лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Менеджмент продуктивності

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Оскільки сума змінних витрат підпорядкована закону спадної продуктивності, то це повинно вплинути на показники середніх змінних витрат, розрахованих на основі цих сум. На стадії зростаючої віддачі все менше додаткових змінних ресурсів потрібно для виробництва кожної із перших чотирьох одиниць продукції. У результаті змінні витрати в розрахунку на одиницю продукції знижуватимуться. Коли вироблятиметься п’ята одиниця продукції, AVC досягнуть свого мінімуму, а потім почнуть зростати, оскільки убування віддачі зумовить необхідність використання все більшої і більшої кількості змінних ресурсів для виробництва кожної додаткової одиниці продукції. Таким чином, за малого обсягу виробництва виробничий процес буде відносно неефективним та дорогим, оскільки обладнання, яким розпоряджається фірма, буде незавантаженим. Недостатня кількість змінних ресурсів комбінуватиметься з обладнанням фірми, і виробництво буде неефективним, а змінні витрати в розрахунку на одиницю продукції будуть відносно високими. Однак в міру розширення виробництва більш високий рівень спеціалізації робітників і більш повне використання капітального обладнання фірми забезпечать підвищення продуктивності. У результаті змінні витрати в розрахунку на одиницю продукції знижуватимуться. Внаслідок застосування все більшої кількості змінних ресурсів кінець кінцем настане такий момент, коли закон спадної віддачі вступає в дію.
З цього моменту капітальне обладнання фірми почне використовуватись настільки інтенсивно, що кожна додаткова одиниця змінних ресурсів буде збільшувати обсяг виробництва на меншу величину, ніж попередня.
Отже, AVC почнуть зростати.
Звернувшись знову до табл. 6.1 ми можемо переконатись у дугоподібності кривої AVC. Припустимо, що ціна праці становить, скажімо, 10 дол. за одиницю. Розділивши 10 дол. (ціну одного робітника) на величину «середнього продукту» (продуктивність одного робітника), ми отримаємо витрати на одиницю продукції. Оскільки ми виходили із того, що праця є єдиним змінним ресурсом, то трудові витрати на одиницю продукції рівнозначні змінним витратам у розрахунку на одинцю продукції. Коли на початку розширення виробничого процесу величина «середнього продукту» мала, AVC високі. У міру збільшення чисельності робітників «середній продукт» зростає, що веде до зниження AVC.
У момент, коли середній продукт досягає свого максимального значення, AVC будуть мінімальними.
Потім, оскільки все більше робітників залучатиметься до виробництва, величина «середнього продукту» знижуватиметься, а AVC зростатиме.
3. Середні загальні витрати (АТС) можна розрахувати шляхом ділення суми загальних витрат на кількість виробленої продукції (Q) або ж шляхом складання AFC та AVC для кожного із десяти можливих обсягів виробництва. Тобто

Результати цих розрахунків подано в стовпці 7 табл. 6.2. На рис. 6.6 криву АТС одержано шляхом складання по вертикалі AFC та AVC. Ось чому різниця у висоті кривих ATC та AVC залежить від величини AFC за кожного обсягу виробництва.
Граничні витрати. Граничними витратами (МС) називаються додаткові витрати, що пов’язані з виробництвом ще однієї одиниці продукції. МС можна визначити для кожної одиниці продукції, врахувавши ту зміну суми витрат, яка є результатом виробництва цієї одиниці.

Оскільки в нашому прикладі «змінення в Q» завжди дорівнює одиниці, та ми визначили МС як витрати на виробництво ще однієї одиниці продукції.
Із табл. 6.2 видно, що виробництво першої одиниці продукції збільшує суму загальних витрат зі 100 дол. до 190. Тому додаткові, або граничні, витрати виробництва цієї першої одиниці продукції становлять 90 дол. Граничні витрати виробництва другої одиниці продукції становлять 80 дол. (270 дол. – 190 дол.); МС виробництва третьої одиниці дорівнюють 70 дол. (340 дол. –
270 дол.) і т. д.
МС виробництва кожної із 10 одиниць продукції подано у стовпці 8 табл. 6.2. МС можна підрахувати, виходячи із показників суми змінних витрат (стовпець 3).
Адже вся різниця між сумою загальних та сумою змінних витрат являє собою фіксовану величину постійних витрат (100 дол.). Отже, зміна суми загальних витрат завжди дорівнює зміні суми змінних витрат для кожної додаткової одиниці продукції.
Концепція граничних витрат має стратегічне значення, оскільки дозволяє визначати ті витрати, величину яких фірма може конт­ролювати найбільш безпосередньо. Точніше кажучи, МС показують витрати, які фірма має зробити у разі виробництва додаткової одиниці продукції, і одночасно — витрати, які можуть бути «зекономлені» у разі скорочення обсягів виробництва на цю останню одиницю продукції. Принагідно зазначимо, що середні витрати не несуть такої інформації.
Уявімо, наприклад, що керівництво фірми проявляє нерішучість відносно того, виробляти фірмі три або чотири одиниці продукції. Табл. 6.2 показує, що за умови виробництва 4 одиниць продукції АТС дорівнюють 100 дол., але це зовсім не означає, що фірма збільшить свої витрати на 100 дол. у разі виробництва або, навпаки, «зекономить» 100 дол., відмовившись від виробництва четвертої одиниці. Насправді пов’язана з цим виробництвом зміна витрат становитиме тільки 60 дол., як це видно із даних, наведених у стовпці 8 табл. 6.2. Рішення, що приймаються відносно обсягів виробництва, мають граничний характер, тобто вирішується питання про те, виробляти фірмі продукції на декілька одиниць більше чи на декілька одиниць менше. Граничні витрати відображають зміну у витратах, яку спричинить збільшення чи зменшення виробництва на одну одиницю. Порівняння граничних витрат з граничною виручкою, яка являє собою зміну виручки, пов’язане зі збільшенням чи зменшенням обсягів виробництва на одну одиницю і дозволяє фірмі з’ясувати прибутковість тієї чи іншої зміни масштабів виробництва.

Рис. 6.7. Залежність граничних витрат від середніх
загальних та середніх змінних витрат
На рис. 6.7 зображено графік граничних витрат. Із цього графіка видно, що крива граничних витрат круто опускається вниз, досягає свого мінімуму, а потім досить круто йде вгору. Це підтверджує той факт, що змінні витрати, отже, і загальні витрати спочатку зростають убуваючими, а потім зростаючими темпами (див.: рис. 6.5; стовпці 3 і 4 табл. 6.2).
Необхідно також зауважити, що крива граничних витрат перетинає криві AVC і ATC саме в точках їх мінімального зниження. Вище вже вказувалося, що таке співвідношення між граничними та середніми величинами є з погляду математики неминучим. Тому ця неминучість притаманна й витратам. Якщо величина, додана до суми витрат (граничні витрати), менша, ніж середні загальні витрати, то середні загальні витрати зменшуються. І навпаки, якщо граничні витрати перевищують АТС, то АТС збільшується. Це означає, що АТС падатимуть до тих пір, поки крива МС проходитиме нижче кривої АТС, а АТС зростатимуть там, де крива МС проходить вище кривої АТС (див. рис. 6.7). Отже, в точці перетинання, в якій МС дорівнюють АТС, АТС тільки перестали падати, але ще не почали зростати. Це і є мінімальна точка кривої АТС.
Крива граничних витрат перетинає криву середніх загальних витрат у точці мінімуму останньої. Оскільки МС можна розглядати як додаткові витрати або до суми загальних витрат, або до суми змінних витрат, то це міркування годиться і для пояснення того, чому крива МС перетинає криву AVC у точці мінімуму.
Однак подібної залежності не існує між кривою МС і кривою AFC, оскільки ці дві криві не зв’язані одна з одною: показник граничних витрат відображає тільки ті зміни витрат, які спричиняються коливаннями в обсягах виробництва, тоді як постійні витрати, як ми знаємо, не залежать від обсягів виробництва.
Переміщення кривих витрат. Переміщення кривих витрат відбувається під впливом зміни цін на ресурси або зміни в технології виробництва. Наприклад, якби постійні витрати були вищими, ніж це припускалося в табл. 6.2, — дорівнювали, скажімо,
200 дол. замість 100 дол., — то крива AFC на рис. 6.7 перемістилася б угору. Крива АТС також розмістилася б вище на графіку, оскільки AFC є складовою АТС. Зауважимо, що розташування кривих AVC та МС залишилося б незмінним, оскільки воно залежить від цін на змінні, а не постійні ресурси. Тому, якби зросла ціна на працю (заробітна плата) або на інші змінні ресурси, вгору б змістилися б і криві AVC, АТС та МС, тоді як крива AFC залишилася б на тому самому місці. Падіння цін на постійні або змінні ресурси призвело б до переміщення кривих витрат у протилеж­ному напрямку. У разі застосування більш ефективної технології виробництва зросла б ефективність використання всіх ресурсів. У результаті знизилися б усі показники витрат, що подано в табл. 6.2.
Наприклад, якщо праця є єдиним змінним ресурсом, заробітна плата дорівнює 10 дол./год, а середня продуктивність праці — 10 одиницям продукції, то AVC становитимуть 1 дол. Але якщо внаслідок удосконалення технології виробництва середня продуктивність зросте до 20 одиниць, то AVC знизиться до 0,5 дол.
Граничні витрати та гранична продуктивність. Форма кривої граничних витрат є відображенням і наслідком закону спадної віддачі. Співвідношення між величиною граничної продуктивності та величиною граничних витрат можна спостерігати на основі даних табл. 6.1. Якщо припустити, що кожна наступна одиниця змінного ресурсу (праці) купується за однією й тією ж ціною, то граничні витрати на виробництво кожної додаткової одиниці продукції знижуватимуться, поки гранична продуктивність кожного додаткового робітника збільшуватиметься. Це відбувається тому, що граничні витрати являють собою фактично незмінну ціну, або витрати на оплату додаткового робітника, поділені на його граничну продуктивність.
Наприклад, аналізуючи дані табл. 6.1, припустимо, що кожного робітника можна найняти за 10 дол. Оскільки гранична продук­тивність першого робітника дорівнює 10 дол., а оплата цього робітника збільшує витрати фірми на 10 дол., то граничні витрати виробництва кожної із цих 10 додаткових одиниць продукції становитимуть 1 дол. (10 дол. / 10).

Рис. 6.8. Взаємозв’язок між кривими продуктивності та витрат
Наймання другого робітника також підвищує витрати фірми на 10 дол., але гранична продуктивність дорівнюватиме 15 одиницям продукції. Отже, граничні витрати кожної із цих 15 додаткових одиниць продукції становитимуть 0,67 дол. (10 /15). Таким чином, поки гранична продуктивність зростатиме, гра-
ничні витрати знижуватимуться. Однак як тільки починає діяти закон спадної віддачі (у нашому випадку — починаючи з третього робітника), граничні витрати почнуть зростати.
Так, у випадку з трьома робітниками граничні витрати дорівнюватимуть 0,83 дол. (10 дол. : 12); з чотирма робітниками — 1 дол., з п’ятьма — 1,25 дол. і т. д.
Отже, залежність між граничною продуктивністю та граничними витратами така: за даного рівня цін (витрат) на змінні ресурси зростаюча віддача (тобто збільшення граничної продуктивності) виражатиметься в падінні граничних витрат, а спадна віддача (тобто падіння граничної продуктивності) — у зростанні граничних витрат.
На рис. 6.8 видно, що криві граничних витрат (МС) і середніх змінних витрат (АТС) являють собою дзеркальне відображення кривих граничної продуктивності (МР) і середньої продуктивнос­ті (АР) відповідно. З цього графіка видно також, що зі зростанням граничної продуктивності граничні витрати обов’язково знижуються. У момент, коли гранична продуктивність досягає максимального значення, граничні витрати мінімальні. Падіння ж граничної продуктивності супроводжується зростанням граничних витрат. Аналогічний взаємозв’язок існує між середньою продуктивністю (АР) і середніми змінними витратами (AVC).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.