лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Облік і аудит у банках

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Усі доходи і витрати можна об’єднати в такі групи:

  • доходи і витрати від статутної діяльності;
  • доходи і витрати, що забезпечують статутну діяльність;
  • створення резервів;
  • непередбачені доходи і витрати.

До першої групи належать доходи і витрати, безпосередньо пов’язані з видами діяльності, передбаченими Законом «Про банки і банківську діяльність» (статутною діяльністю): процентні, комісійні, торговельні та деякі інші.
Друга група включає доходи і витрати, які забезпечують функціонування банку: адміністративні витрати; експлуатаційні витрати, витрати на оплату праці тощо.
Третя група включає витрати на створення резервів. Особливість цих витрат полягає в тому, що це — негрошові витрати. Створення резервів свідчить, що банк визнає погіршення якості активів або підвищення ризику операцій, їх негативний вплив на фінансовий результат.
Резерви формуються на покриття втрат за кредитами, втрат від знецінення цінних паперів і під сумнівну дебіторську заборгованість, яка визначається у певний звітний період.
Доходи і витрати вважаються непередбаченими, якщо вони мають такі ознаки:

  • виникають у разі надзвичайних ситуацій і мають поодинокий характер — прибуток (збиток) визначатиметься тільки за фактом подій;
  • не повторюються по суті (наприклад, виникли через зміни у правилах бухгалтерського обліку активів та пасивів);
  • не підлягають контролю і не можуть бути взяті до уваги під час оцінювання фінансового стану банку.

У визначенні доходів і витрат основним вважається принцип нарахування і відповідності.
Рахунки восьмого класу призначені для відображення операцій управлінського обліку. Треба зазначити, що в Україні до останнього часу управлінський облік не набув такої ваги, як у міжнародній практиці, де він використовується як найважливіший інструмент управління витратами банків. Вітчизняним комерційним банкам у світлі нової концепції бухгалтерського обліку належить розробити методологію й методику ведення управлінського обліку.
Дев’ятий клас призначений для відображення позабалансових операцій (табл. 1.16). Усі рахунки цього класу можна поділити на три групи:

  • вимоги та зобов’язання банку, які можуть виникнути в майбутні періоди та за якими банк піддається ризику;
  • документи і цінності;
  • рахунки за операціями з приватизації.

Таблиця 1.16
Структура ДЕВ’ЯТОГО класу Плану рахунків
комерційного банку


Клас 9. Позабалансові рахунки

 

 

90 Зобов’язання і вимоги за всіма видами гарантій

900 Гарантії та поручительства, що надані банкам
901 Гарантії, отримані від банків
902 Гарантії, надані клієнтам
903 Гарантії, що отримані від клієнтів
909 Сумнівні гарантії та поручительства

 

91 Зобов’язання і вимоги за кредитами і депозитами

910 Зобов’язання з кредитування, які надані банкам
911 Зобов’язання з кредитування, отримані від банків
912 Зобов’язання з кредитування, надані клієнтам

 

92 Зобов’язання і вимоги за операціями з валютою та банківськими металами

920 Валюта і банківські метали, які куплені, але не отримані
921 Валюта та банківські метали, які продані, але не відправлені
928 Позабалансова позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів
929 Сумнівні вимоги за операціями з валютою та банківськими металами

 

93 Вимоги та зобов’язання щодо андерайтингу цінних паперів та строкових фінансових інструментів, крім інструментів валютного обміну

930 Цінні папери до отримання за операціями андерайтингу
931 Цінні папери до відправлення за операціями андерайтингу
935 Активи до отримання
936 Активи до відправлення
939 Сумнівні вимоги за операціями з фінансовими інструментами, крім інструментів валютного обміну

 

95 Інші зобов’язання і вимоги

950 Отримана застава
951 Надана застава

 

96 Списана заборгованість та кошти до повернення

960 Несплачені в строк доходи
961 Борги, списані в збиток
962 Кошти до повернення

 

97 Цінні папери та матеріальні цінності клієнтів

970 Цінні папери та матеріальні цінності клієнтів у довірчому управлінні
971 Документи з приватизації — житлові чеки
972 Документи з приватизації — майнові сертифікати
973 Документи з приватизації — земельні бони
974 Інші розрахунки
975 Документи з приватизації — компенсаційні сертифікати
976 Грошова компенсація заощаджень громадян України в установах Ощадбанку
977 Різні цінності і документи з приватизації в дорозі

Закінчення табл. 1.16


Клас 9. Позабалансові рахунки

 

 

98 Облік інших засобів, цінностей та документів

980 Документи за розрахунковими операціями
981 Інші цінності і документи
982 Бланки цінних паперів та бланки суворої звітності
983 Документи і цінності, прийняті та відіслані на інкасо
984 Операції за основними засобами
985 Кошти на будівництво, які передані в порядку пайової участі
989 Бланки та цінності в підзвіті та в дорозі

 

99 Контррахунки

990 Контррахунки для рахунків розділів 90—95
991 Контррахунки для рахунків розділів 96—98

Рахунки розділів 90—95 використовуються для обліку операцій, які несуть різні ризики для банку. Це зобов’язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, що мають юридичну силу.
Рахунки розділів 96—98 використовуються для обліку документів, цінностей та розрахунків за операціями з приватизації. Усі рахунки цих розділів активні.
Розділ 99 містить контррахунки, які використовуються для подвійного запису операцій за позабалансовими рахунками.
Підсумовуючи, можна виокремити такі особливості плану рахунків:
1. Мультивалютність. План рахунків забезпечує мультивалют­ний облік операцій. Операції в іноземній валюті обліковуються на тих самих рахунках, що й операції в гривнях. Зв’язок між операціями в іноземній і національній валютах забезпечують технічні рахунки: рахунок валютної позиції; рахунок гривневого еквівалента валютної позиції.
2. Подвійний запис операцій за позабалансовими рахунками.
3. У Плані рахунків передбачена наявність управлінського обліку.
4. Структурно-логічний взаємозв’язок синтетичного та аналітичного обліку.
Аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Відкриття будь-яких аналітичних рахунків передбачає наявність обов’язкових параметрів згідно з вимогами Національного банку України. Додаткова інформація, необхідна для управління банком, може бути визначена банком самостійно.
1.4. Параметри і форми аналітичного обліку
Попередній виклад в основному було приділено розгляду засобів бухгалтерського обліку, за допомогою яких відбувається передання фінансової інформації. Утім, складанню і передаванню фінансової звітності передує реалізація фінансовим обліком принаймні ще двох функцій: 1) запис інформації про операції, які виконуються банком, та можливість відобразити ці операції в агрегованому вигляді у фінансовій звітності для аналізу та управління; 2) запис детальної інформації про параметри та контрагентів кожної господарської операції з метою отримання звітів різ­ного рівня для внутрішнього користування, подання органам, що здійснюють перевірки, та для обчислення макроекономічних параметрів грошово-кредитної статистики. Крім того, ураховуючи високий ступінь автоматизації ведення бухгалтерського обліку, необхідно передбачити низку параметрів для автоматизованого виконання завдань, наприклад, для нарахування процентів, складання допоміжної фінансової звітності за окремими видами операцій (кредитними, депозитними тощо).
Здійснення агрегованого обліку для виконання першої функції забезпечується за допомогою синтетичного обліку, тобто з використан­ням бухгалтерських рахунків, їх перелік наведено у плані рахунків.
Але всю необхідну інформацію неможливо відобразити на рівні лише балансових рахунків: це призведе до того, що план рахунків стане громіздким та незручним для роботи. Щоденна детальна інформація про здійснені банком операції відображається в основній формі аналітичного обліку — особовому рахунку.
Особовий рахунок є формою облікового регістру. Обліковий регістр — це письмовий документ (бухгалтерська форма), який містить накопичені та систематизовані за певними ознаками дані первинних документів. Особові рахунки ведуться за всіма відкритими в банку аналітичними рахунками. Основним аналітичним регістром у банку є особовий рахунок. У ньому відбиваються за встановленими параметрами ознаки господарських опера­цій, що здійснені банком, які дають змогу з граничною точністю встановити: від кого або кому, звідки або куди перераховані грошові кошти і за що саме. До основних синтетичних регістрів належать: бухгалтерський журнал, в якому фіксуються всі проведені банком за робочий день господарські операції, оборотно-сальдова відомість, перевірна відомість.
Облікові регістри є базою для складання бухгалтерської звітності, найважливішою складовою бухгалтерської звітності є загальна фінансова звітність. Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності банку за звітний обліковий період.
Виокремлення особових рахунків залежить від виду активу, зобов’язань і власного капіталу з розподілом за контрагентами.
Особові рахунки підлягають реєстрації в спеціальній книзі, де для кожного балансового рахунка IV порядку відводяться окремі аркуші. У ній реєструються всі особові рахунки клієнтів, а також рахунки, відкриті за внутрішньобанківськими операціями (облік майна, власного капіталу, доходів, витрат, результатів діяльності, розрахунків). У разі закриття рахунка в книзі проставляється дата і вказується причина закриття. Книга зберігається у головного бухгалтера; зміни у реєстраційних записах можуть здійснюватись тільки з його дозволу. За деякими балансовими рахунками аналітичний облік ведеться на зведених особових рахунках чи в операційних журналах, книгах, картках у вигляді хронологічного запису операцій для забезпечення контролю за використанням коштів за цільовим призначенням. Наприклад, для обліку касових операцій застосовується «Книга обліку готівки операційної каси та інших цінностей банку»; для обліку основних засобів — «Журнал обліку основних засобів»; у разі розрахунків розрахунковими чеками може використовуватися зведений особовий рахунок за аналітичним рахунком «Розрахунки чеками»; видачу розрахункових чекових книжок можна обліковувати за спеціальними картками обліку тощо.
У деяких випадках як регістри аналітичного обліку використовуються примірники документів. Наприклад, для обліку документів, не сплачених у строк через відсутність коштів у банку, в картотеку до позабалансового рахунка «Документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку» розміщуються перші примірники грошово-розрахункових документів, які чекають на сплату (платіжні доручення, вимоги-доручення та ін.).
У сучасних умовах процес бухгалтерського обліку в банках автоматизований. У зв’язку з цим, з метою збереження інформації про кожний окремий об’єкт аналітичного обліку, оптимізації його ведення і підготовки звітності комерційними банками, Національним банком України було розроблено «Методичні вказівки щодо ведення параметрів аналітичного обліку». В основу цього нормативного документа покладено таку класифікацію: параметри поділяються на обов’язкові та необов’язкові (рекомендовані); на такі, що стосуються контрагентів (клієнтів), і ті, що стосуються безпосередньо аналітичних (особових) рахунків. Кожен об’єкт аналітичного обліку характеризується набором параметрів, необхідних для побудови звітності (рис. 1.9).

Рис. 1.9. Параметри аналітичного обліку
Обов’язкові параметри запроваджуються з урахуванням вимогНаціонального банку України щодо звітності банків. Вони є обов’язковими під час оформлення нового контрагента або у разі відкриття аналітичного рахунка. Загальні обов’язкові параметри дають змогу: 1) отримати інформацію про всі відкриті клієнту рахунки; 2) вибрати сукупність рахунків, які мають задану характеристику для складання звітності.
Необов’язкові параметри є рекомендованими для заповнення. Вони можуть використовуватися при організації управлінського і податкового обліку в банку, а також при наданні звітності менеджерам банку та іншим органам.
Спеціальні параметри застосовуються до окремих груп аналітичних рахунків залежно від їх економічного змісту. Такі параметри використовуються для автоматизованого ведення деяких операцій та надання спеціальної звітності Національному банку України. Наприклад, для кредитних рахунків ці параметри передбачають забезпечення, вид кредиту, дату видачі кредиту, дату повернення, кількість пролонгацій; для депозитних рахунків — дату і строк розміщення, дату повернення коштів.
Кожному особовому рахунку надається відповідний номер, який може мати до 14 знаків. Перші п’ять (зліва направо) жорстко регламентовані, інші дев’ять (від шостого знака до чотирна-
дцятого) банк формує самостійно відповідно до визначених параметрів аналітичного обліку. Знаки набувають значень від 0 до 9. Номер рахунка не може містити менше ніж п’ять знаків.
Схема побудови номера аналітичного (особового) рахунка наведена нижче (рис. 1.10).

**** (чотири знаки)

* (один знак)

********* (дев’ять знаків)

Номер балансового
рахунка IV порядку

Ключовий
розряд

 

А

В

С

 

 

— формується банком самостійно
— код валюти
— код філії
— порядковий номер реєстрації особового рахунка
— код клієнта
— характеристика контрагента та ін.

Рис. 1.10. Схема побудови номера
аналітичного (особового) рахунка
У номер аналітичного рахунка включають лише частину параметрів з усього набору; інші параметри зберігаються поза номером рахунка і можуть використовуватися під час виконання окремих операцій та складання звітності.
Розглянемо на прикладі можливий підхід до формування номера аналітичного рахунка виходячи з наведеної інформації про контрагентів банку та бухгалтерські рахунки (табл. 1.17—1.19).

Таблиця 1.17
Характеристика та коди контрагентів


Характеристика контрагента

Значення параметра (сегмент С у номері рахунка)

Значення параметра (ідентифікаційний код контрагента)

Формат параметра

Примітка

Банк-резидент

1

Код МФО банку-контрагента

6 цифр

Довідник комерційних банків Ук­раїни

Банк-нерези­дент

2

 

До 10 цифр

Значення параметра визначається банком самостійно

Інша юридична особа-рези­дент

3

Ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності

8 цифр

Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України

Інша юридична особа-нере­зидент

4

Ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності

8 цифр

Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України

Фізична особа-резидент

5

Ідентифікаційний код фізичної особи

10 цифр

Державний реєстр фізичних осіб — платників податків

Фізична особа-нерезидент

6

 

До 10 цифр

Значення параметра визначається банком самостійно

Внутрішні рахунки

9

 

До 10 цифр

Значення параметра визначається банком самостійно

Таблиця 1.18
Контрагенти (клієнти) банку


Назва установи

Резидентність

Значення параметра «характе­ристика
клієнта»

Ідентифікацій­ний код

Значення
параметра
«код клієнта»

АБ «Укргазпромбанк»

Резидент

1

320 843

320 843

Банк «Ваnker Trust»

Нерезидент

2

 

200

ТзОВ «Роксолана»

Резидент

3

21 666 080

1001

«Сіменс» ЛТД

Нерезидент

4

00 276 395

1002

Іванченко В.П.

Резидент

5

1 980 514 435

12 006

Фрідман Дж.

Нерезидент

6

 

12 007

Таблиця 1.19
Бухгалтерські рахунки (відповідно до плану рахунків)


Назва бухгалтерського рахунка

Номер бухгалтерського рахунка

Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності

2600

Поточні рахунки фізичних осіб

2620

Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями

2040

Нараховані проценти за кредитами суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми операціями

2048

Прострочена заборгованість за кредитами суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями

2047

Кореспондентські рахунки в НБУ

1200

Кореспондентські рахунки, відкриті в інших банках

1507

Банкноти та монети в касі банку

1001

Несплачені в строк проценти за кредитами клієнтів (позабалансовий)

9601

Згідно з наведеною у табл. 1.17—1.19 інформацією банк самостійно визначає параметри, які увійшли до сегмента С (*********) на схемі:

  • характеристика контрагента (один знак);
  • порядковий номер аналітичного рахунка (два знаки);
  • код контрагента (до шести знаків).

У номері рахунка код валюти виноситься на окремому полі та виділяється похилою рискою вправо «/». У табл. 1.20 ключовий розряд замінено на символ «к».
Таблиця 1.20
Приклади побудови номерів аналітичних рахунків


Назва аналітичного рахунка

Номер рахунка

Поточний рахунок ТзОВ «Роксолана», дол. США

2600x301.1001/001

Поточний рахунок ТзОВ «Роксолана»

2600к302.1001

Кредит № 1, наданий ТзОВ «Роксолана»

2040к301.1001

Кредит № 2, наданий ТзОВ «Роксолана»

2040к302.1001

Нараховані проценти за кредитом № 1, що наданий ТзОВ «Роксолана»

2048к301.1001

Прострочена заборгованість за кредитом № 2, що наданий ТзОВ «Роксолана»

2047к302.1001

Несплачені в строк проценти за кредитом № 2, що наданий ТзОВ «Роксолана» (позабалансовий рахунок)

960ІК302Л001

Поточний рахунок Іванченко В. П.

2620к501. 12006

Поточний рахунок фірми «Сіменс» у доларах США

2600к401. 1002/001

Поточний рахунок фірми «Сіменс» у німецьких марках

2600к401.1002/048

Кореспондентський рахунок у банку «Ваnker Тrust» у доларах США

1500к200.200/001

Кореспондентський рахунок КБ «Укргазпром»

1200к100.300/012

Грошові кошти у касі № 3 під звіт у касира № 1

1001к931

Особові рахунки включають такі обов’язкові реквізити:

  • номер особового рахунка;
  • сума вхідного залишку;
  • дата останнього руху за рахунком;
  • дата здійснення поточної операції;
  • номер документа, на підставі якого здійснюється запис;
  • номер банку-кореспондента;
  • номер рахунка-кореспондента;
  • код операції;
  • код валюти;
  • сума операції;
  • суми обігів за дебетом і кредитом;
  • сума вихідного залишку;
  • реквізити банку, який веде рахунок.

Особові рахунки клієнтів складаються у двох примірниках, передруковуються за встановленими стандартами і вважаються вихідними документами банків. Другий примірник особового рахунка є випискою з цього рахунка і призначений для видачі клієнту. До виписок з особових рахунків додаються документи (їх копії), на підставі яких зроблено записи за кредитом рахунка.
На документах, що додаються до виписок, проставляється штамп банку, який оформляє виписки з особових рахунків, а також календарний штамп дати проведення документа за особовим рахунком, якщо ця дата не збігається з датою виписки документа.
Приклад особового рахунка наведено нижче:
Надруковано 05/05/03 20:33:23
300142 АТ Укрінбанк м. Київ
1014 ТзОВ «АТЕК»
ТзОВ «АТЕК»
Рахунок 26001001014001 5/05/03 4/05/03 Вик. 12
Вхідний залишок КРЕДИТ* 2388.88

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.