лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Бухгалтерський облік у галузях економіки

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

4. Система рахунків обліку
торгових операцій

Бухгалтерський облік обігу товарів на підприємствах постачання, збуту, торгових підприємств і підприємствах громадського харчування здійснюють на активному, балансовому, інвентарному рахунку 28 «Товари». На цьому рахунку перелічені під­приємства також ведуть облік придбання тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що слугує для виробничих або господарських потреб і яку обліковують на рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необігові матеріальні активи» та 20 «Виробничі запаси».

Рахунок 28 «Товари» має такі субрахунки:
На субрахунку 281 «Товари на складі» ведуть облік руху й наявності товарних запасів, що перебувають на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.
На субрахунку 282 «Товари в торгівлі» здійснюють облік руху й наявності товарів, що перебувають на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, ятках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо).
На субрахунку 283 «Товари на комісії» ведуть облік товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими угодами, які не передбачають переходу права власнос­ті на цей товар до оплати його вартості.
На субрахунку 284 «Тара під товарами» ведуть облік наявності й обігу тари під товарами й порожньої тари, крім інвентарної тари.
На субрахунках 281—284 за дебетом відображають збільшення кількості товарів та їхньої вартості за кредитом зменшення.
На субрахунку 285 «Торгова націнка» торгівельні підприємства, які обліковують товари за продажними цінами, відображають торговельні націнки на товари, тобто різницю між покупною й продажною (роздрібною) вартістю товарів. Цей субрахунок пасив­ний, регулювальний стосовно рахунків 281—284, контрактивний. За кредитом відображають збільшення суми торгових націнок, за дебетом — зменшення їх.
Підприємства, що ведуть відокремлений облік транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), для обліку їх використовують окремий субрахунок рахунка 28, наприклад 286 «Транспортно-заготі­вельні витрати». Рахунок активний, регулювальний, доповнювальний. За дебетом цього субрахунка відображають суми понесених ТЗВ, за кредитом — списання їх за розрахунком за призначенням.
До звітної документації включають згорнуте за всіма субрахун­ками сальдо рахунка 28.
5. Облік товарів на складі
Приймання товарів на складах торгового підприємства здійс­нюють матеріально відповідальні особи на підставі супровідних документів (товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, сертифікатів, платіжних вимог-доручень тощо). На підставі цих первинних документів, що надходять від постачальника, здійс­нюють перевірку дотримання умов постачання за найменуванням товарів, їхньою масою, кількістю, асортиментом та якістю. Якщо кількість і якість товарів відповідає документам постачальників, то на одному із документів постачальника матеріально відповідальна особа ставить свій підпис і штамп, чим підтверджує прийняття товарів на відповідальне зберігання.
Порядок кількісного та якісного приймання товарів покупцем залежить від того, надходять вони в тарі чи без неї. За більшістю груп товарів встановлено певний порядок приймання їх. Незатарені товари приймають за кількістю під час надходження їх. Товари в тарі приймають спочатку за масою брутто та кількістю місць, а за масою нетто і кількістю одиниць одночасно при розкритті тари, але не пізніше 10 діб (за товарами, що швидко псують­ся — 24 години) від моменту одержання товарів. Граничний термін приймання товарів за якістю від місцевих постачальників становить 10 діб від дня одержання товарів, від іногородніх — 20 діб від дня прибуття товарів на станцію призначення. Товари, які швидко псуються, приймають за якістю одночасно з прийманням їх за кількістю, тобто впродовж 24 годин від моменту одержання вантажу. Приймання імпортних товарів за кількістю, якістю й комплектністю, що надійшли в тарі іноземних фірм, має здійснюватися, за обов’язкової участі експерта.
За окремими продовольчими товарами, за якими утворюються відходи в процесі підготовки їх до продажу, матеріально відповідальні особи проводять оприбуткування за масою нетто (за вирахуванням відходів за встановленими нормами). Розрахунок розмірів відходів за затвердженими нормами проводять безпосеред­ньо на підставі супровідних документів постачальників. Під час оприбуткування товару на підставі зазначеного розрахунку змен­шують торгівельну націнку на вартість відходів.
Якщо під час приймання товарів тару не розкривають, тоді товари приймають без перевірки фактичної наявності їх, про що роблять позначку в супровідних документах.
Приймання товарів, які надійшли без супровідних документів постачальників, здійснюють за фактичної наявності товарів і оформлюють актом про приймання товарів без рахунків пос­тачальника.
Матеріально відповідальні особи щоденно складають і надають до бухгалтерії у двох примірниках товарні звіти, в яких відображають залишок товарів на початок дня, оприбуткування й видаток за день (згідно із прибутковими та видатковими первин­ними документами), залишок на кінець дня за кожним видом (гатунком) товарів. Другий примірник звіту із позначкою бухгалтерії про одержання повертають матеріально відповідальній особі.
Водночас із прийманням товарів за кількістю та якістю кон-
троль за надходженням їх здійснюють за допомогою реєстрації й ретельної перевірки правильності й достовірності всіх супровідних документів. Працівники бухгалтерії перевіряють арифметичні підрахунки у документах, кожен документ фіксують у відповід­ному регістрі.
На підставі документів звіту про рух товарів проводяться записи в регістри бухгалтерського обліку. Синтетичний облік обігу товарів ведуть у журналах 5 або 5-а, аналітичний — у 4-му розділі цих журналів.
6. Інвентаризація товарів
і відображення в обліку її результатів

Товарні втрати можливі під час транспортування, приймання, зберігання й відпуску товарів. Їх поділяють на нормовані та ненормовані. До нормованих належать природні втрати, а також втрати від биття й пошкодження товарів у межах установлених норм. Ненормовані втрати — це нестачі та інші понаднормовані втрати. Норми природних втрат є граничними і застосовуються лише в тому разі, коли під час приймання товарів або інвентаризації виявляють фактичну нестачу їх. Розмір заподіяних торговель­ному підприємству збитків, що підлягають відшкодуванню
матеріальними особами, визначають згідно із законодавчими
актами.
Під час проведення інвентаризації товарів на підприємствах торгівлі виконують такі роботи:

  1. наказом за підприємством встановлюють обсяг об’єктів інвентаризації, дати початку і завершення інвентаризації, склад інвентаризаційних комісій;
  2. перед початком інвентаризації матеріально відповідальна особа дає розписку в тому, що до початку проведення інвентаризації усі документи передано до бухгалтерії, а цінності оприбутковано або списано;
  3. інвентаризаційна комісія за кожною матеріально відповідальною особою складає інвентаризаційні описи, в яких фіксує фактичну наявність об’єктів інвентаризації (товарів) підрахуванням, зважуванням, обмірюванням;
  4. фактичні дані інвентаризаційних описів зіставляють з обліковими даними облікових регістрів, за підсумками складають порівняльну відомість із відображенням за відповідними номенклатурами об’єктів обліку результатів інвентаризації — надлишків або нестач;
  5. матеріально відповідальна особа надає пояснення з наявних відхилень фактичних даних від даних обліку;
  6. робоча інвентаризаційна комісія розробляє пропозиції щодо регулювання результатів інвентаризації;
  7. центральна інвентаризаційна комісія і керівник підприєм-
    ства затверджують результати інвентаризації;
  8. результати інвентаризації відображають у бухгалтерському обліку.

Якщо матеріально відповідальна особа не дає письмового зобов’язання стосовно погашення встановлених нестач, псування товарів, тоді матеріали інвентаризації передають до суду й відшкодування здійснюють на підставі відповідного рішення суду.
Результати інвентаризації регулюють у такий спосіб: за результатами пересортування проводять залік нестач надлишками (у межах одного виду товарів і однієї матеріально відповідальної особи); втрати цінностей у межах встановлених норм відносять до витрат періоду; понаднормової нестачі цінностей понад норми витрат і втрат від псування підлягають відшкодуванню матеріально відповідальними особами, винними у виникненні їх; якщо конкретних винуватців не встановлено, або суд відмовив у позові до винуватця, нестачі списують на результати фінансової діяльності (збитки). Встановлені надлишки оприбутковують зі збільшенням на цю суму доходів.
При цьому роблять такі записи:
На суму пересортування:
Дебет рахунка 28                                Кредит рахунка 28
На суму встановлених надлишків:
Дебет рахунка 28                                Кредит рахунка 719
У разі встановлених нестач товарів можливі два варіанти: коли винну особу встановлено або судом відмовлено у позові, й коли винну особу не встановлено.
Суми нестач й втрат від псування цінностей до ухвалення рішення стосовно конкретних винуватців відображають на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належну до відшкодування суму зараховують до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.
Нестача і псування товарів у межах норм природного убування під час при зберігання та реалізації
Дебет рахунка 947                              Кредит рахунка 28
Понаднормова втрата товарів природного убування під час перевезення
Дебет рахунка 947                              Кредит рахунка 63
Понаднормові втрати товарів природного убування при зберіганні й реалізації
Дебет рахунка 947                              Кредит рахунка 28
Зменшення суми податкового кредиту під час наведених вище операцій
Дебет рахунка 947                              Кредит рахунка 641
На суму списаних нестач або псування цінностей, що підлягають утриманню з винних осіб:
Дебет рахунка 375                              Кредит рахунка 716
Відображають податкове зобов’язання з ПДВ:
Дебет рахунка 716                              Кредит рахунка 641
Погашення нестач:
Дебет рахунків 30, 31, 66 тощо          Кредит рахунка 375

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.