лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Менеджмент продуктивності

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

На національному рівні практично в усіх країнах визначається і обсяг ВВП. Цей макропоказник від ВНП відрізняється тим, що в його обсяги включаються всі кінцеві товари й послуги, які були вироблені на території даної країни, незалежно від їх національної належності. Це означає, що до складу ВВП не входить продукт, вироблений національними підприємствами, що знаходяться на території інших країн.
Національний дохід (НД) — це дохід постачальників ресурсів виробництва — землі, капіталу, робочої сили та ін. Його величина визначається як різниця між чистим національним продуктом і сумою непрямих податків на бізнес.
Національний дохід можна визначити також як суму доходів у вигляді заробітної плати, прибутку, відсотків, ренти, отриманих протягом року.
Таким чином, рівень національної продуктивності можна визначити відношенням будь-якого макроекономічного показника (ВНП, ВВП, НД) до задіяних економічних ресурсів або сукупних витрат.
Для вимірювання часткової національної продуктивності залежно від поставлених цілей замість економічних ресурсів чи сукупних витрат можуть бути використані такі показники:

  • чисельність населення країни;
  • чисельність зайнятого населення;
  • чисельність економічно активного населення;
  • чисельність працездатного населення;
  • кількість відпрацьованих людино-годин;
  • кількість відпрацьованих людино-днів.

Оскільки до складу ВНП (ВВП) входять різні складові (витрати на особисте споживання, валові інвестиції, державна закупівля товарів і послуг, чистий експорт), які мають неоднакове економіч­не призначення й потребують певних витрат для свого виробництва, то на макрорівні доцільно в багатьох випадках вимірювати поелементну продуктивність:

  • продуктивність споживчих товарів і послуг (соціальна продуктивність);
  • потенційна продуктивність інвестиційних товарів;
  • продуктивність державних закупок товарів і послуг;
  • продуктивність експорту;
  • продуктивність імпорту.

Соціальна продуктивність визначається відношенням обсягу виготовлених та реалізованих споживчих товарів і послуг до витрат, спрямованих на їх виготовлення та реалізацію. Об’єктивна необхідність виокремлення соціальної продуктивності як самостійної категорії диктується тією обставиною, що тільки за умови зростання соціальної продуктивності можливе підвищення життєвого рівня населення. Адже якщо, наприклад, у разі зростання обсягів споживчих товарів і послуг витрати на їх виробництво та реалізацію зростатимуть більш високими темпами, то це означатиме падіння соціальної продуктивності, а реальні доходи населення в цьому разі зменшаться, тобто зменшиться його реальна соціальна забезпеченість. Отже, головне призначення соціальної продуктивності полягає якраз у тому, що вона повинна сприяти забезпеченню кожному громадянину країни рівень життя не ниж-че прожиткового мінімуму.
Складовою ВВП є інвестиційні товари, призначення яких — забезпечувати безперервне підвищення всіх поелементних видів продуктивності. Це може відбуватись тільки тоді, коли якісні параметри інвестиційних товарів зростають більш швидкими темпами від­носно витрат, необхідних на їх виготовлення. А це означає не що ін­ше, як зростання потенційної продуктивності інвестиційних товарів.
Отже, потенційна продуктивність якогось інвестиційного товару буде вимірюватись відношенням величини його якісних параметрів до витрат, необхідних на його виготовлення та реалізацію.
Продуктивність державних закупок товарів і послуг вимірюється відношенням їх обсягу до витрат, необхідних на їх виготовлення та реалізацію. Соціально-економічна практика потребує також визначення продуктивності як експорту, так і імпорту. Продуктивність експорту — це відношення його обсягу до витрат, пов’язаних із виробництвом та реалізацією експортних товарів і послуг.
Продуктивність імпорту — це відношення його обсягу до витрат, необхідних на його придбання.
Поелементне визначення продуктивності на макрорівні має велике значення для економічного зростання, оскільки тільки на основі її показників можна оптимізувати структуру ВВП, коли досягається його найвища віддача.
Вимірювання продуктивності на підприємствах та в їх виробничих підрозділах. Існує чимало підходів до вимірювання та аналізу продуктивності на підприємстві. Це зумовлено тією обставиною, що до підприємства мають відношення різні групи людей (менеджери, робітники, інвестори, споживачі, профспілки). Назвемо лише декілька практичних підходів до вимірювань продуктивності на підприємстві:

  • вимірювання продуктивності працюючих;
  • вимірювання продуктивності для планування витрат праці на один виріб;
  • вимірювання продуктивності, спрямоване на оцінку рівня раціональності структури робочої сили;
  • вимірювання продуктивності обсягів доданої вартості тощо.

Як правило, застосування того чи іншого методу вимірювання продуктивності визначається метою, яка поставлена перед підприємством.
Існує три найбільш загальні цілі, що стоять перед підприємством:

  • порівняння показників діяльності підприємства з аналогічними показниками конкурентів;
  • визначення відносної ефективності роботи підрозділів підприємства;
  • порівняння віддачі різних типів витрат на виробництво з метою використання цих результатів під час укладання колектив­ного договору та розподілу прибутку.

Наприклад, якщо організація на певний період ставить перед собою мету максимально збільшити прибуток на інвестований капітал, то в цьому разі повинна вимірюватись структура витрат і прибутку.
Нижче розглядається кілька підходів до вимірювання продуктивності.
На підприємствах як сукупну, так і часткову продуктивність доцільно визначати насамперед на основі доданої вартості, оскіль­ки цей показник елімінуючи витрати уречевленої праці найбільш об’єктивно відображає фактичний трудовий внесок персоналу підприємства у новостворений обсяг товарів і послуг. Додана вартість (VA) визначається шляхом віднімання із обсягу продажів (S) усіх витрат (Х):
VA = SX.
Детально складові доданої вартості та сукупних витрат підприємства подано на рис.7.2.

 

Використана сировина

Rm

З
о
в
н
і
ш
н
і

в
и
т
р
а
т
и

Куплені вироби

В

П
р
о
д
а
ж
і

Обслуговування діяльності підприємства

W

Знос, амортизація

D

Витрати на заробітну плату робітників

L

Д
о
д
а
н
а

в
а
р
т
і
с
т
ь

Витрати на заробітну плату службовців

Sc

 

Торговельні, адміністративні витрати, витрати обігу

Sa

 

Прибуток

Pn

Рис. 7.2. Елементи виходу продукції, які використовуються
для розрахунку сукупної продуктивності
Таким чином, виходячи із наведених на рис.7.2 елементів виходу продукції, додану вартість і сукупну продуктивність можна розрахувати за таким алгоритмом:


Часткова продуктивність на підприємстві може бути визначено за такою формулою:
.
Аби визначити сукупну чи часткову продуктивність у галузі, необхідно загальний обсяг доданої вартості всіх її підприємств розділити відповідно на сукупні чи часткові витрати. У багатьох випадках на підприємствах і в галузях доцільно вимірювати част­кову продуктивність (ЧП) відношенням доданої вартості до кількості відпрацьованих людино-годин. У формалізованому вигляді це можна подати так:
.
В умовах ринкової економіки для вимірювання сукупної та часткової продуктивності можуть бути застосовані показники товарної валової та реалізованої продукції.
Товарна продукція — це продукція, призначена для реалізації не своїм споживачам. Вона включає в себе готову продукцію, напівфабрикати, різноманітні роботи й послуги.
Валова продукція включає в себе товарну продукцію та незавершене виробництво.
Незавершене виробництво — це невиготовлена повністю згідно з даним технологічним процесом продукція, яка з цієї причини знаходиться на робочих місцях.
Реалізована продукція включає в себе продукцію, що надійшла споживачам і за яку на розрахунковий рахунок постачальника надійшла грошова виручка, а також продукцію, отриману споживачами, але не оплачену, і продукцію, за яку надійшла передоплата.
Необхідно мати на увазі, що, вимірюючи як сукупну, так і часткову продуктивність на основі товарної, валової, реалізованої продукції достовірно її рівень можна визначити тільки тоді, коли незмінною залишається структура матеріаломісткості й трудомісткості товарів і послуг. Зі зміною номенклатури товарів і послуг змінюється матеріаломісткість і трудомісткість загального обсягу продукції, що впливає на рівень та динаміку продуктивності незалежно від фактичного рівня її позитивного чи негативного зростання. Сутність недостовірності показників часткової продуктивності у разі зміни структури виробництва, матеріаломісткості й трудомісткості продукції можна показати на такому умовному прикладі (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

ПОКАЗНИКИ ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА ТА ЧАСТКОВОЇ
ПРОДУКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

Базисний період

Звітний період

Рівень часткової продуктивності, %

обсяг продукції, тис. грн

кількість
працівників,
осіб

виробіток, грн

обсяг продукції, тис. грн

кількість працівників, осіб

виробіток, грн

Цех № 1

140

100

1400

160

100

1600

114,3

Цех № 2

70

120

583,3

120

185

648,6

111,2

Разом

210

220

954,5

280

285

982,4

102,9

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.