лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

МЕТОДОЛОГІЯ CОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПІЗНАННЯ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Додаток 1


НОРМАТИВНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Предмет, структура, призначення
дисципліни «Методологія соціально-
економічного пізнання»

Сучасні уявлення про філософську методологію й логіку наукового пізнання, філософію науки. Особливості соціального пізнання. Особливості економічної діяльності та пізнання об’єктів економічної природи. Предмет філософської методології соціально-економічного пізнання. Структура дисципліни, її основні функції, призначення і проблематика. Вимоги до вивчення дисципліни.
Тема 2. Типологія філософських
і методологічних проблем науки

Філософія науки. Типи філософствування. Парадигми науки і філософського знання. Рівні наукового пізнання і дослідження. Економічна природа зв’язків у системі «наука — техніка — виробництво». Рівні методології наукового пізнання: філософський, загальнонауковий, спеціальнонауковий. Різновиди філософських методологій: позитивізм (від класичного до постпозитивізму), екзистенціалізм, герменевтика, структуралізм, енергетика, прагматизм тощо. Наукознавчий підхід до вивчення методологічних проблем науки. Історія науки про періодизацію методологічних проблем наукового пізнання. Стиль мислення.
Тема 3. Гносеологічні засади
науково-практичної діяльності

Гносеологія. Метаболічна структура пізнання: її емоційна, логіко-дискурсивна, моральна та інтуїтивна компоненти. Форми логічного і чуттєвого пізнання. Сутність і структура інтуїції. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Основні принципи гносеології. Проблема істини. Критерії істини: логічний, прагматичний, естетичний, моральний, економічний тощо. Класифікація наукових досліджень, об’єктів і методів пізнання. Емпіричні й теоретичні методи пізнання. Типологія дослідника, вченого. Специфіка пізнання майбутнього. Прогностика. Соціальна прогностика. Методологія економічного й соціального прогнозування.
Тема 4. Логічні основи наукового пізнання
Анатомія науки і логіка наукового дослідження. Формування наукових понять і категоріального апарату. Термінологія науки. Форми логічного відображення емпіричного й теоретичного знання. Загальнологічні методи пізнання. Логіка дії Г. Х. Фон Врігта. Логіка норм. Поняття про соціальну дію. Поняття про імператив. Аргументація, доведення, спростування. Суперечка. Дискусія. Полеміка. Логічні критерії істини. Логічність і алогічність. Логіка і творча діяльність. «Жіноча логіка» і «чоловіча логіка». Парадокси науки. Логіка економічної діяльності. Логіка наукового пе­редбачення.
Тема 5. Методологічне забезпечення
соціально-економічних досліджень

Економічна наука і практика як об’єкт філософського осмислення. Типологія філософських і методологічних проблем економічного знання. Філософські засади економічної науки. Вчення про науку в філософії О. Конта. Еволюціонізм Г. Спенсера. Індуктивізм Д. Мілля. Концепція філософії науки Е. Маха і А. Пуанкаре. Тектологія і сцієнтологія О. Богданова. Діалектичний та історичний матеріалізм як методологія політекономічного вчення К. Маркса. Неопозитивістські концепції методології науки (Б. Рассел, М. Шлік, Р. Карнап, Ф. Франк, Дж. Аєр та ін.). Постпозитивізм. Концепція розвитку наукового знання і «відкритого суспільства» К. Поппера. Теорія наукових революцій Т. Куна. «Методологічний анархізм» Фейєрабенда. Еволюційна модель Ст. Тулміна. Синергетична модель розвитку І. Пригожина. Дж. Сорос про «алхімію фінансів» і засоби «відкриття закритих суспільств». Римський клуб про методологію розв’язання глобальних проблем сучасності. Вчення про ноосферу В. Вернадсь­кого, Е. Леруа, П. Тейяра де Шардена. Модель коеволюції М. Мой­сеєва. Філософія науки Г. Башляра і А. Уайтхеда. Методологічні ідеї структуралізму К. Леві-Строса, М. Фуко, Р. Барта. Герменевтика про розуміння (Г.-Г. Гадамер, П. Рікьор). Праксеологія науки. Філософія господарювання С. Булгакова. Господарська етика М. Вебера. Ф. фон Хайєк і М. Фридман про свободу, ринкові відносини і планову економіку. Ф. Бродель про рушійні сили екосвіту. Теорія космічного детермінізму С. Подолинського і О. Чижевського. Теорія циклів М. Кондратьєва. Теорія пасіонарного вибуху Л. Гумільова. Теорія визволення Г. Маркузе. Новий світовий порядок Б. Гаврилишина. Методологія глобального моделювання (Дж. Форрестер, Я. Тинберген). А. Печчеї про якості людини.
Тема 6. Економічна свідомість
та економічне мислення

Структура суспільної й індивідуальної свідомості. Свідоме і несвідоме. З. Фрейд про структуру несвідомого. К.-Г. Юнг про архетипи колективного несвідомого. Е. Фромм про орієнтації людини: плідну, неплідну, рецептивну, експлуататорську, корисну, ринкову. Е.Берн про трансактний аналіз як творчу діяльність і тренінг. М.Вебер про «розуміючу соціологію» і релігійні ідеали людської діяльності. Проблема економічної свідомості. Економіка і мораль. Естетична свідомість. Екологічна свідомість. Світ цінностей, спосіб його буття, рівні, структура. Економічне мислення.
Тема 7. Науково-дослідницька і соціально-
економічна діяльність як творчість

Феномен творчості. Передумови та онтологічний сенс творчості. Етапи і структура творчого процесу. Евристика як наука про творче мислення. Особливості творчості в економічній діяльності. Підприємництво як творчість. Творчість як найвища форма активності людини. Творчий задум та його здійснення. Наукова, технічна, художня, педагогічна, соціальна творчість. Мотивація творчості. Стимули творчості. Творчий вік і творчий потенціал. Соціоніка про творчі здібності підприємця, менеджера і науковця.
Тема 8. Спеціальні евристичні методи
наукового дослідження і правила
оформлення його результатів

Спеціальні методики творчої діяльності: загальнотеоретичні й експериментально-досліджувальні. Форми і методи активізації творчості: «мозковий штурм», синектика, морфологічний аналіз, «біржа ідей», «ділова гра», функціонально-ролева гра тощо. Моделі інтелекту: індивідуального, колективного, інтегрального, «штучного». Методи тестування творчого потенціалу людини. Навчання творчості. Г. Айзенк про творчі здібності та коефіцієнт інтелектуальності (IQ). Статеві особливості творчої діяльності. Інноваційна діяльність і творчість. Парадокси творчості. Рутина і творчість. Правила оформлення результатів творчої науково-дослідницької діяльності.

 

Додаток 2


ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТІВ
    • Проблеми визначення предмета методології соціально-еко­номічного пізнання.
    • Проблема співвідношення епістемного і софійного типів філософствування.
    • Проблеми визначення і зміни парадигм науки.
    • Проблеми формування й адекватного використання стилю наукового мислення.
    • Проблеми структурування рівнів методологічного знання.
    • Проблема пізнаванності світу.
    • Проблема «тотожності» суб’єкта і об’єкта пізнання.
    • Проблема співвідношення об’єкта і предмета пізнання.
    • Проблема єдності чуттєвих і раціональних форм пізнання.
    • Проблеми структурування рівнів і класифікації методів пізнання.
    • Проблеми класифікації методів прогнозування.
    • Проблеми постановки, селекції та класифікації наукових проблем.
    • Проблеми конкурентоспроможності гіпотези та її трансформації у теорію.
    • Проблема критеріїв істини.
    • Проблема істинності знань про майбутнє.
    • Методологічні проблеми вимірювання і підвищення ефективності інтелекту.
    • Проблеми філософського і формально-логічного аспектів формування понятійного апарата науки.
    • Методологічні проблеми визначення і критеріїв спроможності науки.
    • Методологічні проблеми диференціації, інтеграції та класифікації наук.
    • Проблема існування економічної свідомості й економічного мислення.
    • Проблема співвідношення економіки і моралі.
    • Проблема співвідношення економіки і політики.
    • Проблема співвідношення економіки і права.
    • Методологічні проблеми життєздатності ринкових моделей економіки.
    • Методологічні проблеми «відкриття закритих» суспільств.
    • Проблема методологічного забезпечення неринкових моделей економіки.
    • Проблема відчуження і шляхи його подолання.
    • Методологічні проблеми сталого розвитку.
    • Проблеми методології глобального моделювання світового розвитку.
    • Специфіка соціально-економічних досліджень.
    • Різновиди філософських методологій.
    • Рівні методологічного знання.
    • Міждисциплінарні підходи пізнання науки (інформаційний, організаційний, наукознавчий, праксеологічний, економічний, моральний, естетичний тощо).
    • Вихідні принципи теорії пізнання. Емоційні, логіко-дискур­сивні, моральні, інтуїтивні компоненти наукового пізнання.
    • Соціонічні моделі дослідника і підприємця.
    • Емпіричні методи пізнання.
    • Теоретичні методи пізнання.
    • Проміжні (емпірично-теоретичні) методи пізнання.
    • Соціальна обумовленість пізнання.
    • Проблеми істинності соціальних та економічних прогнозів. «Ефект Едипа».
    • Структура суспільної свідомості.
    • Методологічні засади класичних ринкових моделей економіки (А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. Кейнс).
    • Філософські основи політекономії К. Маркса.
    • Філософські основи сучасних концепцій ринкової економіки (Ф. фон Хайєк, М. Фрідман).
    • Філософська методологія синергетики і вчення про «відкрите суспільство» (І. Пригожин, К. Поппер, Дж. Сорос).
    • «Римський клуб» про сучасні моделі світу й людини (А. Печчеї).
    • Проблеми і правила визначення наукових понять і термінів.
    • Форми логічного відображення емпіричного й теоретичного знання.
    • Сучасні некласичні логіки (логіка дії, логіка норм, практична логіка, логіка дискурсу, логіка соціального пізнання тощо.).
    • Наукова аргументація і доведення.
    • Логічні парадокси і парадокси науки.
    • Логічна структура наукового дослідження: проблема, факт, ідея, гіпотеза, концепція, теорія.
    • Феномен творчості. Евристика — наука про творчість і творчу діяльність.
    • Етапи і структура творчого процесу.
    • Види творчої діяльності. Особливості соціальної та економічної творчості.
    • Інноватика і творчість.
    • Поняття інтелекту: індивідуальний, колективний, «інтегральний» та «штучний» інтелект.
    • Спеціальні методи активізації творчості: «мозковий штурм», «біржа ідей», «ділова гра», ОМГ (організаційно-мислительна гра), морфологічний аналіз, синектика тощо.
    • Проблеми і методи тестування творчих здібностей.
    • Методологічні й методичні проблеми навчання творчості.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.