Облік і аудит у банках

13.4. Методика складання звіту
про рух грошових коштів
Метою звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансових звітів відомостей для оцінювання спроможності банку генерувати грошові кошти, а також для оцінювання потреби банку в них.
Звіт про рух грошових коштів відображає джерела отриманих банком готівкових і безготівкових коштів і напрями їх використання у звітному періоді, а також рух грошових коштів за звітний період залежно від видів діяльності — операційної, фінансової, інвестиційної.
Операційна діяльність — це основна діяльність банку, що дає дохід, а також інші види діяльності, що не входять до складу інвестиційної чи фінансової діяльності.
Інвестиційна діяльність — це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.
Фінансова діяльність — це діяльність, яка спричиняє зміни розміру та складу власного і запозиченого капіталу банку.
Звіт про рух грошових коштів може складатись одним із двох методів: прямим чи непрямим.
Прямий метод потребує постійного накопичення даних про рух грошових коштів, узагальнення потрібних показників в аналітичному обліку.
Непрямий метод ґрунтується на максимальному використанні вже підготовлених показників фінансових звітів — балансу і звіту про фінансові результати та мінімальному використанні даних первинних документів, облікових регістрів та аналітичних і синтетичних рахунків бухгалтерського обліку.
Банк самостійно обирає метод складання звіту про рух грошових коштів.
Терміни у цьому звіті використовуються у такому значенні:
Грошові кошти — це готівкові кошти в касі та депозити до запитання.
Еквіваленти грошових коштів — це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості.
Грошові потоки (рух коштів) — це надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.
Негрошові операції — це операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів. Негрошовими операціями вважаються: формування резерву під наявний актив, амортизація дисконту чи премії за цінними паперами, амортизація основних засобів та нематеріальних активів, нараховані, але не отримані доходи, нараховані, але не сплачені витрати, у тому числі нараховані, але не сплачені податки, нараховані, але не сплачені виплати працівникам; безоплатне отримання основних засобів.
Звіт про рух грошових коштів за прямим методом передбачає обчислення:
1. Припливу грошових коштів, а саме:

• грошового прибутку;
• зменшення активів;
• збільшення зобов’язань;
• грошового збільшення статутного капіталу.

2. Відпливу грошових коштів, а саме:

• грошового збитку;
• збільшення активів;
• зменшення зобов’язань;
• сплати дивідендів;
• грошового зменшення статутного капіталу.

Форма звіту поділяється на чотири розділи (табл. 13.9):
1) операційна діяльність;
2) інвестиційна діяльність;
3) фінансова діяльність;
4) вплив змін курсів валют.
Величина чистого збільшення (зменшення) грошових коштів та їх еквівалентів дорівнює сумі таких статей:

• чистий приплив (відплив) грошових коштів від операційної діяльності;
• чистий відплив грошових коштів від інвестиційної діяльності;
• чистий приплив грошових коштів від фінансової діяльності.

Таблиця 13.9
Звіт про рух грошових коштів (прямий метод)

Закінчення табл. 13.9

При цьому грошові кошти та їх еквіваленти на кінець року включають суму таких статей:
1) грошові кошти та їх еквіваленти на початок року;
2) чисте збільшення (зменшення) грошових коштів та їх еквівалентів;
3) вплив зміни курсів валют (зазначається нереалізований результат переоцінки іноземної валюти).
Розділ «Операційна діяльність» складається з двох частин:
1) чистий грошовий прибуток від поточних операцій бан-
ку. Ця сума відображає чисте надходження (вибуття) грошо-
вих коштів у вигляді прибутку (збитку) банку від його діяльності;
2) чистий приплив (відплив) грошових коштів від іншої діяльності, яка не належить до інвестиційної та фінансової та відображає збільшення (зменшення) активів і зобов’язань, що виникають унаслідок цієї діяльності.
Форма звіту про рух грошових коштів, складеного за непрямим методом, включає три розділи:
1) операційна діяльність;
2) інвестиційна діяльність;
3) фінансова діяльність.
Розділ «Операційна діяльність» містить такі показники:
1. Чистий грошовий прибуток від поточних операцій банку. Цей показник відображає чисте надходження (вибуття) грошових коштів у вигляді прибутку (збитку) банку від його діяльності у такий спосіб: негрошові доходи (витрати) віднімаються (додаються) від (до) суми чистого прибутку.
2. Чистий приплив (відплив) грошових коштів від іншої діяльності, яка не належить до інвестиційної та фінансової. Цей показ­ник відображає збільшення (зменшення) активів і зобов’язань, що виникають унаслідок цієї діяльності.
Різниця між чистим прибутком та чистим грошовим прибутком від поточних операцій банку виникає завдяки наявності таких статей:
1) негрошові статті доходів і витрат (наприклад, амортизація основних засобів, рух резервів);
2) неопераційні статті доходів та витрат (наприклад, результати від продажу основних засобів);
3) тимчасові різниці між елементами чистого прибутку
та пов’язаними з ними грошовими потоками (наприклад, на-
рахування доходів та витрат, амортизація дисконтів та пре-
мій).
Чисте збільшення (зменшення) грошових коштів та їх еквівалентів визначається як сума таких статей:

• чистий приплив (відплив) грошових коштів від операційної діяльності;
• чистий відплив грошових коштів від інвестиційної діяльності;
• чистий приплив грошових коштів від фінансової діяльності.

При цьому грошові кошти та їх еквіваленти на кінець року обчислюють як суму таких статей:
1) грошові кошти та їх еквіваленти на початок року;
2) чисте збільшення (зменшення) грошових коштів і їх еквівалентів.
Порядок розрахунку деяких статей звіту про рух грошових коштів:
1. Приплив грошових коштів обчислюється через додавання таких показників:

• грошовий прибуток;
• зменшення активів;
• збільшення зобов’язань;
• грошове збільшення статутного капіталу.

2. Відплив грошових коштів обчислюється шляхом додавання таких показників:

• грошовий збиток;
• збільшення активів;
• зменшення зобов’язань;
• сплата дивідендів;
• грошове зменшення статутного капіталу.

Чистий грошовий прибуток від поточних операцій банку обчислюється так: з прибутку за звітний період вираховуються всі негрошові потоки за рахунками доходів і витрат (витрати — додаються, доходи — віднімаються). За всіма рахунками шостого і сьомого класів береться до розрахунку різниця між залишками на кінець та початок звітного періоду.
Грошове збільшення (зменшення) активів банку — це грошовий потік, що дорівнює різниці між залишками за активними рахунками з вирахуванням контрактивних рахунків на початок і кінець звітного періоду та всіх негрошових потоків за рахунками доходів, витрат і капіталу.
Позитивний результат додається до грошових потоків, негативний — віднімається.
Грошове збільшення (зменшення) пасивів банку — це грошовий потік, що дорівнює різниці між залишками за пасивними рахунками з вирахуванням контрпасивних рахунків на початок і кінець звітного періоду та всіх негрошових потоків за рахунками доходів і витрат.
Позитивний результат додається до грошових потоків, негативний — віднімається.
За всіма рахунками береться різниця між залишками на кінець і початок періоду. Ураховуючи, що початком періоду є 1 січня кожного року, сума залишків на початок періоду за шостим класом «Доходи» та сьомим «Витрати» дорівнює нулю.
Схема складання звіту така:

Розрахункові статті	Залишок на початок періоду більший, ніж на кінець періоду	Залишок на початок періоду менший, ніж на кінець періоду
Для активних рахунків	« + «	« – «
Для пасивних рахунків	« – «	« + «

« + « — збільшення грошового потоку;
« – « — зменшення грошового потоку.
Таблиця 13.10
Звіт про рух грошових коштів (непрямий метод)

Рядок	Назва статті	Звітний рік	Попередній рік
І	ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
1	Чистий прибуток (збиток) поточного періоду	1841	1091
	ПОПРАВКИ ЧИСТОГО ПРИБУТКУ
2	Нараховані витрати
3	Нараховані доходи
4	Амортизація основних засобів	105	92
5	Резерви під сумнівні борги, знецінення активів	99	1465
6	Торговельний результат
7	Нарахований та відстрочений податок	36	45
8	Прибуток (збиток) від продажу інвестицій	—	1
9	Прибуток від довгострокових вкладень в асоційовані компанії

Продовження табл. 13.10

Рядок	Назва статті	Звітний рік	Попередній рік
10	Амортизація дисконту і премії цінних паперів	(52)	(3)
11	Інший рух коштів, які не є грошовими	16	(43)
12	Чистий грошовий прибуток від поточних операцій банку	2045	2648
13	Зменшення (збільшення) коштів, які розміщені в інших банках, кредитів та перед- оплат іншим банкам	(3900)	(3700)
14	Зменшення (збільшення) кредитів, наданих клієнтам	(2231)	2015
15	Зменшення (збільшення) інших активів	(124)	(5)
16	Збільшення (зменшення) коштів, які отримані від НБУ
17	Збільшення (зменшення) коштів інших банків	—	(500)
18	Збільшення (зменшення) поточних та депозитних рахунків	4361	305
19	Збільшення (зменшення) інших зобов’язань	(7)	(192)
20	Реалізація (придбання) цінних паперів у портфелі банку на продаж
21	Чисте збільшення (зменшення) активів та зобов’язань від операційної діяльності	(1901)	(2077)
22	Чистий приплив (відплив) грошових коштів від операційної діяльності	144	571
ІІ	ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
23	Реалізація (придбання) інвестиційних паперів	948	(948)
24	Зменшення (збільшення) вкладень в асоційовані компанії
25	Зменшення (збільшення) вкладень у дочірні установи
26	Зменшення (збільшення) основних засобів та нематеріальних активів	(202)	(44)
27	Чистий відплив грошових коштів від інвестиційної діяльності	746	(992)

Закінчення табл. 13.10

Рядок	Назва статті	Звітний рік	Попередній рік
ІІІ	ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
28	Збільшення (зменшення) цінних паперів власного боргу
29	Збільшення (зменшення) субординованих зобов’язань	—	2000
30	Збільшення (зменшення) сплаченого акціонерного капіталу	2097	—
31	Дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду	(1037)	—
32	Чистий приплив грошових коштів від фінансової діяльності	1060	2000
33	Чисте збільшення (зменшення) грошових коштів та їх еквівалентів	1950	1579
34	Грошові кошти та їх еквіваленти на початок року	6852	5273
35	Грошові кошти та їх еквіваленти на кінець року	8802	6852

За принципом повноти висвітлення фінансова звітність повин­на містити всю інформацію про фактичні і потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на управлінські рішення.
13.5. Примітки до фінансових звітів
Примітка — це додаткова інформація для розкриття та уточнення суми, сутності та класифікації операції, до якої вона належить.
Усі примітки повинні розкривати користувачам фінансової звітності не тільки суми, а й методи їх розрахунку та оцінки.
У примітці 1 відображені основні принципи та методи облікової політики банку, що була застосована в процесі ведення фінансового обліку, а також у примітці 1 викладені підходи до оцінювання статей річної фінансової звітності.
У примітці повинні наводитись роз’яснення щодо змін в обліку, які були внесені протягом року.
Статті фінансової звітності «Інші...» за активами, зобов’язан­нями, доходами та витратами мають відображатися окремою статтею в примітці, якщо суми становлять більше 5 % від загальних сум згідно з їх категорією (за активами, зобов’язаннями, доходами та витратами відповідно).
Кожний банк має зазначати свої особливості щодо діяльності та обліку і за потреби може створювати додаткові примітки. Примітки до фінансових звітів за складом поділяють на три компоненти (рис. 13.4)

Рис. 13.4. Класифікація приміток до фінансових звітів за змістом
Інформація у примітках дається у такому порядку:

1. Облікова політика банку.
2. Чистий процентний дохід.
3. Дивідендний дохід.
4. Чистий торговельний дохід.
5. Загальноадміністративні витрати.
6. Витрати на персонал.
7. Витрати на безнадійні і сумнівні борги.
8. Податок на прибуток.
9. Непередбачені доходи і витрати.
10. Розрахунок чистого та скоригованого чистого прибутку на одну акцію.
11. Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ.
12. Кошти в інших банках.
13. Цінні папери на продаж.
14. Кредити під заборгованість клієнтів.
15. Інвестиційні цінні папери.
16. Довгострокові інвестиції до асоційованих компаній і дочір­ніх установ.
17. Основні засоби і нематеріальні активи.
18. Нараховані доходи до отримання.
19. Інші активи.
20. Кошти клієнтів.
21. Інші депозити.
22. Боргові цінні папери, емітовані банком.
23. Нараховані витрати до сплати.
24. Інші зобов’язання.
25. Статутний капітал.
26. Дивіденди за акціями.
27. Потенційні зобов’язання банку на кінець року.
28. Валютний ризик.
29. Ризик ліквідності.
30. Процентний ризик.
31. Операції пов’язаних сторін.
32. Звіт про рух грошових коштів.

Для забезпечення складання і подання користувачам реальної фінансової звітності банки здійснюють виправлення помилок, вносять та розкривають інші зміни у фінансовій звітності. Коригування фінансової звітності здійснюється стосовно подій, що відбулися після дати балансу. Датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.
Події після дати балансу — це події, які відбуваються між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, та ті, які вплинули або можуть вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів банку, а отже, можуть потребувати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.
Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про умови, що існували на дату балансу, потребують коригування відповідних статей активів і зобов’язань. Коригування статей активів і зобов’язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду. Ці коригувальні проведення відображають уточнення оцінки відповідних статей унаслідок подій після дати балансу.
Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення.
Банку слід коригувати суми, зазначені у фінансових звітах, або визнавати раніше не визнані статті для відображення подій після дати балансу, наприклад, у таких випадках:
1) отримано інформацію про зменшення корисності активу на дату балансу або сума раніше визнаного збитку від зменшення корисності цього активу потребує коригування;
2) є рішення у судовій справі, прийняте після дати балансу, яке потребує додаткового коригування або створення резерву;
3) собівартість придбаних активів або надходжень від проданих активів до дати балансу визначена після дати балансу;
4) виявлено порушення або помилки, що призвели до викривлення даних фінансової звітності.
Коригувальні проведення здійснюють, керуючись принципом суттєвості. Суттєвість залежить від обсягу статті та суми помилки, яка допускається в сумі статті фінансового звіту, а також ступеня точності, який вимагається під час оцінки суми статей фінансового звіту. Банк здійснює коригування сум, зазначених у його фінансових звітах, суттєвих — обов’язково, несуттєвих — відповідно до облікової політики банку.
Визначаючи суттєвість суми за об’єктом бухгалтерського обліку, урахованим на рахунках першого, другого, третього, четвертого, п’ятого і дев’ятого класів плану рахунків, або статті фінансового звіту «Баланс», необхідно порівнювати цю суму з відповідним показником даного звіту, тобто з відповідним елементом або класом активів чи зобов’язань або із сумою власного капіталу. Істотною вважається сума, що становить один або більше одного відсотка відповідної базової суми.
Сума за об’єктом бухгалтерського обліку, урахованим на рахунках шостого і сьомого класів плану рахунків, або статті звіту про фінансові результати має порівнюватися з відповідними показниками цього звіту. Крім того, у статтях звіту про фінансові результати всі суми для порівняння наводяться з урахуванням впливу податку на прибуток. Істотною вважається сума, що становить один або більше одного відсотка відповідної суми.