|
|||
|
Навигация
РекламаОбъявленияЗамовити роботуЭто Интересно |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розв’язання
Друга формула визначення норми прибутку за проектом: 9.4. Ранжирування проектів
|
Метод |
Первинний |
Вторинний |
Чиста приведена вартість |
9,8 |
25,8 |
Внутрішня норма прибутковості |
53,6 |
14,0 |
Індекс рентабельності |
2,7 |
2,2 |
Середня норма прибутку |
25,0 |
14,0 |
Період окупності |
8,9 |
44,0 |
За даними таблиці можна зробити такі висновки:
У тих випадках, коли стоїть вибір проекту з запропонованих двох або кількох, важливим питанням є визначення методу оцінки проектів. Якщо використовувати всі описані вище методики оцінки проекту, то всілякі допущення призведуть до того, що оцінки за цими методиками будуть різні. Тому менеджер підбирає два прийнятні методи для порівняння оцінок за двома чи кількома проектами і на цій основі робить вибір.
Розглянемо ранжирування двох проектів за двома критеріями — чиста приведена вартість (NPV) і внутрішня норма прибутковості (IRR). У тому разі, якщо обидва показники позитивні, обидва проекти прийнятні. Проте буде потрібний поглиблений аналіз для вибору найкращого проекту.
Визначаючи критерій ранжирування проектів, необхідно враховувати припущення щодо реінвестування грошових потоків. Відповідно до методу чистої приведеної вартості грошові потоки реінвестуються за ціною капіталу, тобто за процентною ставкою вартості капіталу (або за будь-якою іншою дисконтною ставкою). Тому всі проекти, подані для вибору, оцінюються за цією однаковою для всіх ставкою рефінансування. Відповідно до методу внутрішньої норми прибутку, приплив, тобто вхідні грошові потоки, реінвестуються за ставкою внутрішньої норми прибутку, диференційованою для кожного проекту. Тому різні проекти матимуть різні норми реінвестування. Розглянемо ситуацію.
Ситуація
Фінансовому менеджеру корпорації запропоновано вибрати інвестиційний проект і одержати інформацію про грошові потоки двох взаємовиключних проектів (табл. 9.16).
Таблиця 9.16
Грошові потоки двох взаємовиключних
інвестиційних проектів, дол.
Рік |
Грошові потоки |
|
Проект А |
Проект Б |
|
0 |
(22 856) |
(22 856) |
1 |
8500 |
0 |
2 |
8500 |
5000 |
3 |
8500 |
10 000 |
4 |
8500 |
15 000 |
5 |
8500 |
19 516 |
Приплив коштів |
42 500 |
49 516 |
Мінус початкові інвестиції |
22 856 |
22 856 |
Чистий приплив коштів (NPV) |
19 644 |
26 660 |
Чиста поточна вартість (за 15-процентної ставки) |
5637 |
5779 |
Внутрішня норма прибутковості |
25 % |
22 % |
Обидва проекти передбачають однакові початкові інвестиції, але за проектом А грошові потоки протягом усього терміну надходять рівномірно, за проектом Б — наростають щороку і за загальною сумою перевищують надходження коштів за проектом А. Тому чистий приплив коштів за проектом Б значно вищий. Усі грошові потоки реінвестуються за однією дисконтною ставкою, рівною 15 %. Чиста приведена вартість проекту Б в даному випадку буде вищою. З цього можна зробити висновок про перевагу проекту Б, тому що чиста поточна вартість за 15-процентної ставки в нього вища. Внутрішня норма прибутковості вища за проектом А. Однак норма прибутку базується на припущенні, що проект А принесе 25 %, а проект Б — 20 % прибутку. Логічних пояснень, чому чистий приплив готівки на суму 19 644 дол. принесе 25 %, а 26 660 дол. — 22 %, немає. Таким чином, можна зробити висновок, що кращим критерієм для вибору проекту буде чиста приведена вартість, тому фінансовий менеджер повинен віддати перевагу проекту Б.
Розглянемо ранжирування проектів за двома критеріями: чистої приведеної вартості й індексу прибутковості (коефіцієнт нетто надходження — витрати) на основі розв’язання ситуації.
Фірма N має намір купити новий верстат з вищою продуктивністю. Фінансові менеджери розглядають два взаємовиключні інвестиційні проекти. Грошові потоки за проектами подані в табл. 9.17.
Таблиця 9.17
Грошові потоки за проектами ФІРМИ N
Показник |
Проект А |
Проект Б |
Початкові інвестиції |
50 000 |
15 000 |
Приведена вартість майбутніх вхідних чистих |
70 000 |
30 000 |
На підставі наведених вище даних визначимо:
за проектом А = 20 000 (70 000 – 50 000);
за проектом Б = 15 000 (30 000 – 15 000);
за проектом А: 140 % (70 000 / 50 000 ? 100 %);
за проектом Б: 200 % (30 000 / 15 000 ? 100 %).
За проектом А вища чиста приведена вартість, за проектом Б вищий індекс прибутковості. Обидва проекти прийнятні. Проте перевагу слід віддати проекту А, оскільки чиста приведена вартість вища. У цьому випадку фінансовий менеджер повинен взяти за критерій чисту приведену вартість, що повніше оцінює сутність проекту і його можливості для зростання прибутку.
Поняття раціонування капітальних вкладень відповідає положенню про обмеженість фінансових фондів, що перебувають у розпорядженні корпорації. Необхідність раціонування, або лімітування, виникає в тих випадках, коли необхідна сума фінансових фондів обмежена на даний період часу з об’єктивних чи суб’єктивних причин, менеджери корпорації прийняли рішення не робити нових емісій цінних паперів. При цьому ухвалені інвестиційні проекти можуть бути з позитивною чистою приведеною вартістю і високим коефіцієнтом прибутковості.
Розрізняються два види раціонування: жорсткий (hard) і м’який (soft). Жорсткий тип капітального раціонування може виникнути в тих випадках, коли стримуючі причини визначаються зовнішніми факторами, тоді як м’який тип відповідає внутрішнім управлінським рішенням щодо обмеження інвестиційних витрат. З теоретичного погляду в ідеальному ринку капіталів не може бути жорсткого типу раціонування, а м’який тип був би
ірраціональним. Проте в реальному світі все може відбуватися інакше. Комерційні банки можуть установлювати обмеження на одержання кредиту. Материнські або холдингові компанії можуть установлювати обмеження для своїх дочірніх компаній, для котрих таке раціонування є зовнішнім.
Раціонування капітальних вкладень використовується також у разі надзвичайних обставин: у випадках глибокого спаду виробництва через втрату ринків збуту, загрози банкрутства і т. п.
Дослідження, проведені фінансовими аналітиками у Великобританії, показують, що три з п’яти компаній вдаються до раціонування капітальних вкладень .
Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]