У стовпці 3 табл. 6.2 ми бачимо, що сума змінних витрат змінюється в прямій залежності від обсягів виробництва. Однак необхідно зазначити, що приріст суми змінних витрат, пов’язаний зі збільшенням обсягу виробництва на одну одиницю, не є пос­тійним. На початку процесу збільшення виробництва змінні витрати будуть якийсь час зростати зменшувальними (спадними) темпами, і так триватиме до четвертої одиниці продукції, що виготовляється. Потім змінні витрати почнуть збільшуватися зростаю­чими темпами в розрахунку на кожну наступну одиницю продукції. Така поведінка змінних витрат зумовлена законом спадної віддачі. Збільшення граничного продукту протягом певного часу буде спричинювати все менший і менший приріст змінних ресурсів для виробництва кожної додаткової одиниці продукції. А оскільки всі одиниці змінних ресурсів купуються за однією й тією ж ціною, то це означає, що сума змінних витрат збільшуватиметься спадними темпами. Але як тільки гранична продуктивність почне знижуватися відповідно до закону спадної віддачі, та все більшу й більшу кількість додаткових змінних ресурсів доведеться використовувати для виробництва кожної наступної одиниці продукції.
Сума змінних витрат, таким чином, збільшуватиметься зростаючими темпами.
Загальна сума витрат — це сума постійних та змінних витрат за кожного даного обсягу виробництва. У табл. 6.2 вона показана у стовпці 4. За нульового обсягу виробництва загальна сума витрат дорівнює сумі постійних витрат фірми. Потім в процесі виробництва кожної додаткової одиниці продукції — з першої по десяту — загальна сума витрат змінюється на ту саму величину, що й сума змінних витрат.

Рис. 6.5. Загальні витрати як сума постійних та змінних витрат

На рис. 6.5 дані про постійні, змінні й сумарні витрати, що міс­тяться в табл. 6.2, подано графічно. І тут потрібно звернути увагу на те, що сума змінних витрат змінюється по вертикалі від горизонтальної осі, а сума постійних витрат кожного разу додається до вертикального виміру суми змінних витрат для одержання кривої загальної суми витрат. Відмінність між постійними та змінними витратами має суттєве значення для кожного бізнесмена. Змінні витрати — це витрати, якими підприємець може управляти, величина яких може бути змінена протягом короткострокового періоду шляхом зміни обсягів виробництва. З іншого боку, постійні витрати перебувають поза контролем адміністрації фірми, оскільки вони є обов’язковими й повинні бути оплачені незалежно від обсягів виробництва.
Середні витрати, або витрати в розрахунку на одиницю продукції. Звичайно, що для виробників зовсім не байдужа загальна сума їх витрат, однак вони не менше турбуються і про середні витрати, тобто витрати в розрахунку на одиницю продукції.
Так, наприклад, показники середніх витрат, як правило, використовуються для порівняння з ціною на одиницю продукції. Середні постійні, середні змінні та середні загальні витрати показані у стовпцях 5, 6 і 7 табл. 6.2.

Рис. 6.6. Криві середніх витрат
Із цього графіка видно, що середні загальні витрати (АТС) являють собою суму середніх змінних витрат (AVC) і середніх постійних витрат (AFC).
AFC знижується в міру того, як дана сума постійних витрат розподіляється на все більшу кількість одиниць продукції. AVC спочатку падають завдяки зростаючій граничній продуктивності, а потім починають зростати внаслідок спадної продуктивності.
1. Середні постійні витрати (AFC) визначаються шляхом ділення сумарних постійних витрат (ТFС) на відповідну кількість виготовленої продукції (Q), тобто

Оскільки сума постійних витрат незалежна від обсягів виробництва, AFC будуть падати в міру зростання обсягів продукції. Зі збільшенням обсягів виробництва сума постійних витрат, яка дорівнює 100 дол., розподіляється на все більшу кількість продукції. Якщо б вироблялася всього одна одиниця продукції, то сума постійних витрат і AFC дорівнювала 100 дол. Але у разі виробництва двох одиниць сума постійних витрат у 100 дол. дала б 50 дол. постійних витрат у розрахунку на одиницю продукції; потім 33,3 дол. за розподілу 100 дол. на 3 одиниці продукції; 25 дол. у разі виробництва 4 одиниць продукції і т. д.
Це і є те, що адміністрація у сфері бізнесу називає «розподіленням накладних витрат».
На рис. 6.6 ми бачимо, що крива AFC безперервно знижується в міру зростання обсягів виробництва.
2. Середні змінні витрати (AVC) визначаються шляхом ділення сумарних змінних витрат (ТVC) на відповідну кількість виробленої продукції (Q).

AVC спочатку падають, досягають свого мінімуму, а потім починають зростати. На графіку це подано у формі дугоподібної кривої AVC, яку показана на рис. 6.6.