лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Маркетингова цінова політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

6.3. Методи дослідження
ринкової кон’юнктури ринку
та цінової динаміки

Середні ціни та узагальнений рівень цін. Існують дві основні концепції реєстрації цін. В умовах політики стабільних цін застосовувався суцільний облік, з переходом до ринку в нашій країні в основному став використовуватися вибірковий метод реєстрації цін, як і в міжнародній практиці. Основні принципи вибіркової системи реєстрації цін:

  • відмова від масового документованого обліку, практично неможливого в умовах різних форм власності, а отже, відмова від суцільного обліку і перехід до використання вибіркового методу;
  • повне охоплення всіх форм і видів торгівлі;
  • формування споживчого кошика, тобто набору товарів-пред­ставників.

Оцінка рівня цін — перший етап у статистичному вивченні цін. Рівень цін — узагальнений показник, що характеризує стан цін за певний період часу, на певній території, на сукупність товарів і товарних видів із близькими споживчими властивостями. Можна оцінити індивідуальний, середній та узагальнений рівень цін.
Індивідуальний рівень ціни — це абсолютна величина — сума грошей, що сплачується на ринку за товарну одиницю.
Для сукупності однорідних товарів на підставі індивідуальних цін можна розрахувати середній рівень цін, що виступатиме як узагальнена характеристика для даної товарної групи. Вибір фор­мули розрахунку середньої ціни залежить від наявності додаткової інформації. Формула простої середньої ціни майже не знаходить застосування, тому що при цьому не враховуються розбіжності у складі товару. Для розрахунку середньої ціни застосовуються наведені нижче формули.
1. Середня хронологічна ціна:
                            (6.7)
де t — кількість місяців у періоді.
Застосовується, якщо моменти реєстрації цін однаково віддалені, наприклад, фіксовані дані на початок кожного місяця. Формула знаходить своє застосування в основному для розрахунку середньої за рік чи півріччя.
2. Середня хронологічна зважена ціна:
                                        (6.8)
де — середня ціна за період;  — кількість місяців у періоді.
Дана формула застосовується, якщо дати реєстрації цін розташовані нерівномірно.
3. Середня арифметична зважена ціна:
                                      (6.9)
де Q — кількість проданих товарів у натуральних одиницях виміру (метри, літри, кілограми тощо).
Формула застосовується, якщо реєструється кількість проданих товарів чи відсоткові співвідношення кількості проданих товарів.
4. Середня гармонійна зважена ціна:
                                        (6.10)
де P ? Q — товарообіг у гривнях.
Дана формула застосовується, якщо відомі обороти в гривнях (товарообіг), що відповідають різним рівням цін, тобто як ваги використовується вартісний показник.
Як вагу в даній формулі можна використовувати кількість днів торгівлі. У цьому разі передбачається, що щоденний оборот у гривнях практично не змінюється.
На динаміку середніх цін поряд зі зміною номінальних цін впливають і нецінові чинники (зміна питомої ваги і якості товарів, що входять у даний період і в дану групу, територіальні зрушення тощо). Величина такої середньої залежить від кількох чинників:

  • зміни ціни окремих товарів у товарній групі;
  • структурних зрушень внаслідок низки причин: зміни асортименту чи зміни частки того чи іншого товару в обсязі продажів, від розподілу проданих товарів за сезонами.

Щоб усунути вплив сезонності, зміни асортименту, географії продажів на зміну середніх цін, потрібно брати постійні ваги:
.                           (6.11)
Зростання середніх цін за рахунок поліпшення якості та асортименту товарів не можна розглядати як чинник, що сприяє збільшенню ціни. Його варто розглядати як чинник реального поліпшення якості товарів.
За допомогою оцінки рівня цін, крім визначення стану цін, диференціації їх рівня, вивчають закономірності поведінки ринкових цін, взаємний вплив рівнів цін різних товарів, співвідношення цін.
Як узагальнений рівень цін розглядається показник вартості фіксованого споживчого кошика, що поєднує різні рівні цін у якісно новий узагальнений рівень цін.
Показник рівня ціни може бути розрахований як відносна величина, що виражає купівельну спроможність грошового доходу споживачів (в окремих соціальних групах, у цілому в країні чи в окремих регіонах):

  • відношення ціни (індивідуальної чи середньої) до середнього грошового доходу населення;
  • відношення вартості споживчого кошика до середнього грошового доходу населення.

Відносний рівень ціни забезпечує диференційовану характеристику рівня цін і міжнародні порівняння.
Індексний метод в аналізі кон’юнктури. Розрахунок середніх цін має сенс тільки для груп однорідних товарів, якщо ж група товарів неоднорідна (наприклад, група продовольчих товарів), тоді для оцінки динаміки цін використовують індекси.
Порівняння цін одного товару здійснюється за допомогою індивідуального індексу цін
,                                            (6.12)
де Рі0 — ціна i-гo товару в базовому періоді; Рі1 — ціна i-гo товару в звітному періоді.
Основною формою індексу цін для сукупності різнорідних товарів є агрегатний індекс.
В економічній літературі вважається, що перший індекс цін був побудований італійським економістом Карлі в 1764 р. Цей індекс був побудований за середньоарифметичною формулою без застосування якої-небудь системи зважування. У XIX ст. під час побудови індексів цін, в основному за агрегатною чи відповідною їй середньоарифметичною формулою, статистики починають використовувати систему зважування. Залежно від вибору базисних чи поточних ваг виникли дві формули: Ласпейреса (1871 р.) і Пааше (1874 р.). Більш широке практичне застосування знаходять дві інші їхні форми: у формулі Ласпейреса — серед­ня арифметична форма, у формулі Пааше — середня гармонійна, котрі відбиті в табл. 6.11.
Таблиця 6.11
ФОРМИ ІНДЕКСІВ ЦІН


Вид індексу

Агрегатна форма

Арифметична форма

Гармонійна форма

Переваги агрегатної форми — у її ясному економічному змісті. Вона встановлює зміну цін у разі припущення, що кількості товарів незмінні, при цьому у формулі Ласпейреса береться кількість проданого товару в базисному періоді (Q0), а у формулі Пааше — у поточному (Q1).
Середньоарифметична форма не має такого ясного економічного змісту, але її переваги полягають у тому, що вона дає змогу легше робити розрахунок індексу і полегшує подальші його перерахунки. Зокрема, під час розрахунку за середньоарифметичною зваженою формулою з базисними вагами (формула Ласпейреса) значно легше встановити ваги, досить мати дані про вартість продажів зазначених товарів у базовий період, тобто Р0Q0.
Тому індекси цін у більшості розвинутих країн будуються за середньоарифметичною зваженою формулою Ласпейреса.
У вітчизняній статистиці до 1992 р. загальний індекс цін розраховувався за формулою Пааше, з використанням його гармонійної форми. Пов’язано це було з простотою одержання даних про поточний товарообіг (P1Q1) у зв’язку із суцільною щомісячною статистичною звітністю і незначною зміною цін. Однак після 1992 р., коли було здійснено перехід до ринкових відносин і прийнято нову методику розрахунку індексу споживчих цін, його почали розраховувати так само, як і в більшості країн, за формулою Ласпейреса.
Статистичним аналізом доведено, що в довгостроковому аспекті формула Пааше занижує реальну зміну цін внаслідок негативної кореляції проданої кількості товару і ціни, а у разі довгострокових і міжнародних зіставлень різниця між індексами, зваженими різними способами, становить кілька відсотків. Значення індексів, обчислених за формулами Ласпейреса і Пааше, збігаються лише у разі майже неможливого на практиці збігу структури товарної маси базового та звітного періодів.
Теоретично і формула Ласпейреса, і формула Пааше мають певний економічний зміст. Кожна з них може використовуватися відповідно до того чи іншого економічного завдання.
Чіткість інтерпретації, економічний зміст і зручність практичного розрахунку формули Ласпейреса зробили її дуже популярною у світі для розрахунку індексу споживчих цін, що показує,
у скільки разів змінилися б споживчі витрати в поточному періоді порівняно з базовим, якби у разі зміни цін рівень споживання залишався колишнім.
Інший важливий показник — дефлятор валового національного продукту в більшості країн розраховується за формулою Пааше, і тим самим розрахунок максимально наближений до сукупності товарів, зроблених у звітному періоді.
У зв’язку з розбіжностями в результатах між індексами з поточними та базовими вагами виникла теорія про так звані вагові відхилення. Суть її зводиться до твердження, що використання і поточних і базових ваг веде до відхилень у величині індексу від його реального значення, у першому випадку убік зниження, а
в другому — підвищення. Тому завдання теорії індексів полягає
в розробці таких формул індексів, що ліквідували б ці відхилення і дали би результати, вільні від впливу використання ваг за різні періоди. Однак у даному разі розглядається не економічний зміст індексів, а певні формальні вимоги до них. З позиції економічного змісту однаково правомірні індекси цін з використанням і базових і поточних ваг. Розбіжності між їхніми величинами не є результатом якихось протилежних відхилень від єдино правильної величини. Правомірний і більш високий результат, отриманий на основі формули Ласпейреса, і більш низький результат, отриманий за формулою Пааше, тому що в обох випадках вимірюються два різні економічні явища: зміна цін товарів за структурою у першому випадку — базового, а в другому — поточного періоду.
Проте, деякі економісти спробували створити такі форми індексів, що були б «очищені» від подібних відхилень. Так, наприклад, індекс Фішера, що називають «ідеальною» формулою, обчислюється як середня геометрична з індексів Ласпейреса і Пааше:
                                          (6.13)
Чи, наприклад, формула Эджуорта — Маршалла — Боулі, в якій як ваги використовуються середні кількості проданої продукції за базовий і поточний періоди:
                                   (6.14)
Однак усі наведені формули індексів для практичних розрахунків індексів цін застосовуються рідко.
Індекси цін будуються на основі певного товарного набору, який складається з товарів-представників, що репрезентують значну кількість інших товарів, не включених у товарний набір. До ціни кожного товару, включеного в індексний набір, приписується не вага даного товару, а вага тієї товарної групи, зміну цін якої він представляє в індексі, за винятком тих товарів, що представляють тільки самих себе. Ефективність системи представницьких ваг цілком визначається тим, наскільки представницьким є сам товарний набір.
Розраховуючи індекс, необхідно вирішити питання про вибір бази для індексу цін. Під базою індексу цін, чи, точніше, під базою для порівняння, розуміється той період, рівень цін якого береться за вихідний пункт порівняння, тобто за 100. У принципі за наявності готового індексного ряду будь-який період, охоплений ним, може бути прийнятий за базу, для цього треба значення індексу для інших періодів розділити на значення індексу для цього періоду. При цьому необхідно враховувати деякі важливі моменти:

  • щоб база індексу збігалася з його ваговою базою чи з останньою ваговою базою у випадку, коли індекс являє собою замкнутий ряд і має не одну вагову базу;
  • база індексу не повинна бути занадто віддалена від поточного періоду;
  • вибирається той період, у межах якого не було яких-небудь різких змін цін.

Індекси цін періодично переглядаються, тому що з часом «застаріває» представницький товарний набір, змінюється і система зважування, рідше змінюється формула для розрахунку індексу.
У період перегляду індексів цін встає питання про те, яким чином одержати єдиний індексний ряд. У цьому разі найчастіше використовують спосіб змикання ланцюговим методом. Для цього потрібно, щоб обидва індекси, новий і старий, були обчислені для одного загального періоду (звичайно року). Змикання ланцюговим методом фактично ґрунтується на припущенні, що тенденція, показана для минулого періоду старим індексом, приблизно збігається з тією тенденцією, що показав би для минулого періоду і новий індекс. Проте звичайно спостерігається різкий перехід від старого індексу зі своїм набором і структурою ваг до нового індексу. Для того щоб згладити різкість і стрибкуватість переходу, використовуються інші, більш складні методи змикання індексів. Один із них полягає в застосуванні для кількох перехресних років «ідеальної» формули, де як два субіндекси, з яких обчислюється геометрична середня, використовуються старий і новий індекси. Інший прийом змикання, що називається «сплетенням», полягає в обчисленні для кількох перехресних років середньоарифметичної зі старого і нового індексів, що і використовується як перехідний індекс для відповідних років.
6.4. Принципи і методи дослідження
чутливості покупців до рівнів цін

Класифікація методів кількісної оцінки цінової чут­ливості покупців. Усі розрахунки економічних наслідків змін цін, так само як і обґрунтування цін на товари, тільки-но виведені на ринок, можуть бути реально корисними для фірми за тієї умови, що в їх основі лежать достовірні оцінки можливої реакції покупців на ці ціни. Це вимагає від фахівців з ціноутворення вміння знаходити кількісні параметри чутливості покупців до цін. Однак за всієї значущості таких кількісних параметрів їм не можна призначати роль основного критерію під час вирішення цінових проб­лем. Ці кількісні оцінки лише повинні доповнювати той глибокий якісний аналіз інтересів і переваг покупців, принципи якого є підґрунтям маркетингової цінової політики. Саме такий якісний аналіз дає найкращі підстави для правильного вирішення проблем: сегментації ринку, координації ціноутворення та реклами, а також вибору типу знижок. Прийняти такі рішення на основі одного тільки кількісного показника чутливості покупців до рівня ціни практично неможливо. Разом з тим поєднання якісного аналізу та кількісних оцінок цінової чутливості може помітно підвищити ефективність маркетингових рішень. Тому фірмам варто витрачати зусилля й засоби на визначення кількісних характеристик попиту на ринках своєї продукції. А це вимагає, насамперед, усвідомленого вибору найбільш адекватного методу дослід­жень цінової чутливості покупців.

Усю безліч способів оцінки чутливості покупців до цін, що застосовуються у маркетингових дослідженнях, можна класифікувати так, як це показано в табл. 6.12.
Основою класифікації виступають дві ознаки:

  • тип досліджуваних змінних;
  • міра втручання маркетолога в процес купівлі товарів.

Таблиця 6.12

МЕТОДИ ОЦІНКИ ЧУТЛИВОСТІ ПОКУПЦІВ ДО ЦІН


Тип
оцінюваних параметрів

Умови проведення дослідження

без контролю з боку експериментатора

з контролем з боку експериментатора

Фактичні придбання

  • Дослідження агрегованих даних про продаж
  • Дослідження панельних даних
  • Аналіз даних, отриманих під час обстеження магазинів
  • Експерименти в мага­зинах
  • Експерименти в умовах лабораторій

Переваги та наміри

  • Пряме опитування покупців
  • Дослідження готовності до здійснення покупки
  • Параметричне позиціювання
  • Аналіз імітованих по­купок
  • Декомбінаційний аналіз

 

Загальним для всіх методів, що ґрунтуються на діях покупців у неконтрольованому дослідником середовищі, є те, що маркетолог виступає лише як спостерігач, ні якою мірою не втручається в поведінку покупців. Він збирає дані про те, які реальні обсяги покупок, або про те, що і в якому обсязі покупці збираються придбати у фактично існуючій ситуації. Наприклад, він може зібрати дані про обсяг покупок певної марки алкогольних напоїв у певному магазині протягом місяця. Але при цьому ціни всіх інших алкогольних напоїв (так само як і інші важливі параметри формування попиту) він бере як незалежні змінні.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.