лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Курс економічного аналізу

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Тема 10. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ,
РОБІТ І ПОСЛУГ

10.1. Значення та завдання аналізу
виробництва продукції

У ринкових умовах господарювання всі підприємства одержали повну оперативну самостійність у визначенні, яку продукцію і скільки випускати, з ким співпрацювати і кому продавати свої вироби, як організовувати і відповідно планувати всі виробничі процеси. Зрозуміло, що ця свобода дій надається для належного врахування кон’юнктури ринку, його потреб і вимог.
Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні масштабам цієї діяльності прибутки. Тому виробнича діяльність підприємства жорстко залежить від загальної економічної ситуації, галузевих пропорцій і платоспроможного попиту населення.
У процесі аналізу виробничої діяльності підприємства потрібно розглянути такі питання:
а) якість планування виробництва, напруженість та обґрунтованість планів діяльності як підприємства в цілому, так і його окремих виробничих підрозділів;
б) оцінка виконання планів виробництва, постачання та реалізації продукції, динаміки обсягів виробництва;
в) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років і, зокрема, у звітному періоді;
г) взаємозв’язок і взаємозумовленість показників обсягу вироб­ництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо;
д) визначення внутрішньогосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції та реалізації, а також розробка заходів щодо їх використання.
Для виконання аналітичного дослідження використовують статистичну звітність про виробництво продукції (форма № 1-п), а також планові матеріали відповідного відділу і бухгалтерські дані (про випуск, відвантаження та реалізацію продукції), інші оперативні дані виробничої діяльності. Бажано також ознайомитися з обсягами залишків незавершеного виробництва, готової продукції на складі й товарів відвантажених (форма № 1).
10.2. Аналіз
обсягів виробництва продукції

Аналіз зазвичай починають з оцінювання того, як виконано план виробництва в цілому по підприємству і за основними виробничими одиницями; якими були рівні виконання по місяцях і кварталах звітного періоду. Визначають причини можливих невдач і встановлюють винних у цьому осіб.
Враховуючи складне економічне становище в країні, повсюдний спад виробництва, особливу увагу доцільно приділити вивчен­ню динаміки обсягів випуску продукції на підприємстві. При цьому найдоречнішим є використання натуральних вимірників обсягів випуску продукції, оскільки це дає змогу запобігти перекрученням, які спричинює інфляція. Якщо ці вимірники не можна використати, то обсяги визначають у незмінних цінах.
Таблиця 10.1

ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ЗА П’ЯТЬ РОКІВ

Показник

П’ятирічний період

1-й рік

2-й рік

3-й рік

4-й рік
(поперед­ній)

5-й рік
(звітний)

Виробництво цементу, тис. т

2254

1803

1532

1257

1124

Відсоток до попереднього року

100

80

85

82

89

Відсоток до 1-го року

100

80

68

56

50

Дані табл. 10.1 свідчать, що обсяги виробництва продукції протягом п’ятиріччя невпинно знижувалися і у звітний рік становили половину від того, що було в першому році. Водночас можна стверджувати, що темпи падіння виробництва в останні три роки дещо сповільнилися. Проте загальну динаміку обсягів вироб-
ництва слід оцінити як незадовільну.
Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, треба обов’язково визначити, які фактори спричинили таку тенденцію, і відокремити ті, що діяли на народногосподарському рівні, тобто були зовнішніми. Справді, в наведеному прикладі цементне виробництво, тісно пов’язане з будівництвом, зазнало спаду через брак інвестицій у зв’язку з кризою в економіці України.
Проте внутрішні фактори потребують не меншої уваги. Обсяг виробництва можна збільшити, використовуючи більш дорогі матеріали і відповідно підвищуючи ціну виробів або, навпаки, збільшуючи у складі рецептур дешеві компоненти і спрямовуючи зекономлені дефіцитні матеріали на додатковий випуск продукції.
Усі заходи щодо розвитку спеціалізації та кооперації також помітно впливають на обсяги виробництва. Регулювання рівня якості та зміни асортименту були найуживанішими засобами збільшення обсягів виробництва на підприємствах і в цілих галузях промисловості колишнього СРСР. До речі, сучасний ринок України ефективно бореться з цими «хитрощами» зниженням (вимушеним) попиту.
10.3. Аналіз асортименту і структури
випуску продукції

Одним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчення його в асортиментно-структурному аспекті. Під асортиментом розуміють перелік вироблюваних видів продукції із зазначенням обсягів випуску. Вужчим поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки обсяг, різноманітність продукції, що виробляється. І нарешті, структура — це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, виражене здебільшого у відсотках. Зміна асортименту порівняно з планом спричинює асортиментні, а структури випуску — структур-
ні зрушення. Загалом ці явища тісно пов’язані одне з одним, і тому ми маємо єдині асортиментно-структурні зрушення у випус­ку продукції.
У табл. 10.2 наведено дані про виконання плану з виробництва асортименту.
Таблиця 10.2

ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ВИРОБНИЦТВА З АСОРТИМЕНТУ

Вид продукції

Випуск продукції, тис. грн

Зараховується
у виконання плану, тис. грн

за планом

фактично

виконання
плану, %

А

80

100

125

80

Б

200

120

60

120

В

50

60

120

50

Г

400

400

100

400

Д

150

190

126

150

Е

120

60

50

60

Є

80

Разом

1000

1010

101

860

Розрахунок показників виконання плану з асортименту здійснюють трьома способами. Перший має назву «спосіб найменшого числа», суть якого полягає у виборі меншої із двох сум. Інакше кажучи, береться фактична сума, але за умови, якщо вона не перевищує планового завдання. У табл. 10.2 ці залікові суми разом становлять 860 тис. грн. Звідси коефіцієнт асортиментності
.
За другим способом як загальний показник беруть найменший серед усіх виробів відсоток виконання плану, тобто 50 % (коефіцієнт — 0,5).
Третій спосіб пропонує знаходити співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану й кількості планових позицій. Цей показник пов’язаний із номенклатурою продукції, звідси і його назва — коефіцієнт номенклатурності:
.
Отже, за всіма способами план з асортименту суттєво не виконано.
Під час аналізу необхідно звернути увагу на розширення та оновлення асортименту. У нашому прикладі планувалося онов­лення асортименту на 12 % (120 : 1000 ? 100), але фактично обсяг оновленої продукції з урахуванням обсягів випуску становив менше ніж 6 % (60 : 1010 ? 100). Суттєвим недоліком є те, що підприємство продовжило виробництво застарілої продукції «Є». Це явна недоречність, адже застаріла продукція не має попиту на ринку.
І ще одне. Нині не можна пояснювати зрушення в асортименті та структурі випуску продукції якимись «об’єктивними» причинами, оскільки всі вони оперативно враховуються на самому підприємстві шляхом коригування планових завдань. Тому будь-які відхилення при виконанні плану — це некваліфікована, неефективна праця виконавців та адміністраторів низових ланок (дільниць, цехів, філіалів).
Закінчуючи аналіз, слід дати оцінку проведеної роботи щодо підготовки нових зразків продукції для виробництва і стану науково-дослідних і конструкторських розробок, які можуть стати запорукою майбутніх успіхів підприємства взагалі.
10.4. Аналіз якості продукції
За сучасних умов господарювання великого значення набуває поліпшення якості вироблюваної продукції. Це треба усвідомлювати, але не на словах, як це здебільшого було раніше, а повсякденно й копітко займатися цим питанням. Ті підприємства, які не позбулися старих стереотипів у роботі, зокрема нехтують якістю продукції, нині зазнають відчутних втрат у конкурентній боротьбі з іноземними виробниками. Переконливим прикладом є стан усієї легкої промисловості України, зокрема взуттєвої.
Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показ-
ників, серед яких слід виділити загальні й часткові, прямої й побіч­ної дії. Найбільш узагальнений характер мають питома вага у загальному обсязі випуску продукції зі «знаком якості», або атестованої державою як продукція вищої якості (нині це не практикується), і питома вага продукції, яка одержала товарні знаки.
Своєрідним знаком якості є фірмовий знак усесвітньо відомих корпорацій, які вибороли славу виробників якісної продукції. Нарешті, достатньо надійним показником якості може бути відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об’єктивні показники якості:
— сортність (легка, харчова, хімічна промисловість, інші галузі);
— марочність (харчова промисловість, промисловість будівель­них матеріалів);
— вміст корисних речовин або шкідливих домішок (відсоток загального обсягу або маси);
— строк служби (ресурс) і надійність;
— призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотвор­ність палива тощо).
У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:
— гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;
— наявність рекламацій, їх кількість і вартість;
— відсоток браку;
— зниження сортності продукції за межами підприємства;
— відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;
— відповідність моді;
— наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.
Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу об’єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції. Найбільш вдалою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції.
Сортність використовують щодо продукції, в якій допускаються певні несуттєві відхилення деяких ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог. Зважаючи на кількість перед­бачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і фактично. Конкретні дані для аналізу сортності наведено в табл. 10.3.
Таблиця 10.3

ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ЗА СОРТНІСТЮ

Сорт

Посортовий
коефіцієнт

За планом

Фактично

Виконання
плану, %

кількість
виробів, шт.

сума,
грн

кількість
виробів, шт.

сума,
грн

1-й

1,0

630

6300

730

7300

115,9

2-й

0,9

180

1620

150

1350

83,3

3-й

0,8

90

720

120

960

133,3

Разом

?

900

8640

1000

9610

111,2

Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основ­ними способами:


Е — нова продукція замість застарілої Є.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.