактичний стан речей у сукупності з іншими доказами по справі. Власне кажучи, слідчий або суд звичайно допитують ревізора як свідка й одночасно з’ясовують правильність складання акта і проведення ревізії. Частина документів, що являє собою речові докази, разом з актом, протоколом огляду і відповідними постановами долучаються до справи.
Якщо ж питання за матеріалами справи не можуть бути вирішені згаданими способами, а потребують офіційного висновку неупередженого і кваліфікованого спеціаліста у сфері бухгалтерського обліку й аналізу господарської діяльності, призначається судово-бухгалтерська експертиза.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.