8.2. Облік транзитного товарообігу
У разі транзитної реалізації постачальники відвантажують покупцям товари, обминаючи склади й бази підприємства-посередника. Така форма реалізації товарів прискорює просування їх до споживачів і знижує витрати обігу (вдається уникнути проміжних операцій із розвантаження, складування, зберігання й реалізації).
Реалізацію товарів транзитом здійснюють двома способами: за участі підприємства-посередника у розрахунках; без його участі у розрахунках.
За транзитної реалізації за участі у розрахунках підприємство-посередник не лише організовує обіг, а й розраховується за товари із постачальниками і з покупцями. На підставі договорів, укладених з постачальником і покупцем, підприємство-посередник виписує постачальникові розпорядний документ на відвантаження товарів покупцеві, що містить перелік товарів, які підлягають відвантаженню. Копію надсилають покупцеві. На відвантажені товари постачальник виписує розрахунково-платіжні документи, один комплект яких надсилають покупцеві, другий — підприємству-посереднику, яке має стягувати платежі за реалізовані товари з покупців і перераховувати їх постачальникові. Якщо транспортні витрати мають оплачуватися за рахунок покупця, а товар було доставлено транспортом постачальника, то в обох комплектах розрахункових документів зазначають суму транспортних витрат, які підлягають відшкодуванню. Якщо ці витрати має відшкодувати підприємство-посередник, їх визначають лише в його комплекті розрахункових документів.
Операції з транзитної реалізації товарів відображають у системі рахунків так само, як облік реалізації товарів зі складів, з
тією різницею, що придбання й відвантаження товарів покупцям відображають одночасно, рахунок 28 «Товари» пропускають.
За реалізації товарів транзитом без участі у розрахунках оптове підприємство виписує наряд і його копію покупцеві. Розрахунки за товари здійснює безпосередньо покупець, переказуючи кошти постачальникові товарів. Постачальники зобов’язані надсилати оптовим торговельним підприємствам копії платіжних вимог, за якими здійснюється облік транзитного обігу. Операції з реалізації транзитом без участі у розрахунках не відображають на рахунках бухгалтерського обліку підприємства-посередника.
Реалізацію товарів слід відрізняти від внутрішньосистемного відпуску товарів, під яким розуміють відпуск товарів із баз і розподільних складів оптових підприємств іншим роздрібним підприємствам і підприємствам громадського харчування, які належать до складу однієї організації. Внутрішньосистемний відпуск товарів здійснюють у порядку їх переміщення за розпорядженням організацій. Такий відпуск товарів обліковують окремо від реалізації товарів стороннім покупцям на рахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки». Завдяки цьому уникають повторного відображення реалізації товарів. Відпущені товари з дебетом і кредитом рахунка 683 відображають в одній оцінці — за купівельними цінами, тому сальдо рахунок не має.
На суму відрахувань, одержаних на покриття витрат за внутрішньосистемним відпуском товарів, роблять запис:
Дебет рахунка 31 Кредит рахунка 719
8.3. Облік бартерних
(товарообмінних) операцій
У бартерних угодах замість грошових розрахунків використовують обмін товарами за відповідною угодою.
За бартерного обміну підприємство, з одного боку, має відображати реалізацію товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) а з іншого — процес їх придбання (минаючі грошові розрахунки). Днем здійснення обігу вважають день передання за бартером матеріальних цінностей покупцеві. У бухгалтерському обліку за бартерного обміну вартість товарів у порядку бартерних операцій відображають за дебетом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» і кредитом рахунка 702 «Дохід від реалізації товарів». Одержані за бартером матеріальні цінності мають бути відображені за дебетом матеріальних та інших рахунків і кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Заборгованість покупця погашається взаємним заліком заборгованості постачальнику й покупцю з урахуванням податків:
Дебет рахунка 63 Кредит рахунка 36
Товарообмін здійснюють за договірними цінами.
Первинна вартість товарів, отриманих у межах бартерних угод, формується з огляду на характер самої угоди. Обмінні (бартерні) операції поділяють на операції з обліку подібних і неподібних товарів.
8.4. Облік у комісійній торгівлі
Окремим видом торгівлі є комісійна торгівля. Загалом організація обліку господарських засобів, витрат обігу здійснюється за методикою, прийнятою для торгівлі. Однак порядок відображення розрахункових операцій між комісіонером (посередницькою організацією), комітентом (продавцем або покупцем товарів) і покупцем (постачальником) товарів має певні особливості.
Синтетичний облік операцій з реалізації товарів за комісійної торгівлі-продажу товарів відображають такими записами:
У комітента:
Передання товарів комісіонеру для реалізації за договором комісії:
Дебет рахунка 283 |
Кредит рахунка 281 |
2000 |
Одержано оплату за реалізовані товари за вирахуванням комісійної винагороди із ПДВ:
Дебет рахунка 311 |
Кредит рахунка 377 |
4320 |
Нараховано дохід від реалізації товарів:
Дебет рахунка 377 |
Кредит рахунка 702 |
4800 |
Нараховано податкове зобов’язання за ПДВ, інші обов’язкові платежі:
Дебет рахунка 702 |
Кредит рахунка 641 |
800 |
Нарахована комісійна винагорода комісіонеру (без ПДВ):
Дебет рахунка 702 |
Кредит рахунка 377 |
400 |
Нараховано податковий кредит за ПДВ на суму комісійної винагороди:
Дебет рахунка 641 |
Кредит рахунка 377 |
80 |
Списана собівартість реалізованих товарів:
Дебет рахунка 902 |
Кредит рахунка 283 |
2000 |
Перераховано до бюджету суму ПДВ (податкове зобов’язання мінус податковий кредит):
Дебет рахунка 641 |
Кредит рахунка 311 |
720 |
Наприкінці звітного періоду списують на фінансовий результат дохід від реалізації товарів:
Дебет рахунка 702 |
Кредит рахунка 791 |
3600 |
Наприкінці звітного періоду списують на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів:
Дебет рахунка 791 |
Кредит рахунка 902 |
2000 |
Наприкінці звітного періоду списують фінансовий результат від реалізації товарів:
Дебет рахунка 791 |
Кредит рахунка 441 |
1600 |
У комісіонера:
Одержані товари від комітента для реалізації за договором комісії:
Дебет рахунка 024 (збалансовий рахунок) 4000
Одержана виручка за реалізовані товари комітента (із ПДВ):
Дебет рахунка 311 |
Кредит рахунка 685 |
4800 |
Нарахована сума комісійної винагороди:
Дебет рахунка 685 |
Кредит рахунка 703 |
480 |
Нараховано податкове зобов’язання за ПДВ на суму комісійної винагороди:
Дебет рахунка 703 |
Кредит рахунка 641 |
80 |
Перераховано до бюджету суму податкового зобов’язання за ПДВ:
Дебет рахунка 641 |
Кредит рахунка 311 |
80 |
Перераховано комітенту виручку за реалізовані товари за вирахуванням комісійної винагороди із ПДВ:
Дебет рахунка 685 |
Кредит рахунка 311 |
4320 |
Наприкінці звітного періоду списують на фінансові результати дохід — суму комісійної винагороди:
Дебет рахунка 703 |
Кредит рахунка 791 |
400 |
Списано продані товари:
Аналітичний облік здійснюють за видами товарів і підприємствами (особами), комісіонерами.
9. Особливості обліку на підприємствах
роздрібної торгівлі
9.1. Облік торговельних націнок
Під час оприбуткування товарів на підприємствах роздрібної торгівлі встановлюють відсоток торговельної націнки, облік якої ведуть на субрахунку 285 «Торгова націнка». На підставі звіту про обіг товарів роблять записи у регістрах бухгалтерського обліку з нарахування торговельної націнки:
Дебет рахунків 281, 282 Кредит рахунка 285
Наприкінці звітного періоду складають розрахунок розподілу торговельної націнки між реалізованими й нереалізованими товарами.
Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначають діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.
Розрахунок середнього відсотка торговельної націнки:
Втн = (ТНп + ТНзв) : (Тп + Тзв),
де Втн — середній відсоток торговельої націнки; ТНп — залишок торговельних націнок на початок звітного місяця: ТНзв — сума торговельних націнок за звітний місяць; Тп — продажна вартість залишку товарів на початок звітного місяця; Тзв — продажна вартість отриманих товарів у звітному місяці.
Розрахунок торговельної націнки, що припадає на реалізовані товари:
Тн.реал = Треал ? Втн,
де Тн.реал — сума торговельної націнки на реалізовані товари; Треал — продажна вартість реалізованих товарів.
Розрахунок собівартості реалізованих товарів:
Среал = Треал – Тн.реал,
де Среал — собівартість реалізованих товарів.
Списання за розрахунками суми торговельної націнки на реалізовані товари відображають за дебетом субрахунка 285 і кредитом субрахунків 281 і 282.
Облік одержаних товарів підприємством роздрібної торгівлі здійснюють залежно від того, за якими цінами одержано товари — регульованими чи нерегульованими. При цьому роздрібне торговельне підприємство одержує у розпорядження торговельну знижку в повному розмірі у разі, якщо придбання товарів безпосередньо у постачальників-виробників товарів. Якщо товар у роздрібну мережу находить через посередницьку ланку, тобто від торговельних баз і складів, то роздрібне підприємство одержує торговельну знижку не в повному обсязі, а частку її, що відповідає плановим витратам і нагромадженням у цій ланці. Іншу частину торговельної знижки утримують на користь торговельних баз і складів. |