лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Облік і аудит у банках

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Між банком і підприємством (власником рахунка) укладається угода на здійснення розрахунково-касового обслуговування (договір на обслуговування рахунка), в якій зазначається номер відкритого рахунка, передбачені зобов’язання та права сторін щодо виконання операцій за рахунком, умови закриття рахунка, строк дії угоди, порядок та періодичність видачі виписок з рахунка та ін. За угодою банк окремо подає список тарифів комісійної винагороди за свої операції і послуги, у тому числі за розрахунково-касове обслуговування (плата за відкриття рахунка, закриття рахунка, вихідні перекази, за вилучення готівки тощо).
Бухгалтерія на підставі розпорядження керуючого реєструє поточний рахунок у книзі реєстрації відкритих рахунків, робить відповідну позначку на документах і передає їх у юридичну службу для зберігання в юридичній справі клієнта. Протягом трьох робочих днів з дня відкриття рахунка (включаючи день відкриття) банк повинен повідомити номер рахунка податкового органу.
Бюджетні поточні рахунки відкриваються на підставі платіжного доручення органу Державного казначейства або фінансового органу.
Фізичній особі-підприємцю (без створення юридичної особи) поточний рахунок відкривається на його ім’я.
Поточний рахунок, як і інші рахунки, мають мультивалютний характер. Тому якщо у статуті зазначено, що підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність, банк може відкрити йому поточний рахунок в іноземній валюті.
Поточний рахунок може відкриватись також приватним (фізичним) особам. Вони мають платіжний характер і призначені для здійснення розрахунків приватної особи з фізичними та юридичними особами, тобто для обслуговування руху грошових коштів, що виникає при надходженні доходів приватної особи та їх використанні. Для відкриття рахунка приватна особа подає:

  • заяву на відкриття рахунка;
  • картку із зразком підпису;
  • паспорт або документ, що його замінює;
  • довідку про ідентифікаційний код платника податку.

Виконання операцій за поточними рахунками здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах.
Поточні рахунки клієнтів розміщені у другому класі балансу «Операції з клієнтами». Аналітичні поточні рахунки суб’єктам господарської діяльності відкриваються до рахунка четвертого порядку № 2600 «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності». До суб’єктів господарської діяльності належать усі юридичні особи, у тому числі організації та установи, а також підприємці, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи.
Поточні рахунки, які відкриваються підприємствам (крім бюджетних) та фізичним особам за своїм характером є активно-пасивними. Згідно з нормативними актами НБУ передбачена можливість функціонування поточних рахунків у режимі як депозитного, так і кредитного рахунків. Поточний рахунок можна використовувати як кредитний тільки у разі підписання підприємством або фізичною особою з банком кредитної угоди на право отримання кредиту овердрафт.
Якщо клієнт банку не має права на отримання кредиту овердрафт, тоді відкритий йому поточний рахунок може мати тільки кредитовий залишок. У противному разі поточний рахунок клієнта може мати як кредитовий, так і дебетовий залишок, тобто дозволяється оплата розрахункових документів з поточного рахунка клієнта у разі відсутності у нього власних грошових коштів шляхом автоматичного кредитування.
За поточними рахунками виконуються операції, які виникають у процесі поточної (основної), інвестиційної, фінансової діяльності підприємства. Основні операції за поточним рахунком: зарахування виручки за відвантажену продукцію, надані послуги і виконані роботи; платежі за одержану сировину, товарно-мате­ріальні цінності й послуги; отримання готівки на виплату заробіт­ної плати та відрядження; податкові та інші обов’язкові платежі до бюджету; зарахування сум отриманих кредитів і сплата процентів за кредит; розміщення коштів у депозити, вкладення в цінні папери та ін.
У зарубіжній економічній літературі для означення таких депозитів користуються терміном «транзакційні рахунки». У вітчизняних банках до найпоширеніших депозитів до запитання належать: «Поточні рахунки», які відкриваються усім категоріям клієнтів банків; «Кореспондентські рахунки інших банків», «Кошти за довірчими операціями», «Кошти для розрахунків платіжними картками» та деякі інші рахунки. За залишками коштів на депозитних рахунках до запитання банки або зовсім не сплачують процентів, або запроваджують за ними низькі процентні ставки. Це пояснюється тим, що банки несуть дуже великі витрати, обслуговуючи поточні рахунки.
Строкові депозити, чи депозити на певний строк, — це грошові кошти, що зберігаються на окремих рахунках у банку, приносять власникові процентний дохід, не використовуються для платежів на користь третіх осіб і мають бути повернуті депоненту у визначений строк.
У складі строкових депозитів розрізняють ощадні вклади (депозити) і власне строкові депозити.
Ощадні вклади — це різновид строкових депозитів. У сучасній банківській практиці України ощадні вклади відкриваються тільки приватним (фізичним) особам, що передбачає дотримання певних вимог:

  • оформлення вкладу супроводжується видачею ощадної книжки;
  • для виконання операцій щодо внесення, поповнення коштів чи їх вилучення з вкладу необхідно подати в банк ощадну книжку, в якій здійснюються записи за кожною операцією;
  • вклади можуть не мати чітко фіксованого строку зберігання.

Типи ощадних вкладів, що пропонуються населенню, досить різноманітні. Вони розробляються комерційними банками самостійно.
Власне строкові депозити мають такі особливості:

  • чітко фіксований строк зберігання;
  • оформляються депозитною угодою;
  • у разі дострокового вилучення депозиту банк запроваджує штрафні санкції.

Строкові депозитні рахунки можуть відкриватися усім категоріям клієнтів банку: суб’єктам господарської діяльності, центральним і місцевим органам влади, бюджетним установам, банкам і фізичним особам.
Для обліку операцій за ощадними вкладами і строковими депозитами у банку відкриваються бухгалтерські рахунки, які мають назву депозитні рахунки.
Класифікація в плані рахунків строкових, включаючи ощадні, депозитних рахунків наведена нижче (рис. 7.1).
Отже, класифікація синтетичних рахунків враховує ще одну ознаку: термін залучення депозитів. Згідно з цією ознакою строкові депозити поділяються на короткострокові (до одного року) та довгострокові (понад один рік).
Депозитні рахунки мають мультивалютний характер. На наведених рахунках відображаються операції із залучення та використання ощадних вкладів та строкових депозитів як у національній, так і в іноземній валюті.
Сплата процентного доходу — важлива особливість депозитних рахунків. Чинними правилами передбачено щомісячне нарахування процентів незалежно від дати їх фактичної виплати згідно з угодою. Нараховані проценти обліковуються на пасивному балансовому рахунку «Нараховані витрати за строковими депозитами».
В аналітичному обліку клієнта до наведених синтетичних рахунків відкриваються особові рахунки окремо за кожним типом ощадного вкладу чи строкового депозиту. У номер рахунка вносять параметри, що характеризують вид, тип вкладу, термін дії, строк закінчення угоди, тип контрагента, процентну ставку тощо.

Рис. 7.1. Класифікація рахунків для обліку строкових депозитів
Депозитна операція — це операція із залучення коштів на депозитні рахунки. Під час її здійснення виконуються такі облікові операції:

  • відкриття і реєстрація депозитного рахунка;
  • облік операцій щодо залучення коштів на депозит;
  • облік операцій з вилучення коштів з депозиту;
  • нарахування процентів за депозитом і операції щодо їх сплати клієнтам;
  • облік операцій щодо повернення коштів з депозиту та закриття депозитного рахунка.

Банк відкриває клієнтам строковий або ощадний депозитний рахунок на підставі таких документів:

  • депозитної угоди;
  • картки зі зразками підписів та відбитком печатки (для підприємств);
  • паспорта або документа, що його замінює, довідки про надання ідентифікаційного коду (для фізичних осіб).

Депозитна угода (договір) укладається між банком та підприємством чи фізичною особою. Вона засвідчує право комерційного банку розпоряджатися цими грошовими коштами та право вкладника отримувати у чітко визначений строк суму депозиту та процентів за користування ним. В угоді зазначається: дата внесення депозиту, сума депозиту, форма зарахування коштів на депозитний рахунок, процентна ставка за користування депозитом, періодичність виплати процентів, порядок повернення депозиту і процентів після закінчення строку зберігання, відповідальність сторін, умови розірвання угоди. В угоді проставляється номер відкритого особового депозитного рахунка.
Підписана депозитна угода передається в бухгалтерію. Усі особові рахунки підлягають реєстрації як у бухгалтерії, так і в депозитному відділі банку. Датою визнання депозиту й відкриття депозитного рахунка є дата надходження (перерахування) грошей на депозит.
Форма надходження грошей обумовлюється угодою. Підприємства мають право перераховувати кошти на депозитний рахунок тільки з поточного рахунка. Фізичні особи можуть вкласти кошти готівкою або перерахувати з поточного рахунка.
З депозитного рахунка підприємства грошові кошти можна перерахувати тільки на його поточний рахунок. Нараховані проценти за депозитом можуть бути перераховані або на депозитний рахунок підприємства або на його поточний рахунок. З депозитного рахунка фізичної особи кошти повертають за її бажанням або готівкою або шляхом перерахування на вказаний поточний або інший депозитний рахунок. Такий порядок поширюється і на сплату процентів.
Проценти за депозитом банк може сплачувати із використанням таких методів:

  • одночасно з поверненням депозиту (на дату повернення депозиту);
  • періодично;
  • авансом (на дату внесення коштів у депозит).

Розглянемо реєстрацію в обліку та відображення в балансі депозитних операцій банку.
Припустимо, що в банку першого лютого 2004 р. ВАТ «Світоч» розміщений депозит у розмірі 2 000 000 грн терміном на три місяці під процентну ставку 15 % річних. Кошти в депозит перераховано з поточного рахунка з іншого банку. Згідно з депозитною угодою проценти сплачуються по закінченні строку дії депозитного договору шляхом перерахування на поточний рахунок клієнта. В обліковій політиці банку передбачено нарахування процентів в останній робочий день місяця із застосуванням методу обчислення 360/30.
Нам потрібно з’ясувати:
а) у який спосіб депозитна (господарська) операція має бути зареєстрована і відображена в аналітичному та синтетичному обліку;
б) яка інформація щодо заборгованості за залученим депозитом має бути розкрита у фінансовій звітності банку за перший квартал, який закінчується 31 березня 2004 р.
1. Перший етап. З’ясуємо, яка інформація про цей депозит має бути відображена в аналітичному обліку (табл. 7.6):
Таблиця 7.6


Дані, що вимагаються
згідно з параметрами
аналітичного обліку

Дані про депозит
на 31 березня 2004 р.

Вид даних
(С — статистичні,
Д — динамічні)

1. Найменування клієнта

ВАТ «Світоч»

С

2. Номер рахунка

2610к1.0459

С

3. Опис умов депозиту

Короткостроковий депозит, проценти перераховуються на поточний рахунок в останній день кварталу

С

4. Дата зарахування коштів у депозит

1 лютого 2004 р.

С

5. Дата повернення депозиту

1 квітня 2004 р.

С

6. Кошти, депоновані за період

2 000 000

Д

7. Дата депонування сум, що не погашаються в періоді

29 лютого
та 31 березня 2004 р.

Д

8. Ставка процента, що сплачується

15 % річних

Д/C

9. Проценти, які нараховані за період

50 000 грн

Д

10. Проценти, які сплачені за період

Д

11. Проценти, які належить сплатити на кінець періоду (ряд. 9 – ряд. 10)

Д

2. Другий етап. Складаємо бухгалтерські проведення за депозитною операцією (табл. 7.7):
а) на дату перерахування коштів у депозит;
б) між датою виникнення депозиту та його поверненням;
в) на дату повернення депозиту.
Таблиця 7.7


Назви рахунків та зміст операцій

Сума, грн

Д-т

К-т

1. У банку 1 лютого розміщено короткостроковий депозит (поточний рахунок клієнта — у нашому банку)
Коррахунок у НБУ № 1200

 

 

 

 

Короткострокові депозити суб’єктів господарської діяльності (СГД) № 2610

2 000 000

2 000 000

2. У банку 28 лютого нараховані проценти за період з 1 до 30 лютого

 



25 000

 


Процентні витрати за строковими коштами СГД
№ 7021
Нараховані витрати за строковими коштами СГД
№ 2618

 

25 000

3. У банку 30 березня нараховані проценти за період з 1 до 30 березня

 



25 000

 


Процентні витрати за строковими коштами СГД № 7021
Нараховані витрати за строковими коштами СГД
№ 2618

 

25 000

4. У банку 30 квітня нараховані проценти за період з 1 квітня до 30 квітня
Процентні витрати за строковими коштами № 7021

 

25 000

 

 

Нараховані витрати за строковими коштами СГД
№ 2618

 

25 000

5. 1 травня банк перераховує ВАТ «Світоч» проценти на його поточний рахунок

 

 

Нараховані витрати за строковими коштами СГД
№ 2618
Кореспондентський рахунок у НБУ № 1200

75 000

75 000

6. 1 травня банк повертає номінал депозиту
Короткострокові депозити СГД № 2610
Кореспондентський рахунок у НБУ № 1200

 

2 000 000

 

2 000 000

3. Третій етап. Розносимо здійснені господарські операції на бухгалтерські рахунки за обліковий період з 1 лютого до 31 березня (перший квартал):

 

Д-т

1200

К-т

 

Д-т

2610

К-т

1) 2 000 000

 

 

 

1) 2 000 000

 

 

 

 

 

 

 

Оборот 2 000 000

 

 

 

 

 

Сальдо на 1.04
2 000 000

 

 

 

Оборот 1 500 000

 

 

 

 

 

Сальдо на 1.04
1 500 000

 

 

 

Д-т

2618

К-т

 

 

 

 

2) 25 000

 

 

 

 

3) 25 000

 

 

 

 

50 000

 

 

 

 

Сальдо на 1. 04
50 000

 

Д-т

7021

К-т

 

 

 

2) 25 000

 

 

 

 

4) 25 000

 

 

 

 

Оборот 50 000

 

 

 

 

Сальдо на 1. 04
50 000

 

4. Четвертий етап. Продемонструємо у фінансових звітах, що складаються по закінченні І кварталу 2004 р., результати господарських операцій за депозитом (табл. 7.8).
Аналізуючи відображення в обліку результатів депозитної операції, слід порівняти суму зобов’язання банку за залученим депозитом на різні дати. На дату залучення депозиту 1 лютого заборгованість банку перед депонентом становить 2 000 000 грн. На дату складання проміжного квартального балансу (І квартал) 1 квітня — 2 050 000 грн (сума номіналу депозиту — 2 000 000 грн та 50 000 грн — сума нарахованих, але ще не сплачених депоненту процентів). На дату повернення 1 травня — 2 075 000 грн (сума номіналу 2 000 000 грн та 75 000 грн нараховані проценти).
Таблиця 7.8
Баланс комерційного банку на 1 квітня 2004 р.


Назви статей

Сума, грн

Активи

 

Коррахунок в НБУ

2 000 000

Усього активи

2 000 000

Пасиви

 

Зобов’язання

 

Строкові депозити

2 000 000

Нараховані проценти за депозитом

500 000

Усього зобов’язання
Капітал

2 050 000

Результат поточного року (збитки)

(50 000)

Усього зобов’язання та капітал

2 000 000

Доходи та витрати

 

Доходи

0

Витрати

50 000

Результат діяльності (збитки)

(50 000)

У наведеному прикладі сплата процентів здійснюється одночасно з поверненням депозиту. Запам’ятайте, проценти за користування депозитом банк починає нараховувати з наступного дня після зарахування коштів на депозитний рахунок. Тому між датою виникнення депозиту та його поверненням сума заборгованості банку за процентами, які ще не сплачені фірмі, накопичується і показується на рахунку «Нараховані проценти за стро­ковими коштами суб’єктів господарської діяльності». Ця заборгованість погашається тільки після сплати банком суми процентів. Тобто в нашому прикладі — після перерахування 75 000 грн на поточний рахунок фірми. Після перерахування банком суми процентів залишок на рахунку «Нараховані проценти за строковими коштами СГД» дорівнює нулю (табл. 7.9).
Таблиця 7.9
Звіт про фінансові результати банку за І квартал 2004 р.


Найменування статті

Сума, грн

Процентні доходи

0

Процентні витрати

50 000

Чистий процентний дохід

(50 000)

Результат поточного року (збиток)

(50 000)

Далі розглянемо особливості відображення в обліку депозитних операцій при використанні методу сплати процентів за користування депозитом авансом.
Припустимо, що банк 1 травня залучає депозит від приватної особи громадянина С. М. Петренка на суму 5000 грн на три місяці за ставкою 20 % річних зі сплатою процентів авансом. Обчислення процентів відбувається за методом «30/360» із використанням номінальної процентної ставки.
Розрахуємо суми процентів, що підлягають сплаті:

Операції щодо залучення вказаного короткострокового депозиту відображаються такими бухгалтерськими проведеннями (табл. 7.10):

Таблиця 7.10


Назви рахунків та зміст операції

Дебет

Кредит

Залучення 1 травня депозиту від Петренка С. М. готівкою:
1001 «Банкноти та монети в касі банку»
2630 «Короткострокові депозити фізичних осіб»


5000



5000

Сплата 1 травня авансом суми процентів за депозитом Петренка С. М.:
3500 «Витрати майбутніх періодів»
1001 «Банкноти та монети в касі банку»



250




250

30 травня банк амортизує щомісячну суму понесених процентних витрат:
7041 «Процентні витрати за строковими коштами, які отримані від фізичних осіб»
3500 «Витрати майбутніх періодів»




83,3





83,3

Закінчення табл. 7.10


Назви рахунків та зміст операції

Дебет

Кредит

30 червня банк амортизує щомісячну суму понесених процентних витрат:
7041 «Процентні витрати за строковими коштами, які отримані від фізичних осіб»
3500 «Витрати майбутніх періодів»




83,3





83,3

30 липня банк амортизує щомісячну суму понесених процентних витрат:
7041 «Процентні витрати за строковими коштами, які отримані від фізичних осіб»
3500 «Витрати майбутніх періодів»




83,4





83,4

1 серпня банк повертає номінал депозиту Петренкові С. М. готівкою:
2630 «Короткострокові депозити фізичних осіб»
1001 «Банкноти та монети в касі банку»




5000





5000

Отже, друге бухгалтерське проведення ілюструє, що проценти на суму 250 грн, які банк сплачує авансом на дату залучення депозиту, розглядаються як відкладені витрати та обліковуються за дебетом рахунка «Витрати майбутніх періодів». Тобто згідно з бухгалтерським принципом відповідності доходів та витрат сплачені банком авансом (наперед) проценти не можна показувати як поточні витрати. Вони відображаються як інші активи банку і підлягають щомісячній амортизації протягом трьох місяців дії депозитної угоди. Амортизація відкладених витрат (витрат майбутніх періодів) означає їх віднесення поетапно частинами на поточні витрати банку. У нашому прикладі відповідно до облікової політики банку кожного місяця 30 числа на поточні витрати банку відноситься одна третина від суми сплачених авансом процентів (250 : 3 = 83,3).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.