лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Облік і аудит у банках

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

5.7. Контроль за використанням
і погашенням кредиту

Банк здійснює контроль за виконанням умов укладеного з позичальником кредитного договору, ефективним використанням наданого кредиту, своєчасним та повним його поверненням і сплатою процентів по ньому, керуючись певними принципами, а саме:

  • мета кредиту має бути виваженою;
  • банк зобов’язаний глибоко вивчати можливості та потреби клієнта, а також його сферу і ринки діяльності;
  • фінансово-кредитна установа мусить упевнитися в тому, що не зазнає значних збитків, якщо позичальник не зможе виконати своїх зобов’язань;
  • банк повинен бути впевнений у позичальникові.

У період дії кредитного договору здійснюється аналіз господарської діяльності позичальника, його фінансового стану, у разі потреби проводяться перевірки на місцях грошових і розрахункових документів, бухгалтерських записів, звітних бухгалтерських і статистичних матеріалів, а також стану наданої банку застави. При цьому можуть бути використані всі види фінансової та іншої інформації, одержаної від позичальника, інших джерел,
а також висновки аудиторських організацій про фінансовий стан позичальника.
Коли кредити перейшли в розділ безнадійних, банк може тільки відшкодувати збитки за кредитами, а управляти ризиками вже не може.
Передусім для управління ризиками банк зобов’язаний вести постійну роботу щодо дослідження стану наданого кредиту, фінансового стану наданого кредиту, фінансового стану позичальника, стану фінансового ринку країни.
Управління кредитними ризиками є однією з основних складових банківської діяльності. Від його якості залежить успіх роботи банку в цілому.
Головним елементом ефективного управління кредитами є: ретельно розроблена кредитна політика; якісне управління портфелем; ефективний контроль за кредитами; добре підготовлений, компетентний у роботі персонал. Але все-таки уникнути завжди збитків неможливо, і кредити можуть потрапити у загрозливу зону, тобто можуть бути віднесені до розряду сумнівних. Ознаки, які свідчать, що кредит може бути віднесений до розряду сумнівних:

  • порушення строків повернення боргу та сплати процентів;
  • позичальник просить подовжити термін погашення або збільшення кредиту, переглянувши кредитну угоду;
  • позичальник несвоєчасно подає фінансові звіти, або не подає зовсім;
  • позичальник проводить ворожу щодо кредитора політику або уникає контактів з ним;
  • хвороба або смерть позичальника.

Якщо хоч одна ознака присутня, то кредит уже може бути віднесений до розряду сумнівних.
У разі погіршення фінансово-господарського стану позичальника використання кредиту не за цільовим призначенням, ухилення від контролю банку, недостовірності звітності і запущеності бухгалтерського обліку, несвоєчасного повернення раніше одержаного кредиту, а також у випадку, коли наданий кредит виявляється незабезпеченим, банк має право припинити надання кредиту або достроково стягнути надану позичку і проценти за нею, у тому числі шляхом спрямування стягнення на забезпечення в установленому законодавством України порядку.
Якщо позичальник не забезпечує виконання зобов’язань щодо сплати боргу відповідно до кредитного договору, то згідно з Законом України «Про банкрутство» кредитор має право у передбаченому порядку звернутися з заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи.
До звернення до господарського суду банк надсилає позичальникові листа з повідомленням про вручення, що містить вимогу виконати свої зобов’язання перед банком у місячний строк з дня отримання цього листа і попередження про те, що в разі його невиконання протягом зазначеного строку банк звернеться до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі банкрутства позичальника.
Заява банку в господарський суд подається у письмовій формі з додаванням документів, що підтверджують задоволені вимоги до позичальника, а також повідомлення про вручення йому листа і підтвердження про надіслання позичальникові копії заяви з додатками.
Банку слід мати на увазі, що у разі визнання господарським судом фактів банкрутства позичальника та прийняття рішення про примусову ліквідацію і відкриття конкурсного провадження боргові зобов’язання, забезпечені заставою, гасяться з майна позичальника поза конкурсом.


Розділ 6
Облік касових операцій

 

6.1. Організація касової роботи
Організація касової роботи комерційних банків регламентується Національним банком України за його «Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в установах банків України» № 1 від 7 липня 1994 р.
Усі підприємства, організації та установи, які одержують готівку за реалізовану продукцію, товари, послуги і за іншими платежами, зобов’язані здавати її в касу банку для зарахування і зберігання на відкритих їм поточних рахунках. Водночас підпри­ємства, організації та установи можуть мати в своїх касах готівку в межах лімітів, визначених банками за погодженням з керівниками підприємств. У разі необхідності ліміти залишків кас переглядаються. Усі підприємства, організації та установи одержують від банків готівку на виплату заробітної плати, пенсій, допомог, на відрядження, господарські та інші витрати. У касі банку зберігається не тільки грошова готівка, а й цінні папери, бланки суворої звітності.
Обслуговування клієнтів банку здійснює операційна каса. До її складу можуть входити прибутково-видаткові каси, прибуткові каси, видаткові каси, каси для розміну грошей, вечірні каси банків на підприємствах та в організаціях. Кількість операційних кас залежить від обсягу і характеру діяльності установи банку. Кабіни кожної каси розміщуються у такий спосіб, щоб можна було візуально стежити за роботою касирів. Відводиться спеціальне приміщен­ня-сховище для зберігання готівки грошей та цінностей.
Матеріально відповідальними особами за зберігання грошей та цінностей є керівник банку, головний бухгалтер і завідувач каси (старший касир).
З кожним працівником каси укладається угода про повну матеріальну відповідальність. Касири операційних кас повинні мати зразки підписів керівників банку і бухгалтерських працівників, уповноважених підписувати прибуткові та видаткові касові документи, а бухгалтери — зразки підписів касирів.
6.2. Облік і документообіг за операціями
кас з приймання готівки

Приймання готівки в касу банку здійснюється на основі прибуткових документів, які виписуються в одному або в двох примірниках:
а) від підприємств, об’єднань, організацій, установ про сплату будь-яких платежів — за об’явами на внесення готівки (дода­ток 5) з видачею квитанції, а від громадян — також за об’явами або повідомленнями (додаток 6) або за прибутковими ордерами;
б) внески для зарахування на поточні рахунки різних фондів — за об’явами на внесення готівки;
в) платежі від населення — за повідомленнями з видачею квитанції;
г) усі інші надходження грошей, у тому числі й від працівників банку, — за прибутковими касовими ордерами (додаток 7) з видачею підписаних касиром їх копій з відбитком печатки касира.
Одержавши прибуткові документи, касир зобов’язаний:

  • перевірити наявність і тотожність підписів операційних працівників наявним у нього зразкам;
  • звірити відповідність сум, зазначених у документі, цифрами і літерами;
  • викликати особу, яка вносить гроші, і прийняти їх поаркушним перерахуванням.

Якщо клієнт здає гроші до каси банку за кількома прибутковими документами для зарахування на різні рахунки, то касир приймає гроші за кожним документом окремо.
Під час отримання готівки на столі касира не повинно бути ніяких інших грошей, крім тих, що приймаються від особи.
Після одержання грошей касир звіряє суму, зазначену в прибутковому документі, із сумою, фактично виявленою при перерахуванні. У разі відповідності сум касир підписує об’яву, квитанцію і ордер до неї, ставить на квитанції печатку і видає її особі, яка внесла гроші. Ордер до об’яви касир надсилає відповідальному працівникові, який веде касовий журнал, а об’яву залишає в себе.
У разі виявлення фальшивих грошей касир повинен терміново доповісти про це керівникові установи банку для вжиття необхідних заходів з обов’язковим повідомленням правоохоронних органів.
Касири ведуть щоденні записи прийнятих і зданих грошових сум в окремій «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)».
Наприкінці операційного дня на підставі прийнятих документів касир складає довідку касира прибуткової каси про суму прийнятих грошей та кількість документів, які надійшли до каси і звіряє суму за довідкою із сумою прийнятих ним грошей. Довідка підписується касиром, а зазначені в ній касові обіги звіряються з записами в касових журналах операційних працівників.
Отримані протягом операційного дня гроші касир формує у певному порядку і разом з прибутковими документами та довідкою касира прибуткової каси здає завідувачу каси під розписку в «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)».
Завідувач каси звіряє суму прийнятих грошей і кількість прибуткових документів з довідкою касира і підписує довідку.
Гроші, що надійшли в прибуткові каси, можуть передаватися завідувачу протягом операційного дня кілька разів. Уся готівка, яка надійшла до закінчення операційного дня, має бути оприбуткована в касу і зарахована на відповідні рахунки балансу банку того самого робочого дня.
6.3. Облік операцій видаткових кас
Гроші з кас установ банку видаються:
а) підприємствам, організаціям, установам — виключно за грошовими чеками затвердженої форми, які відриваються з розрахункової чекової книжки (додаток 8);
б) індивідуальним позичальникам, які одержують позики в банку, вкладникам і пенсіонерам — за видатковими касовими ордерами (додаток 9) і видатковими ордерами, форма яких затверджена Національним банком України. У такому ж порядку оформляється видача грошей на витрати для утримання апарату управління та інші витрати — видача заробітної плати, премій та матеріальної допомоги, у підзвіт на відрядження і господарські витрати, погашення здійснених господарських, представницьких, канцелярських витрат без одержання авансу.
Видача пенсій або допомоги проводиться на підставі доручень Пенсійного фонду без складання касового видаткового ордера.
Для здійснення видаткових операцій завідувач каси видає під звіт касирам необхідну суму. Касир розписується про це в «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)». Приймання повних і неповних пачок здійснюється за позначками на накладних з перевіркою за корінцями, а пачки з повними корінцями перераховуються поаркушно. Монета приймається за написами на ярликах, пакетах (тюбиках), а укладена на лотках — за кружками.
Завідувач каси зобов’язаний перевірити наявність грошей, що залишилися в обіговій (операційній) касі, та переконатися, що залишок з урахуванням виданих сум відповідає даним «Книги обліку готівки обігової (операційної) каси та інших цінностей банку» за рахунком 100 «Банкноти та монети» та рахунок 101 «Дорожні чеки» (у касі банку).
Представники підприємств подають операційним працівникам грошові чеки та інші документи на одержання готівки. Операційний працівник після їх перевірки видає особі, яка одержує гроші, для пред’явлення в касу контрольну марку від грошового чека або відривний талон від видаткового касового ордера.
Одержавши видатковий документ, касир зобов’язаний:

  • перевірити підписи посадових осіб банку та їх тотожність зразкам;
  • порівняти суму, проставлену цифрами, і суму, що зазначена прописом;
  • перевірити наявність розписки про одержання грошей на документі;
  • перевірити наявність паспортних даних або іншого документа, що засвідчує особу одержувача грошей;
  • викликати одержувача грошей за номером видаткового документа і запитати про суму грошей, що одержується;
  • звірити номер контрольної марки або талона в касу з номером на видатковому документі та наклеїти контрольну марку або талон відповідно до чека або ордера;
  • підготувати суму грошей і видати її одержувачу та підписати видатковий документ.

У момент видачі клієнтам грошей касирам забороняється обмінювати гроші одного номіналу на інший на вимогу одержувача.
Видаючи грошові білети в упаковці окремими корінцями або окремими аркушами, касир зобов’язаний їх перерахувати поаркушно. Це необхідно робити також у випадках вимоги одержувача на перерахування всіх виданих грошей. У цьому разі касир не знімає з виданих пачок і мішків пломби, печатки та гарантійні шви.
На виявлені недостачі або надлишки складається «Акт про недостачі (надлишки) грошових білетів у пачках» у двох примірниках затвердженої форми. Сума недостачі відшкодовується одержувачу грошей і зараховується на рахунок винних касирів для подальшого стягнення, а надлишки оприбутковуються в касу і включаються до складу доходів банку на рахунок 680 «Непередбачені доходи».
Наприкінці операційного дня касир видаткової каси виконує такі дії:

  • звіряє суми прийнятих під звіт грошей, видаткових документів і залишок грошей;
  • складає звітну довідку і підписує її;
  • наведені в довідці касові обіги звіряє з записами в касових журналах операційних працівників.

Касир розписується в касовому журналі, а операційні працівники — у довідці.
Залишок грошей і видаткові касові документи разом зі звітною довідкою касир здає під розписку в «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)» завідувачу каси, який, перевіривши довідку, підписує її і підшиває в документи дня.
6.4. Інкасація грошової виручки
Інкасацію здійснюють на підприємствах, в організаціях, установах інкасатори-збирачі банків на підставі «Доручень на інкасацію грошей», посвідчення особи і спеціального посвідчення на автомашину. Механізм інкасації полягає в обміні сумок з грошовою виручкою на порожні і виписувані підприємствами (організаціями), що здають гроші, до кожної сумки супровідної відомості у трьох примірниках. При цьому інкасатор-збирач не перера­ховує готівки грошей, а лише перевіряє кількість сумок і загальну суму виторгу за записами в накладній та копії супровідної відомості на кожну сумку, яку він приймає, і розписується в тій, що залишається на підприємстві.
Доставлені в банк сумки з готівкою інкасатор здає бухгалтеру-контролеру, який перевіряє відповідність записів у супровідних відомостях, реєструє належні до приймання від інкасаторів сумки (мішки) в «Журналі обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою і порожніх сумок» у двох примірниках і в міру реєстрації передає накладні (супровідні відомості) касирові.
Про загальну кількість прийнятих за всіма маршрутами сумок (мішків) з готівкою і порожніх сумок складається «Довідка про прийняті вечірньою касою сумки (мішки) з готівкою і порожні сумки», яка разом з першими примірниками журналів обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою та порожніх сумок зберігається в окремій папці.
Наступного дня зранку касир і бухгалтер-контролер вечірньої каси здають сумки (мішки) з проінкасованою грошовою виручкою і супровідними документами завідувачу операційної каси для звіряння документів і попереднього зарахування виручки на розрахунковий рахунок підприємства, а останній — касирам для перерахування та в бухгалтерію банку для зарахування вже уточненої суми грошей на рахунок підприємства (організації). Супровідні відомості додаються до касових документів дня.
У бухгалтерії банку операції з інкасації готівки відображають на відповідних балансових рахунках.
1. На надходження готівки грошей до її перерахування:
Д-т 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування»;
К-т 26 «Кошти клієнтів банку».
2. Зарахування готівки, якщо не виявлено відхилень фактичної наявності від документальної:
Д-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;
К-т 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування».
3. У разі недостачі, виявленої під час перерахування (фактична наявність 2200 грн; за супровідними відомостями і оприбутковано попередньо в касу 2300 грн; недостача 100 грн):
а) попереднє зарахування за документами без перерахування:
Д-т 1005 «Банкноти та монети, інкасовані
до перерахування» ............................................................ 2300 грн;
К-т 26 «Кошти клієнтів банку» ................................... 2300 грн;
б) на виявлену недостачу зменшується попередньо відображена сума інкасованої грошової готівки та її зарахування на розрахунковий рахунок підприємства:
Д-т 26 «Кошти до запитання клієнтів банку» (розрахункові
рахунки підприємств) ......................................................... 100 грн;
К-т 1005 «Банкноти та монети, інкасовані
до перерахування» .............................................................. 100 грн;
в) після перерахування готівки її фактична сума 2200 грн зараховується в касу банку:
Д-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку» ............. 2200 грн;
К-т 1005 «Банкноти та монети, інкасовані
до перерахування» ............................................................ 2200 грн.
4. Якщо виявлено надлишок готівки (сума за супровідними від­омостями — 5000 грн, фактична — 5300 грн, надлишок — 300 грн):
а) попереднє, до перерахунку, зарахування готівки на розрахунковий рахунок підприємства:
Д-т 1005 «Банкноти та монети, інкасовані
до перерахування» ............................................................ 5000 грн;
К-т 26 «Кошти до запитання клієнтів банку»
(розрахункові рахунки підприємств) ............................... 5000 грн;
б) після перерахування додатково зараховується сума виявленого надлишку готівки:
Д-т 1005 «Банкноти та монети, інкасовані
до перерахування» .............................................................. 300 грн;
К-т 26 «Кошти до запитання клієнтів банку»
(розрахункові рахунки клієнтів) ......................................... 300 грн;
в) на фактичну суму готівка оприбутковується в касу:
Д-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку» ............. 5300 грн;
К-т 1005 «Банкноти та монети, інкасовані
до перерахування» ............................................................ 5300 грн.
6.5. Зберігання і облік цінностей
та документів у грошових сховищах

Готівка обігової (операційної) каси та інші цінності повинні зберігатися в грошових сховищах — спеціально обладнаних охоронною сигналізацією коморах, а в них — у вогнетривких сейфах під відповідальність керівника, головного бухгалтера і завідувача каси банку.
Ключі від грошових сховищ повинні зберігатися: перший ключ — у завідувача каси; другий — у керівника банку; третій — у головного бухгалтера.
При розміщенні у кількох сховищах, на стелажах (полицях) цінностей одного і того самого виду або грошових білетів чи монети одного і того самого номіналу по кожному такому сховищу, стелажу (полиці) складається «Опис цінностей» за встановленою формою із зазначенням у ньому дати і суми фактичного вкладення.
Усі бланки суворої звітності (чекові та вкладні книжки, трудові та вкладені у них квитанційні книжки, акції, облігації, сертифікати, векселі тощо) обліковуються на відповідних позабалансових рахунках як у книжках, так і в окремих аркушах.
Бланки суворої звітності, що зберігаються у грошовому сховищі, обліковуються за їх видами в «Книзі обліку залишків бланків суворої звітності».
Видача цінностей із грошових сховищ здійснюється під розписку в «Книзі обліку видачі з комори та інших грошових сховищ грошових білетів та інших цінностей для обробки, контрольного перерахування, ревізії та повернення у сховище», записи в якій проводяться за видами цінностей, а грошових білетів з резервних фондів, крім того, — за номіналом.
Прийняті грошові білети, монети й інші цінності в грошових сховищах обліковуються в «Книзі обліку готівки обігової (операційної) каси й інших цінностей» та «Книзі обліку грошей у резервних фондах». Ці книги заповнює завідувач каси. Стелажі (полиці), візки, сейфи і металеві шафи, незалежно від наявності в них цінностей, мають бути замкнені на ключ.
6.6. Ревізія цінностей
Ревізія грошових білетів, монет та інших цінностей, які зберігаються в грошових сховищах і в касах установ банків, а також перевірка стану їх зберігання здійснюються: не менше одного разу на півріччя; станом на 1 січня; у разі зміни керівника, головного бухгалтера або завідувача каси; у разі зміни посадових осіб, відповідальних за збереження цінностей; валютних цінностей — щомісяця; в усіх інших випадках — за розпорядженням загальних зборів акціонерів, Національного банку України тощо.
Ревізія проводиться раптово, з перевіркою всіх цінностей, за станом на одну й ту саму дату і в такій послідовності, яка б виключала можливість приховування розкрадання чи недостачі грошей і цінностей. Вона не повинна порушувати звичайного ходу операцій установ банку.
Грошові білети, монети та інші цінності перераховуються повністю; контрольне перераховування здійснюється особисто керівником ревізії.
Після перерахування грошових білетів, монет та інших цінностей, які зберігаються в грошових сховищах, ревізори звіряють виявлені цінності з даними книг обліку готівки обігової (операційної) каси й інших цінностей, обліку грошей в фондах і наявності іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті, щоденного балансу, аналітичного обліку і, крім того, перевіряють, чи всі вилучені для ревізії цінності повернені до грошового сховища.
Суми розписок та інших документів, не проведених через бухгалтерський облік, у виправдання залишку каси не приймаються і вважаються недостачею у касира. Виявлені надлишки каси повинні бути оприбутковані й поверненню не підлягають.
Про проведену ревізію цінностей складається акт за підписами всіх працівників, які брали участь у ревізії, і службових осіб, відповідальних за збереження цінностей.
У бухгалтерському обліку операції, пов’язані з ревізією, відображаються проведеннями.
1. На оприбутковування надлишків:
Д-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;
К-т 680 «Непередбачені доходи».
2. Недостачі списуються у видаток по касі на особовий рахунок працівника (касира), в якого виявлена недостача, до її погашення:
Д-т 355 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку» (рахунок 4-го порядку № 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку»);
К-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку».
6.7. Синтетичний облік касових операцій
Облік найважливіших прибутково-видаткових касових операцій на бухгалтерських рахунках відображається за рахунком 100 «Банкноти та монети» у такий спосіб:

З кредиту рахунків

Дебет рахунка
100

Кредит рахунка
100

У дебет
рахунків

25, 26

Внесено клієнтами готівкою

Видано готівкою клієнтам

25, 26

120

Одержано з коррахунка на поповнення каси

Видано в підзвіт працівникам банку

3550, 3551

3550, 3551

Повернено невикористані підзвітні суми

Виплачена заробітна плата

3652

220, 221, 229

Погашена позичка готівкою

Видана матеріальна допомога працівникові банку

5020

262

Здійснено вклади громадянами на депозит

Здано готівку на коррахунок

120

500

Внесено засновниками в статутний фонд

Оплачено одержані послуги, роботи

740, 742, 743

680

Оприбутковуються надлишки каси за результатами ревізії

Видана позичка клієнтові — фізичній особі

220, 221, 229

1003

Оприбутковується готівка з обмінного пункту

Повернуто вклад (депозит)
Видано обмінному пункту
Списуються недостачі каси за результатами ревізії

262
1003
355

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.