лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Облік і аудит у банках

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розділ 13
Складання та подання
фінансових звітів банку

 

13.1. Якісні характеристики
фінансових звітів, організація
їх підготовки та подання

Завершальним етапом облікового циклу фінансового бухгалтерського обліку є процес складання та подання фінансової звітності. Вона складається як для потреб менеджменту, так і для зовнішніх користувачів. Як уже зазначалося, основною метою складання фінансових звітів є надання користувачам для при-
йняття економічних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки банку.
Повна фінансова звітність банку включає:

  • балансовий звіт;
  • звіт про фінансові результати;
  • звіт про рух грошових коштів;
  • звіт про власний капітал;
  • примітки до фінансових звітів.

Жоден із перелічених звітів окремо не може надати всієї потрібної користувачам інформації, а тому всі компоненти фінансової звітності слід інтерпретувати та аналізувати у комплексі.
Насамперед фінансові звіти мають правдиво відображати фінансову інформацію щодо банку. Необхідною умовою правдивого відображення діяльності банку є подання інформації у певному форматі та за показниками, які забезпечують якісні харак­теристики фінансових звітів.
Основні вимоги щодо форм фінансової звітності банку такі:

  • відповідність національним та міжнародним стандартам з бухгалтерського обліку;
  • складання на підставі даних бухгалтерського обліку;
  • оптимальність за кількістю і складом показників, що відображаються у фінансових звітах;
  • розкриття кількісних та якісних характеристик господарського факту, явища чи процесу, які відображаються у фінансовому звіті;
  • зручність форм фінансової звітності для заповнення, розроблення та створення програм електронної обробки інфор-
    мації.

Якісні характеристики визначають ступінь корисності інформації, що містять фінансові звіти. Виділяють такі якісні характеристики фінансової інформації: дохідливість, доречність, достовірність і зіставність.
1. Дохідливість — це якість інформації. Інформація, що включена до форм звітності, має бути зрозумілою користувачам. Однак це не означає, що користувачі зможуть правильно зрозуміти зміст фінансових звітів без необхідних базових знань у галузі банківського бізнесу, економіки та бухгалтерського обліку. Тому інформація про складні поняття, яка є корисною для прийняття рішень, не повинна виключатись із звітності через складність розуміння її окремими користувачами. Отже, інформація, яка подається у фінансових звітах, має бути розрахована на її розуміння та однозначне тлумачення користувачами.
2. Доречність означає здатність інформації впливати на рішення, що приймаються. Для користувачів інформація є доречною, якщо вона дає їм змогу оцінити минулі, поточні події та зробити прогноз майбутніх подій і виходячи з отриманих висновків прийняти обґрунтоване економічне рішення щодо діяльності банку. Доречність інформації визначається її суттє­вістю, своєчасністю та можливістю використання для прогнозування.
Звітна інформація вважається суттєвою тоді, коли її упущення або неправильний виклад можуть вплинути на реальну оцінку діяльності банку та його фінансовий стан.
Фінансові звіти мають бути надані користувачам своєчасно, тобто у строки, що забезпечують ефективне використання звітної інформації. Найвірогідніша інформація втрачає свою корисність, якщо вона надана користувачам із запізненням. Згідно з термінами подання фінансової звітності, затвердженими чинним законодавством, квартальна фінансова звітність надається банком не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 18 лютого наступного за звітним року.
Консолідована фінансова звітність має бути надана засновникам банку не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.
3. Достовірність інформації означає, що вона не містить помилок та похибок, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Вимоги щодо достовірності передбачають:

  • сумлінність подання інформації. Кожна стаття звіту повинна з достатньою точністю піддаватись конкретній оцінці;
  • змістовність інформації. Відображення максимальних обсягів інформації в межах форми;
  • нейтральність. Подання звітної інформації не повинне мати вибіркового характеру для заздалегідь визначеного результату;
  • відповідність. Для недопущення значних недооцінок чи переоцінок окремих елементів звітів необхідна повна точність у відображенні всіх показників діяльності банку.

4. Зіставність інформації означає надання користувачам можливості порівнювати:

  • фінансові звіти банку за різні періоди;
  • фінансові звіти різних банків.

Передумовою зіставності є наведення звітної інформації попереднього періоду у фінансових звітах та розкриття інформації про облікову політику та її зміни у примітках.
Склад і порядок заповнення форм, періодичність і строки подання фінансової звітності регламентовано законодавством. Правила щодо складання форм фінансової звітності установами банків викладені у «Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України», затверджених постановою Правління Національного банку України № 436 від 12 грудня 1997 р. із змінами і доповненнями; в «Інструкції про складання річного фінансового звіту банків України», затвердженій постановою Правління Національного банку України № 545 від
26 грудня 2001 р.; в «Інструкції про складання проміжної (квартальної) фінансової звітності банків України», затвердженій постановою Національного банку України № 431 від 12 листопада 2002 р. Відповідальність за складання та надання фінансової звітності несе керівництво банку в особі керівника та головного бухгалтера.
За звітним періодом фінансові звіти, що складають банки, поділяються на щоденну, місячну, квартальну та річну звітність (табл. 13.1).
Повним звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік (починається 1 січня і закінчується 31 грудня). Звітний період ще часто називають обліковим періодом. У межах річного облікового періоду, або циклу, банки складають проміжні фінансові звіти.
Таблиця 13.1
Класифікація та склад фінансової звітності
за звітним періодом


Періодичність звітності

Форми фінансової звітності

Щоденна

Баланс

Місячна

Баланс
2. Звіт про прибутки та збитки

Квартальна

Балансовий звіт
Звіт про фінансові результати
Примітка «Зобов’язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках»

Річна

Балансовий звіт
Звіт про фінансові результати
Звіт про рух коштів
Звіт про власний капітал
Примітки

Щоденна, місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку року. Баланс банку складається на кінець останнього дня звітного періоду.
Зверніть увагу: на відміну від підприємств банки складають баланс щоденно. Щоденна звітність подається лише у складі однієї форми — балансу.
Щомісячна фінансова звітність включає дві форми: баланс і звіт про прибутки та збитки. Щомісячний і щоденний баланси складаються за однаковим форматом.
Квартальна звітність включає такі три форми: балансовий звіт; звіт про фінансові результати; примітка «Зобов’язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках».
Найбільш вичерпною та змістовною є річна фінансова звітність, яка подається у повному комплекті: балансовий звіт; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; примітки (їх усього 32). Слід зауважити, що левова частка суттєвої та детальної фінансової інформації щодо банку розкривається в примітках. За відсутності доступу до такої інформації об’єктивна та правдива оцінка фінансового стану і результатів діяльності банку неможлива.
Для зовнішніх користувачів доступна тільки квартальна та річна фінансова звітність. Банки зобов’язані оприлюднювати річну та квартальну фінансову звітність. Такі публікації дають змогу громадськості певною мірою контролювати банки. Квартальна фінансова звітність підлягає публікації протягом місяця, наступного за звітним кварталом. Річний фінансовий звіт банк мусить оприлюднити протягом п’яти місяців після закінчення звітного року разом з аудиторським висновком стосовно її достовірності.
Річна банківська звітність підлягає обов’язковій аудиторській перевірці та підтвердженню незалежним аудитором. Аудитор викладає свою думку тільки щодо того, чи повною мірою фінансові звіти та примітки до них відображають фінансовий стан і результати діяльності банку. Наявність аудиторського підтвердження фінансової звітності банку дає громадськості додаткові гарантії щодо її правдивості.
Найбільш наочно процес складання фінансової звітності простежується за підсумкового узагальнення облікових даних у річному фінансовому звіті.
Процес підготовки до складання та безпосереднє складання форм фінансових звітів включає кілька етапів:
1. Закриття рахунків доходів і витрат банку (шостого класу «Доходи» і сьомого класу «Витрати»).
2. Визначення чистого фінансового результату діяльності банку за звітний період (записи на рахунку 5040 «Прибуток чи збиток звітного року, що очікує затвердження»).
3. Підтвердження залишків на рахунках активів, зобов’язань та капіталу через їх інвентаризацію (першого класу «Казначейські і міжбанківські операції», другого класу «Операції з клієнтами», третього класу «Операції з цінними паперами, інші активи і зобов’язання», четвертого класу «Довгострокові вкладення, основні засоби і нематеріальні активи» і п’ятого класу «Капітал банку»).
4. Внесення коригувань за наслідками інвентаризації (у разі виявлення відхилень даних обліку від даних інвентаризації).
5. Складання звіту про фінансові результати, балансу та інших форм фінансової звітності.
6. Коригування показників звітності та формування приміток щодо подій після дати балансу.
7. Перевірка узгодженості показників звітності.
Річна фінансова звітність банку складається на підставі даних бухгалтерського обліку банку з урахуванням коригувальних проведень за рік. Банки — юридичні особи складають консолідовану річну фінансову звітність. Порядок складання та надання звітності філіями, відділеннями визначається банком самостійно.
Річна фінансова звітність складається у тисячах гривень. Інформація у річних фінансових звітах подається порівняно з попереднім роком.
13.2. Методика складання балансу
Як уже зазначалося, метою складання балансу є надання користувачам інформації про фінансовий стан банку. Баланс дає можливість визначити склад, структуру та ліквідність активів банку, наявність власного і залученого капіталу. На підставі даних балансу можна обчислити сукупність економічних показників та фінансових коефіцієнтів, які використовують для оцінювання фінансової стійкості банку, а також управління банківськими ризиками.
Як наголошувалося, на відміну від підприємств банки складають баланс щоденно. Це означає, що в системі бухгалтерського обліку в банку кожен день здійснюється реєстрація та опрацювання економічної інформації про всі господарські операції, які мали місце протягом дня. Збір та опрацювання економічної інфор­мації про господарські операції в системі бухгалтерського обліку називають обліковим циклом. Отже, обліковий цикл у банку відтворюється кожного робочого дня і завершується складанням балансу.
У банках опрацювання облікової інформації здійснюється майже повністю в автоматизованому режимі з використанням комп’ютерних технологій (автоматизована банківська система). Базовою підсистемою автоматизованої банківської системи є підсистема «Операційний день банку» (ОДБ), упровадження якої для всіх установ банків є обов’язковим. За допомогою інтегрованої комплексної підсистеми ОДБ здійснюється:

  • реєстрація усіх господарських операцій у системі рахунків бухгалтерського обліку;
  • опрацювання бухгалтерської економічної інформації про наслідки цих операцій;
  • їх відображення в аналітичних особових рахунках;
  • узагальнення і відображення в синтетичних бухгалтерських регістрах;
  • складання форм фінансової звітності.

Технологія складання балансу включає кілька етапів і є незмінною. Особливість місячного, квартального та річного балансів полягає в тому, що вони складаються на базі бухгалтерських принципів: принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, а також принципу обачності. Такий підхід передбачає здійснення в останній робочий день місяця, кварталу, року відповідно до встановлених обліковою політикою банку термінів таких регулювальних бухгалтерських проведень:

  • нарахування процентних доходів за наданими кредитами, цінними паперами у портфелі банку;
  • нарахування процентних витрат за залученими депозитами та отриманими кредитами;
  • накопичення амортизаційних відрахувань, пов’язаних з використанням основних засобів та нематеріальних активів;
  • відрахування в резерв на покриття втрат від кредитів та під знецінення цінних паперів;
  • амортизація суми доходів та витрат майбутніх періодів;
  • амортизація суми неамортизованого дисконту чи премії за цінними паперами в портфелі банку тощо.

Специфічною ознакою регулювальних проведень є те, що вони здійснюються на підставі виконаних за встановленою формою розрахунків певних сум (суми резерву, амортизаційних відрахувань, нарахованих процентів, амортизації суми ще неамортизованого дисконту чи премії). Методика здійснення розрахунків підлягає затвердженню в установленому чинним законодавством порядку. Процедури щодо складання перелічених регулювальних проведень розглянуто в попередніх розділах (облік кредитних операцій, облік депозитів та інших зобов’язань, облік доходів і витрат тощо).
Розглянемо процес складання балансу на прикладі складання балансу комерційного банку за 31 грудня 2001 р.
Після реєстрації даних про здійснені банком господарські операції, що наведені в первинних документах у підсистемі «Операційний день банку», та здійснення регулювальних проведень, відбувається їх відображення в регістрах аналітичного обліку (особові рахунки) та узагальнення шляхом складання оборот­но-сальдової та сальдової відомості.
В оборотно-сальдовій та сальдовій відомості бухгалтерські рахунки розміщені у порядку зростання номерів рахунків. Зверніть увагу: саме зростання номерів рахунків, а не за ознакою активний чи пасивний за характером рахунок.
Зауважимо, що у відомості, а потім і в балансі контрактивні рахунки показують на стороні активних рахунків зі знаком мінус (у дужках), а контрпасивні — на стороні пасивів також зі знаком мінус. Контрарні рахунки розміщені нижче балансових рахунків, до яких вони є регулюючими.
В оборотно-сальдовій відомості наведено окремо дебетові та кредитові обороти за всіма бухгалтерськими рахунками за 31 грудня, а також показано залишки за рахунками на кінець дня 31 грудня.
Залишки (сальдо) за активними рахунками на кінець дня 31 грудня обчислюються за такою методикою:
Дебетові залишки за рахунками на початок дня 31 грудня
(дані переносять із попереднього щоденного балансу за 30 грудня) +
+ Дебетові обороти за рахунками за 31 грудня –
– Кредитові обороти за рахунками за 31 грудня.
Залишки (сальдо) за пасивними рахунками обчислюються за формулою:
Кредитові залишки за рахунками на початок дня 31 грудня
(переносяться з попереднього щоденного балансу) +
+ Кредитові обороти за рахунками за 31 грудня –
– Дебетові обороти за рахунками за 31 грудня.
У відомості передбачено підрахування проміжних підсумків за класами рахунків. Сальдова відомість є фрагментом оборотно-сальдової відомості. На відміну від оборотно-сальдової відомості вона показує тільки залишки за бухгалтерськими рахунками на кінець дня.
Оборотно-сальдова відомість виконує контрольну функцію за точністю реєстрації та повноти відображення в обліку господарських операцій банку. Оборотно-сальдову відомість ще називають перевірним балансом. Контроль проводиться шляхом досягнення двох типів рівностей.
Перша рівність: загальна сума дебетових оборотів за рахунками має дорівнювати загальній сумі кредитових оборотів за рахунками.
Друга рівність: загальна сума сальдо за дебетовими рахунками повинна дорівнювати загальній сумі сальдо за кредитовими рахунками.
Припустимо, що на кінець дня 31 грудня маємо такі залишки за рахунками, що діють у банку (табл. 13.2).
Таблиця 13.2
Сальдова відомість (перевірний баланс)
АКБ «Росток» за 31 грудня 2001 р.


№ балансового рахунка

Найменування рахунка

Сальдо

Дебет

Кредит

1001

Банкноти та монета в касі банку

624

 

1200

Коррахунок у НБУ

2502

 

1500

Коррахунки, які відкрито в інших банках

3956

 

1512
1528

Кредити овернайт, які надано іншим банкам

15 218

 

 

Нараховані доходи за кредитами, які надано іншим банкам

3526

 

Продовження табл. 13.2


№ балансового рахунка

Найменування рахунка

Сальдо

Дебет

Кредит

1591

Резерв під заборгованість інших банків

(715)

 

1600

Коррахунки інших банків

 

1436

1612

Короткострокові депозити інших банків

 

32 930

1618

Нараховані витрати за коштами банків

 

82

Перший клас

Казначейські та міжбанківські операції

25 111

34 448

2040

Короткострокові кредити

51 438

 

2045

Довгострокові кредити

13 250

 

2048

Нараховані доходи за кредитами, які надано клієнтам

7780

 

2047

Прострочена заборгованість за кредитами, які надано клієнтам

3415

 

209

Сумнівна заборгованість за кредитами, які надано клієнтам

460

 

240

Резерв під заборгованість за кредитами, які надано клієнтам

(1424)

 

260

Кошти до запитання

 

29 764

2610

Короткострокові депозити

 

15 832

2615

Довгострокові депозити

 

2800

2618

Нараховані витрати за строковими депозитами

 

202

280

Дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами

4375

 

2900

Кредиторська заборгованість з операцій з клієнтами

 

1605

Другий клас

Операції з клієнтами

79 294

50 203

320

Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції

285

 

329

Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції

(15)

 

 

Інші активи банку

 

 

3600

Доходи майбутніх періодів

 

200

355

Дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками

372

 

366

Субординований борг банку

 

1250

Закінчення табл. 13.2


№ балансового рахунка

Найменування рахунка

Сальдо

Дебет

Кредит

Третій клас

Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання

642

1450

4400
4409
Четвертий клас

Основні засоби
Знос основних засобів
Довгострокові вкладення, основні засоби та нематеріальні активи

4589
(913)

3676




0

50 000
5001

Зареєстрований статутний капітал
Несплачений зареєстрований статутний капітал

 

22 000
(3958)

5002

Власні акції, що викуплені в акціонерів

 

(74)

5020
5021

Загальні резерви банку
Загальні резерви
Резервні фонди

 

250
1641

5030

Результати минулих років

 

2621

П’ятий клас

Капітал банку

0

22 480

60

Процентні доходи

 

14 444

61

Комісійний дохід

 

2233

630

Дивідендний дохід

 

 

620

Результат від торговельних операцій

 

99

639

680

Інші банківські операційні доходи
Непередбачені доходи

 

662
3

Шостий клас

Доходи

0

17 441

70

Процентні витрати

11 810

 

71
740

Комісійні витрати
Витрати на персонал

87
2545

 

742
744

Витрати на утримання основних засобів
Витрати на телекомунікації

604
2010

 

77

Відрахування в резерви

243

 

Сьомий клас

Витрати

17 299

 

Баланс

 

126 022

126 022

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.