лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Фінанси зарубіжних корпорацій

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

7.4. Вимірювання структури капіталу

Фінансові аналітики, визначаючи показники структури капіталу, до них відносять:
1) коефіцієнти співвідношення позичкового й акціонерного капіталу, тобто частки власників звичайних акцій;
2) коефіцієнт покриття процентних платежів за боргом прибутком.
Зазначені коефіцієнти у фінансовій літературі належать до показників фінансової стійкості корпорації. Отже, прийняття рішень про структуру капіталу є основою для зміцнення платоспроможності корпорації у довгостроковому періоді.
Розглянемо коефіцієнти, які характеризують структуру капіталу в ТНК «Кока-Кола».
Структура капіталу корпорації відбита в балансі корпорації (табл. 7.6).
Таблиця 7.6
БОРГОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ й АКЦІОНЕРНИЙ КАПІТАЛ
за КОНСОЛІДОВАНим БАЛАНСом
ТНК «КОКА-КОЛА», 2000 р., млн дол.


Поточні зобов’язання

3679

 

Позички і зобов’язання до оплати

3743

O

Поточне погашення частини довгострокового боргу

156

O

Нараховані податки

851

 

Усього, поточні зобов’язання

8429

 

Довгостроковий борг

1219

O

Інші зобов’язання

961

 

Відстрочка податкових платежів

442

 

Усього зобов’язань

11 051

 

Акціонерний капітал

25 048

 

Мінус казначейські акції (вилучені з обігу акції корпорації)

13 682

 

Усього, власний капітал

11 366

OO

Усього, боргові зобов’язання й власний капітал

22 417

 

Коефіцієнти співвідношення
борг/позичковий капітал

Борг, або борговий (позичковий) капітал, у широкому значенні цього слова включає всі зобов’язання корпорації — як довгострокові, так і короткострокові, як з виплатою процентів за боргом, так і безпроцентні.
За балансом корпорації «Кока-Кола» наприкінці 2001 р. налічувалося 11 051 млн дол. неоплачених зобов’язань. З усієї заборгованості корпорації виділимо довгострокову і короткострокову заборгованість, за якою нараховуються проценти. За балансом «Кока-Кола» (позначено символом O) це короткострокові позички і зобов’язання, поточні погашення довгострокового боргу і довгостроковий борг: 3743 + 156 + 1219 = 5118 млн дол. Фінансові аналітики корпорації «Кока-Кола» користуються показником «чистий борг», який розраховується відрахуванням з процентного боргу таких статей поточних активів: кошти та їх еквівалент, ринкові цінні папери, суми коштів, що визначені як необхідні для проведення поточних операцій. Крім того, до них можуть бути віднесені деякі тимчасові інвестиції, пов’язані зі специфічною діяльністю.
Визначаючи співвідношення позичкового і власного капіталу, фінансові аналітики обчислюють різні коефіцієнти виходячи з поставлених управлінських завдань.
Перший коефіцієнт характеризується використанням усього сукупного боргу корпорації, тому він визначається відношенням усього боргу до сукупних активів (або борг + акціонерний капітал). У нашому прикладі: . Це означає, що 49,3 % у фінансуванні корпорації припадає на позичковий капітал, у якому враховані всі борги. Коефіцієнт показує боргове навантаження на 1 дол. активів. Показник 49,3 % — у межах норми.
Другий коефіцієнт характеризується використанням тільки тих боргів, за якими корпорація виплачує проценти, тому він визначається відношенням процентних боргів до власного капіталу, тобто: . Отриманий коефіцієнт показує боргове навантаження на 1 дол. власного капіталу корпорації. Результат доволі високий.
Третій коефіцієнт відображає частку власного капіталу в усьому капіталі корпорації, який визначається додаванням власного капіталу і процентних боргів:
.
Коефіцієнт, що називається також коефіцієнтом власного капіталу, показує його частку в усьому капіталі, який перебуває в розпорядженні корпорації.
Четвертий коефіцієнт використовується під час визначення частки процентного боргу в капіталі корпорації. Отриманий коефіцієнт показує боргове навантаження на капітал корпорації, за яким корпорація сплачує проценти. У літературі його називають коефіцієнтом боргу. Для корпорації «Кока-Кола» він становить:
.
Зіставимо перший коефіцієнт боргового навантаження на 1 дол. активів, який дорівнює 49,3 %, з коефіцієнтом боргового навантаження на 1 дол. капіталу корпорації — 31,0 %. Другий показник, який використовують фінансові менеджери корпорації, нижчий, оскільки для його обчислення враховують не всі борги.
П’ятий коефіцієнт використовується для визначення відношення чистий борг/чистий капітал. Вище ми відзначали, що фінансові аналітики корпорації «Кока-Кола» обчислюють показник чистого боргу і зазначений коефіцієнт. У фінансовій звітності за 2001 р. чистий борг дорівнює:
5118 – 1934 = 3184 млн дол.,
де 1934 млн дол. — поточні активи за статтями «Кошти та їхні еквіваленти» і «Ринкові цінні папери». Показник «чистий капітал» дорівнює сумі чистого боргу плюс сума власного капіталу (3184 +
+ 11 366 = 14 550), тоді коефіцієнт дорівнює:
.
У фінансовій звітності корпорації «Кока-Кола» й аналітичних матеріалах, які до них додаються, міститься історична інформація щодо двох останніх коефіцієнтів. Вона показує, що виходячи з управлінських завдань за значних обсягів боргу корпорація поглиблено вивчає боргове навантаження на капітал.
Графік, складений на підставі фінансової звітності корпорації, ілюструє коливання в борговому навантаженні на капітал (рис. 7.4).

Рис. 7.4. Коефіцієнти боргового навантаження
на капітал корпорації «Кока-Кола»
За період з 1990 до 2001 р. аналізовані коефіцієнти змінювалися. Найвищі показники спостерігалися в 1992 р., коли коефіцієнт борг/капітал становив 45,2 %, а чистий борг/чистий капітал — 33,1 %. Найнижчі показники спостерігалися в 1997 р. — 34,8 % і 22,0 % відповідно. Збільшення боргового навантаження в 1992 р. пояснюється значним приростом боргу, у тому числі довгострокового, і скороченням власного капіталу. З 1991 до 1992 р. приріст боргу становив 919 тис. дол., або 28,7 %. Що стосується влас­ного капіталу, то відбулося його скорочення на 355 тис. дол., або на 9,2 %.

Коефіцієнт покриття процентних
платежів прибутком

Значення коефіцієнта полягає в тому, що він розкриває можливості виплати у призначені терміни процентів кредиторам корпорації. Несплата процентних платежів є порушенням кредит­ної угоди. Тому обчислюється показник, що визначає можливості корпорації виконувати її кредитні зобов’язання. Коефіцієнт визначається діленням прибутку до виплати процентів і податків на витрати, пов’язані з виплатою процентів. Нормативним є показник, коли прибуток у 3—6 і більше разів перевищує суми процентних виплат.
Коефіцієнт визначають три чинники:

  • операційний прибуток;
  • загальна сума позичкового капіталу;
  • процентні ставки фінансового ринку.

Перші два залежать переважно від управлінських рішень, третій стосується фінансового навколишнього середовища і не залежить від фінансового менеджменту.
Дані, необхідні для розрахунку коефіцієнта, містяться у звіті про прибутки і збитки (звіті про прибуток).
Коефіцієнт покриття процентів прибутком у 2000 р. становив:
.
Отже, сума отриманого прибутку може покрити процентні платежі у 18,5 раза.
Таблиця 7.7
Консолідований звіт про прибуток корпорації
«Кока-Кола» за 2001 р., млн дол.


Дохід від продажу товарів і послуг

20 092

Витрати виробництва за проданими товарами і послугами

6044

Валовий прибуток

14 048

Адміністративні й операційні витрати

8696

Операційний прибуток

5352  v

Проценти отримані

325

Проценти сплачені

289  v

Збиток (прибуток) від реалізації капіталу

152

Інші прибутки

130

Прибуток до відрахування податку з прибутку корпорації

5670

Податок із прибутку корпорації

1691

Кумулятивний результат зміни в обліковій політиці

(10)

Чистий прибуток

3969

Міжнародні порівняння коефіцієнта
«позичковий капітал/сукупний капітал корпорації»

Зіставимо коефіцієнт загального боргового навантаження на капітал корпорації, обчислений за першим методом по країнах з розвиненою ринковою економікою, а також по галузях господарства в цих країнах. Найвищі показники спостерігаються в країнах ЄС (до 68—70 %) і в Японії (до 65—68 %); у США і Великобританії вони значно нижчі — 50—57 %.
По галузях господарства також є значні відмінності. Найвищий коефіцієнт у США, Великобританії і Японії спостерігається в галузях, які надають інженерно-конструкторські послуги (до 57—58 %). У країнах ЄС найвищий показник у роздрібній торгівлі — до 70 %. Якщо взяти текстильну промисловість, то найвищий показник
у країнах ЄС — понад 60 %, нижчий у США, Великобританії і Японії — від 42 до 44 %.
Ірландський економіст К. Уолш, котрий аналізував тенденції у формуванні структури капіталу, відзначає, що в їх основі лежать не стільки фінансово-економічні чинники, скільки поведінкові, які обумовлюються культурними й історичними традиціями кожного народу .

7.5. Оптимальна структура капіталу

Поняття оптимальної структури капіталу

Оптимальною називається така структура капіталу, за якої досягається максимальна вартість корпорації на фінансовому ринку за мінімальної ціни капіталу. Не може бути якихось загальних рекомендацій для досягнення оптимізації в структурі капіталу. Кожна корпорація прагне до ідеалу. Але в умовах ризику і невизначеності він, очевидно, недосяжний, або ідеальне співвідношення з’являється на якийсь певний період. Проте фінансові менеджери завжди будуть прагнути залучити капітал за нижчою ціною і намагатися підвищити курс корпоративних цінних паперів на фінансовому ринку.
Для визначення оптимальної структури капіталу використовується формула середньозваженої ціни капіталу (Weighted Average Cost of Capital — WACC). Вона виведена з моделей Міллера—Модільяні. Розглянемо перетворення суто теоретичних конструкцій у формули, широко використовувані фінансовими менеджерами корпорацій. Перша формула ММ-1, за якою визначається ціна капіталу:
,
переходить у другу формулу з використанням кредитного
важеля:
.
Для практичного використання друга формула перетворена прихильниками теорії ММ з урахуванням виплачуваного податку з прибутку корпорації:
,
де D/V — коефіцієнт боргу (боргового навантаження на капітал корпорації);
S/V — коефіцієнт акціонерного капіталу;
Rd — процентна ставка за боргом;
Rs — процентна ставка за акціонерним капіталом;
T — податкова ставка.
Формула, зазвичай, використовується для визначення оптимізації структури капіталу в тих випадках, коли до складу капіталу корпорації вводиться борг.
Коефіцієнт WACC визначається також іншим способом за фор­мулою:
,
де Wi — питома вага джерела у формуванні структури капіталу;
Ri — процентна ставка за джерелом.
За другим способом джерела формування капіталу диференційовані. Наприклад, фінансування проекту здійснюється за рахунок випуску нових акцій, боргових зобов’язань, нерозподіленого прибутку й інших джерел. Метод широко застосовується для визначення джерела фінансування капітальних вкладень, в основному в реальний капітал. У даному випадку, по суті, визначається ефективність майбутніх капітальних вкладень. Який процент дове­деться сплачувати фірмі за передбаченим капітальним проектом? Завдання фінансових менеджерів полягатиме в тому, щоб сформувати таку структуру джерел, яка забезпечувала б мінімальні витрати, тобто мінімальний процент за залученим капіталом.


Уолш К. Ключевые показатели менеджмента. — М.: Дело, 2000. — С. 146—147.

Уведення в капітал корпорації боргів

Розглянемо ситуацію зміни структури капіталу за умови, що капітал корпорації сформований тільки випуском звичайних акцій. Менеджери корпорації прийняли рішення ввести в структуру капіталу борги за рахунок викупу частини звичайних акцій, що перебувають в обігу.

Ситуація

1) акціонерний капітал корпорації становить 150 млн дол. В обігу перебуває 10 млн звичайних акцій, ринкова вартість однієї акції дорівнює 15 дол.;
2) ставка податку на прибуток корпорації — 30 %;
3) передбачуваний прибуток до сплати процентів і податків — 30 млн протягом п’яти років щорічно;
4) передбачувана ціна акціонерного капіталу і боргу за умови введення в капітал корпорації різних сум боргу (табл. 7.8).
5) збори акціонерів прийняли план зміни, але встановили межу можливого зростання боргу розміром 100 000 000 дол.
Необхідно визначити оптимальну структуру капіталу.
Таблиця 7.8
Ціна боргу й акціонерного капіталу


Сума передбачуваної
заборгованості

Ціна боргу, %

Ціна акціонерного
капіталу, %

0

14,0

25 000 000

9,0

14,3

50 000 000

9,5

15,0

75 000 000

10,5

16,0

100 000 000

12,5

17,5

Розв’язання

1. Визначаємо суму акціонерного капіталу у зв’язку з поступовим зростанням боргу, що вводиться.
Сума акціонерного капіталу S визначається за формулою: . Акціонерний капітал корпорації прямо пропорційний чистому прибутку й обернено пропорційний ставці доходу. В умові ситуації є інформація про те, що корпорація планує одер­жати прибуток до сплати процентів податків на суму 30 млн дол. На основі валового прибутку, процентних ставок боргу, акціонерного капіталу і податку з прибутку корпорації визначаємо чистий прибуток і акціонерний капітал.
Таблиця 7.9
Акціонерний капітал зА зростання боргу


Борг, млн дол.

Акціонерний капітал, млн дол.

0

25

50

75

100

2. Визначаємо: а) капітал корпорації додаванням акціонерного і очікуваної суми позичкового капіталів (V = S + D); б) коефіцієнт боргу (D/V); в) коефіцієнт акціонерного капіталу (S/V) (табл. 7.10):
Таблиця 7.10
Коефіцієнти боргу і капіталу


Борг D,
млн дол.

Акціонерний
капітал S, млн дол.

Загальна сума капіталу
корпорації V, млн дол.

D/V

S/V

0

150

150

1

25

135,8

160,8

0,15

0,85

50

117,8

167,8

0,3

0,7

75

96,8

171,8

0,44

0,56

100

70,0

170,0

0,59

0,41

Зверніть увагу, що сума двох коефіцієнтів дорівнює одиниці. Коефіцієнт боргу зростає в міру зростання боргу, а коефіцієнт акціонерного капіталу — падає.
3. Визначаємо середньозважену ціну капіталу (WACC) (табл. 7.11):
Таблиця 7.11
Середньозважена ціна капіталу


Борг, млн дол.

Ціна D

Ціна S

WACC, %

0

0,14

0,14 = 14

25

0,0094

0,1215

0,1309 = 13,09

50

0,0199

0,1050

0,1249 = 12,49

75

0,0323

0,0896

0,1219 = 12,19

100

0,0516

0,0717

0,1233 = 12,33

Середньозважена ціна капіталу складається з двох частин: ціни боргу і ціни акціонерного капіталу.
Зверніть увагу, що ціна акціонерного капіталу знижується в міру введення суми боргу з 14 до 7,17 %. Ціна боргу, навпаки, підвищується в міру зростання суми боргу з 0,09 до 5,16 %.
Розрахунки показують, що ціна боргу нижча ціни акціонерного капіталу через вирахування із суми оподатковуваного прибутку процентів за боргом. Оптимальне співвідношення борг—акціонерний капітал досягається за розміру боргу в 75 млн дол., за якого ціна боргу становить 3,23 %, ціна акціонерного капіталу — 8,96 %, а середньозважена ціна капіталу буде найнижчою — 12,19 %.
4. Визначаємо кількість акцій в обігу і ціну однієї акції (табл. 7.12):
Таблиця 7.12
КІЛЬКІСТЬ акцій в обігу і ціна однієї акції


Борг,
млн дол.

Кількість акцій,
що викуповуються

Кількість акцій після рекапіталізації

Ціна акції
до викупу, дол.

Ціна акції
після викупу

0

10 000 000

15,0

 

25

1 455 180

8 544 820

16,80

 

50

2 910 361

7 089 639

16,78

 

75

4 365 541

5 634 459

17,18

17,18

100

5 820 072

4 179 928

17,00

 

.
5. Керівники корпорації інформують ринок капіталу про своє рішення ввести в структуру капіталу борг на суму 75 млн дол. Комерційні банки консультують корпорацію, за якими ставками і на який термін доцільніше емітувати облігації. Інформацію про зниження суми акціонерного капіталу одержують акціонери. Їхні власні прогнози або прогнози фінансових аналітиків показують, що внаслідок зміни структури капіталу ринкова вартість корпорації може зрости зі 150 до 171,8 млн дол., у результаті чого ціна акції зросте з 15 дол. до 17,18 дол., тобто на 14,5 % (171,8 млн / 10 млн акцій).
Корпорація викуповуватиме свої акції за ціною 17,18 дол. Зростання ціни акції спонукає деяких акціонерів скуповувати акції за ціною від 15 до 17,18 дол.; у разі зростання попиту ціна може підвищитись, у разі зниження — знизитись, але вона буде коливатися навколо 17,18 дол.
6. Розглянемо формування ціни акції після зміни структури капіталу. Акціонерний капітал за боргу 75 млн дол. становить 96,8 млн дол., кількість акцій в обігу — 5 634 459, отже, ціна акції після рекапіталізації дорівнюватиме 17,18 дол. Отримана ціна показує, що ринкова вартість акціонерного капіталу після зміни структури капіталу корпорації залишається старою (за інших рівних умов). Тому вона називається ціною рівноваги.
7. Визначаємо чистий прибуток на одну акцію (табл. 7.13):
Таблиця 7.13
Чистий прибуток на одну акцію


Борг

Чистий
прибуток,
млн дол.

Кількість акцій

Чистий прибуток
на одну акцію

до рекапі-
талізації

після рекапі-
талізації

до рекапі-
талізації

після рекапі-
талізації

0

21,0

10 000 000

10 000 000

2,1

2,1

25

19,4

10 000 000

8 544 820

2,27

50

17,7

10 000 000

7 089 639

2,49

75

15,5

10 000 000

5 634 459

2,75

100

12,25

10 000 000

4 179 928

2,93

Чистий прибуток на одну акцію зростає в міру зростання сум уведеного в структуру капіталу боргу.
Розглянувши ситуацію, можемо зробити такі висновки.
1. Оптимальна структура капіталу можлива в разі введення боргу на суму 75 млн дол. через викуп на ту саму суму акцій, що перебувають в обігу.
2. Оптимальність структури капіталу підтверджується:

  • по-перше, тим, що вартість капіталу за боргу 75 млн дол. буде максимальною, вона підвищується зі 150 до 171,8 млн дол. Середньозважена ціна капіталу є мінімальною — 12,19 %;
  • по-друге, коефіцієнт боргу становить 44 %, що нижче допустимих норм;
  • по-третє, ціна однієї акції підвищується з 15 до 17,18 дол. Це приваблюватиме інвесторів як до акцій, що обертаються, так і до облігацій, що випускаються (за умови, що процентні ставки ринку не змінюються);
  • по-четверте, чистий прибуток на одну акцію зросте з 2,1 до 2,75 дол.

3. Розв’язання ситуації показує, що для досягнення оптимальності в структурі капіталу фінансові менеджери повинні регулярно одержу­вати інформацію про рух ринкової вартості випущених акцій, а також про рух процентних ставок на акції й облігації в даному класі фірм.

Питання для самоперевірки знань

    • Як ви розумієте категорії «капітал корпорації» та «структура капіталу»?
    • У чому полягає сутність концепції ММ-1?
    • У чому полягає відмінність концепції ММ-2 від ММ-1?
    • Що доводить теорема ММ-3? Які методи фінансування інвестицій пропонують автори?
    • Яке правило інвестиційної політики пропонується в концепції ММ-3?
    • Чому й у якому напрямі Міллер і Модільяні коригують свою основну концепцію?
    • Як впливають податки, що сплачуються корпорацією, на формування структури капіталу?
    • У чому полягає концепція М. Міллера про податки і борги?
    • Який податок уводить М. Міллер у концепцію ММ?
    • Дайте характеристику рекомендаціям Р. Брейлі і С. Майєрса, які вони запропонували менеджерам корпорацій для визначення структури капіталу.
    • У чому сутність податкового захисту доходів корпорації?
    • Чи впливають витрати на подолання фінансових труднощів, які виникли в корпорації, на структуру капіталу?
    • Що належить до прямих витрат банкрутства? До непрямих?
    • У чому полягає сутність теорії компромісу?
    • У чому полягає сутність теорії ієрархії фінансових джерел? Як вона пов’язана з проблемами формування структури капіталу?
    • У чому полягає сутність теорії асиметричної інформації, і як вона стосується формування структури капіталу?
    • Дайте визначення категорії «операційний леверидж».
    • Що показує графік беззбитковості?
    • У чому полягає особливість змінних витрат, постійних витрат? Який їх вплив на рух прибутку?
    • Чому операційний леверидж створює можливість операційного ризику? Покажіть на графіку.
    • Як вимірюється операційний леверидж? Напишіть формулу операційного левериджу, поясніть їх сутність.
    • Як ви розумієте фінансовий ризик? Чому змінюється норма прибутку на акціонерний капітал?
    • Чим визначається структура капіталу в галузях промисловості? Поясніть на прикладі США.
    • Назвіть показники, що визначають структуру капіталу.
    • Чому показники, які визначають структуру капіталу, належать до показників фінансової стійкості?
    • Які коефіцієнти боргового навантаження вам відомі?
    • Як вимірюється ступінь впливу фінансового левериджу?
    • У який спосіб вимірюється спільний вплив операційного і фінансового левериджу?
    • Яка структура капіталу називається оптимальною? Поясніть економічну сутність оптимізації.
    • Чому менеджери корпорації заінтересовані у введенні боргів у структуру корпорації? Чи є граничні межі боргів у структурі капіталу?
    • Як ви розумієте «ціну рівноваги» в разі зміни структури капіталу корпорації?

     

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.