лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Облік і аудит у банках

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Звернення стягнення на заставлене майно проводиться за рішенням суду, арбітражного чи третейського суду, якщо інше не передбачено законом. У випадках, передбачених законодавством України, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється в безспірному порядку на підставі виконавчого надпису нотаріуса.
Облік забезпечення наданого кредиту (застави, гарантії тощо) здійснюється на позабалансових рахунках:
9500 «Застава, за якої предмет застави залишається у заставника»;
9501 «Застава, за якої предмет застави передається банку»;
9510 «Надана застава»;
9900 «Контррахунки для рахунків розділів 90—95».
Забезпечення враховується за його вартістю, яка вказана в угоді про забезпечення.
Порука (гарантія). Однією з форм забезпечення кредиту може бути поручительство або гарантія юридичної особи: підприємства, організації, банку та інших осіб, яке оформляється як договір поруки між банком і поручителем.
Договір поруки складається обов’язково в письмовій формі і включає відповідальність поручителя за виконання в повній сумі зобов’язань щодо повернення позички, яка надається банком-кредитором, та належних процентів за її використання в разі невиконання позичальником зобов’язань щодо повернення боргу банку згідно з кредитним договором, а також зобов’язання солідарної відповідальності з позичальником перед банком-креди­тором за виконання зобов’язань щодо повернення позички. Од-
нією з умов договору поруки може бути обумовлене право банку на безспірне стягнення з поручителя суми заборгованості позичальника за кредитом та процентами.
До укладання договору поруки, прийняття гарантії банку необхідно ретельно проаналізувати за бухгалтерським обліком поручителя (гаранта) його фінансовий стан, платоспроможність і можливість повернути за позичальника несплачений кредит та належні проценти за ним. Такий аналіз необхідно проводити за аналогією до аналізу фінансового стану та кредитоспроможності позичальника. При цьому слід одержати дані про раніше надані зобов’язання і гарантії, що значаться за балансом поручителя (гаранта), а також його статут, свідоцтво про державну реєстрацію та інші необхідні банку документи для визначення фінансового стану поручителя (гаранта).
У разі стягнення з поручителя (гаранта) несплаченої Позичальником позички і процентів банку необхідно на наступний день після настання строку платежу направити в банк, де відкритий розрахунковий рахунок поручителя (гаранта), платіжні документи на безспірне стягнення боргу з поточного рахунка поручителя (гаранта), якщо такий порядок стягнення боргу передбачено договором поруки, та одночасно направити поручителю (гаранту) письмову претензію з повідомленням про її одержання, в якій викласти сутність вимог банку.
Якщо по закінченні місячного терміну з дня отримання поручителем (гарантом) претензії банк-кредитор не одержить від поручителя (гаранта) кошти на погашення заборгованості за кредитом і процентами в повній сумі, питання про стягнення з поручителя (гаранта) коштів необхідно вирішувати через суд у встановленому законом порядку.
Питання продовження строку погашення кредиту, забезпеченого порукою (гарантією), може бути вирішене тільки після погодження з поручителем (гарантом) нового терміну дії поруки (гарантії), що оформляється додатковою угодою за договором поруки, і продовженням терміну дії гарантії, оформленої у відповідний спосіб. Продовження гарантійних зобов’язань має бути оформлене до настання терміну погашення кредиту.
Гарантії, поруки та страхові поліси, отримані як забезпечення кредитної операції, ураховуються на позабалансових рахунках:
Д-т «Контррахунок позабалансу»;
К-т 901 «Гарантії, отримані від банків», 903 «Гарантії, що отримані від клієнтів» — на суму, що підлягає отриманню у разі виконання гарантії.
Так, якщо за угодою гарантія покриває лише суму фактично наданих коштів за кредитною угодою, то саме в цій сумі гарантія враховується на позабалансі.
Гарантійні зобов’язання обліковуються на відповідних позабалансових рахунках.
Страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту і несплати процентів за користування ним. Формою забезпечення повернення кредиту і сплати процентів по ньому може бути добровільне страхування відповідальності позичальника перед банком щодо виконання зобов’язань, передбачених кредитною угодою.
Для вибору надійної страхової компанії і найбільш вигідних банку і позичальнику умов страхування рекомендується до прийняття рішення про забезпечення зобов’язань позичальника страхуванням уважно вивчити фінансовий стан конкретної страхової компанії, її платоспроможність і умови (правила) страхування.
Про платоспроможність страхової компанії можна судити за наявністю перевищення фактичного розміру її вільних активів над нормативом. Крім того, рекомендується проаналізувати фінансові можливості страхової компанії щодо страхування конкретного позичальника-страхувальника. При цьому слід звернути увагу на те, що страховики зобов’язані дотримуватися нормативних співвідношень між сумою власного статутного фонду зі страховим резервом та обсягом прийнятих страхових зобов’язань.
Страхові зобов’язання (перестрахування), крім обов’язкових щодо статутного фонду і страхових резервів, не повинні перевищувати 30-кратної його величини. Максимальний обсяг страхових зобов’язань за окремим договором страхування не може перевищувати 10 % від суми статутного фонду і страхових резервів.
У зв’язку з тим, що договір страхування набуває чинності після сплати страхувальником суми страхового платежу (премії) страховику, він повинен передбачати одноразову сплату страхової премії в повному обсязі. Сплату страховиком страхового платежу перевіряє банк.
Необхідно стежити за тим, щоб у договорі страхування не передбачалися причини, через які страхова компанія може відмовити у відшкодуванні: нецільове використання кредиту позичальником, дострокове скасування договору страхування до погашення страхувальником (позичальником) боргу банку та ін.
У разі виявлення недопустимих для банку умов страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту і процентів за ним банк може рекомендувати позичальникові укласти договір страхування зі страховою компанією, передбачивши в ньому особливі умови на зміну діючих умов страхування.
За результатами аналізу всіх поданих матеріалів, з урахуванням внесених банком поправок, укладається договір страхування, який подається в банк разом зі страховим полісом.
Одночасно з підписанням кредитного договору або в період дії договору страхування страхувальником (позичальником) може бути перевідступлено банку право вимоги від страховика сплати страхового відшкодування шляхом укладення відповідного договору. Такий договір може бути двостороннім — між страхувальником (позичальником) і банком або тристороннім — з участю страховика. В останньому випадку в договорі може бути передбачено надання страховиком банку-кредитору права на безспірне списання страхової суми.
У разі перестрахування страховою компанією свого ризику слід вимагати подання нею договорів перестрахування ризику виконання відповідних зобов’язань.
Страховим випадком у страхуванні відповідальності позичальника є непогашення кредиту і процентів за ним в установлені кредитним договором терміни, що й має бути передбачено в договорі страхування.
5.5. Облік окремих
кредитних операцій

Комерційні банки використовують таку форму взаємовідносин з клієнтом, як відкриття рахунка овердрафт. Цей рахунок допускає тимчасове перевищення суми списання коштів над їх залишком на рахунку, що свідчить про залучення в оборот кредиту.
Якщо у клієнта не вистачає коштів на поточному рахунку для проведення платежів за розрахунковими документами, нестача покривається за рахунок овердрафту цього клієнта.
За наявності залишку заборгованості за овердрафтом ця
заборгованість щодня обліковується за дебетом поточного
рахунка.
У разі прострочення сплати процентів за овердрафтом відповідна сума нарахованих процентів переноситься на рахунок прострочених нарахованих доходів (для банків — на рахунок 1529, для суб’єктів господарської діяльності — на рахунок 2069):
Д-т прострочені нараховані доходи;
К-т 1528 «Нараховані доходи за кредитами, які надані іншим банкам», 2008 «Нараховані доходи за овердрафтом» — на суму нарахованих доходів, сплата яких затримана.
Якщо прострочено погашення основної суми боргу за овердрафтом, залишок за рахунком овердрафту переноситься на рахунок простроченої заборгованості за наданими кредитами.
У разі визнання заборгованості за овердрафтом сумнівною, залишок за рахунком овердрафту переноситься на рахунок сумнівної заборгованості за наданими кредитами.
В умовах ринкової економіки більшість підприємств володіють значною кількістю цінних паперів, які можуть бути використані для забезпечення банківських кредитів.
Операція зворотного РЕПО обліковується відповідно до операції надання кредиту під заставу цінних паперів на балансовому рахунку 2010 «Кошти, які надані суб’єктам господарської діяльності за операціями РЕПО».
Цінні папери, що придбані за операцією зворотного РЕПО, не визнаються на балансі, а обліковуються як отримана застава за позабалансовими рахунками.
У день отримання цінних паперів вони визнаються на позабалансі як отримана застава за їх ринковою вартістю:
Д-т «Контррахунок позабалансу»;
К-т 9500 П «Застава, за якої предмет застави залишається у заставника»;

  • на суму ринкової вартості придбаних цінних паперів за операцією зворотного РЕПО.

Кошти за цінні папери у разі перерахування обліковуються як наданий кредит:
Д-т 1522 «Кошти, які надані іншим банкам за операціями РЕПО», 2010 «Кошти, які надані суб’єктам господарської діяльності за операціями РЕПО»;
К-т коррахунок, поточний рахунок клієнта — на суму перерахованих коштів.
У день зворотного продажу цінних паперів їх вартість списується з позабалансу:
Д-т 9500 П «Застава, за якої предмет застави залишається у заставника»;
К-т «Контррахунок позабалансу» — на суму вартості цінних паперів, за якою вони обліковувались.
Факторингові операції. Факторинг — кредитна операція, за якої банк купує у клієнта право на стягнення його дебіторської заборгованості.
Після укладення угоди про факторинг банк визнає за позабалансом загальну суму платіжних документів, що будуть пред’яв­лені за цією угодою, тобто суму, яку банк зобов’язаний сплатити своєму клієнтові:
Д-т «Зобов’язання з кредитування, надані»;
К-т «Контррахунок позабалансу» — на загальну суму факторингової угоди.
Якщо загальна сума заздалегідь невідома, за позабалансом визнається ліміт, до якого банк оплачуватиме платіжні документи клієнта.
Після отримання платіжних документів клієнта банк обліковує їх на позабалансі на рахунку 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями» за сумами, вказаними на платіж­них документах клієнта:
Д-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями»;
К-т «Контррахунок позабалансу» — за номінальною вартістю платіжних документів.
Купуючи у клієнта права на стягнення його дебіторської забор­гованості, банк здійснює проведення:
Д-т 2030 «Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями»;
К-т «Поточний рахунок клієнта», «Кореспондентський рахунок банку» — на суму, обумовлену в угоді про факторинг.
Одночасно сплачена клієнту сума відображається відповідним записом за позабалансом як зменшення зобов’язань банку перед клієнтом:
Д-т «Контррахунок позабалансу»;
К-т «Зобов’язання з кредитування, надані на суму, що сплачена клієнту».
Як правило, спочатку клієнту виплачується неповна сума його дебіторської заборгованості (аванс), що становить певний відсоток від суми, вказаної на платіжних документах. Величина цього відсотка залежить від імовірності погашення боргу, надійності дебітора, права регресу банку до клієнта та інших факторів.
У випадку конвенційного факторингу залишок дебіторської заборгованості після вирахування свого доходу банк повертає клієнту після отримання суми боргу від дебітора клієнта.
При отриманні боргу від платника за документами при конвенційному факторингу банк здійснює проведення:
Д-т «Кореспондентський рахунок банку, поточний рахунок боржника» — на суму, оплачену боржником;
К-т 2030 «Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями» — на суму, авансовану клієнту за відповідним платіжним документом;
К-т «Поточний рахунок клієнта, кореспондентський рахунок банку» — на суму залишку дебіторської заборгованості банку за відповідним прийнятим платіжним документом за вирахуванням доходів банку;
К-т 2038 «Нараховані доходи за факторинговими операціями із суб’єктами господарської діяльності» — на суму раніше нарахованих доходів за цією операцією;
К-т — доходи (рахунки 6023, 6110, 6111) — на суму доходів за цією операцією, що не були нараховані.
Одночасно банк здійснює часткове або повне списання з позабалансу документів за факторинговими операціями, що були оплачені боржником:
Д-т «Контррахунок позабалансу»;
К-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями» — за вартістю платіжних документів, що були погашені боржником.
У разі часткового списання на платіжних документах робиться відповідний запис.
Якщо за угодою дебітор виплачує борг безпосередньо клієнтові (конфіденційний факторинг), тоді клієнт після отримання платежу здійснює розрахунок з банком:
Д-т поточний рахунок клієнта;
К-т 2030, 2038, 6023, 6110, 6111 — на суму заборгованості клієнта за цією операцією та доходами банку.
Оскільки особливістю факторингової операції є те, що кредит надається одній особі, а фактичним платником за нею є інша особа, слід передбачити відповідний контроль за якістю такого кредиту. Тобто необхідно враховувати фінансовий стан платника, що може не бути клієнтом банку, особливо за відсутності права регресу.
У разі прострочення оплати боргу за факторинговою опера­цією або визнання заборгованості сумнівною її облік, а також облік резервів під неї здійснюється аналогічно до обліку інших кредитів.
Якщо угодою про факторинг передбачено право регресу банку до клієнта за непогашеною заборгованістю, після пред’явлення регресних вимог банк здійснює облік відповідної заборгованості за кредитними рахунками або рахунком 2093 «Сумнівна заборгованість за рахунками суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями» залежно від фінансового стану одного з боржників: свого клієнта або його дебітора. Якщо із пред’яв­ленням регресних вимог банк втрачає право вимоги до первинного платника за операцією, то облік заборгованості ведеться лише стосовно клієнта, з яким була укладена угода про факторинг. При цьому банк повертає клієнтові непогашені платіжні документи за цією операцією:
Д-т «Контррахунок позабалансу»;
К-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями» — на номінальну суму платіжних документів, за якими пред’явлені регресні вимоги.
Процентні доходи та комісійні доходи, прирівняні до процентних, відображаються за рахунком 6023 «Процентні доходи за рахунками суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями». Комісійні доходи від факторингових операцій банк розподіляє між рахунками 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів» та 6111 «Комісійні доходи від кредитного обслуговування клієнтів» відповідно до суті отриманих доходів.
Форфетингові операції обліковуються аналогічно до обліку конвенційного факторингу без права регресу.
Наданий фінансовий лізинг обліковується як наданий довгостроковий кредит. У разі передання основних засобів лізингоодержувачу, їх вартість, яка вказана в угоді лізингу, обліковується на рахунках наданого фінансового лізингу:
Д-т «Наданий фінансовий лізинг»;
К-т «Основні засоби та нематеріальні активи» (якщо об’єкт лізингу обліковується на балансі банку) або «Кореспондентський рахунок», «Поточний рахунок постачальника» (якщо об’єкт лізингу відразу передасться лізингоодержувачу без оприбуткування на балансі банку) — на суму вартості об’єкта лізингу, що вказана в угоді.
Якщо вартість об’єкта лізингу, що вказана у лізинговій
угоді, є:
а) більшою за балансову (залишкову) вартість основних засобів, наданих у фінансовий лізинг, то різниця відображається за кредитом рахунка 3600 «Доходи майбутніх періодів»:
Д-т «Наданий фінансовий лізинг» — на суму вартості об’єкта лізингу, що вказана в угоді;
К-т «Основні засоби та нематеріальні активи» (якщо об’єкт лізингу обліковується на балансі банку) — на суму вартості основних засобів чи матеріальних активів;
К-т 3600 «Доходи майбутніх періодів» — на суму перевищення вартості об’єкта лізингу в угоді над його балансовою вартістю;
б) меншою за балансову (залишкову) вартість основних засобів, наданих у фінансовий лізинг, то різниця відображається за дебетом рахунка 3500 «Витрати майбутніх періодів»:
Д-т «Наданий фінансовий лізинг» — на суму вартості об’єкта лізингу, що вказана в угоді;
Д-т 3500 «Витрати майбутніх періодів» — на суму перевищення балансової вартості об’єкта лізингу над його вартістю в угоді;
К-т «Основні засоби та нематеріальні активи» — на суму вартості основних засобів чи матеріальних активів.
Надалі ця різниця повинна повністю амортизуватись на збільшення або зменшення доходу протягом строку договору лізингу.
5.6. Облік формування і використання
резервів, списання та повернення
раніше списаних безнадійних активів
у комерційних банках України

Банки зобов’язані здійснювати розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з урахуванням строків погашення боргу за кредитними операціями) протягом місяця, у якому здійснено кредитну операцію (або укладено угоду на її здійснення). Формування резервів банки зобов’язані здійснювати щомісяця в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на 1 число місяця, наступного за звітним.
Порядок бухгалтерського обліку формування і використання резервів, списання та повернення раніше списаних безнадійних активів у комерційних банках України регулюється правилами фінансового обліку. Податковий облік регулюється Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та змінами до нього.
Списання безнадійних активів у комерційних банках може здійснюватися:

  • методом створення резервів, який передбачає поступове перенесення на рахунок витрат сумнівних та безнадійних активів;
  • методом прямого списання, коли актив відноситься на витрати у період фактичного виникнення збитків.

Комерційні банки формують резерви на покриття можливих втрат за активами у національній та іноземній валютах, у тому числі розміщені депозити, надані кредити, придбані цінні папери, дебіторську заборгованість та інші активи.
У фінансовому обліку спеціальні резерви створюються за всіма видами активів у необхідних сумах.
Кошти спеціального резерву акумулюються на балансовому рахунку 2400 «Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надано клієнтам», 2401 «Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надано клієнтам» та 1590 «Резерв під нестандартну заборгованість інших банків», 1591 «Резерв під стандартну заборгованість інших банків».
Розраховуючи розмір резерву, до сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками слід відносити заборгованість за балансовими рахунками плану рахунків, на яких обліковуються суми заборгованості за кредитами та відсотками за ними, а також вартість майна, прийнятого в заставу.
Розрахунок резервів за можливими втратами за кредитними операціями комерційних банків здійснюється відповідно до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.
Заборгованість банків і клієнтів за активними операціями оцінюється за категоріями ризику, визначеними іншими нормативними документами. У разі відсутності нормативних документів активи оцінюються за внутрішнім положенням комерційного банку.
Резерви поділяються на:

  • спеціальні резерви, які створюються для відшкодування можливих збитків за кредитами, дебіторською заборгованістю банків та іншими активами;
  • загальні резерви, які створюються для відшкодування можливих непередбачених ризиків.

Списання прострочених нарахованих доходів здійснюється відповідно до Правил бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків, затверджених постановою Правління.
Формування спеціальних резервів відображається такими записами:
а) відрахування в резерв на покриття можливих втрат:
Д-т 770 «Відрахування в резерви» в кореспонденції з одним із названих рахунків за кредитом;
К-т 149 «Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України»;
К-т 159 «Резерв під заборгованість інших банків»;
К-т 189 «Резерв під дебіторську заборгованість за операціями банку»;
К-т 240 «Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам»;
К-т 289 «Резерви під дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами банку»;
К-т 319 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж»;
К-т 329 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції»;
К-т 359 «Резерви на можливі втрати за сумнівною дебіторською заборгованістю».
Якщо резерв формується в іноземній валюті, то бухгалтерські проведення здійснюються з урахуванням офіційного курсу на день операції. Комерційний банк формує резерви в іноземній валюті за кожною валютою окремо. Переоцінка резервів в іноземній валюті від зміни курсів відноситься на балансовий рахунок 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами»;
б) у разі зменшення розрахункового розміру спеціальних резервів порівняно з попередньою звітною датою здійснюються проведення:
Д-т «Відповідний контрактивний рахунок сформованого резерву»;
К-т 770 «Відрахування в резерви»;
в) при списанні безнадійної заборгованості за рахунок резервів здійснюються проведення:
Д-т «Відповідний контрактивний рахунок сформованого резерву»;
К-т «Відповідний рахунок сумнівної заборгованості».
Списана безнадійна заборгованість за рахунок спеціальних резервів обліковується за групою позабалансових рахунків 961 «Списана у збиток заборгованість за активами». При цьому здійснюються проведення:
Д-т 961 «Списана у збиток заборгованість за активами»;
К-т 9910 «Контррахунки для рахунків розділів 96—98»;
г) повернення раніше списаної суми безнадійної заборгованос­ті здійснюється записами:
Д-т коррахунок, рахунок клієнта;
К-т 770 «Відрахування в резерви».
Одночасно здійснюється проведення за кредитом групи позабалансових рахунків 961 «Списана у збиток заборгованість за активами».
Після закінчення строку позовної давності, якщо списаний актив не було повернено, здійснюється аналогічне проведення.
Облік резервів за наданими кредитами має такі особливості:

  • Формування резерву під нестандартну заборгованість здійснюється проведеннями:

а) за міжбанківськими операціями:
Д-т 7701 «Відрахування в резерв під заборгованість інших банків»;
К-т 1590 «Резерви під нестандартну заборгованість інших
банків»;
б) за операціями з клієнтами:
Д-т 7702 «Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам»;
К-т 2400 «Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам».

  • Формування резерву під кредити, що належать до категорії «стандартні»:

а) за міжбанківськими операціями:
Д-т 7701 «Відрахування в резерви під заборгованість інших банків»;
К-т 1591 «Резерви під стандартну заборгованість інших банків»;
б) за операціями з клієнтами:
Д-т 7702 «Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам»;
К-т 2401 «Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам».

  • Списання безнадійного кредиту з балансу за рахунок резервів здійснюється записами:

а) за міжбанківськими операціями:
Д-т 1590 «Резерви під нестандартну заборгованість інших
банків»;
К-т відповідний рахунок сумнівної заборгованості;
б) за операціями з клієнтами:
Д-т 2400 «Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам»;
К-т відповідний рахунок сумнівної заборгованості.
Одночасно здійснюється проведення за дебетом групи позабалансових рахунків 961 «Списана у збиток заборгованість за активами».

 

Станом на 1 червня 2004 р. кредитний портфель (кредити, надані клієнтам банку) складається за такими групами:


Групи кредитів

Сума,
грн

Відсоток ризику

Сума резерву,
грн

Стандартні

10 000

1

100

Субстандартні

5000

20

1000

Сумнівні

2000

50

1000

Усього

17 000

 

2100

Етап 1. Банк станом на 1 червня 2004 р. повинен сформувати резерв згідно зі своїм кредитним портфелем, використовуючи бухгалтерські записи:
а) формування резерву під стандартну заборгованість у розмірі 100 грн:
Д-т 7702 «Відрахування в резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам»;
К-т 2401 «Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам», грн;
б) формування резерву під нестандартну заборгованість у розмірі 2000 грн:
Д-т 7702 «Відрахування в резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам», грн;
К-т 2400 «Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам», грн.
Етап 2. Протягом місяця у банку відбулися такі зміни за кредитними операціями:
5 червня 2004 р. банк видав нових кредитів на суму 2000 грн;
10 червня 2004 р. поліпшився фінансовий стан позичальника, тому кредит на 800 грн, який був віднесений до «субстандартних» кредитів, перенесено до категорії «стандартні»;
15 червня 2004 р. банк отримав інформацію про безнадійність щодо повернення кредиту на суму 1000 грн, який був віднесений до категорії «сумнівні», і на підставі цього здійснив бухгалтерські проведення зі списання безнадійної заборгованості за рахунок резервів за станом на 15 червня 2004 р.:
Д-т 2400 «Резерви під нестандартну заборгованість клієнтів за кредитами, які надані клієнтам» — 1000 грн;
К-т «Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані клієнтам» — 1000 грн.
Одночасно здійснюється проведення за дебетом позабалансового рахунка:
Д-т 9611 «Списана у збиток заборгованість за кредитними операціями» — 1000 грн.;
К-т 9910 «Контррахунок» — 1000 грн.
Етап 3. Таким чином, за станом на 1 липня 2004 р. кредитний портфель (кредити, які надані клієнтам банку) має такий вигляд:

Групи кредитів

Сума, грн

Відсоток
ризику

Сума резерву, грн

Стандартні

10 000 + 2000 + 800 = 12 800

1

128

Субстандартні

5000 – 800 = 4200

20

840

Сумнівні

2000 – 1000 = 1000

50

500

Безнадійні

1000

100

1000

Усього

19 000

 

2468

Етап 4. 5 липня 2004 р. банк, переглянувши свій кредитний портфель, виконує такі бухгалтерські проведення:
а) у частині до нарахування під стандартну заборгованість на суму 28 грн:
Д-т 7702 «Відрахування в резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам», 28 грн;
К-т 2401 «Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам», 28 грн (128 – 100);
б) у частині до нарахування під нестандартну заборгованість на суму 340 грн:
Д-т 7702 «Відрахування в резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам», 340 грн (2340 – 2000);
К-т 2400 «Резерви під нестандартну заборгованість клієнтів за кредитами, які надані клієнтам», 340 грн.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.