лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Управління якістю

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

РОЗДІЛ 2. Створення системи
управління якістю на підприємстві
та забезпечення її ефективного
функціонування
2.7. Тема 7. Стандартизація вимог до якості.
Міжнародні стандарти ISO, QS, GMP

  • Державна система стандартизації.
  • Склад і структура стандартів на систему управління якістю ISO 9000.
  • Система екологічних стандартів ISO 14000.
  • Галузеві системи стандартів.

2.7.1. Методичні поради з вивчення теми

Перш ніж розглянути питання стосовно державної системи стандартизації, необхідно з’ясувати методологічні основи стандартизації, здійснити аналіз визначень, пов’язаних з основними поняттями в цій сфері. У вивченні даного питання необхідно зосереджувати увагу на питаннях, пов’язаних із особливостями української стандартизації. Більш повну інформацію з цих проблем можна отримати з підручника Шаповала М. І. [52], усі інші підручники, видані в Росії, відображають особливості російської системи стандартизації. Хоча слід відзначити, що дуже багато моментів, пов’язаних із порядком функціонування державної системи стандартизації, її методологічними основами є спільними для обох країн.
Під час вивчення методологічних основ стандартизації у першу чергу слід з’ясувати значення терміна «стандартизація». Поєднуючи різні підходи, можна визначити, що стандартизація — це процес формування стандартів або ж інструмент управління якістю на державному рівні. Стандартизація здійснюється з метою гарантування безпечності продукції, робіт і послуг для нав­колишнього середовища, життя, здоров’я та майна; якості про-
дукції, робіт і послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки й технології; економії всіх видів ресурсів.

Далі необхідно з’ясувати сутність термінів «галузь стандартизації» та «об’єкт стандартизації». Галузь стандартизації — це сукупність взаємопов’язаних об’єктів стандартизації. У свою чергу, об’єкт стандартизації — цепредмет (продукція, процес, послуга), який підлягає стандартизації [20]. Цей підхід прийнято Держстандартом України. За визначенням ISO об’єктами стандартизації є продукція, послуги та процеси.

Особливе значення під час вивчення теми треба звернути на визначення переваг стандартизації та її значення. Для з’ясування сутності даного питання доцільно звернутися до джерел [80, 52]. Узагалі слід чітко усвідомити, що стандартизація розглядається зараз як механізм забезпечення відносин між різними зацікавленими сторонами, що дозволяє їм розробити єдині позиції за допомогою єдиної мови спілкування.
Під час подальшого вивчення питань теми доцільно зупинитися на розгляді сутності терміна «стандарт» та на видах стандар­тів. Відповідно до визначень, прийнятих ISO та Європейською економічною комісією ООН (ЄЕК ООН), стандарт визначається як документ технічних умов, який розроблено в процесі співпраці та затверджено всіма зацікавленими в ньому сторонами, який засновано на загальних результатах досягнень науки, техніки та практичного досвіду. За своїм змістом він є спрямованим на досягнення оптимальної користі суспільству. Існує також друге визначення, що включено до угоди 1979 року з технічних бар’єрів у торгівлі (GATT) і Директиви Ради ЄЕС від 28.03.1983 р., яка встановлює процедуру представлення інформації в області технічних стандартів і регламентів. Згідно з цим документом стандарт визначається як технічні умови, затверджені визнаною структурою, що займається стандартизацією, для багаторазового або постійного користування, відповідність яким не є обов’язковою.
Причина відмінності в тому, що Кодекс GATT розглядає стандарти як одну з причин виникнення технічних бар’єрів у торгівлі, а ISO і ЄЕК ООН прийняли таке визначення, що найкращим чином відповідає місцю стандартів у повсякденній діяльності. Пер­ше визначення відповідає більш широкому економічному розу­мінню ролі стандартів.
Стандарти мають міжнародне, регіональне та найбільшою мірою національне значення. Тому виділяють такі види стандартів: міжнародний, регіональний, міждержавний, національний. Міжнародні, міждержавні, регіональні й національні стандарти інших країн застосовують в Україні в межах її міжнародних договорів за порядком, який установлюється Держстандартом.
Стандарти, що є обов’язковими, регламентовано Декретом Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію». До обов’язкових вимог належать:

  • вимоги, що гарантують безпечність продукції для життя, здоров’я громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону нав­колишнього середовища та вимоги до методів випробування цих показників;
  • вимоги техніки безпеки та гігієни праці;
  • метрологічні норми та правила, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань;
  • положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації.

Відповідно до специфіки об’єкта стандартизації, складу
та змісту вимог, установлених до нього, для різних категорій нормативних документів зі стандартизації розробляють стандарти таких видів: основоположні, на продукцію та послуги, на процеси, на методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу).
Основоположні стандарти встановлюють організаційно-ме­тодичні та загальнотехнічні положення для визначеної галузі
стандартизації, а також терміни та визначення, загальнотехнічні вимоги та правила, норми, що забезпечують упорядкованість, сумісність, взаємозв’язок та взаємопогодженість різних видів технічної та виробничої діяльності під час розроблення, виготовлення, транспортування й утилізації продукції, охорону навколишнього природного середовища.
Стандарти на продукцію, послуги встановлюють вимоги до груп однорідної або конкретної продукції, послуги, які забезпечують її відповідність своєму призначенню.
Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності та методів (засобів, режимів, норм) виконання різних робіт (операцій) в процесах, що використовуються в різних видах діяльності та які забезпечують відповідність процеса його призначенню.
Стандарти на методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу) встановлюють послідовність робіт, операцій, способи (правила, режими, норми) і технічні засоби їх виконання для різних видів та об’єктів контролю продукції, процесів, послуг.
Подальшу роботу над темою доцільно продовжити, спрямовуючи зусилля на вивчення питань, пов’язаних зі з’ясуванням призначення державної системи стандартизації, яка визначає мету та принципи управління, форми й загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації. Для цього рекомендується звернутися до підручника [52].
Ураховуючи те, що в процесі побудови системи менеджменту якості на підприємствах використовуються міжнародні стандарти ISO 9000, доцільно ознайомитися з особливостями міжнародної стандартизації.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.