лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Облік і аудит у банках

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

К = А – З.
З огляду на цю формулу можна сказати, що оцінка власного капіталу залежить від оцінки відповідних активів та зобов’язань. Спробуємо з’ясувати, у чому полягає така залежність. Згідно з чинним законодавством у разі ліквідації банку насамперед підлягає погашенню заборгованість банку перед партнерами-кредито­рами. Джерелом погашення такої заборгованості є грошові кошти і кошти, які отримані від реалізації активів. Звичайно вартість реалізації активів майже ніколи не збігається з оцінкою, за якою активи відображені в балансовому звіті. І тільки після сплати всіх боргів кредиторам між власниками банку можуть бути розподі­лені активи, що залишились.
Звідси видно, що вартість капіталу власників залежить від оцінки активів і зобов’язань. Якщо завищена оцінка активів, це неминуче призведе до неправильного відображення вартості капіталу власників. Також як балансова вартість активів майже ніколи не збігається з їх ринковою вартістю, так само і балансова вартість власного капіталу не дорівнює ринковій вартості акцій банку. Отже, у зв’язку з цим доречне ще таке визначення капіталу: капітал — це чисті активи, що вільні від зобов’язань.
К = ЧА,
де ЧА — це чисті активи.
Основним джерелом зростання капіталу є прибуток. Показник нерозподіленого прибутку відображає ту частку від отриманого прибутку, що залишилася на розвиток банківського бізнесу після сплати дивідендів власникам і створення резервів згідно з чинним законодавством. Отже, порівняння чистих активів на різні балансові дати дає змогу обчислити суми одержаного прибутку (збитку).
Статті в структурній частині «власний капітал» розміщені за такими принципами: 1) джерела формування власного капіталу, 2) сталість цих джерел — від більш сталих до несталих. Так, спочатку розміщено статутний капітал, потім іде резервний капітал і наприкінці — нерозподілений прибуток. Справді, змінити статут­ний капітал можна тільки після реєстрації суми його збільшення або зменшення в НБУ. Втім, сума прибутку не є сталою величиною, а залежить від результатів діяльності банку.
Власний капітал банку, що є елементом балансового звіту банку, ще має назву «бухгалтерський показник власного капіталу».
Потрібно не змішувати цей показник з показником «регулятивний власний капітал банку», який використовується для обчислення багатьох нормативів, що впроваджені для регулювання діяльності комерційного банку з боку НБУ. Базою для розрахунку показника регулятивний капітал є бухгалтерський власний капітал, який підлягає коригуванню на певні статті балансового звіту.
Підсумовуючи огляд структури балансового звіту, слід зауважити, що в балансі банку на відміну від балансу підприємства левову частку становлять фінансові активи та фінансові зобов’язання. Це є зовнішнім проявом діяльності банку як фінансового посередника, який здійснює операції з фінансовими інструментами. Існування термінів «фінансові активи», «фінансові зобов’язання», «інструменти капіталу» безпосередньо пов’язане з використанням фінансових інструментів у діяльності банку. З’ясуємо тлумачення цих термінів.
Фінансові активи — це такі активи, які існують або у формі грошових коштів або контрактного права отримувати грошові кошти чи інший фінансовий актив від підприємства-контрагента банку (наприклад, кредити надані) або контрактного права обмінювати фінансові інструменти з іншим підприємством.
Фінансові зобов’язання — це такі зобов’язання, які існують як контрактні зобов’язання і підлягають погашенню перед кредитором або у формі передання грошових коштів чи іншого фінансового активу, або шляхом обміну фінансовими інструментами з кредитором.
Інструмент капіталу — це контракт, який засвідчує право його власника на залишкову частку в активах підприємства (банку) після вирахування всіх його зобов’язань.
Також слід зрозуміти, що стержневим принципом побудови балансу банку є принцип ліквідності. Такий концептуальний підхід побудови балансу дає змогу менеджерам активно використовувати інформацію, надану в ньому для управління ризиком ліквідності.
Необхідно також пам’ятати, що баланс демонструє фінансовий стан банку тільки на конкретну дату. Цей стан, ясна річ, може суттєво відрізнятися від фінансового стану в минулому і не зберегтися в майбутньому. У процесі господарської діяльності у фінансовому стані банку відбуваються зміни, які є наслідком здійснених ним банківських операцій. Для менеджерів банку і зовнішніх користувачів, безперечно, важливо оцінити досягнутий банком фінансовий результат від його діяльності. Така інформація узагальнюється та розкривається у формі звіту про фінансові результати.
Звіт про фінансові результати
Звіт про фінансові результати надає інформацію про доходи та витрати, а також фінансовий результат від господарської діяльності банку за певний визначений (звітний) період. Основними елементами звіту є доходи та видатки. Фінансовий результат не є самостійним елементом цього звіту, оскільки обчислюється через співвідношення доходів і видатків. Розглянемо приклад звіту про фінансові результати конкретного банку (табл. 1.6).
У наведеному прикладі відображено Звіт про фінансові результати банку за 2001 р., що закінчується 31 грудня 2001 р.
Зупинимося на визначенні термінів «доходи» та «витрати».
Доходи — це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, що веде до зростання власного капіталу банку (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників).
Таблиця 1.6
Звіт про фінансові результати АБ «АЖІО»
на 31 грудня 2001 р., тис. грн


Рядок

Найменування статті

2001 р.

2000 р.

1.1

Процентний дохід

21 531

18 590

1.2

Процентні витрати

(7627)

(8409)

1

Чистий процентний дохід

13 904

10 181

2.1

Комісійний дохід

8797

9080

2.2

Комісійні витрати

(644)

(963)

2

Чистий комісійний дохід

8153

8117

3

Дивідендний дохід

3

5

4

Чистий торговельний дохід

939

1776

5

Прибуток/збиток від інвестиційних цінних паперів

(1)

0

6

Прибуток від довгострокових інвестицій в асоційовані компанії й дочірні установи та інших інвестицій

11

15

7

Інший операційний дохід

744

2738

8

Операційний дохід

23 753

22 832

9

Загальноадміністративні витрати

(8143)

(8157)

10

Витрати на персонал

(8107)

(4010)

11

Прибуток від операцій

7503

10 665

12

Витрати на безнадійні та сумнівні борги

(661)

(2036)

13

Прибуток до оподаткування

6842

8629

14

Податок на прибуток

(1972)

(3279)

15

Прибуток після оподаткування

4870

5350

16

Непередбачені доходи/витрати

0

2

17

Чистий прибуток/збиток банку

4870

5352

18

Чистий прибуток на одну просту акцію

0,0461

 

19

Скоригований чистий прибуток на одну просту акцію

0,0461

 

Доходи, які виникають від діяльності банку, можна об’єднати в такі групи: 1) відсоткові доходи, 2) комісійні доходи, 3) доходи від торговельних операцій, 4) інші операційні доходи, 5) доходи від інвестиційної діяльності, 6) доходи від надзвичайної діяльності.
Доходи можуть бути у вигляді процентів за кредит, комісії за продаж дорожного чека, позитивної курсової різниці від продажу іноземної валюти та цінних паперів, доходу від надання в оренду приміщення, що належить банку, дивідендного доходу, одержаного від акцій, які перебувають у портфелі банку на інвестиції.
Доходи визнаються у звіті про фінансові результати, якщо виконуються такі умови:
1) має місце зростання економічної вигоди, яке супроводжується збільшенням активу або зменшенням зобов’язання.
Справді, коли банк отримає в касу від позичальника сплату процентів за кредит, у нього збільшиться ресурс у вигляді готівки, тобто актив, а також зросте капітал за рахунок прибутку. Тобто доходи визнаються одночасно з визнанням активу. А якщо, наприклад, вкладник банку раптово виїде в іншу країну і забуде про свій вклад. Що банк повинен зробити з кредиторською заборгованістю за цим вкладом? По закінченні строку позивної давності банк мусить закрити вклад і суму боргу за вкладом відбити в обліку як дохід, що в кінцевому результаті приведе до збільшення прибутку, а отже і капіталу власників. Наслідком цієї операції є погашення зобов’язання та збільшення власного капіталу;
2) суму доходу можна достовірно визначити.
Витрати — це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу банку (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу між власниками).
Витрати звичайно пов’язані зі споживанням ресурсів у процесі діяльності банку, і їх можна об’єднати в такі групи: 1) відсоткові витрати, 2) комісійні витрати, 3) витрати від торговельних операцій, 4) інші операційні витрати, 5) загальноадміністративні витрати та витрати на персонал, 6) витрати на безнадійні та сумнівні борги, 7) надзвичайні витрати.
Витрати банку включають сплату процентів вкладникам та іншим кредиторам за залучені кошти, сплату комісії за купівлю-продаж валюти на міжбанківському валютному ринку, витрати, пов’язані зі створенням від’ємної курсової різниці від операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів, адміністративні витрати, спрямовані на забезпечення діяльності банківської установи, оплата праці персоналу і нарахування на фонд оплати, відрахування в резерви під сумнівні та безнадійні активи.
Витрати визнаються у звіті про фінансові результати, якщо дотримуються такі умови:
1. Існує зменшення економічної вигоди або під час здійснення господарської операції або в майбутньому, яке супроводжується зменшенням активу чи збільшенням зобов’язання.
І справді, якщо банк сплачує комісію іншому банку за відкриття йому кореспондентського рахунка, у нього зменшуються грошові кошти (актив) та зменшується прибуток на суму понесених витрат, що, у свою чергу, веде до зменшення власного капіталу. У разі нарахування банком процентів за депозитними рахунками, яке не супроводжується одночасною сплатою процентів вкладникам, у нього з’являється кредиторська заборгованість перед вкладниками та зменшується прибуток на суму нарахованих процентів.
2. Суму витрат можна достовірно визначати (вона має документальне підтвердження).
Фінансовий результат за звітний період обчислюється через зіставлення доходів і витрат, відображених у звіті про фінансові результати. Звідси облікова формула звіту про фінансові результати має вигляд:
Фінансовий результат = Доходи – Витрати.
Перевищення доходів над витратами означає, що банк отримав прибуток. Якщо має місце перевищення витрат над доходами, у банку виникає збиток. Наявності інформації про кінцевий результат зовсім недостатньо користувачам, щоб з’ясувати, а чому саме склався такий кінцевий результат від діяльності банку. Вимоги з боку користувачів слугували поштовхом для подальшої деталізації інформації про доходи і витрати у звіті.
В основу побудови структури звіту покладені такі принципи: 1) класифікація господарської діяльності на звичайну та надзвичайну; 2) обчислення проміжного фінансового результату за функ­ціональною ознакою; 3) розподіл витрат на прямі та непрямі.
Зупинимося на першому принципі. Виокремлення у звіті статті «Прибуток або збиток від надзвичайної (непередбаченої) діяльності» дає змогу уникнути впливу випадкових факторів на формування фінансового результату. Господарську діяльність поді­ляють на звичайну та надзвичайну діяльність. До звичайної діяльності банку заведено включати господарські операції, які задекларовані в статуті і на які отримано ліцензії від НБУ. До надзвичайних належать операції, що виникають унаслідок реорганізації банку, стихійного лиха, прийняття нових законів. Перелічені опе­рації не мають регулярного характеру, і трапляються тільки інколи у зв’язку з виникненням специфічних обставин.
Класифікація діяльності банку за функціональною ознакою ґрунтується на виділенні ключових напрямів діяльності і об’єд­нанні банківських операцій за видами доходів, які вони генерують, а також за витратами, що несе банк на їх здійснення. Згідно з цим принципом виділяють проміжні фінансові результати у вигляді: чистий процентний дохід (процентні доходи за вирахуванням процентних витрат); чистий комісійний дохід (комісійні доходи за вирахуванням комісійних витрат); результат від торговельних операцій (позитивна курсова різниця за вирахуванням від’ємної); дивідендний дохід від інвестицій; дохід від інвестицій банку в дочірні та асоційовані компанії.
Розглянемо зміст третього принципу. Витрати, що безпосеред­ньо враховуються з метою обчислення перелічених показників проміжних фінансових результатів, належать до прямих витрат. Тобто це витрати, які прямо можна віднести на певні операції банку. До непрямих витрат відносять адміністративні витрати та витрати на персонал. Адміністративні витрати, пов’язані з забезпеченням діяльності банківської установи. Вони включають витрати на охорону, експлуатаційні витрати, витрати на утримання приміщень та обладнання тощо. Витрати на персонал включають оплату праці працівникам та нарахування на фонд оплати праці. Постійні витрати не мають прямого зв’язку з конкретними операціями, що виконує банк, і, як правило, не залежать від обсягів банківських операцій.
Виділення окремою статтею у звіті витрат, що розкривають інформацію про відрахування банком у резерви під сумнівні та безнадійні активи, зумовлено специфічним впливом цих відрахувань на кінцевий фінансовий результат. По-перше, ці витрати є не грошовими. Тобто для формування вказаних резервів банк не витрачає грошових коштів. Сума відрахувань у резерви на момент їх здійснення не потребує ліквідних коштів і тому не впливає на стан ліквідної позиції банку. По-друге, обсяг відрахувань надає інформацію про ризики, на які наражається банк. Сума відрахувань безпосередньо впливає на зменшення прибутку банку.
Вивчаючи структуру звіту, доречно звернути увагу на статтю «податок на прибуток». Податок на прибуток за своїм економічним змістом не належить до складу витрат банку. Перерахування податку на прибуток є процедурою розподілу прибутку.
Розглянемо розрахунок чистого прибутку банку:
Чистий прибуток = Прибуток до оподаткування (прибуток від звичайної діяльності) + Прибуток (від надзвичайної діяльності) – – Податок на прибуток.
Частина цього прибутку може призначатися для виплати дивідендів засновникам, а залишок показує нерозподілений прибуток, який залишається на розвиток банківського бізнесу.
Узагальнення та розкриття інформації про доходи, витрати та фінансовий результат у звіті про фінансові результати дає змогу користувачам визначити прибутковість ключових напрямів діяльності та їх вплив на кінцевий фінансовий результат, структуру витрат та ступінь ризику, притаманну діяльності банку, загальну рентабельність діяльності банку та прибутковість вкладеного засновниками капіталу.
Покладений за базу визнання доходів та витрат у звіті про фінансові результати загальноприйнятий принцип бухгалтерського обліку «нарахування доходів і витрат та їх відповідності» розглядається далі.
Звіт про рух грошових коштів
Важливим завданням фінансових менеджерів банку є оптимізація руху грошових потоків з метою забезпечення ліквідності банку. Вирішення цього завдання вимагає від менеджерів уміння оцінювати спроможність банку акумулювати і заробляти грошові кошти. Гроші можуть надходити в банк, головним чином, із чотирьох джерел: 1) внески засновників банку; 2) залучені депозити, одержані кредити та інші запозичення; 3) отримані доходи; 4) надходження від продажу активів, які перебували не в грошовій формі. Проте менеджери повинні не тільки вміти спрогнозувати обсяги грошових надходжень, а й розрахувати час та ймовірність їх отримання, а також визначити потреби банку в них відповідно до напрямів використання. Інформація щодо ліквідності банку є надзвичайно корисною і для зовнішніх користувачів, оскільки дає можливість прогнозувати здатність банку своєчасно розрахуватися з боргами.
Утім, баланс, розкриваючи інформацію про фінансовий стан банку на конкретну дату, не показує, як саме операції, що виконує банк, впливають на грошові потоки, які рухаються через банк і до яких змін у складі активів, зобов’язань та капіталу ці потоки ведуть. Звіт про фінансові результати, відображаючи фінансовий результат, демонструє тільки вплив прибутку (збитку) на один елемент фінансового стану — капітал. Інформаційні обмеження цих форм звітності вдалося подолати через складання звіту про рух грошових коштів.
Розглянемо звіт про рух грошових потоків банку (табл. 1.7).

Таблиця 1.7
Звіт про рух грошових коштів АБ «АЖІО»
на 31 грудня 2001 р. (непрямий метод), тис. грн


Рядок

Найменування статті

2001 р.

2000 р.

 

І. Операційна діяльність

 

 

1

Чистий прибуток (збиток) поточного періоду

4870

5352

 

Поправки чистого прибутку

 

 

2

Нараховані витрати

416

197

3

Нараховані доходи

(108)

(160)

4

Амортизація основних засобів

1410

1633

5

Резерви під сумнівні борги, знецінення активів

661

2036

6

Торговельний результат

2

(3)

7

Нарахований та відстрочений податок

223

(116)

8

Прибуток (збиток) від продажу інвестицій

1

(1925)

9

Прибуток від довгострокових інвестицій в асоційовані компанії

(11)

(15)

10

Амортизація дисконту і премії цінних паперів

(23)

(534)

11

Інший рух коштів, які не є грошовими

2830

2344

12

Чистий грошовий прибуток від поточних операцій банку

10 271

8809

13

Зменшення (збільшення) коштів, які розміщені в інших банках, кредитів та передоплат іншим банкам

(27 393)

(4043)

14

Зменшення (збільшення) кредитів, які надані клієнтам

(38 548)

(12 650)

15

Зменшення (збільшення) інших активів

(2986)

(2246)

16

Збільшення (зменшення) коштів, які отримані від Національного банку України

766

(666)

17

Збільшення (зменшення) коштів інших банків

13 334

(11 387)

Закінчення табл. 1.7


Рядок

Найменування статті

2001 р.

2000 р.

18

Збільшення (зменшення) поточних та депозитних рахунків

42 994

15 419

19

Збільшення (зменшення) інших зобов`язань

154

250

20

Реалізація (придбання) цінних паперів у портфелі банку на продаж

(2005)

0

21

Чисте збільшення (зменшення) активів та зобов’язань від операційної діяльності

(13 684)

(15 323)

22

Чистий приплив (відплив) грошових коштів від операційної діяльності

(3413)

(6514)

 

ІІ. Інвестиційна діяльність

 

 

23

Реалізація (придбання) інвестиційних паперів

(305)

624

24

Зменшення (збільшення) інвестицій в асоційовані компанії

(1)

23

25

Зменшення (збільшення) інвестицій у дочірні установи

102

(102)

26

Зменшення (збільшення) основних засобів та нематеріальних активів

(2638)

(3513)

27

Чистий відплив грошових коштів від інвестиційної діяльності

(2842)

(2968)

 

ІІІ. Фінансова діяльність

 

 

28

Збільшення (зменшення) цінних паперів власного боргу

0

0

29

Збільшення (зменшення) субординованих зобов’язань

0

0

30

Збільшення (зменшення) сплаченого акціонерного капіталу

3

(21)

31

Дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду

(374)

(340)

32

Чистий приплив грошових коштів від фінансової діяльності

(371)

(361)

33

Чисте збільшення (зменшення) грошових коштів та їх еквівалентів

(6626)

(9843)

34

Грошові кошти та їх еквіваленти на початок року

27 764

37 607

35

Грошові кошти та їх еквіваленти на кінець року

21 138

27 764

Згадаємо визначення звіту. Звіт про рух грошових потоків надає інформацію про грошові потоки банку за певний (звітний) період у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Щоб навчитися читати цей звіт насамперед необхідно зрозуміти, який зміст вкладають у термін «грошовий потік». Під грошовим потоком розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. З сутністю терміна «грошові кошти» ви ознайомилися, розглядаючи балансовий звіт. Грошові кошти, що є в розпорядженні банку на конкретну дату і можуть бути використані на поточні потреби, складаються із залишку готівки в касі та скарбниці банку, а також на кореспондентських рахунках в НБУ та інших комерційних банках. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму грошових коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Вважається, що термін таких фінансових інвестицій не може перевищувати трьох місяців. Прикладом грошових еквівалентів є ощадні сертифікати, придбані банком на строк до трьох місяців. Грошові кошти та їх еквіваленти є видами активів банку.
Слід зрозуміти, що грошовий потік постійно веде до зміни наявності грошових коштів у банку або його грошової позиції. Грошова позиція банку змінюється щоденно. Проте ці зміни є результатом операцій банку щодо залучення грошових коштів, їх розміщення в позики, продажу певних видів активів за грошові кошти тощо. Отже, зміни в грошовій позиції супроводжуються змінами в комерційному банку ресурсів, боргів та капіталу. Тому звіт про рух грошових коштів ще називають звітом про зміни у фінансовому стані.
Структура звіту про рух грошових потоків заснована на класифікації грошових потоків за такими напрямами звичайної діяльності: операційної, інвестиційної, фінансової.
До операційної діяльності банку включають операції, які приносять банку дохід, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною та фінансовою.
Операційна діяльність — це така основна діяльність, завдяки якій банк заробляє та нагромаджує грошові кошти і витрачає їх на поточні потреби. Операційні грошові потоки генерують операції з залучення коштів у депозити, з надання кредитів, купівлі та продажу цінних паперів та іноземної валюти. Кінцевим результатом операційних грошових потоків є формування касового грошового прибутку.
Інвестиційна діяльність банку охоплює операції, пов’язані з придбанням або продажем цінних паперів зі строком перебування у портфелі банку більше ніж один рік, а також довгострокових вкладень в асоційовані та дочірні компанії й операції з їх продажу.
Інвестиційні грошові потоки свідчать про спрямованість витрат компанії на такі ресурси, які в очікуваному майбутньому зумовлять збільшення доходів банку і, як наслідок, зростання грошових потоків. Прикладами інвестиційних грошових потоків є витрати коштів банком на придбання сучасних інформаційних та комунікативних технологій, сучасних банківських продуктів, а також придбання корпоративних цінних паперів з наміром отримання доходів у вигляді дивідендів. Формування інвестиційних грошових потоків здійснюється за рахунок надходжень від продажу цінних паперів, які перебувають у портфелі банку на інвестиції, та продажу довгострокових вкладень.
Фінансова діяльність — це сукупність операцій, які ведуть до зміни власного та субординованого (позикового) капіталу і спрямовані на підтримання адекватності та достатності капіталу банку.
Формування фінансових грошових потоків здійснюється за рахунок надходжень від розміщення власних акцій і облігацій, емітованих банком, а також отримання субординованих кредитів.
Використання фінансових грошових потоків, пов’язане з операціями з викупу власних акцій, погашення власних облігацій та повернення субординованих кредитів, сплатою дивідендів заснов­никам.
Приклади операцій, що генерують грошові надходження і потребують сплати грошових коштів, наведені в табл. 1.8.
Складання звіту про рух грошових коштів має на меті обчислення зміни у сумі наявних грошових коштів у банку, які відбулися в проміжку часу з 1 січня 2001 р. до 31 грудня 2001 р. У нашому прикладі за 2001 р. сума грошових коштів у розпорядженні банку зменшилася на 6626 тис. грн. Це означає, що сума витрат грошових коштів банком за рік перевищує грошові надходження в банк, що і призвело до зменшення наявних грошових коштів у банку. Показник зміни у сумі наявних грошових коштів обчислюється за допомогою такої облікової формули:

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.