лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Бухгалтерський облік у галузях економіки

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

9.2. Аналітичний і синтетичний облік
роздрібного товарообігу

Облік товарів ведуть за місцями зберігання та матеріально відповідальними особами або бригадами (за бригадної матеріальної відповідальності продавців).
Одержують товари, як правило, матеріально відповідальні особи.
Ваговий товар, що надійшов, приймають за чистою масою (маса нетто), тобто без обліку маси тари. Тому в товарних документах окремо фіксують масу тари. Облік товарів проводять за місцями їх зберігання та матеріально відповідальними особами лише у вартісному вираженні без розподілу за окремими товарами. Кількісний облік товарів зазвичай здійснюють за товарами, стосовно яких потрібен особливий контроль (коштовне каміння, вироби із золота тощо).
На кожну матеріально відповідальну особу відкривають особовий рахунок, в якому роблять записи з оприбуткування й витрачання товарів і виводять залишки на звітну дату. Кожна матеріально відповідальна особа складає у встановлений термін товар­ний звіт, який із доданими до нього прибутково-видатковими документами є підставою для запису за рахунками синтетичного й аналітичного обліку в Журналі 5 або 5-а (розділ ІV).
Підприємства роздрібної торгівлі, як правило, реалізують товари за готівку. Розмір реалізації дорівнює сумі готівки, яка надійшла до каси за продані товари. Суму виручки встановлюють на підставі показників касового лічильника й одночасного підрахунку чеків у продавців. Підставою для відображення в обліку операцій із реалізації товарів є звіт касира і товарний звіт матеріально відповідальної особи (із доданими документами).
Відпуск товарів у дрібнороздрібну мережу (кіоски, ларки, лот­ки) оформлюють видатково-прибутковими накладними, які виписують у двох примірниках. Один примірник передають особі, яка одержала товар, другий залишається в матеріально відповідальної особи, яка відпустила товар. У накладній зазначають най­менування, гатунок, продажну ціну й вартість відпущених товарів. У бухгалтерії відпуск товарів у дрібнороздрібну мережу реєструють у Книзі обліку дрібнооптового відпуску товарів і розрахунків із продавцями.
Після реєстрації товарів продавці здають виручку до каси фір­ми (магазину) про що роблять відмітку у видатково-прибутковій накладній із зазначенням номера і дати прибуткового касового ордера, завіреного підписом бухгалтера. У встановлений термін матеріально відповідальні особи, за якими закріплена дрібнороздрібна мережа, передають використані видатково-прибуткові накладні до бухгалтерії. У графі «Прибуток» товарного звіту в хронологічному порядку перелічують усі видатково-прибуткові на-
кладні, на підставі яких були оприбутковані товари і тара. У графі «Видаток» на підставі виписаних квитанцій показують суму виручки від реалізації товарів. В окремій графі відображають вартість повернених товарів. Перевірені товарні звіти записує бухгалтер у «Відомість прийнятих від підзвітних матеріально відповідальних осіб товарних звітів», на підставі яких роблять записи:
На суму виручки за товари за продажними цінами (разом із торгівельними знижками, націнкою на товари), переданої підзвіт­ними особами до каси фірми (магазину) або до установи банку:
Дебет рахунка 301                            Кредит рахунка 702
На суму ПДВ:
Дебет рахунка 702                            Кредит рахунка 641
Вартість реалізованих товарів за продажними цінами на підставі товарних звітів матеріально відповідальних осіб списують з їхнього підзвіту записом:
Дебет рахунка 902                            Кредит рахунка 283
Щоб визначити купівельну вартість цих товарів і валовий дохід від їх реалізації, наприкінці місяця розраховують і списують суму торговельної націнки (знижки), яка зменшує вартість реалізованих товарів:
Дебет рахунка 285                            Кредит рахунка 283
Отримані доходи й витрати відносять до результатів діяльності:
Дебет рахунка 791                              Кредит рахунка 902
Дебет рахунка 702                              Кредит рахунка 791
Перерахування до бюджету сум ПДВ й акцизного збору:
Дебет рахунка 641                            Кредит рахунка 311
У разі реалізації товарів у кредит їхню вартість цілком включають до валового доходу торговельного підприємства за датою фактичного відпуску товарів покупцеві. Тому на всю вартість реа­лізованих у кредит товарів роблять запис:
На суму початкових платежів готівкою до каси:
Дебет рахунка 30                              Кредит рахунка 702
На суму наданого кредиту
Дебет рахунка 36                              Кредит рахунка 702
При цьому за кредитом рахунка 702 відображають всю вартість реалізованих у кредит товарів.
Водночас із матеріально відповідальних осіб списують роздрібну ціну проданих товарів:
Дебет рахунка 902                            Кредит рахунка 283
Торговельну націнку (знижку) за товарами, проданими в кредит, наприкінці місяця списують у загальноприйнятому порядку (методом «червоне сторно»)
Дебет рахунка \902\                          Кредит рахунка \285\
Із надходженням грошей від покупця на погашення кредиту робиться запис:
Дебет рахунка 31                              Кредит рахунка 36
Оплата окремих товарів високої продажної вартості, можна проводити через Ощадбанк розрахунковими чеками. У бухгалтерському обліку торгівельного підприємства це відображають записом:
Дебет рахунка 331                            Кредит рахунка 702
Оплата розрахункових чеків:
Дебет рахунка 311                            Кредит рахунка 331
Наявну виручку від реалізації товарів підприємствами роздріб­ної торгівлі вносять до банку для зарахування на розрахунковий рахунок. При цьому на підставі квитанції, виданої банком чи копії супровідної відомості на здачу виручки інкасаторам робиться запис:
Дебет рахунка 311                            Кредит рахунка 331
Такий порядок зумовлено тим, що банк, як правило, передані йому гроші зараховує на рахунок торговельного підприємства і на підставі виписки банку робиться запис:
Дебет рахунка 791                            Кредит рахунка 902
Сальдо рахунка 33 «Інші кошти», субрахунок 3 «Грошові кош­ти в дорозі» може бути лише дебетовим. Якщо окремі суми на 1 число наступного місяця не будуть переказані на рахунок торговельного підприємства, бухгалтерія має вжити заходів, аби розшукати суми, які не надійшли.
9.3. Облік тари
Зазвичай підприємства торгівлі одержують товари в тарі.
Бухгалтерський облік тари ведуть за її видами: тара картонна і паперова (кулі, мішки), дерев’яна, скляна (пляшки, банки), з пласт­маси (діжки, гофровані ящики), металева (бідони, діжки), з тканини і нетканих матеріалів (мішки, кулі).
За характером використання тару поділяють на: інвентарну, багатооборотну й однооборотну.
До інвентарної належить тара, яку постійно використовують на підприємстві для зберігання товарів на складах (у коморах) або багаторазового використання. Інвентарну тару залежно від терміну її експлуатації та вартості обліковують у складі запасів, основних засобів або інших необоротних матеріальних активів.
Багатооборотну тару використовують для перевезення товарів від складу постачальника до місця зберігання й реалізації. Як правило, тара надходить від постачальників на підприємство разом із товаром, тому операції з її обігу відображають в обліку аналогічно до обліку товарів. Аналітичний облік її ведуть у натуральному й вартісному вираженні за матеріально відповідальними особами. Матеріально відповідальні особи ведуть оперативний натуральний облік тари в картках складського обліку або товарних книгах.
Звільнену від товарів тару торговельні підприємства мають повертати постачальникам, які сплачують її вартість за приймаль­ними цінами.
Однооборотна тара (коробки, папір, інші пакувальні матеріали) використовується один раз, підлягає знищенню й у бухгалтерському обліку не відображається. Її вартість відносять до вартості затареного товару.
Тару, що вивільнилася з-під товарів, роздрібні підприємства можуть (мають) повертати постачальникам або здавати таро-
приймальним чи тароремонтним підприємствам для повторного використання. Дерев’яну тару оприбутковують і обліковують за цінами придбання. Деякі види тари (мішки) можна оприбутковувати не за цінами придбання, а за цінами, встановленими для повернення цієї тари.
Синтетичний облік наявності й обігу тари здійснюють на рахунках:
109 «Інші основні засоби» (інвентарна тара, що слугує понад рік і більш один операційний цикл, або перевищує встановлену на підприємстві вартість);
115 «Інвентарна тара» (інвентарна тара, що слугує понад рік і не більш один операційний цикл, або не перевищує встановлену на підприємстві вартість);
22 (інвентарна тара із терміном експлуатації до року);
204 «Тара і тарні матеріали» (наявність і рух усіх видів тари, крім інвентарної тари; а також матеріалів і деталей, які використовують для виготовлення тари та її ремонту);
284 «Тара під товарами» (облік наявності й обігу оборотної тари під товарами і порожньої тари). Торговельні підприємства можуть вести облік тари за середніми обліковими цінами, встановлюваними керівництвом підприємства за видами (групами) тари і цінами на тару. Різницю між цінами придбання та середніми обліковими цінами відносять на субрахунок 285 «Торгова
націнка».
9.4. Облік результатів
від реалізації товарів

Реалізація товарів у роздрібних торгових підприємствах здійс­нюють, як правило, за готівку. Виручку від реалізації товарів, що надходить в касу, оприбутковують під звіт касира.
Розрахунки за товари і надані послуги на підприємствах торгів­лі проводяться готівкою або в безготівковій формі (платіжними карточками, платіжними чеками, платіжними дорученнями тощо) з використанням реєстраторів розрахункових операцій (електрон­них контрольно-касових апаратів, електронних контрольно-касо­вих реєстраторів, комп’ютерно-касових систем тощо) або зареєст­рованих у встановленому порядку розрахункових книг.
Покупцям після оплати вартості товарів і послуг готівкою видають розрахункові документи (касові чеки, розрахункові квитан­ції тощо).
У синтетичному обліку операції з обігу товарів відображають:
Одержані товари (без ПДВ)
Дебет рахунка 282                              Кредит рахунка 631
Вхідний ПДВ (податковий кредит)
Дебет рахунка 641                              Кредит рахунка 631
Встановлена торговельна націнка
Дебет рахунка 282                              Кредит рахунка 285
Продані товари (за продажною вартістю)
Дебет рахунка 301                              Кредит рахунка 702
Списана собівартість реалізованих товарів
Дебет рахунка 902                              Кредит рахунка 282
Списана за розрахунком сума торговельної націнки
Дебет рахунка 285                              Кредит рахунка 282
Нараховане податкове зобов’язання за ПДВ
Дебет рахунка 702                              Кредит рахунка 641
Списують витрати обігу
Дебет рахунка 791                              Кредит рахунка 92, 93
Закриття субрахунка 702 на результати діяльності
Дебет рахунка 702                              Кредит рахунка 791
Віднесення собівартості реалізованих товарів на результати діяльності
Дебет рахунка 791                              Кредит рахунка 902


Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.