лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Менеджмент продуктивності

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

На шостому етапі здійснюється аналіз ефективності запланованих заходів щодо забезпечення охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки підприємства.
Визначення рівня техніко-технологічної складової економічної безпеки підприємства за окремим функціональним критерієм (ОФК) здійснюється за формулою
,
де Зв — сумарний відвернений збиток від реалізації комплексу заходів для охорони техніко-технологічної безпеки підприємства; Вp — загальна сума витрат на реалізацію зазначеного комплексу заходів; Зз — сумарний завданий підприємству збиток за техніко-технологічною складовою його економічної безпеки.
До плану охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки, як правило, додається планова карта розрахунків ефективності запрограмованих до реалізації заходів. У цій карті вказують: суму можливих збитків від негативних впливів; суму витрат, пов’язаних із реалізацією заходів, спрямованих на недопущення потенційних збитків; назви функціональних підрозділів, які несуть відповідальність за конкурентні заходи, що забезпечують охорону техніко-технологічної складової економічної безпеки.
Політико-правова складова економічної безпеки. Система охорони політико-правової складової економічної безпеки формується за типовою схемою:

  • аналіз загроз негативних впливів на політико-правову складову економічної безпеки;
  • оцінювання існуючого рівня забезпечення охорони політико-правової складової економічної безпеки;
  • розроблення комплексу заходів, спрямованих на підвищення рівня забезпечення охорони політико-правової складової економічної безпеки;
  • планування ресурсів, необхідних для реалізації комплексу заходів;
  • планування діяльності певних служб і підрозділів, спрямованої на реалізацію комплексу заходів щодо забезпечення необхідного рівня безпеки за означеною складовою.

Як правило, внутрішні негативні впливи можуть бути породжені:

  • недостатньою кваліфікацією працівників юридичної служби;
  • недостатнім впливом підприємства на зовнішнє політико-правове середовище.

Інформаційна складова. Розроблення та охорона інформаційної складової економічної безпеки включає в себе виконання певного комплексу робіт, який включає в себе:

  • збирання необхідної для підприємства інформації (як відкритої, так і закритої);
  • підготовку інформації для аналізу, шляхом її оброблення та систематизації за певними ознаками;
  • аналіз підготовленої інформації, складовою якого є здійснення прогнозних розрахунків;
  • захист усіх видів інформації (захист від промислового шпіонажу з боку конкурентів технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції тощо, встановлення ймовірних суб’єктів шпіонажу);
  • формування шляхом поширення зовнішньої інформації позитивного іміджу підприємства.

Екологічна складова. Необхідна екологічна безпека населення й природи може бути досягнута тільки на основі суворого дотримання підприємствами норм міжнародного та національного законодавства щодо шкідливих викидів і виготовлення продукції, екологічні параметри якої відповідають встановленим стандартом.
Математично дотримання норм екологічної безпеки підприємством може мати такий вигляд:

де Z — витрати на заходи щодо дотримання екологічних норм; Q — втрати від штрафних санкцій за порушення екологічних норм; m — втрати від закриття ринків збуту, зумовленого низьким рівнем екологічності продукції.
На підприємстві забезпечення екологічної складової економіч­ної безпеки починається з аналізу складу та обсягу шкідливих викидів у навколишнє середовище, вартісної оцінки збитків, які вони завдають суспільству, і розроблення на цій основі комплексу заходів, спрямованих на підвищення рівня екологічності виробництва.
Силова складова. Організація силової складової економічної безпеки включає в себе:

  • аналіз можливих загроз економічній безпеці підприємства за її силовою складовою;
  • аналіз ресурсного забезпечення силової складової економічної безпеки підприємства (кадри, їх професіоналізм фінансові кошти тощо);
  • розроблення прогнозів щодо нанесення підприємству збитків, пов’язаних із низьким функціональним рівнем силової складової економічної безпеки;
  • розроблення системи заходів, спрямованих на недопущення негативних впливів на діяльність підприємства;
  • розроблення системи планового фінансування запрограмованого до реалізації комплексу заходів і визначення розміру їх віддачі;
  • оперативне й системне запровадження в практику заходів, які є складовими організації силової складової економічної безпеки.

Об’єктами захисту силової складової економічної безпеки підприємства є:

  • персонал;
  • усі види матеріальних та фінансових ресурсів;
  • інформаційні ресурси.

Планування оперативної реструктуризації на підприємстві. Для забезпечення стабільного зростання продуктивності на підприємствах постійно здійснюють планові заходи з оперативної реструктуризації виробництва за такими напрямами:

  • удосконалення організаційної структури підприємства;
  • ліквідація непродуктивних підрозділів підприємства, у разі потреби створення нових;
  • зменшення обсягів оборотних коштів шляхом реалізації зайвих запасів сировини й матеріалів;
  • здійснення розпродажу зайвого обладнання, непотрібних споруд тощо;
  • скорочення обсягів капітальних вкладень, передусім у низькопродуктивні проекти;
  • вивчення кон’юнктури ринку щодо швидкого збуту продукції.

Звідси випливає, що оперативна реструктуризація спрямована на різке підвищення продуктивності за рахунок зниження всіх існуючих витрат на підприємстві і збільшення випуску необхідної споживачам продукції.

Планування санаційних заходів на підприємстві. Санаційні заходи формуються у вигляді бізнес-планів, які поділяються на поточні й перспективні. Поточні бізнес-плани спрямовані на виведення підприємства із кризи. Перспективні бізнес-плани спрямовані на недопущення кризового стану підприємства в перспективі й мають стратегічний характер.

Як поточні, так і перспективні санаційні бізнес-плани включають у себе такі розділи:
1. Загальна характеристика підприємства та його фінансовий стан.
У цьому розділі розміщено найменування підприємства, відомості про реєстрацію, інформація про види діяльності, форми власності, організаційну структуру, рівень дебіторської заборгованості, прибутковість та рентабельність.
2. Основні параметри проекту бізнес-плану.
У даному розділі обґрунтовується той чи інший варіант санації, визначаються обсяг фінансових ресурсів, термін реалізації плану, фінансові показники реалізації плану й строк його окупності.
3. Заходи щодо відновлення платоспроможності та підтримки високопродуктивної господарської діяльності.
Практика свідчить, що заходами, які найбільшою мірою сприя­ють відновленню платоспроможності й забезпечують продуктивну діяльність підприємства, є:

  • зміна керівного складу підприємства й системи управління, удосконалення організації праці;
  • інвентаризація активів підприємства;
  • зниження дебіторської заборгованості виробничих витрат;
  • продаж дочірніх фірм і незавершеного будівництва, непотрібних основних фондів;
  • оптимізація чисельності персоналу;
  • реструктуризація короткострокових боргів у довгострокові;
  • підвищення техніко-технологічного рівня виробництва.

4. Ринок і конкуренція.
У цьому розділі аналізуються та досліджуються усі параметри, пов’язані із перспективами розвитку ринку й конкуренції за групами товарів, що виготовляються підприємством.
5. Маркетингова діяльність підприємства
Спрямовується на дослідження рівня продуктивності маркетингу як системи, розроблення його стратегічних напрямів, визначення життєвого циклу різних видів продукції та каналів її збуту.
6. План виробництва та його ресурсне забезпечення.
Цей розділ розробляє програму виробництва товарів та послуг і визначає забезпечення цієї програми фінансовими, трудовими матеріальними, інвестиційними ресурсами, основними фондами.
7. Фінансовий план.
У цьому розділі бізнес-плану визначається з-поміж інших найпродуктивніший варіант фінансового оздоровлення організації (підприємства).
8. Обґрунтування сценаріїв подолання найбільш імовірних ризиків у процесі проведення фінансового оздоровлення підприємства.
У розділі обґрунтовуються варіанти практичної реалізації найменш ризикованих проектів санації. Для підприємств, що розпочали санацію, ризики можуть виходити з макрорівневих структур (зміна системи оподаткування, наприклад), а також ризики можуть  бути породжені їх внутрішнім становищем (недовіра з боку клієнтів, кредиторів, плинність висококваліфікованих кадрів).
Підприємствам, які підлягають санації, надається, як правило, державна підтримка. Кандидатури на таку підтримку визначаються на основі аналізу санаційних проектів.
Але державна фінансова допомога надається насамперед:

  • підприємствам, продукція яких користується ефективним попитом;
  • підприємствам оборонної промисловості;
  • підприємствам, діяльність яких регламентується міжнародними нормами із техніки безпеки та екології (підприємствам атомної енергетики, з виробництва радіоактивних матеріалів);
  • високотехнологічним підприємствам, які визначають основні напрямки НТП в економіці країни;
  • підприємствам, продукція яких є конкурентоспроможною на міжнародному ринку;
  • підприємствам, що виготовляють продукцію, яка в споживчих галузях забезпечує підвищення продуктивності, сприяє підвищенню рівня соціальності та економічності виробництва;
  • підприємствам, від яких залежить рівень та масштаби інноваційно-інвестиційної діяльності в галузях економіки;
  • підприємствам, які мають розгалужені міжрегіональні й міжгалузеві зв’язки з кооперації.

Надання державної фінансової допомоги підприємствам неодмінно повинно ґрунтуватися на системі техніко-економічного обґрунтування (ТЕО). ТЕО, як правило, включає в себе такі розділи: загальні положення; характеристика підприємства; попит на продукцію та аналіз ринку; забезпеченість ресурсами й джерела їх поповнення; основні технічні рішення щодо перепрофілювання підприємства (реконструкція, технічне переозброєння); персонал і продуктивність праці; кошторис витрат на будівництво; основні техніко-економічні показники підприємства; фінансова та економічна оцінка санації; висновки та рекомендації.
Під час розроблення ТЕО порівнюються шляхом співвідношення показники базисного й післясанаційного періодів. Серед широкого кола порівняльних показників слід виокремити ті, які відображають динаміку прибутковості й продуктивності, зниження сукупних витрат та прискорення обороту оборотних коштів. Обсяг санаційних коштів (Іс) для оздоровлення фінансового стану неплатоспроможного підприємства можна розрахувати за формулою
,
де В — необхідна загальна сума витрат на здійснення санаційних заходів, які забезпечують рентабельну роботу неплатоспроможного підприємства; Р — обсяг внутрішніх резервів неплатоспроможного підприємства, яке підлягає фінансовому оздоровленню; Д — обсяги фінансової допомоги з боку інших підприємств, які зацікавлені в рентабельній роботі неплатоспроможного підприємства.
Внутрішні резерви санаційних підприємств, як правило, формуються за рахунок продажу продукції за оптимальними цінами, непотрібного устаткування, здавання приміщення в оренду, змен­шення дебіторської заборгованості тощо.
Що ж стосується фінансової допомоги, то її можуть надати такі підприємства: партнери з кооперації; холдинги, що володіють контрольним пакетом акцій; кредитори, які переконані у позитивних результатах санації.

  • Назвіть напрями зростання продуктивності за чинниками «вироби» і «матеріальні ресурси».
  • Визначте екстенсивні та інтенсивні складові зростання продуктивності за чинниками «основні фонди» й «виробничі потужності».
  • Розкрийте механізм впливу інформаційних технологій на рівень продуктивності.
  • Визначте вплив інвестиційних чинників на рівень продуктивності.
  • Охарактеризуйте основні напрями підвищення продуктивності персоналу.
  • Як впливають нематеріальні ресурси й нематеріальні активи на рівень продуктивності?
  • Як впливає система управління, організації праці та організації виробництва на рівень продуктивності?
  • Розкрийте механізм впливу інновацій на рівень продуктивності.
  • Як впливає організаційний менеджмент на рівень продуктивності?
  • Яким є взаємозв’язок економічної безпеки підприємства із динамікою продуктивності?
  • Охарактеризуйте реструктуризацію та санацію підприємства як чинники зростання продуктивності на якісно новій основі.

  • Болюх М. А., Бурчевський В. З., Горбаток М. І. Економічний аналіз / За ред. М. Г. Чумаченка.— К.: КНЕУ, 2001. — С. 154, 323—332, 340—344, 412—414.
  • Грещак М. Г., Колот В. М., Наливайко А. П. Економіка підприємства / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 125—126, 178—181, 187—190, 207; 220—223, 482, 487—505.
  • Колот А. М. Мотивація персоналу. — К.: КНЕУ, 2003. —
    С. 15—22.
  • Котлер Ф. Основы маркетинга. — М.: Прогресс, 1992. —
    С. 114.
  • Смирницкий Е. К. Экономические показатели промышленно-
    сти. —М.: Экономика, 1980. — С. 39—40, 47—48, 90—93, 111—115, 127—139, 197—201.
 Травин В. В., Дятлов В. А. Основы кадрового менеджмента. — М.: Дело, 1997. — С. 52.

 

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.