лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Бухгалтерський облік у галузях економіки

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

8.2. Облік транзитного товарообігу
У разі транзитної реалізації постачальники відвантажують покупцям товари, обминаючи склади й бази підприємства-посеред­ника. Така форма реалізації товарів прискорює просування їх до споживачів і знижує витрати обігу (вдається уникнути проміжних операцій із розвантаження, складування, зберігання й реалізації).
Реалізацію товарів транзитом здійснюють двома способами: за участі підприємства-посередника у розрахунках; без його участі у розрахунках.
За транзитної реалізації за участі у розрахунках підприємство-посередник не лише організовує обіг, а й розраховується за товари із постачальниками і з покупцями. На підставі договорів, укладених з постачальником і покупцем, підприємство-посеред­ник виписує постачальникові розпорядний документ на відвантаження товарів покупцеві, що містить перелік товарів, які підлягають відвантаженню. Копію надсилають покупцеві. На відвантажені товари постачальник виписує розрахунково-платіжні до­кументи, один комплект яких надсилають покупцеві, другий — підприємству-посереднику, яке має стягувати платежі за реалізовані товари з покупців і перераховувати їх постачальникові. Якщо транспортні витрати мають оплачуватися за рахунок покупця, а товар було доставлено транспортом постачальника, то в обох комплектах розрахункових документів зазначають суму транспортних витрат, які підлягають відшкодуванню. Якщо ці витрати має відшкодувати підприємство-посередник, їх визначають лише в його комплекті розрахункових документів.
Операції з транзитної реалізації товарів відображають у системі рахунків так само, як облік реалізації товарів зі складів, з
тією різницею, що придбання й відвантаження товарів покупцям відображають одночасно, рахунок 28 «Товари» пропускають.
За реалізації товарів транзитом без участі у розрахунках оптове підприємство виписує наряд і його копію покупцеві. Розрахунки за товари здійснює безпосередньо покупець, переказуючи кошти постачальникові товарів. Постачальники зобов’я­зані надсилати оптовим торговельним підприємствам копії пла­тіжних вимог, за якими здійснюється облік транзитного обігу. Операції з реалізації транзитом без участі у розрахунках не відображають на рахунках бухгалтерського обліку підприємства-посередника.
Реалізацію товарів слід відрізняти від внутрішньосистемного відпуску товарів, під яким розуміють відпуск товарів із баз і розподільних складів оптових підприємств іншим роздрібним підприємствам і підприємствам громадського харчування, які належать до складу однієї організації. Внутрішньосистемний відпуск товарів здійснюють у порядку їх переміщення за розпорядженням організацій. Такий відпуск товарів обліковують окремо від реалізації товарів стороннім покупцям на рахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки». Завдяки цьому уникають повторного відображення реалізації товарів. Відпущені товари з дебетом і кредитом рахунка 683 відображають в одній оцінці — за купівельними цінами, тому сальдо рахунок не має.
На суму відрахувань, одержаних на покриття витрат за внутрішньосистемним відпуском товарів, роблять запис:
Дебет рахунка 31                                     Кредит рахунка 719
8.3. Облік бартерних
(товарообмінних) операцій

У бартерних угодах замість грошових розрахунків використовують обмін товарами за відповідною угодою.
За бартерного обміну підприємство, з одного боку, має відображати реалізацію товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) а з іншого — процес їх придбання (минаючі грошові розрахунки). Днем здійснення обігу вважають день передання за бартером матеріальних цінностей покупцеві. У бухгалтерському обліку за бартерного обміну вартість товарів у порядку бартерних операцій відображають за дебетом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» і кредитом рахунка 702 «Дохід від реалізації товарів». Одержані за бартером матеріальні цінності мають бути відображені за дебетом матеріальних та інших рахунків і кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Заборгованість покупця погашається взаємним заліком заборгованості постачальнику й покупцю з урахуванням податків:
Дебет рахунка 63                                Кредит рахунка 36
Товарообмін здійснюють за договірними цінами.
Первинна вартість товарів, отриманих у межах бартерних угод, формується з огляду на характер самої угоди. Обмінні (бартерні) операції поділяють на операції з обліку подібних і неподіб­них товарів.
8.4. Облік у комісійній торгівлі
Окремим видом торгівлі є комісійна торгівля. Загалом організація обліку господарських засобів, витрат обігу здійснюється за методикою, прийнятою для торгівлі. Однак порядок відображення розрахункових операцій між комісіонером (посередницькою організацією), комітентом (продавцем або покупцем товарів) і покупцем (постачальником) товарів має певні особливості.
Синтетичний облік операцій з реалізації товарів за комісійної торгівлі-продажу товарів відображають такими записами:

У комітента:

Передання товарів комісіонеру для реалізації за договором комісії:

Дебет рахунка 283

Кредит рахунка 281

2000

Одержано оплату за реалізовані товари за вирахуванням комісійної винагороди із ПДВ:


Дебет рахунка 311

Кредит рахунка 377

4320

Нараховано дохід від реалізації товарів:


Дебет рахунка 377

Кредит рахунка 702

4800

Нараховано податкове зобов’язання за ПДВ, інші обов’язкові платежі:


Дебет рахунка 702

Кредит рахунка 641

800

Нарахована комісійна винагорода комісіонеру (без ПДВ):


Дебет рахунка 702

Кредит рахунка 377

400

Нараховано податковий кредит за ПДВ на суму комісійної винагороди:


Дебет рахунка 641

Кредит рахунка 377

80

Списана собівартість реалізованих товарів:


Дебет рахунка 902

Кредит рахунка 283

2000

Перераховано до бюджету суму ПДВ (податкове зобов’язання мінус податковий кредит):


Дебет рахунка 641

Кредит рахунка 311

720

Наприкінці звітного періоду списують на фінансовий результат дохід від реалізації товарів:


Дебет рахунка 702

Кредит рахунка 791

3600

Наприкінці звітного періоду списують на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів:


Дебет рахунка 791

Кредит рахунка 902

2000

Наприкінці звітного періоду списують фінансовий результат від реалізації товарів:


Дебет рахунка 791

Кредит рахунка 441

1600

У комісіонера:
Одержані товари від комітента для реалізації за договором комісії:
Дебет рахунка 024 (збалансовий рахунок)                          4000
Одержана виручка за реалізовані товари комітента (із ПДВ):


Дебет рахунка 311

Кредит рахунка 685

4800

Нарахована сума комісійної винагороди:


Дебет рахунка 685

Кредит рахунка 703

480

Нараховано податкове зобов’язання за ПДВ на суму комісійної винагороди:


Дебет рахунка 703

Кредит рахунка 641

80

Перераховано до бюджету суму податкового зобов’язання за ПДВ:


Дебет рахунка 641

Кредит рахунка 311

80

Перераховано комітенту виручку за реалізовані товари за вирахуванням комісійної винагороди із ПДВ:


Дебет рахунка 685

Кредит рахунка 311

4320

Наприкінці звітного періоду списують на фінансові результати дохід — суму комісійної винагороди:


Дебет рахунка 703

Кредит рахунка 791

400

Списано продані товари:


Кредит рахунка 024

4000

Аналітичний облік здійснюють за видами товарів і підприємствами (особами), комісіонерами.
9. Особливості обліку на підприємствах
роздрібної торгівлі

9.1. Облік торговельних націнок
Під час оприбуткування товарів на підприємствах роздрібної торгівлі встановлюють відсоток торговельної націнки, облік якої ведуть на субрахунку 285 «Торгова націнка». На підставі звіту про обіг товарів роблять записи у регістрах бухгалтерського обліку з нарахування торговельної націнки:
Дебет рахунків 281, 282                        Кредит рахунка 285
Наприкінці звітного періоду складають розрахунок розподілу торговельної націнки між реалізованими й нереалізованими товарами.
Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначають діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.
Розрахунок середнього відсотка торговельної націнки:
Втн = (ТНп + ТНзв) : (Тп + Тзв),
де Втн — середній відсоток торговельої націнки; ТНп — залишок торговельних націнок на початок звітного місяця: ТНзв — сума торговельних націнок за звітний місяць; Тп — продажна вартість залишку товарів на початок звітного місяця; Тзв — продажна вартість отриманих товарів у звітному місяці.
Розрахунок торговельної націнки, що припадає на реалізовані товари:
Тн.реал = Треал ? Втн,
де Тн.реал — сума торговельної націнки на реалізовані товари; Треал — продажна вартість реалізованих товарів.
Розрахунок собівартості реалізованих товарів:
Среал = Треал – Тн.реал,
де Среал — собівартість реалізованих товарів.
Списання за розрахунками суми торговельної націнки на реалізовані товари відображають за дебетом субрахунка 285 і кредитом субрахунків 281 і 282.
Облік одержаних товарів підприємством роздрібної торгівлі здійснюють залежно від того, за якими цінами одержано товари — регульованими чи нерегульованими. При цьому роздрібне торговельне підприємство одержує у розпорядження торговельну знижку в повному розмірі у разі, якщо придбання товарів безпосередньо у постачальників-виробників товарів. Якщо товар у роздрібну мережу находить через посередницьку ланку, тобто від торговельних баз і складів, то роздрібне підприємство одержує торговельну знижку не в повному обсязі, а частку її, що відповідає плановим витратам і нагромадженням у цій ланці. Іншу частину торговельної знижки утримують на користь торговельних баз і складів.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.