лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Облік і аудит у банках

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

7.3. Облік міжбанківських кредитів
Іншим значущим джерелом формування ресурсної бази комерційного банку є запозичені кошти, левову частку яких становлять міжбанківські кредити. Комерційний банк може позичити кошти у Національного банку або в іншого комерційного банку. Комерційні банки надають кредити, якщо тимчасово мають надлишок ліквідних грошових коштів.
Структура рахунків для обліку міжбанківських кредитів, які надає комерційному банку Національний банк України, або інший комерційний банк, така (табл. 7.11):
Таблиця 7.11


Кредити, що отримані від банків

131 Короткострокові кредити, які отримано від Національного банку України
1311 (П) «Кошти, які отримано від Національного банку України за операціями РЕПО»
1312 (П) «Короткострокові кредити, які отримано через аукціон від Національного банку України»
1313 (П) «Ломбардні кредити, які отримані від Національного банку України»
1316 (П) «Короткострокові стабілізаційні кредити, які отримані від Національного банку України»
1317 (П) «Інші короткострокові кредити, які отримано від Національного банку України»
132 Довгострокові кредити, які отримано від Національного банку України
1322 (П) «Довгострокові кредити, які отримано через аукціон від Національного банку України»
1325 (П) «Довгострокові кредити, які отримано за рахунок коштів міжнарод­них фінансових організацій»
1326 (П) «Довгострокові стабілізаційні кредити, які отримано від Національного банку України»
1327 (П) «Інші довгострокові кредити, які отримано від Національного банку України»
162 Кредити, які отримано від інших банків
1621 (П) «Кредити овернайт, які отримано від інших банків»
1622 (П) «Кошти, які отримано від інших банків за операціями РЕПО»
1623 (П) «Інші короткострокові кредити, які отримано від інших банків»
1624 (П) «Довгострокові кредити, які отримано від інших банків»

У річному балансі кредити, отримані від банків, показуються у складі зобов’язань за статтею «Кошти банків». Бухгалтерські рахунки для обліку кредитів отриманих є пасивними. За кредитом рахунка відображається сума отриманих кредитів, а за дебетом — сума повернутих кредитів. Механізм обліку отриманих кредитів та процентів за ними аналогічний механізму обліку залучених депозитів.

 

Комерційний банк «Гарант» 1 вересня надав короткостроковий кредит на суму 1 200 000 грн комерційному банку «Електрон» під річну ставку 12 % терміном на сім днів на умовах сплати процентів одночасно з поверненням кредиту по закінченні строку дії угоди (табл. 7.12).
Таблиця 7.12


Назви рахунків та зміст операцій

Сума, грн

Д-т

К-т

1

Одержано кредит від комерційного банку «Гарант» 1 вересня.
Коррахунок у НБУ № 1200.
Інші короткострокові кредити, які отримано від інших банків № 1623



1 200 000





1 200 000

2

7 вересня банк «Електрон» нараховує проценти за кредитом за сім днів:

Процентні витрати за короткостроковими кредитами, які отримано від інших банків № 7016.
Нараховані витрати за кредитами, які отримано від інших банків № 1628








2800










2800

3

8 вересня банк «Електрон» повертає суму номіналу кредиту банку «Гарант».
Інші короткострокові кредити, які отримано від інших банків № 1623
Коррахунок у НБУ № 1200




120 000





120 000

4

8 вересня банк «Електрон» повертає банку «Гарант» суму процентів за кредит.
Нараховані витрати за кредитами, які отримано від інших банків № 1628
Коррахунок у НБУ № 1200




2800





2800

Наведені бухгалтерські проведення за змістом тотожні обліку депозитних операцій. Отримання міжбанківського кредиту та його погашення можливе тільки в безготівковій формі через кореспондентський рахунок банку в НБУ. Датою надання кредиту вважається дата надходження коштів на коррахунок банку позичальника, а датою повернення кредиту — дата надходження суми заборгованості на рахунок банку-кредитора. Міжбанківській кредит як джерело запозичення оформлюється кредитною угодою. Банк-позичальник самостійно обирає умови такої угоди.


Розділ 8
Облік операцій
з цінними паперами

 

8.1. Поняття, класифікація цінних
паперів і операцій з ними

Відповідно до законодавства України цінні папери являють собою грошові документи, які:
а) засвідчують право володіння або відносини позики;
б) визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником;
в) передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів;
г) передбачають можливість передання грошових та інших прав, пов’язаних з володінням цими документами, іншим
особам.
Основним критерієм, згідно з яким одні грошові документи вважають цінними паперами, а інші — ні, є законодавче закріплення переліку цінних паперів. Так, відповідно до Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» в редакції 1991 р. (зі змінами та доповненнями) в Україні можуть випускатися такі види цінних паперів:

  • акції;
  • облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;
  • облігації місцевих позик;
  • облігації підприємств;
  • казначейські зобов’язання;
  • ощадні сертифікати;
  • інвестиційні сертифікати;
  • векселі;
  • приватизаційні папери.

Грошові документи, які не включені в законодавчий перелік цінних паперів і не відповідають установленим у законі вимогам, не мають правового статусу цінного папера. Наприклад, не належать до категорії цінних паперів чеки, квитанції, грошові ордери тощо.
На ринку України випускаються та обертаються такі види цінних паперів, як акції, облігації, ощадні сертифікати, векселі. Найпоширенішими цінними паперами є:
а) цінні папери, які засвідчують участь в емітенті (акції);
б) цінні папери, які засвідчують наявність боргових взаємовідносин між власником цінного папера і особою, яка його випустила, тобто боргові цінні папери (облігації, ощадні сертифікати, векселі).
В обігу також можуть перебувати похідні цінних паперів (форвардні та ф’ючерсні контракти, опціони тощо, тобто документи, які засвідчують наявність у їх власників певних спеціальних прав щодо цінних паперів) та цінні папери іноземних інвесторів, які допущені до обігу на території України.
Цінні папери можуть бути іменними і на пред’явника. Іменні цінні папери, якщо інше не передбачене чинним законодавством, передаються шляхом учинення на цінному папері повного індосаменту (передавального запису, який засвідчує перехід прав власності за цінним папером до іншої особи). Цінні папери на пред’явника обертаються вільно.
За формою випуску цінні папери поділяються на:

  • цінні папери в паперовій (документарній) формі;
  • цінні папери у вигляді електронних записів на ДЕПО-рахунках (бездокументарна форма). Облік прав власності за цінними паперами, що випущені у формі записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів здійснюється у кількісному виразі на спеціальних рахунках «ДЕПО» поза балансом, у Національній депозитарній системі, згідно з чинним законодавством України.

З метою групування цінних паперів за видами сплати доходу їх можна умовно поділити на:
а) цінні папери з визначеним прибутком, тобто ті, які дають процентний дохід (за фіксованою річною ставкою процента, купона);
б) цінні папери з невизначеним прибутком (акції та папери, які засвідчують право на паї).
Цінні папери можуть бути об’єктом операцій купівлі-продажу, використовуватися для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.
Комерційні банки є найбільш активними серед інституційних інвесторів (пенсійних фондів, страхових компаній, господарських товариств тощо). До того ж комерційні банки в класичному розумінні являють собою у належний спосіб проліцензовані фінансові установи, головне завдання яких полягає у тому, щоб залучати грошові кошти на зберігання і потім використовувати частину одержаних коштів для розміщення за активними операціями (здебільшого для видачі кредитів) з метою отримання прибутку. У разі зменшення попиту на кредити певна частина грошових коштів, які перебувають у розпорядженні комерційного банку, залишається незапитаною, її можна використовувати для придбання цінних паперів.
Основною метою інвестицій банку у цінні папери є збереження існуючих вільних коштів від знецінення, одержання прибутку, а також створення диверсифікованого портфеля цінних паперів, який може забезпечити зменшення ризику неповернення коштів інвестором.

Рис. 8.1. Схема операцій з цінними паперами
Крім інвесторів, учасниками ринку цінних паперів є емітенти та особи, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів. Згідно з Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів» професійна діяльність на ринку цінних паперів здійснюється виключно на підставі спеціальних дозволів (ліцензій). Тому за наявності відповідної ліцензії банки можуть здійснювати такі види професійної діяльності на ринку цінних паперів (рис. 8.1):

  • торгівлю цінними паперами — укладання цивільно-правових угод з цінними паперами, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок (дилерська діяльність);
  • депозитарну діяльність — діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів та/або обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод з цінними паперами;
  • діяльність з управління цінними паперами — діяльність, що здійснюється від свого імені за винагороду протягом визначеного терміну на підставі відповідного договору щодо управління переданими у володіння цінними паперами, які належать на праві власності іншій особі, в інтересах цієї особи;
  • діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів — збір, фіксація, обробка, зберігання та надання даних, що складають систему реєстру власників цінних паперів.

Якщо оцінювати операції за ступенем ризику, то їх можна поділити на активні (операції з надання коштів) та пасивні (операції з залучення коштів).
До активних операцій з цінними паперами відносять операції з надання клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (урахування векселів, операції РЕПО) або прийняття зобов’язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств за цінними паперами, авалів, акцептів тощо). Такі операції пов’язані з кредитним ризиком або нездатністю контрагента виконувати частково або в повному обсязі свої зобов’язання згідно з угодою, тому відносяться до кредитної діяльності банку. Вкладання коштів у цінні папери — операції, які за своєю сутністю є торговельними, також відносяться до активних операцій банків.
До пасивних операцій з цінними паперами належать операції, що проводяться з метою залучення коштів (випуск банком цінних паперів-облігацій, ощадних сертифікатів). Серед пасивних операцій є й такі, що пов’язані з кредитним ризиком (переврахування векселів, отримання кредитів під заставу векселів), та такі, що відносяться до торговельних (продаж придбаних цінних паперів).
До інших операцій з цінними паперами відносять розрахункові операції з векселями (оформлення заборгованості векселями, розрахунки з використанням векселів), комісійні та довірчі операції (інкасування векселів, оплата векселів, за якими банк виступає особливим платником — доміціліатом, зберігання цінних паперів, купівля-продаж або обмін цінних паперів за дорученням клієнтів).
8.2. Облік операцій з цінними паперами
8.2.1. Особливості відображення операцій
з цінними паперами
в плані рахунків комерційного банку

З економічного погляду структура цінних паперів як фондового інструменту досить складна: існує структуризація видів цінних паперів, структуризація видів операцій на фондовому ринку. Це вимагає більш деталізованого обліку доходів та витрат за операціями з цінними паперами виходячи з вимог оподаткування та регулювання діяльності учасників фондового ринку. Тільки в розділі 3 «Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання» міститься близько 40 рахунків з обліку операцій з цінними паперами. Крім того, в перший клас «Казначейські та міжбанківські операції» введено близько 20 рахунків для відокремленого обліку операцій з цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України та емітовані цим банком, у другий клас «Операції з клієнтами» введено п’ять рахунків для обліку операцій з урахування векселів, чотири рахунки для обліку операцій РЕПО. Передбачені окремі рахунки для обліку дебіторської і кредиторської заборгованості за різними видами операцій з цінними паперами, а також рахунки для обліку доходів та витрат за операціями з цінними паперами.
Балансові рахунки класифікуються за видами контрагентів, характером операцій і ступенем зниження ліквідності. Слід звернути увагу й на те, що в плані рахунків операції відображаються не за формою, а за їх економічним змістом. Це означає, що операції, які за своєю природою є, наприклад, кредитними (урахування векселів, операції РЕПО), відображаються в розділі 20 «Кредити, які надані суб’єктам господарської діяльності». Знайшов відображення і принцип ліквідності активів. Він міститься у класифікації рахунків за групами. Так, група рахунків з обліку врахованих векселів увійшла до розділу 20 «Кредити, які надані суб’єктам господарської діяльності». Оскільки дебіторська заборгованість за врахованими векселями має таку ж саму природу, що і заборгованість за виданими кредитами, то ці заборгованості мають схожу ліквідність.
Синтетичний облік операцій з цінними паперами здійснюється на рівні балансових рахунків II, III, IV порядків. Аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Аналітичний облік забезпечує розкриття інформації про кожну операцію та кожного контрагента, що дає змогу уникнути використання зайвої кількості окремих балансових рахунків.
Оскільки банк може виконувати безліч операцій у різних валютах, то план рахунків комерційного банку забезпечує мультивалютний облік операцій. Операції в іноземній валюті здійснюються за тими самими рахунками, що й операції в гривні. Це дає змогу здійснювати на підставі бухгалтерського обліку структуризацію типових за своїм економіко-правовим змістом операцій з цінними паперами.
Важливими особливостями відображення операцій з цінними паперами в плані рахунків комерційного банку є такі:

  • Відокремлений облік цінних паперів залежно від їх інвестиційної характеристики. З погляду інвестиційних характеристик цінні папери як фондові інструменти поділяються на дві групи: цінні папери, що придбаваються з метою довгострокового інвестування, та цінні папери, що придбаваються для подальшого перепродажу в спекулятивних цілях. Саме тому в план рахунків у третьому класі «Операції з цінними паперами та іншими активами і зобов’язаннями» введено розділи 31 «Цінні папери в портфелі банку на продаж» та 32 «Цінні папери в портфелі банку на інвестиції», які містять спеціальні рахунки за кожним видом цінних паперів. Наприклад, для обліку акцій, що купуються в портфель банку, передбачені дві групи рахунків: 310 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж» та 320 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції».
  • Відокремлений облік цінних паперів за видами емітентів. Існують значні відмінності в режимі правового регулювання емісії та обігу цінних паперів різних емітентів. Крім того, різниться і структура ризиків інвестицій у фінансові інструменти, випущені різними емітентами. Саме тому в плані рахунків комерційного банку є додатковий підрозділ рахунків (за видами цінних паперів) для відображення операцій з цінними паперами, що випущені трьома групами емітентів: банками, фінансовими (небанківськими) установами, нефінансовими підприємствами. Наприклад, акції, що купуються в портфель банку на продаж, за цільовим призначенням обліковуються на балансових рахунках групи 310: 3102 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж, які випущені банками», 3103 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж, які випущені фінансовими (небанківськими) установами», 3105 «Інші акції та цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж».
  • Структуризація інвестицій банку в корпоративні цінні папери. Інвестиції в корпоративні цінні папери різняться між собою за ступенем контролю інвестора (банку) над оперативною і фінансовою діяльністю компанії-емітента цінних паперів та економічними вигодами, які інвестор (банк) планує отримати від здійснення інвестицій у корпоративні цінні папери емітентів. Саме тому в плані рахунків є три групи рахунків для обліку корпоративних цінних паперів.

Портфельні інвестиції — ті, що не дають інвестору (банку) права контролю над емітентом — відображаються на рахунках групи 320 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції».
Інвестиції в асоційовані компанії — ті, що дають інвестору (банку) право певного контролю над емітентом — відображаються на рахунках групи 410 «Вкладення в асоційовані компанії».
Інвестиції в дочірні компанії — ті, що надають інвестору (банку) абсолютний контроль над емітентом — відображаються на рахунках групи 420 «Вкладення в дочірні компанії».

  • Виділення в самостійну групу операцій з цінними паперами, які рефінансуються Національним банком України та цінними паперами, які емітовані Національним банком України. Згідно з рекомендаціями Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку цінні папери центральних органів виконавчої влади, які рефінансуються Національним банком та емітовані Національним банком (незалежно від мети інвестування і ринкової вартості), віднесені до активів з нульовим ступенем ризику. Перелік та порядок рефінансування таких цінних паперів визначається Національним банком України, а їх облік виділений у самостійний розділ 14 «Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, та цінні папери, емітовані Національним банком України», який відноситься до першого класу «Казначейські та міжбанківські операції». Якщо цінні папери не включені в цей перелік, вони враховуються за рахунками третього класу плану рахунків.
  • Застосування спеціальних рахунків для відображення дисконту (премії), процентів за цінними паперами. За цінними паперами окремо обліковується накопичений процент, дисконт або премія. Це дає можливість користувачам фінансової звітності банку отримувати достовірну інформацію про структуру та характер його активів. Наприклад, за борговим цінним папером у портфелі банку на інвестиції для обліку неамортизованого дисконту використовується рахунок 3216 «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції», для обліку накопичених процентів — рахунок 3218 «Нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції».
  • Відокремлений облік процентних, торгових та комісійних доходів та витрат за операціями з цінними паперами. Доходи та витрати банку згруповані за їх видами у три групи рахунків доходів та витрат:

процентні (наприклад, рахунок 6022 «Процентні доходи за рахунками суб’єктів господарської діяльності за врахованими векселями», група 605 «Процентні доходи за цінними паперами», група 705 «Процентні витрати за цінними паперами власного боргу»);
комісійні (наприклад, рахунки 6103 «Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для банків», 6113 «Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для клієнтів» розділу 61 «Комісійні доходи» та 7103 «Комісійні витрати за операціями з цінними паперами для банків», 7113 «Комісійні витрати за операціями з цінними паперами для клієнтів» розділу 71 «Комісійні витрати»);
торговельні (рахунок 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж» розділу 62 «Результат від торговельних операцій», рахунок 6394 «Позитивний результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані і дочірні компанії», 7394 «Негативний результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані і дочірні компанії»).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.