лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Бухгалтерський облік у галузях економіки

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

5.5. Зведений облік витрат і калькулювання
собівартості автотранспортних послуг

На підставі даних первинних документів витрати групують за видами перевезень, статтями калькуляції й окремими елементами витрат. Синтетичний облік витрат ведуть на рахунку 23 «Виробництво». Аналітичний облік здійснюють за видами перевезень, робіт і послуг у розрізі калькуляційних статей витрат.
За журнально-ордерної форми обліку дані аналітичного обліку витрат з експлуатації автомобільного транспорту та інших транспортних операцій реєструють у спеціальній відомості № 12-ат, в якій передбачено ведення обліку в розрізі видів автоперевезень та інших робіт. Синтетичний облік здійснюють у журналі-ордері № 10-ат. Фактичну собівартість перевезень і послуг відображають зростаючим підсумком у відомості за місяць та від початку року. Ці дані використовують для складання звітів про доходи і витрати за перевезеннями і калькуляції собівартості кожного виду перевезень за формою № 5-ат.
Облік витрат допоміжних виробництв здійснюють на окремому субрахунку 231 «Допоміжне виробництво» рахунка 23 «Вироб­ництво». Аналітичний облік цих витрат ведуть за видами допоміжних виробництв.
Згідно із діючою методикою за дебетом рахунків 92, 93, 94 відображають адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.
Облік і калькулювання фактичної собівартості перевезень на транспортних підприємствах здійснюють із використанням одного із методів: простого, позамовного, нормативного.
Обчислення собівартості транспортної продукції не вимагає застосування складних методів, оскільки ця продукція має масовий характер, проводиться простим способом і не має залишків незавершеного виробництва на кінець звітного періоду. Облік витрат на авто­мобільні перевезення і послуги можна здійснювати простим методом, загалом за транспортним процесом, без розподілу на окремі фази.
Позамовний метод обліку витрат передбачає відокремлений облік витрат за кожним із об’єктів у розрізі калькуляційних статей витрат. Об’єктом обліку й калькулювання при застосуванні цього методу є окремі види перевезень (робіт, послуг).
Нормативний метод обліку й калькулювання витрат на виробництво передбачає: створення системи дієвих прогресивних норм і нормативів; поточний облік і калькулювання нормативної собівартості; виявлення й облік витрат, пов’язаних із відхиленнями від чинних норм і нормативів; виявлення місць, причин і винуват­ців відхилень; системний облік зміни норм і нормативів; визначення фактичної собівартості як алгебраїчної суми нормативної її величини, відхилень від норм і зміни норм.
Зведений облік витрат на експлуатацію рухомого складу, його обслуговування та ремонт за нормативного методу ведуть за стат­тями витрат у розрізі окремих видів перевезень (робіт, послуг) із виявленням і обліком відхилень від норм за кожним показником.
У зведеному обліку витрати групують за видами перевезень, структурними підрозділами тощо. Зведений облік витрат на виробництво здійснюють на підставі узагальнених даних, одержаних внаслідок оброблення первинної документації.
На підприємствах із цеховою структурою управління зведений облік забезпечує вирізнення у собівартості перевезень витрат окремих структурних підрозділів. На підприємствах із безцеховою структурою управління зведений облік витрат на виробниц-
тво ведуть за видами перевезень за підприємством загалом. Дані зведеного обліку використовують під час складання калькуляції фактичної собівартості продукції.
Якщо на підприємствах поточні норми суттєво відрізняються від планових, зведений облік витрат і калькулювання фактичної собівар­тості перевезень здійснюють за нормативними калькуляціями.
На підприємствах, де чинні норми несуттєво відрізняються від планових, за основу обліку відхилень беруть норми, закладені до планових калькуляцій собівартості окремих видів перевезень. Якщо норми витрат змінюються в процесі виконання перевезень, виявлену різницю обчислюють окремо як пов’язану зі зміною норм, а планова собівартість не змінюється.
На підставі даних зведеного обліку витрат на виробництво складають калькуляції фактичної собівартості, які використовують для контролю за виконанням плану собівартості окремих видів і всього обсягу перевезень. Звітні калькуляції складають на всі здійснювані підприємством види перевезень.
За калькуляційну одиницю собівартості приймають:

  1. для вантажних автомобілів, що працюють відрядно за тарифом за 1 тонну перевезеного вантажу, — 10 тонно/кілометрів;
  2. для вантажних автомобілів, що працюють за погодинним тарифом, — 10 автомобіле-годин;
  3. для автобусного парку — 10 пасажиро/кілометрів;
  4. для легкових і спеціальних автомобілів — 10 автомобілезмін;
  5. для вантажних і легкових автомобілів-таксі — 10 платних кілометрів.

Об’єктом обліку й калькулювання за позамовного методу слугують окремі види перевезень (робіт, послуг) — замовлення, а калькуляційними одиницями — відповідні одиниці їхнього вимірювання. Собівартість перевезень, тобто суму витрат, що припадає на калькуляційну одиницю, визначають діленням суми фак­тичних витрат за кожним об’єктом калькулювання на відповід­ний обсяг виконаних перевезень.
У разі застосування нормативного методу обліку перед заповненням форми звітної калькуляції складають відомість розрахунку собівартості кожного виду перевезень, у якій собівартість одиниці визначають у розрізі виробничих підрозділів за окремими статтями витрат із виокремленням витрат за нормами, змінами норм і відхиленнями від норм.
Для обчислення фактичної собівартості перевезень у разі застосування нормативного методу обліку основою є нормативна калькуляція. Фактичну собівартість перевезень обчислюють додаванням до нормативної собівартості або відніманням від неї виявлених у звітному періоді відхилень від норм і зміни норм. Фактичні витрати, що перевищують нормативні, не включають до витрат виробництва, якщо такі перевитрати зумовлені зловживаннями, нестачами, крадіжками, порушенням технології та правил зберігання.
Як узагальнювальну калькуляційну одиницю транспортної ро­боти використовують показник суми витрат на 1 гривню отриманих підприємством доходів.
Собівартість робіт і послуг допоміжного виробництва планують і обліковують за номенклатурою статей калькуляції, встанов­леною для відповідних галузей народного господарства.
Собівартість робіт і послуг, що надаються одними допоміжними підрозділами іншим, а також основному виробництву, визначають на підставі фактичної суми витрат. Собівартість робіт і послуг, виконуваних виробничими підрозділами для власних потреб, визначають на підставі прямих витрат.
Після бухгалтерського узагальнення витрат на автомобільні перевезення та визначення обсягу виконаних робіт розраховують фактичну собівартість одиниці продукції.
6. Облік обсягу автотранспортних
послуг і виконаних робіт та їх реалізації

Облік обсягів перевезень вантажним автотранспортом у тоннах і тонно-кілометрах ведуть у подорожніх листах на підставі товарно-транспортних накладних незалежно від форми оплати транспортних послуг і видів перевезень. Заборонено включати до подорожніх листів обсяги вантажних перевезень, не підтверджені товарно-транспортними накладними.
Підставою для обліку транспортної роботи, яку виконують службові легкові автомобілі, і списання витраченого на їхній загальний пробіг палива, а також для взаєморозрахунків між перевізником і замовником за надані транспортні послуги, слугує подорожній лист службового легкового автомобіля.
Для обліку виконаних пасажирських автомобільних перевезень на автобусах застосовують подорожні листи і проїзні квитки, а на автомобілях-таксі — лише подорожні листи, звірені із показниками тарифних лічильників.
Працівників, що виконують операції з отримання, транспортування, зберігання, видачі й реалізації квитків, затверджують наказом керівника підприємства, із ними укладають угоди про повну матеріальну відповідальність. До таких працівників належать касири, кондуктори, водії автотранспортних засобів, контролери, комірники тощо.
Квитки на проїзд у пасажирському автотранспорті є бланками суворої звітності й зберігаються у спеціально обладнаних приміщеннях. Квитки видають підзвітним особам винятково квиткові касири у межах ліміту, встановленого для кожної підзвітної особи. В усіх первинних документах, які є підставою для оформлення й відображення приймання, отримання, оприбуткування, відпуску, реалізації квитків, треба зазначати кількість, серію і номе­ри квитків за кожним видом окремо за номінальною вартістю.
Усі види квитків обліковують на субрахунку 209 «Інші матеріали» рахунка 20 «Матеріали» за фактичною вартістю їх прид­бання. Водночас на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку» ведуть облік квитків у кількісних показниках і за номінальною вартістю, за кожним видом, серією і номером квитків, за кожною матеріально відповідальною особою окремо. Списання цих квитків із позабалансового рахунку за номінальною вартістю здійснюють на підставі відповідних документів про їхню реалізацію.
На підставі товарно-транспортних накладних і подорожніх лис­тів замовники впродовж місяця виписують рахунки на відпускну вартість виконаних робіт до сплати.

Собівартість виконаних робіт на підставі звітної калькуляції списують:
Дебет рахунка 90                         Кредит рахунка 23

На відпускну вартість відображають доходи автотранспортних послуг:

Дебет рахунку 36                         Кредит рахунка 703

Нараховують податкове зобов’язання за ПДВ:

Дебет рахунка 703                       Кредит рахунка 641

Наприкінці звітного періоду відображають результат операційної діяльності:
Дебет рахунка 791                       Кредит рахунків 90, 92, 93, 94
Дебет рахунків 70, 71                  Кредит рахунка 791
За прийнятою методикою відображають результати фінансової й іншої звичайної діяльності, а також внаслідок надзвичайних подій. При цьому витрати відображають на рахунках 95 «Фінансові витрати», 96 «Витрати від участі у капіталі», 97 «Інші витрати», 99 «Надзвичайні витрати»; доходи на рахунках 72 «Доходи від участі у капіталі»,73 «Інші фінансові доходи»,74 «Інші доходи», 75 «Надзвичайні доходи»; фінансовий результат діяльності відображають на рахунку 79 «Фінансові результати».

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.