лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Менеджмент продуктивності

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Незаперечним підтвердженням того факту, що динаміка життєвого рівня населення і ступінь вирішення інших соціальних проблем перебуває в прямій функціональній залежності від динаміки продуктивності праці і продуктивності, є сучасний розвиток української економіки.

Таблиця 2.2

ДИНАМІКА ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ І СПОЖИВАННЯ
НАЙЦІННІШИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ В УКРАЇНІ
(у відсотках на душу населення)

 

1990

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

Співвідношення показників базисного та оста­ннього років
(рази)

ВВП

100

91,8

82,0

70,5

53,7

47,1

44,4

42,7

42,2

2,37

М’ясо та м’я­сопродукти

100

57,3

54,4

51,5

48,5

2,06

Молоко та молочні продукти

100

65,4

61,7

56,3

57,1

1,75

Яйця

100

62,9

59,2

55,5

56,6

1,77

Риба та рибопродукти

100

20,6

24,6

28,6

33,7

2,96

Цукор

100

64,0

66,0

62,0

62,0

1,61

Плоди, ягоди та виноград

100

70,0

74,4

85,1

59,5

1,68

Розраховано за: Статистичний щорічник України за 1998 рік. — К.: Техніка, 1999. — С. 36, 40, 327, 408.
Із наведених даних видно, що продуктивність праці з 1990 по 1998 р. знизилась практично в 2,37 раза. А це означає, що в серед­ньому в 1998 р. виготовлялось на душу населення менше в означену кількість разів практично всіх видів продукції. І цілком закономірно, що саме це безпрецедентне і абсолютно невиправдане падіння продуктивності праці зумовило практично в такій самій пропорції зниження за означені роки рівня споживання найцінніших продуктів харчування: м’яса та м’ясо­продуктів у 2,06 раза, молока та молокопродуктів у 1,75, яєць у 1,77, риби та рибопродуктів майже в 3, цукру в 1,61, фрук-
тів — в 1,68 раза.
При цьому необхідно зазначити, що навіть ця різко спадна динаміка наведених вище показників має дещо деформовану соціаль­но-економічну сутність, оскільки, як відомо, чисельність населення в Україні постійно зменшувалась, «покращуючи» їх динаміку. Саме низький рівень продуктивності та продуктивності праці обумовлює і низький рівень заробітної плати.
Відомо, наприклад, що погодинна заробітна плата в країнах ЄС становить 14—22 євро, а в Україні тільки 0,65. Але ж і продук­тивність праці в західноєвропейських країнах у 8—10 разів вища, ніж у нашій країні. В Україні частка заробітної плати в собівартості продукції в багатьох галузях становить 5—7 %, а на окремих підприємствах — навіть 3 %.
Зазначимо, що ще в 1991 р. частка заробітної плати в собівартості промислової продукції становила 13,8 %, у паливній промисловості — 29,6 %, машинобудівній — 20,9 %, в промисловості будівельних матеріалів — 22,7 %.
Світова практика свідчить, що підвищення продуктивності праці і продуктивності повинно обов’язково супроводжуватися зростанням заробітної плати. Тільки в цьому разі не відбувається стагнації національного виробництва. Так, наприклад, в повоєнній Німеччині, коли Л. Ерхард розпочав економічні реформи, погодинна продуктивність праці за півроку (червень — грудень 1948 р.) зросла на 16 %, а погодинна заробітна плата — на 14 %. Уже в 1952 р., тобто через 4 роки реформ, у цій країні був досягнутий рівень життя 1936 р., який був найвищим у довоєнний період. В українській економіці рівень продуктивності в декілька разів нижче рівня продуктивності праці. Це зумовлюється тією обставиною, що на одиницю ВВП витрачається матеріалів та енергії в 3—4 рази більше, ніж в економічно розвинутих країнах.
Енергетична складова вітчизняної продукції становить 25 % її вартості (в США — 6 %, Франції — 3 %). Енергомісткість ВВП в Україні за 1992—1998 р. зросла більш як на 40 %, електромісткість — більш як на 60 % [1].
Високорозвинуті країни наприкінці 90-х рр. ХХ ст. використовували 0,2—0,4 т н. е. на 1000 дол. США ВВП, Україна в цей же
час — 1,17—1,16 т н. е., а в 1996 р. навіть 1,79—2,26 т палива в нафтовому еквіваленті [1].
Якщо спад виробництва в Україні проти 1990 р. становив близь­ко 60 %, то споживання газу зменшилося лише на 11,6 % [1]. Усі ці дані свідчать про те, що поряд зі зниженням продуктивності праці відбувається і падіння продуктивності.
Оскільки реальне багатство нації, складовою якого є засоби її існування, збільшується тільки за рахунок зростання продуктивності, то потенційно це сприяє справедливому забезпеченню утриманців — хронічних хворих, непрацездатних, пристарілих. Якщо ж у країні продуктивність не зростає, то обсяги засобів існування населення постійно зменшуються, що є одним із чинників негативного впливу на його природний приріст. Ще Т. Маль­тус писав: «Кількість народонаселення неминуче обмежується засобами існування» [3]. Якщо не зростає багатство суспільства, то не можуть бути досягнуті інші демографічні цілі суспільства: забезпечення його духовного та фізичного здоров’я, збільшення тривалості життя людей. Не можуть бути оптимізовані ні вікова, ні національна структури населення країни.
Досвід України показує, що падіння продуктивності, яке негативно впливає на розширення масштабів виробництва на рівень життя, є чинником погіршення як вікової, так і національної структури населення, оскільки етнічні українці молодого віку масово від’їжджають за кордон у пошуках кращої долі (за роки реформ за кордоном опинилося 7 млн громадян України), а з бідніших країн прибувають іммігранти.
Екологічні цілі суспільства також не можуть бути досягнуті, якщо не відбувається зростання продуктивності. Так, зменшення рівня забруднення довкілля досягається за рахунок оптимізації економічних параметрів виробів і технологій, тобто підвищення їх якості. А будь-яке підвищення якості продукції означає зростання продуктивності.
Зростання продуктивності — це збільшення товарів і послуг за зменшення обсягу використання природних ресурсів, що означає підвищення рівня екологічності довкілля.
Динаміка продуктивності як на макро-, так і на мікрорівні значною мірою визначається економічною політикою уряду. Негативний вплив на темпи зростання продуктивності економічної політики уряду можна продемонструвати схематично (рис. 2.1) .
Ця модель «пастки» спадної продуктивності наочно показує, що заворожене коло бідності, безробіття і низьких темпів соціально-економічного зростання може бути розірване тільки на основі зростання продуктивності в усіх ланках економіки.


Рис. 2.1. Модель «пастки» спадної продуктивності

  1. Як можна класифікувати стратегічні цілі суспільства?
  2. Дайте загальне визначення продуктивності.
  3. Назвіть екстенсивні та інтенсивні чинники продуктивності.
  4. Охарактеризуйте сутнісні види продуктивності.
  5. Визначте соціально-економічну сутність «пастки» спадної продуктивності.
  6. Окресліть вплив продуктивності на досягнення стратегічних цілей суспільства.
  7. Охарактеризуйте взаємозв’язок продуктивності та рівня добробуту населення.

  1. Єременко В. О. Підвищення продуктивності: теорія, світовий досвід, шлях України. — Краматорськ: Вид-во Центру продуктивності Міністерства праці та соціальної політики України 2000. — С. 260, 261, 268, 270.
  2. Макконнелл К. Л., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика / Пер. с англ. 2-го изд. — К.: Хагар-Демос, 1993. — С. 23, 24, 388.
  3. Мальтус Т. Опыт о законе народонаселення // Антология экономической классики. — М.: «Эконов» — «Ключ», 1993. — С. 22.
  4. Прокопенко И. И. Управление производительностью. — К.: Техника, 1990. — С. 14—19, 15, 16, 18.
  Статистичний щорічник України за 1998. — К.: Техніка, 1999. — С. 40, 327, 408.

 

 

Модифікована на основі даних Й. І. Прокопенко [4, с. 19].

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.