лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Курс економічного аналізу

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


Рис. 3.2. Схема можливого спрощення чотирифакторного розрахунку до двофакторного


ІІІ варіант
Таблиця 3.10


Показник

Загальна
кількість
відпрацьованих усіма
робітниками людино-годин

Середньогодинний
виробіток
одного
робітника,
грн

Обсяг
товарної
продукції,
тис. грн

Розрахунок впливу
факторів,
тис. грн

Нульова підстановка

40 000

12,5

500

1. Вплив загальної кіль-
кості відпрацьованих людино-днів

30 800

12,5

385

385 – 500 =
= – 115

2. Вплив середнього-
динного виробітку од-
ного робітника

30 800

15,5

447,4

477,4 – 385 =
= + 92,4

Разом

 

– 22,6

Використання способу абсолютних різниць для двофакторного розрахунку дозволяє сформулювати такий алгоритм:
величина кількісного фактора дорівнюватиме добутку зміни кількісного фактора на планову (незмінну) величину якісного; величина якісного — це добуток зміни якісного фактора на фактичну величину кількісного.
Закінчивши дві нові серії розрахунку впливу факторів, слід перейти до визначення величини резервів збільшення обсягу товарної продукції.
Резерви при трифакторних розрахунках
І варіант
а) доведення кількості відпрацьованих усіма
робітниками днів до запланованої (тобто 5000)................... 60 тис. грн
б) доведення тривалості робочого дня
до запланованої (тобто 8 год).............................................. 55 тис. грн
 



Разом 115 тис. грн
ІІ варіант
а) ліквідація нестачі робочої сили................................. 100 тис. грн
б) доведення середньої кількості годин,
відпрацьованих одним робітником за місяць,
до запланованої (тобто до 160 год)...................................... 15 тис. грн
 

Разом 115 тис. грн
ІІІ варіант
а) ліквідація нестачі робочої сили................................. 100 тис. грн
Отже, максимальна сума резерву (вибирається
найбільша сума з-поміж трьох варіантів)........................... 115 тис. грн
Резерви при двофакторних розрахунках
І варіант
а) ліквідація нестачі робочої сили................................. 100 тис. грн
ІІ варіант
а) доведення кількості відпрацьованих усіма
робітниками днів до запланованої (тобто 5000)................... 60 тис. грн
ІІІ варіант
а) доведення загальної кількості відпрацьованих
усіма робітниками людино-днів до запланованої
(тобто 40 000).................................................................... 115 тис. грн
Отже, максимальна сума резерву серед усіх трьох варіантів — 115 тис. грн.
Таким чином, найбільшу суму резерву можна одержати при докладному розрахунку кількості факторів (у нашому випадку чотирьох). І сума ця становить 155 тис. грн.
Спрощений розрахунок впливу факторів може доповнюватися прийомом розширення факторних систем, який базується на відомому правилі математики: якщо чисельник і знаменник дробу помножити на одне й те саме число, то величина дробу не зміниться. Природно, це число має відповідати даній ситуації (аналітичній моделі) й поглиблювати подальше вивчення факторів, що впливають на результативний показник.
Припустимо, що функція, яка описує який-небудь процес, має вигляд  y = m / n, тоді розширення цієї формули можна зробити так:

і далі:
.
До речі, розширення факторних систем дає змогу перевести розрахунки у більш зручну форму, коли всі фактори матимуть прямо пропорційний вплив на результативний показник, і тому застосовують лише процес множення.
Наприклад, середню продуктивність праці одного робітника за звітний період (П) розраховують за формулою
П = Т / Ч,                                         (3.1)
де Т — обсяг товарної продукції, тис. грн; Ч — чисельність робіт-
ників, осіб.
Зовні підвищення продуктивності праці зумовлює зростання обсягу товарної продукції, а збільшення кількості робітників, нав­паки, її погіршує. Однак насправді ані перший, ані другий показник не є справжнім фактором продуктивності праці. Ці фактори приховані десь у глибині і наведеною формулою не відображаються. Але розширення (деталізація) складу формули дає змогу знайти найбільш загальні і справжні фактори, які впливають на середній рівень продуктивності одного робіт­ника:
,                                       (3.2)
де Д — загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками робочих днів за звітний період; Г — загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками годин за звітний період.
Якщо зробити необхідні перестановки у формулі (3.2), то матимемо:
                                       (3.3)
Звідси випливає, що Д/Ч — середня кількість відпрацьованих одним робітником днів у звітному періоді (д), Г/Д — середня тривалість робочого дня (зміни) в годинах (г), нарешті, Т/Г — середньогодинний виробіток одного робітника (п). Тоді формула (3.3) матиме такий вигляд:
                                       (3.4)
Таблиця 3.11
РОЗРАХУНОК ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

Номер
підстановки
та фактор

Середня
кількість від-
працьованих одним робітником днів
(д)

Середня тривалість робочого дня,
год (г)

Середньогодинний виробіток,
грн (п)

Середньо-
місячний
виробіток
одного
робітника,
грн (П)

Розрахунок впливу
факторів,
грн

Нульова підстановка

20

8,0

12,5

2000

1. Вплив середньої кількості відпрацьо-
ваних одним робітником днів

22

8,0

12,5

2200

2200 – 2000 =
= + 200

Закінчення табл. 3.11


Номер
підстановки
та фактор

Середня
кількість від-
працьованих одним робітником днів
(д)

Середня тривалість робочого дня,
год (г)

Середньогодинний виробіток,
грн (п)

Середньо-
місячний
виробіток
одного
робітника,
грн (П)

Розрахунок впливу
факторів,
грн

2. Вплив середньої тривалості робочого дня

22

7,0

12,5

1925

1925 – 2200 =
= –275

3. Вплив середньогодинного виробіт-
ку

22

7

15,5

2387

2387 – 1925 =
=  +462

Разом

 

+387

На підставі даних табл. 3.2 проведемо підрахунок впливу цих факторів на зміну продуктивності праці одного робітника способом ланцюгових підстановок (табл. 3.11).
3.7. Статистичні методи
Серед статистичних методів, використовуваних в аналізі, чіль­не місце посідає табличний.
Таблиці використовують для накопичення, опрацювання і збе­рігання цифрової інформації. Форму таблиць та їх майбутній зміст слід передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ. Від усіх інших таблиць аналітична, як правило, відрізняється відносно нескладною будовою, компактністю і наочністю. Вона повинна мати не лише основну, а й додаткову (для порівняння) інформацію (планові та середні показники, дані за минулі періоди), а також проміжні підсумки, відхилення, відсотки.
У процесі збирання цифрової інформації та заповнення таблиць виникає низка технічних складностей, якщо інформації забагато. З метою забезпечення компактності:
1) таблиці спрощують чи округлюють (до тисяч, мільйонів тощо) вихідну інформацію;
2) скорочують або частково відкидають другорядні дані;
3) об’єднують дані у групи і підраховують проміжні підсумкові показники або передають через середні показники;
4) комбіновано показують частину показників у деталізованому вигляді, а інші розміщують разом в одному рядку (як «інші»);
5) поділяють вихідну інформацію на кілька самостійних сукуп­ностей з наступним складанням кількох простіших таблиць з вузь-
ким змістом.
Таблиці у певному наборі можуть виконувати роль програми або переліку питань, що вивчаються. Проте не слід перебільшувати значення таблиць: вони є важливим, але здебільшого техніч­ним аспектом аналізу.
Динамічні ряди — це порівняння не двох, а кількох предметів, показників. Виокремлюють інтервальні та моментні динамічні ряди. Аналіз їх дає змогу визначити:

  1. напрям зміни показників (збільшення, зменшення, сталість або нестабільність, коливання);
  2. наявність тенденцій у зміні показників;
  3. середній рівень показників і варіації.

Серйозною проблемою для дослідження стають порушення у динамічних рядах. Це пов’язано з неоднаковими інтервалами часу, а також із неоднорідними показниками, які потрапили до загальної сукупності даних. Нарешті, виникають перерви в дина-
мічному ряду через брак інформації.
Широкого використання набули вибірковий метод і групування, кореляційний метод, середні й відносні показники. Особ­ливу увагу слід приділяти застосуванню в аналізі графічних методів. Ці методи у поєднанні з комп’ютерами забезпечу-
ють більшу наочність результатів аналізу. Наприклад, використовуючи дані табл. 10.1, побудуємо відповідну гістограму (рис. 3.3) та графік динаміки обсягів виробництва продукції на підприємстві за п’ять років (рис. 3.4).

Рис. 3.3. Динаміка виробництва продукції на підприємстві

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.