3. Облік витрат на формування основного
стада й на закладання та вирощування
багаторічних насаджень
Формування основного стада продуктивної й робочої худоби здійснюють головним чином за рахунок молодняка, вирощеного на сільськогосподарському підприємстві. При переведенні молодняка до основного стада складають Акт на переведення тварин із однієї групи до іншої (зразок 1.3).
Тварини, переведені до основного стада, оцінюють за плановою собівартістю їхньої живої маси або утримання на дату переведення. Наприкінці року, після визначення фактичної собівартості живої маси тварин, різницю між плановою й фактичною собівартістю переведеного до основного стада поголів’я відображають методом червоного сторно або додаткових записів на відповідних бухгалтерських рахунках.
Основне стадо продуктивної й робочої худоби поповнюють також шляхом закупівлі племінних тварин і худоби. В цьому разі виписують товарно-транспортні й податкові накладні, рахунки-фактури, племінні та ветеринарні свідоцтва. Худобу, що придбали у сторонньої організації, відносять до складу основних засобів за її первісною вартістю придбання.
Синтетичний облік основного стада продуктивної й робочої худоби здійснюють на субрахунку 107 «Робоча і продуктивна худоба» рахунка 10 «Основні засоби». На субрахунку 155 «Формування основного стада» рахунка 15 «Капітальні інвестиції» обліковують витрати на формування основного стада робочої й продуктивної худоби (крім тварин, що їх обліковують на рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»).
Аналітичний облік поголів’я робочої й продуктивної худоби здійснюють на підставі Звіту про рух тварин і птиці на фермі у журналі-ордері № 9 с. г. та відомості 9-а с. г. Облік здійснюють за видами худоби. Підсумкові дані аналітичного обліку наявності та руху робочої й продуктивної худоби за субрахунком 107 «Робоча і продуктивна худоба» переносять до журналу-ордеру № 13 с. г.
До багаторічних насаджень належать: полезахисні лісові смуги, плодові сади, хмільники тощо. Аналітичний облік витрат за кожним із перелічених об’єктів здійснюють із зазначенням дати закладання насаджень та їхнього місцезнаходження. Аналітичний облік витрат здійснюють у виробничому звіті за статтями, визначеними для рослинництва. Підставою для списання витрат є такі самі первинні документи, що й у рослинництві. Акт прийняття багаторічних насаджень і передання їх в експлуатацію складають двічі: щорічно після завершення робіт із закладення й вирощування багаторічних насаджень, а також після досягнення молодими насадженнями експлуатаційного віку (товарного плодоношення садів тощо).
Синтетичний облік здійснюють на рахунку 108 «Багаторічні насадження» рахунка 10 «Основні засоби».
У таблиці 1.1 наведено відображення в синтетичному облікові окремих операцій руху тварин на сільськогосподарському підприємстві.
Таблиця 1.1
Відображення на рахунках
бухгалтерського обліку операцій руху тварин
|
Дебет |
Кредит |
Придбання в інших підприємств тварин, молодняка й дорослої худоби для відгодівлі: |
21 |
63 |
Сума податкового кредиту за ПДВ: |
641 |
63 |
Оприбутковано приплід молодняка продуктивної та робочої худоби, звірів і птиці: |
21 |
232 |
Прийняття худоби від населення для продажу: |
218 |
685 |
Переведення молодняка тварин до основного стада: |
155 |
21 |
Оприбутковано тварин до основного стада: |
107 |
155 |
Переведення молодняка тварин із однієї групи до іншої: |
21 |
21 |
Відвантажено тварини покупцеві: |
36 |
701 |
Нараховано податкове зобов’язання за ПДВ: |
701 |
641 |
Списано собівартість реалізованих тварин: |
901 |
21 |
Списано на фінансовий результат дохід від реалізації тварин: |
701 |
791 |
Списано на результати діяльності собівартість реалізованих тварин: |
791 |
901 |
Здійснені витрати з формування багаторічних насаджень: |
15 |
208,63 |
66, інші |
Введено в експлуатацію молоді багаторічні насадження: |
108 |
15 |
Молоді насадження в експлуатації переведено до дорослих насаджень: |
108 |
108 |
4. Облік витрат і виходу продукції
сільськогосподарського виробництва
4.1. Об’єкти й загальна методика обліку витрат
Метою обліку витрат і визначення собівартості продукції (робіт, послуг) є документоване, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції для забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Витратами звітного періоду визнають або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнають витратами певного періоду водночас із визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати із доходом певного періоду, відображають у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод упродовж кількох звітних періодів, то витрати визнають шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
Не визнають витратами звітного періоду: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередню (авансову) оплату запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками.
Витрати на виробництво продукції рослинництва, тваринництва та інших виробництв у сільському господарстві формують за об’єктами обліку, планування й визначення собівартості продукції (калькулювання), а також за центрами відповідальності (підрозділами підприємства тощо). За цими об’єктами витрат відкривають рахунки аналітичного обліку сільськогосподарського виробництва.
Першою групою об’єктів обліку витрат є культури (або групи культур): зернові культури, технічні культури, картопля та овоче-баштанні культури, кормові культури, плодово-ягідні культури та виноградники, квітництво (за видами), розсадники плодово-ягідних культур, плантації хмелю.
Другу групу об’єктів обліку витрат становлять витрати на роботи під урожай майбутнього року: посіви озимих зернових культур, оранка на зяб, лущення стерні, внесення добрив тощо. Наприкінці року витрати цієї групи підсумовують і залишають нерозподіленими (незавершене виробництво). Наступного року суми незавершеного виробництва, що були на початок року, закривають методом розподілу витрат між культурами (групами культур). Окремі витрати цієї групи можуть стосуватися продукції кількох років (витрати за посівами багаторічних трав, витрати на вапнування ґрунтів тощо). Ці витрати розподіляють порівну між культурами, які вирощують на конкретних площах упродовж встановленого терміну.
До третьої групи об’єктів належать витрати, що підлягають розподілу між кількома культурами чи видами робіт: на зрошення та осушення земель, догляд за полезахисними лісовими смугами тощо. Наприкінці року ці витрати розподіляють між певними культурами пропорційно до зайнятих ними площ. Якщо облік витрат здійснюють загалом по підприємству, тоді фактичні витрати розподіляють між окремими культурами пропорційно до кошторисних витрат згідно з технологічними картами чи укрупненими нормативами.
Четверту групу об’єктів обліку витрат становлять центри відповідальності — структурні підрозділи сільськогосподарського підприємства. Якщо витрати облікують загалом по конкретному господарському формуванню (виробничі кооперативи, орендні колективи тощо), фактичні витрати підрозділу розподіляють між окремими культурами пропорційно до кошторисних витрат згідно з технологічними картами чи укрупненими нормативами, суми яких за потреби мають бути скориговані на індекс інфляції.
У рослинництві, крім сільськогосподарської продукції, об’єктами обліку витрат можуть бути роботи, виконані впродовж поточного року під урожай майбутнього року.
У тваринництві об’єктами обліку витрат можуть бути окремі види тварин (велика рогата худоба, тварини на відгодівлі, свинарство, вівчарство, птахівництво).
Перелік об’єктів обліку витрат сільськогосподарського виробництва наведено в додатку 1.1. |
