лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Менеджмент продуктивності

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розділ 5
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ
ВИДІВ ВИТРАТ

 

5.1

Класифікація витрат

Підприємства для досягнення певних цілей, однією з яких є забезпечення високих темпів зростання продуктивності, формують і використовують різноманітні економічні ресурси, що веде до утворення відповідних витрат .
Усі витрати поділяють на дві великі групи: інвестиційні (пов’язані з капітальними вкладеннями) та поточні (операційні) витрати. Саме поточні витрати є фундаментальною основою виготовлення та реалізації товарів і послуг. Поточні витрати поділяються на циклічні та безперервні.
Циклічні витрати пов’язані з відповідними циклами виробництва, формуються протягом певного циклу виготовлення продукції і включають у себе витрати на придбання сировини й матеріалів, інструментів, на заробітну плату робітників, що безпосередньо займаються виготовленням продукції тощо.
Безперервні витрати не залежать від змін обсягів виробництва і пов’язані з оплатою праці вищого управлінського персоналу, утриманням основних виробничих фондів тощо.
Витрати виступають у двох формах: натуральній та грошовій.
Натуральна форма витрат (вага, обсяг, площа тощо) у багатьох випадках є основою для їх визначення в грошовій формі.
Розрізняють загальні (сукупні) витрати і витрати на одиницю продукції.
Загальні витрати — це всі витрати, необхідні для випуску обсягу продукції за певний період.
Витрати на одиницю продукції обраховуються в серійному та масовому виробництві за певний період у середньому на одиницю виробу. Витрати на виріб в одиничному виробництві виступають як індивідуальні витрати.
Планування, облік та аналіз витрат потребує їх класифікації за певними ознаками. Такими ознаками можуть бути: рівень однорідності витрат, спосіб їх обчислення, форма зв’язку з виробництвом.
Залежно від рівня однорідності витрати поділяють на елемент­ні та комплексні.
Елементні витрати — це вихідні однорідні витрати, що мають однаковий економічний зміст. До елементних витрат відносять витрати на придбання матеріалів, оплату праці, соціальне страхування.
Комплексні витрати включають в себе окремі елементні витрати і тому за своїм складом є різнорідними.
Коли їх калькулюють, то групують за певним економічним призначенням: на утримання та експлуатацію устаткування, загаль­новиробничі втрати, втрати від браку тощо. Залежно від порядку нарахування витрат на товари і послуги їх поділяють на прямі та непрямі.
Прямі витрати є базовою основою виготовлення будь-якого виду продукції, і тому їх з кожної одиниці продукції обраховують прямим додаванням. До прямих витрат відносять витрати на сировину та матеріали, які спрямовуються на виготовлення даного виду товарів чи послуг, заробітна плата основних робітників, які безпосередньо зайняті їх виготовленням.
Непрямі витрати — це витрати загальновиробничого характеру, безпосередньо непов’язані з виготовленням конкретних видів продукції. До непрямих витрат відносять зарплату управлінського та обслуговуючого персоналу, витрати, пов’язані з утри­манням та експлуатацією основних фондів, тощо.
Залежно від характеру зв’язку витрат з обсягами продукції, яка виготовляється, їх поділяють на постійні та змінні витрати.
Величина постійних витрат безпосередньо не залежить від зміни обсягів виробництва. До постійних можна віднести витрати, спрямовані на утримання та експлуатацію основних фондів, і в першу чергу її пасивної частини, на існуючу систему організації управління тощо.
Змінні витрати — це витрати, на величину яких впливає динаміка обсягів виробництва. Змінні витрати бувають пропорційними та непропорційними.
Пропорційні витрати та обсяг виробництва перебувають у прямій функціональній залежності. Для цих витрат коефіцієнт пропорційності (Кп) становить одиницю (Кп = 1). Цей коефіцієнт означає, що збільшення обсягу продукції у певну кількість разів зумовлює і збільшення витрат у стільки ж разів. До пропорційних витрат у першу чергу відносять витрати на сировину, матеріали, комплектуючі вузли, деталі, в багатьох випадках витрати на оплату праці робітників за відрядною формою.
Непропорційні витрати поділяються на прогресуючі та регресуючі.
Прогресуючі витрати зростають більш швидкими темпами порівняно із темпами зростання обсягів виробництва. Це означає, що коефіцієнт пропорційності для цих витрат більше одиниці: (Кп > 1). Прогресуючими витратами можуть бути витрати на рекламу, розширення торговельної мережі, оплату праці за відрядно-прогресивною системою.
Якщо витрати зростають меншими темпами порівняно із зростанням обсягів виробництва, то їх називають регресуючими. Коефіцієнт пропорційності для цих витрат менший одиниці (Кп < 1). До цих витрат входять витрати на експлуатацію насамперед активної частини фондів, придбання інструменту, ремонтні роботи. Проте в практиці господарювання всі змінні витрати приймаються за пропорційні, що спрощує систему їх аналізу та прогнозування.


5.2

Кошторис виробництва
та собівартість продукції

Згідно з чинним законодавством і нормативними матеріалами на підприємствах сукупні витрати поділяються на:

  • валові витрати;
  • кошторис виробництва;
  • собівартість валової, товарної та реалізованої (проданої) продукції.

Показники валових витрат запроваджено в практику згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (1997 р.) для визначення розміру оподаткованого прибутку.
Валові витрати складаються із витрат, які включаються до собівартості продукції, і витрат, які знаходяться поза її межами.
Кошторис виробництва. Щоб визначити величину витрат, необхідних для виготовлення певного обсягу продукції, складають кошторис виробництва на основі економічних елементів.
До кошторису виробництва включають витрати незалежно від того, відносять їх на собівартість продукції чи ні. Отже, кошторисні витрати не збігаються із собівартістю продукції.
Кошторис виробництва складають на основі витрат, які за економічним змістом поділяються на такі елементи.
Матеріальні витрати, які включають в себе:

  • сировину та матеріали, які є вихідною матеріальною основою виготовлення товарів і послуг;
  • покупні вироби, необхідні для укомплектування продукції (двигуни, прилади тощо);
  • покупні напівфабрикати (поковки, штамповки тощо);
  • паливо та енергію зі сторони (електроенергія, газ, пара тощо);
  • допоміжні матеріали (фарби, інструмент, кріпильні деталі та матеріали);
  • послуги сторонніх підприємств та організацій;
  • відрахування на геологорозвідувальні роботи, рекультивацію землі тощо.

Витрати на матеріали обраховуються на основі норм використання з урахуванням усіх витрат, що пов’язані з їх придбанням та постачанням.
Заробітна плата (основна й додаткова) включає весь фонд заробітної плати, який спрямовується на оплату праці виробничого персоналу, пов’язаного безпосередньо із виробництвом продукції, обслуговуванням виробничого процесу та управлінням. У собівартість не включають грошові витрати, джерелом яких є прибуток або інші джерела спеціального спрямування.
Відрахування на соціальні потреби складаються із витрат на соціальне страхування, відрахувань до Пенсійного фонду тощо.
Амортизація основних фондів включає всю суму амортизаційного фонду на повне їх відтворення, яка обчислюється за встановленими нормами від їх балансової вартості. Амортизація нематеріальних активів здійснюється виходячи із нормативного стро­ку їх функціонування — 10 років.
До інших витрат відносять витрати різного призначення: оплата послуг зв’язку, обчислювальних центів, охорони; страхування майна; винагороди за винаходи та раціоналізаторські пропозиції; витрати, пов’язані із сертифікацією продукції; орендна плата тощо.
Кошторис виробництва, розкриваючи елементні витрати виробництва, надає необхідну інформацію щодо структури наявних ресурсів підприємства (матеріали, персонал, основні фонди), яка є вкрай важливою для формування собівартості товарів, послуг і напрямів її зниження, що є чинником зростання продуктивності.
Кошторис середніх та великих підприємств формується як сума кошторисів, первісно складених в їх цехах.
Кошторис виробництва підприємства наведено в табл. 5.1.

 

Таблиця 5.1

КОШТОРИС ВИРОБНИЦТВА НА _______ рік (цифри умовні)

Елементи витрат

Сума, тис. грн

Звіт
за минулий рік

План
на поточний рік

1. Матеріалі витрати

4820

5012

2. Заробітна плата

1880

2109

3. Відрахування на соціальні потреби

816

917

4. Амортизація основних фондів і нематеріальних активів

734

734

5. Інші витрати

412

458

6. Витрати на виробництво — усього

8662

9230

7. Витрати, які не включаються у виробничу собівартість продукції

368

414

8. Зміна залишків витрат майбутніх періодів (приріст віднімається, зменшення, додається)

+275

9. Зміна залишків резерву майбутніх платежів (приріст додається, зменшення віднімається)

+9

10. Собівартість валової продукції

8303

8541

11. Зміна залишків незавершеного виробництва (приріст віднімається, зменшення додається)

+33

–149

12. Виробнича собівартість товарної продукції

8279

8690

13. Позавиробничі (комерційні) витрати

130

169

14. Повна собівартість товарної продукції

8400

8859

Із цієї таблиці видно, що одним із елементів витрат є собівартість продукції, що знаходить своє вираження у формулі «витрати — випуск» («Input — Qutput»).


Класифікація витрат наведена згідно з вітчизняною економічною теорією та практикою.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.