лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Курс економічного аналізу

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

7.6 Аналіз дебіторської
і кредиторської заборгованості

Дебіторська і кредиторська заборгованість виникає внаслідок розрахунків підприємства з покупцями, постачальниками, фін-
органами, підрядчиками, робітниками і службовцями, органами соцстрахування, депонентами, підзвітними особами тощо.
Значні розміри дебіторської і кредиторської заборгованості призводять до самовільного перерозподілу оборотних засобів між підприємствами.
Дебіторська заборгованість — це відволікання з діяльності підприємства оборотних засобів, що є причиною фінансових ускладнень. Кредиторська заборгованість — результат напруженого фінансового стану; в результаті нестачі необхідних засобів затримується платіж різними організаціями та особами. Суворий контроль за своєчасною сплатою кредиторської забор-
гованості має велике значення, оскільки затримання платежів може стати причиною фінансових ускладнень у підприємств-кредиторів і негативно позначитися на виробничих відносинах з ними.
Дебіторська заборгованість показана в розділі ІІ балансу за статтями «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» та «Дебіторська заборгованість за розрахунками».
Аналіз дебіторської заборгованості треба починати з вивчен-
ня даних балансу, за якими визначають ступінь збільшення або зменшення їх протягом звітного періоду. За даними нашого ба-
лансу, дебіторська заборгованість за товари, роботи на кінець року збільшилася порівняно з початком звітного періоду і становила 720 тис. грн (на початок року — 680 тис. грн). Поряд із цим збіль­шилася й чиста реалізаційна вартість. Резерви сумнівних боргів протягом року не змінилися.
Далі визначається невиправдана заборгованість і з’ясовуються причини її виникнення. Важливим завданням аналізу є визначення за даними пояснювальної записки або бухгалтерських відомостей дати виникнення кожної суми заборгованості, що дає змогу встановити строки застарілості позову.
Необхідно відрізняти допустиму заборгованість від невиправданої. Допустима дебіторська заборгованість — це заборгованість, яка виникла згідно з пред’явленими претензіями, і заборгованість підзвітних осіб. До невиправданої дебіторської заборгованості належать заборгованість конкретних осіб при нестачах, розтратах і крадіжках; заборгованість відділу капіталь-
ного будівництва внаслідок порушення фінансової дисципліни; нестача і витрати, зумовлені псуванням товарно-мате­ріальних цінностей, не списаних з балансу в установленому порядку, а також уся прострочена заборгованість.
Треба також аналізувати заборгованість за окремими покупцями і строками виникнення заборгованості. Постійний облік і аналіз дебіторської заборгованості дає можливість вживати заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Інформація, одер­жана від такого аналізу, необхідна як для внутрішнього управління, так і для зовнішніх користувачів, оскільки вони хочуть бути обізнаними щодо стану дебіторської заборгованості підприємств-партнерів. Збільшення дебіторської заборгованості призво­дить до нестійкості фінансового стану.
На практиці існує кілька показників, які характеризують стан дебіторської заборгованості, а саме:
1) кількість оборотів суми дебіторської заборгованості (Од.з):
,             (7.13)
де середня сума дебіторської заборгованості — (ряд. 160 ф. 1 на початок періоду + ряд. 160 ф. 1 на кінець періоду)2.
Тобто
.
За нашим балансом

Цей показник відображає, скільки разів протягом року (або іншого періоду) обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в собі середній залишок сум дебіторів, а також визначає ефективність кредитного контролю. Кредитного — з боку підприємства, тобто коли підприємство дає товар іншим суб’єктам з відстрочкою платежу, то воно виступає як кредитор. Інакше кажучи, цей показник відображає збільшення або зменшення комер-
ційного кредиту, який надає підприємство. Збільшення показника означає скорочення продажу в кредит. Зменшення означає збільшення обсягів кредиту;
2) для визначення тривалості оборотів дебіторської заборгованості (середнього строку оборотності дебіторської заборгованості, Од.с) використовується зворотна формула:
,                 (7.14)
або
За нашим балансом:

Дані розрахунку свідчать, що підприємству потрібно в середньому 18,59 дня для отримання оплати за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги).
Слід зауважити, що при визначенні вищезазначених показників треба брати тільки ті суми з балансу, які мають безпосереднє відношення до обсягів реалізації товарів підприємства;
3) коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості:
                                  (7.15)
де Дз — дебіторська заборгованість; Кз — кредиторська заборгованість.
Позитивно оцінюється цей коефіцієнт, коли дебіторська забор­гованість більша за кредиторську.
Аналіз кредиторської заборгованості треба починати з виявлення складу і структури кредиторської заборгованості за даними балансу (табл. 7.8).
Таблиця 7.8
АНАЛІЗ СКЛАДУ І СТРУКТУРИ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ


Розрахунки
з кредиторами

На початок
звітного періоду

На кінець
звітного періоду

Зміна протягом звіт-
ного періоду

тис.
грн

питома вага, %

тис.
грн

питома вага, %

у сумі, тис. грн

у питомій вазі

1. Кредиторська забор­гованість за товари, ро-
боти, послуги

500

66,1

450

63,1

–50

–3,0

2. Поточні зобов’язан­ня за розрахунками:
— з одержаних авансів

100

13,2

120

16,8

+20

+3,6

— з бюджетом

20

2,6

40

5,6

+20

+2,9

— з позабюджетних пла­тежів

6

0,8

8

1,1

+2

0,3

— зі страхування

14

1,8

6

0,8

–8

–10,1

— з оплати праці

36

4,8

20

2,8

–16

–1,9

— з учасниками

60

8,0

70

9,8

+10

+1,8

Інші поточні зобов’я­зання

20

2,7

–20

Усього

756

100

714

100

–42

Дані табл. 7.8 підтверджують, що у складі кредиторської забор­гованості виникли суттєві зміни. Так, зменшилася кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, а також з оплати праці та зі страхування. Але збільшилася заборгованість за бюджетом, з одержаних авансів. За рік кредиторська заборгованість зменшилася на 42 тис. грн.
Під час аналізу кредиторської заборгованості треба також визначити допустиму та невиправдану кредиторську заборгованість.
До допустимої кредиторської заборгованості відносять заборгованість постачальникам за акцептовані платіжні вимоги; непрострочену заборгованість до бюджету.
До невиправданої кредиторської заборгованості відносять прострочену заборгованість постачальникам; прострочену заборгованість бюджету за податок на прибуток; позички, не погашені в строк, та інші внески.
Як і при аналізі дебіторської заборгованості, необхідно визначити показники, які характеризують стан кредиторської заборгованості. Ними є:
1. Оборотність кредиторської заборгованості:
,            (7.16)
де сума закупівель (придбання) — це [(ряд. 035 ф. 2 – ряд. 100 ф. 2) + (ряд. 100 ф. 1 + ряд. 140 ф. 1)] – [(ряд. 240 ф. 2 + ряд. 250 ф. 2 + ряд. 260 ф. 2)].
Практика підтверджує, що результат буде точнішим, якщо до залишків виробничих запасів і товарів додати НЗВ за векселями одержаними, тобто всіх дебіторів, які виникають на балансі у зв’яз-
ку з формуванням придбаної вартості. Мета цього показника — визначити тривалість обороту всієї поточної кредиторської забор-
гованості.
2. Показник середнього періоду погашення кредиторської заборгованості (для визначення середнього строку оборотності кредиторської заборгованості):
.      (7.17)
Показник визначає середній строк погашення боргів підприємства (за вирахуванням зобов’язань перед банком).
Завершується аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості їх порівняльною характеристикою. Для цього складається аналітична таблиця (табл. 7.9).
Таблиця 7.9
ПОКАЗНИКИ ДЕБІТОРСЬКОЇ І КРЕДИТОРСЬКОЇ
ЗАБОРГОВАНОСТІ,
тис. грн


Стаття балансу

Дебіторська заборгованість

Кредиторська заборгованість

Перевищення
заборгованості

дебіторської

кредиторської

Заборгованість за товари, роботи, послуги

640

435

190

Зобов’язання за розрахунками:

 

 

 

 

— з бюджетом

40

40

— з авансів

24

220

196

— з позабюджетних платежів

8

8

— з оплати праці

20

 

20

— з учасниками

70

70

— зі страхування

6

6

— з іншими

6

Усього

670

814

192

340

Результати такого аналізу можуть свідчити про те, що:
— збільшення або зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості може мати негативні наслідки щодо фінансового стану підприємства;
— зменшення дебіторської заборгованості порівняно з кредиторською може бути результатом негативних стосунків з клієнтами;
— збільшення дебіторської заборгованості порівняно з кредиторською може бути результатом неплатоспроможності покупців.
7.7. Аналіз оборотності запасів
Аналіз використання оборотних активів вимірюється швидкіс­тю їх обороту. Чим швидше оборотні активи проходять усі стадії кругообігу (постачання, виробництво, реалізація), тим більше можна одержати продукції на кожну функціонуючу гривню і тим більшим може стати обсяг виробництва за рахунок ефективного використання наявних оборотних засобів. Але для всіх підприємств загалом не можна назвати оптимальне значення цього показника. Багато залежить від виду діяльності підприємства, технологічного процесу, тривалості виробничого циклу, сезонності, попиту на продукцію, структури оборотних засобів тощо. На одних підприємствах оборотні запаси обертаються 10 і більше разів, на інших — 2—3 рази за такий самий період. Тому висновки слід робити, виходячи з конкретного підприємства або із середньогалузевого показника оборотності оборотних запасів.
Показники оборотності оборотних активів можна вирахувати кількома способами.
Так, оборотність оборотних засобів (Оо.з.р) визначається відношенням виручки від реалізації без урахування ПДВ і акцизів до середньої суми оборотних активів.
За балансом це виглядатиме так:
  (7.18)
де ряд. 035 ф. 2 — чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); ряд. 100 ф. 1 — виробничі запаси; ряд. 110 ф. 1 — тварини на вирощуванні та відгодівлі; ряд. 120 ф. 1 — незавершене виробництво; ряд. 130 ф. 1 — готова продук-
ція; ряд. 140 ф. 1 — товари; ряд. 150 ф. 1 — векселі одержані.
Виходячи з нашого балансу, розраховуємо оборотність оборот­них запасів. Величину виручки від реалізації за звітний період можна знайти із форми «Звіт про фінансові результати». Середню суму оборотних засобів визначимо шляхом знаходження середньоарифметичної величини між залишками на початок і кінець звітного періоду (форма 1):

Одержаний результат свідчить про те, що на підприємстві оборотні запаси за рік обертаються майже тричі.
Для внутрішнього контролю на підприємстві цей показник можна визначити іншим шляхом: замість величини виручки від реалізації необхідно використати величину собівартості реалізованої продукції (Оо.з.с). Тоді формула матиме такий вигляд:
  (7.19)
Дані про собівартість також беремо з форми 2. Цей показник не можна порівнювати із середньогалузевим, а для внутрішнього аналізу він може знадобитись. Розглянемо на прикладі:

Одержаний результат свідчить про те, що на підприємстві всі запаси обертаються 2,3 раза на рік. Якщо в чисельнику формули брати собівартість реалізованої продукції, за таким рахунком можна визначити середню норму запасів у днях. Так, якщо оборотність оборотних запасів становить 2,3, то це означає, що підприємство для забезпечення своєї діяльності тримає запасів на 5,2 місяця наперед (12 : 2,3) і запаси протягом року поповнюються п’ять разів.
У практичній діяльності важливим є визначення оборотності запасів за кожною статтею балансу: запаси, товари, готова продукція тощо. Визначення оборотності запасів за кожним їх видом дозволяє підприємству правильно орієнтуватися в потребі в них.
Треба зауважити, що закуповувати товарів і запасів багато наперед недоцільно, це означає гроші покласти на склад. Необоротний капітал — це мертвий капітал. Що вища оборотність оборот-
них засобів, то менше робочого капіталу відволікається на їх закупівлю.
За допомогою регулярного проведення аналізу оборотності оборотних засобів можна знайти можливість знизити величину оборотного капіталу і внаслідок зменшення його надлишку отримувати значно більше прибутку на кожну вкладену в запаси гривню.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.