лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Менеджмент продуктивності

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Витрати на утримання одного працівника управління визначаються відношенням загальної суми витрат на утримання апарату управління на підприємстві (включаючи витрати на заробітну плату управлінського персоналу, а також витрати, пов’язані з відрядженнями, із придбанням та експлуатацією різних засобів механізації, комп’ютеризації управлінської праці) Вз до середньоспискової чисельності працівників апарату управління Пу:

Індекс підвищення технічної озброєності праці управлінського персоналу (І) визначається відношенням рівня технічної озброєності праці у звітному періоді Із до відповідного рівня в базисному періоді Іб:

Коефіцієнт інформаційної ємності (Кіє) характеризує ступінь корисного використання інформації, яка надходить на підприємство і його відділи та служби. Цей показник називається ще коефіцієнтом активного використання інформації.
,
де Іа — кількість використаних (запроваджених в дію) інформаційних повідомлень за певний період (місяць, рік); Із — загальна кількість інформаційних повідомлень, що надійшла на підприємство (у його відділи та служби) за той самий період.
Коефіцієнт використання засобів механізації управлінської праці (Кім) характеризує ступінь використання засобів механізації (оргтехніки).
,
де Чф — фактичний сумарний час використання засобів механізації управлінської праці (оргтехніки), год.; Чн — сумарний нормативний (розрахунковий) час використання цих засобів у даному періоді, год.
Коефіцієнт якості виконання управлінських функцій (Ку) відображає якість роботи управлінського апарату та його окремих підрозділів і визначається щодо кожного відділу, служби, видів функцій, що виконуються, підприємства в цілому.
,
де  — загальна сума втрат робочого часу в різних виробничих підрозділах за певний період, зумовленим несвоєчасним і неякісним виконанням і-ї функції апаратом управління, хв, год; Фk — загальний змінний фонд робочого часу k-го виробничого підрозділу, хв, год; 1, 2 …, m — число k-их підрозділів; 1, 2 …, n — число і-х функцій управління.
Коефіцієнт оборотності інформаційних матеріалів (Ком) характеризує ступінь раціональності використання наявного фонду інформаційних матеріалів і визначається таким відношенням:
,
де Qн — обсяг використаних інформаційних матеріалів (інформаційної продукції) у відповідних одиницях виміру (кількість документів, креслень, таблиць, перфокарт та ін.) за повний період (місяць, квартал, рік); Qзал — середній залишок даного виду інформаційних матеріалів, накопичених в інформаційно-пошу­ковій системі, у відповідних одиницях виміру за той же період часу.
Коефіцієнт технічної оснащеності управлінської праці (Кто) визначається відношенням балансової (фактичної) вартості засобів технічної оснащеності управлінських робіт (техніки) до можливої (проектної, нормативної) вартості цих засобів з урахуванням прогресивних норм оснащеності, які можуть бути досягнутими в умовах даного підприємства.
,
де Фб — балансова (фактична) вартість різних засобів механізації управлінської праці (оргтехніки), які мають у своєму розпорядженні підприємство, відділи, служби, тис. грн.; Р — середньоспискова чисельність управлінського персоналу на підприємствах, у відділах, службах, чол.; Фу — норматив оснащеності засобами механізації (оргтехніки) в середньому на одного працівника управлінського персоналу (грн / чол.).
Інтегральний коефіцієнт рівня організації управління виробництвом (Кіо) визначається за формулою
,
де Кто — коефіцієнт технічної оснащеності управлінської праці; Кім — коефіцієнт використання засобів механізації управлінської праці.
Багато зарубіжних економістів стверджують, що на мікрорівні за рахунок оптимальної системи управління можна досягти 75 % приросту продуктивності від його загальної величини, отриманої за рахунок усіх чинників, що контролюються менеджерами підприємств.
Оптимізація системи управління на підприємстві досягається значною мірою насамперед за рахунок використання маркетингової інформації. Ф. Котлер сутність системи маркетингової інформації (СМІ) сформулював так: «Це постійно діюча система взаємозв’язку людей, обладнання і методичних прийомів, призначених для збирання, класифікації, аналізу, оцінки і розповсюдження актуальної, своєчасної і точної інформації для використання її розпорядниками сфери маркетингу з метою удоско­налення планування і контролю за виконанням маркетингових заходів»[4].
Збирання та аналіз інформації здійснюються за допомогою чотирьох допоміжних систем, які в сукупності і являють собою систему маркетингової інформації. Це — елементи внутрішньої звітності, системи збирання зовнішньої маркетингової інформації, системи маркетингових досліджень, системи аналізу маркетингової інформації.
Потік інформації, яка надходить до маркетологів, використовується ними для аналізу, планування й запровадження маркетингових заходів у практику. Стисло розглянемо сутність допоміжних систем, які складають у сукупності системи маркетингової системи.

Система внутрішньої звітності. У внутрішній звітності відображаються динаміка збуту, виробничі витрати, обсяги матеріальних запасів, рух грошових коштів, дані про дебіторську та кредиторську заборгованості. Як діє система внутрішньої звітності із застосуванням ЕОМ, можна показати на прикладі корпорації «Шенлі». Так, маркетологи цієї фірми за декілька секунд спроможні отримати інформацію про минулий і теперішній збут з будь-якого виду товарів від будь-якого зі своїх 400 дистриб’ю­торів.

Система збирання зовнішньої поточної маркетингової інфор­мації являє собою певну сукупність різноманітних джерел інфор­мації, із яких керівники фірм і підприємств отримують щоденно інформацію про події, що відбуваються у виробничо-комерційно­му середовищі. Джерелами інформації для керівників можуть бути газети, спеціалізовані журнали, бесіди з людьми, що не працю­ють у цій фірмі. Такий вид інформації забезпечує керівників фірми необхідними даними про події, що відбулися останнім часом.
Система маркетингових досліджень спрямована на систематичне визначення необхідної сукупності даних, пов’язаних із пев­ною маркетинговою ситуацією, що виникла на підприємстві, їх збирання, аналіз і звіт про результати. Наприклад, фірма, яка займається продажем звукової апаратури в загальнонаціональному масштабі, має намір вивчити потенціал ринку в деяких містах для можливого розміщення своїх магазинів.
Система аналізу маркетингової інформації — це сукупність методів, за допомогою яких аналізується інформація з проблем маркетингу. На основі аналізу керівники фірм можуть отримати відповіді, наприклад, на такі запитання. Що відбувається зі збутом товарів, якщо ціни на них підвищити на 10 %, а витрати на рекламу — на 20 %? Що являють собою основні змінні, які впливають на збут товарів фірми?
Маркетингова інформація, розміщена в корпоративних інформаційних системах (КІС) і поєднана з іншими видами інформації — виробничою, фінансовою, науково-технічною тощо, сприятиме високопродуктивному функціонуванню управлінської сис­теми.
Оцінювання рівня організації праці та основні напрями підвищення її продуктивності. Про рівень організації праці на підприємстві та в його виробничих структурних підрозділах мож­на судити на основі наведених нижче показників.
Коефіцієнт зайнятості робітників (Кз) характеризує повноту зайнятості робітників:

де  — сумарний час зайнятості в одну зміну всіх робітників даного підрозділу (бригади, дільниці, цеху), включаючи час, протягом якого робітники управляють механізмами, ведуть активне спостереження за роботою обладнання, виконують налагодження і підналагодження, а також ручні роботи; Ф — тривалість однієї робочої зміни хв; Р — кількість робітників відповідного підрозділу.
Коефіцієнт поділу праці (Кпп) (ступінь спеціалізації робітників) визначають виходячи із величини витрат робочого часу на виконання невластивих функцій за формулою
,
де  — сумарний час, витрачений робітниками на виконання невластивих їм функцій протягом зміни, хв. Тзм — тривалість робочої зміни (хв); n — кількість робітників чол.
Коефіцієнт раціоналізації прийомів праці (Крп) визначають на основі даних про витрати часу на виконання одних і тих самих операцій (робіт) усіма робітниками та висококваліфікованими робітниками за формулою
,
де  — середні витрати часу на виконання технологічної операції (одиниці роботи) в групі робіт, що аналізуються, хв;  — середні витрати часу на виконання тієї самої технологічної операції (одиниці часу) висококваліфікованими робітниками, хв; m — кількість технологічних операцій або обсяг виконаної роботи, шт., т., кг та ін.; Тзм — тривалість зміни, хв; n — уся кількість працівників.
Коефіцієнт організації робочих місць (Крм) характеризує відповідність організації робочих місць на підприємстві або в його підрозділах (цехах, дільницях) типовим проектам, які забезпечують максимальну віддачу:
,
де Nтип — кількість робочих місць, які відповідають типовим проектам; Nзаг — загальна кількість робочих місць.
Коефіцієнт трудової дисципліни (Ктд) визначають за величиною внутрішньозмінних і цілоденних втрат робочого часу, зумов­лених її порушенням, за формулою
,
де  — сумарні втрати робочого часу, зумовлені порушенням трудової дисципліни (початок роботи із запізненням, передчасне залишення роботи, сторонні розмови протягом зміни, відлучення з роботи з неповажних причин тощо) в групі робітників, хв;  — сумарні цілоденні втрати робочого часу, зумовлені порушенням трудової дисципліни, дн.; n — кількість робітників, охоплених спостереженням; Тзм — тривалість робочої зміни, хв; Тпл — плановий фонд робочого часу одного робітника за період, що розглядається, дн.; n1 — кількість робітників у даному підрозділі, чол.
Коефіцієнт нормування праці (Кнп) характеризує стан нормування праці; розраховується виходячи із масштабів охоплення робітників нормуванням і ступеня напруженості норм за формулою:
,
де Чвп — кількість робітників, праця яких оплачується за відрядною і почасовою формою заробітної плати; Чзаг — загальна кількість робітників на дільниці, в цеху чол.; Кнн — коефіцієнт напруженості норм часу й норм обслуговування, визначається за формулою
,
де Кнв та Кнп — коефіцієнти напруженості норм виробітку в умовах відрядної почасової оплати праці;  — відповідно питома вага кількості робітників-відрядників і робітників-почасовиків в загальній кількості робітників, чол.
Кнв і Кнп визначаються за формулами:
;
,
де  — середній відсоток перевиконання норм виробітку відрядниками;  — середній відсоток перевиконання норм обслуговування почасовиками.
Величина  визначається за формулою
,
де  — середня кількість виробничих одиниць (обладнання, робочих місць тощо), які підлягають обслуговуванню одним робітником за нормативами;  — середня фактична кількість виробничих одиниць, які обслуговуються одним робітником.
Якщо, то величина  приймається за величину, що дорівнює нулю.
Коефіцієнт умов праці (Kуп) визначають за даними замірів як середньогеометричну величину показників, які характеризують відповідність фактичних умов праці (за чинниками) нормативним:
,
де  — індекси відповідності фактичних умов праці нор­мативним за чинниками (освітленість, температура повітряного середовища, запиленість, шум, загазованість тощо); n — кількість чинників, що характеризують умови праці, з яких здійснювалися заміри.
Індекс відповідності фактичних умов праці нормативним визначається за формулою
,
де Іф, Ін — фактичне й нормативне значення показників умов праці у відповідних одиницях виміру.
У тих випадках, коли фактичні показники (шум, вібрація, вміст пилу та інших шкідливих речовин у повітряному середовищі) перевищують нормативи, погіршуючи при цьому умови праці, індекс відповідності фактичних умов праці нормативним визначається зворотним відношенням за формулою
.
Для оцінки загального рівня організації праці розраховані вище коефіцієнти, що характеризують окремі елементи, зводяться в загальний коефіцієнт Іоп, який визначається як середньогеометрична величина за формулою
,
де  — фактичні значення окремих часткових коефіцієнтів в організації праці.
Приклад. Якщо Kпп = 0,98; Kрп = 0,96; Kрм = 0,33; Kтд = 0,97; Kнп = 0,52; Kуп = 0,95, то рівень організації праці становитиме:
.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.