лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Підприємництво

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Тема 11. Тіньова економіка в бізнесі

11.1. Методичні поради до вивчення теми
Розгляд проблематики тінізації підприємницької діяльності, всебічна характеристика особливостей цього економічного явища не можливі без історичного підходу. Отже, необхідно з’ясувати генезис та сутність категорії «тіньова економіка» в історичному ракурсі.
Феномен тіньової економіки — явище дуже складне, що набуло світових масштабів. Тіньова економіка має діагноз «хронічної хвороби» в багатьох країнах, незалежно від їх політико-еконо­мічної системи. Зародження тінізації відбулося в далекому історичному минулому, але особливо великого розмаху вона набула в період капіталістичної цивілізації. Існувала вона й у колишньому СРСР, але найактивніший її розвиток припав на 1970—1980 роки. Основною причиною тінізації тоді була неможливість практичної реалізації відносин соціалістичної суспільної власності на засоби виробництва. Це виявилося, насамперед, у глибинній суперечності державних, колективних та особистих економічних інтересів.
Україна тіньову економіку отримала у спадщину від СРСР досить розвиненою. Ще більших розмірів вона набула в перехідний період від соціалістичних планових відносин до формування нових — ринково регульованих. У процесі формування ринкових відносин замість обмеження тіньової економіки спостерігається її нестримне зростання.
Використовуючи недосконале законодавство, а також економічну ситуацію, що склалася внаслідок економічної кризи, частина населення зайнялась виробництвом заборонених товарів і послуг, вивозом дефіцитних товарів та валюти. Тінізації сприяла й недосконалість банківської системи.
Тіньовий сектор економіки почав впливати на всі соціально-економічні процеси, які відбуваються в суспільстві. Частка тіньового сектору економіки України сьогодні становить понад 40 % реального ВВП.
Дослідження показують, що частка тіньової економіки в 40—50 % вже є критичною. На цьому рівні вплив нерегульованих державою факторів стає настільки відчутним, що суперечності між легальним і тіньовим секторами спостерігаються практично в усіх сферах життєдіяльності суспільства.
Докладніше з генезисом тінізації можна ознайомитись, розглянувши сучасну економічну літературу [1; 2; 3].
З’ясовуючи сутність тіньової економіки, необхідно пам’ятати, що й досі ще немає єдиного науково обґрунтованого поняття цієї категорії та її складових, хоча правильне їх розуміння дуже важливе не лише для економічної науки, а й, особливо, для господарської практики. У зв’язку з цим необхідно дослідити дефініції тінізації, що наводяться в зарубіжній і вітчизняній економічній літературі (табл. 11.1) [1; 6; 8].
Зміст категорії «тіньова економіка» найповніше розкривається через її складові — структуру тіньової економіки. Варто звернути увагу на те, що серед зарубіжних і вітчизняних економістів існують різні підходи до складових тіньової економіки [1; 3; 8].
Більшість зарубіжних дослідників цієї проблеми виокремлюють у тіньовій економіці дві основні складові [2; 4; 8]:

  1. легальну неофіційну економічну діяльність;
  2. нелегальну економічну діяльність кримінального характеру.

Серед вітчизняних учених найбільшого поширення та визнання набув підхід, відповідно до якого всі види економічної діяльності у сфері підприємництва поділяються на три блоки (рис. 11.1):

  1. легальне нерегламентоване державою виробництво товарів і надання послуг («неформальна економіка»);
  2. порушення в межах дозволеної економічної діяльності («підпільна економіка»);
  3. заборонені види діяльності («незаконна економіка»).

Для віднесення того чи іншого виду діяльності до відповідних блоків має виконуватися одна з двох умов: діяльність провадиться поза регламентацією і обліком держави; під час здійснення економічної діяльності порушуються вимоги, обмеження чи заборони, висунуті державою.
Вітчизняний досвід свідчить, що за обсягом у структурі тіньової економіки переважає економічна господарська діяльність не кримінального, а нелегального нерегламентованого характеру.
З’ясування складових тіньової економіки є підставою для визначення її сутності. Отже, під тіньовою економікою потрібно розуміти економічну діяльність суб’єктів господарювання (фізичних і юридичних осіб), що не враховується, не контролюється й не оподатковується державою і (або) спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства.
Важливим етапом вивчення проблем тіньової економіки має стати з’ясування закономірностей її існування та функціонування. Структура тіньової економіки в кожній окремо взятій країні та її основні риси (закономірності) визначаються наявною системою господарювання (директивно-планова, ринкова, змішана, перехідна тощо) і характером відносин власності. У нашій країні, як відомо, офіційна економіка має перехідний характер — перетворення директивно-планової економіки на ринкову із соціальним спрямуванням. Цей аспект проблематики тіньової економіки є важливим і підлягає вивченню на основі розгляду літературних джерел [6; 7].
Відштовхуючись від розуміння сутності тіньової економіки, насамперед необхідно засвоїти механізми функціонування та методи аналізу обсягів тіньової економічної діяльності. Важливість цих програмних питань теми полягає в тому, що частка тіньового сектору економіки суспільства є важливим показником рівня її цивілізованості та соціально-економічного розвитку, а також потенціалу сталості правлячого режиму й державного ладу.
Усе це вимагає нових глибоко обміркованих наукових концепцій щодо причин виникнення та розвитку тіньової економіки, нових підходів і поглядів, що мають значний соціально-руйнів­ний потенціал. Саме тому методичні підходи до аналізу механізмів функціонування та оцінювання масштабів тіньової економіки стають одним із пріоритетних напрямків їх вивчення. Комплекс цих питань теми доволі деталізовано викладається в наукових працях вітчизняних авторів [1; 6].
Насамкінець необхідно акцентувати увагу на тому, що в економічній ситуації, яка склалася, на порядку денному постають вельми актуальні питання: упровадження радикальних заходів щодо локалізації масштабів тіньової економіки; створення економічних умов, за яких стає можливою легалізація тіньового бізнесу; установлення режиму правового регулювання негативних процесів в економіці. Звідси випливає подвійне завдання: по-перше, створення сприятливих умов для становлення та розвитку суб’єктів підприємництва і, по-друге, створення відповідних правових, економічних, організаційних, соціально-психологічних засад легалізації тіньової економіки.
Отже, опрацьовуючи останнє питання теми, необхідно визначити тенденції розвитку тіньового сектору економіки, виокремити й класифікувати чинники та проблеми, що сприяють його посиленню і зростанню на сучасному етапі, а також роз­глянути напрямки легалізації тіньового бізнесу в економіці країни [1; 2; 4; 5].

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.