|
|||
|
Навигация
РекламаОбъявленияЗамовити роботуЭто Интересно |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Операційні грошові потокиМенеджери корпорації «Мак Дональдс» використовують непрямий метод упорядкування звіту про операційні витрати. Вихідною точкою є потоки чистого прибутку, до яких додаються прибутки, отримані від поточних операцій. Структура операційних грошових потоків за 2001 р. має такий вигляд (%): Інвестиційні грошові потокиІнвестиційні грошові потоки показують використання фондів корпорації для розширення (або відновлення) виробництва. Структура інвестиційних грошових потоків характеризується такими даними (%):
Основна сума інвестується в спорудження нових виробничих і невиробничих будинків і купівлю устаткування. Крім того, корпорація купує ресторани, а також їх продає. У 2001 р. сума продажу була вищою суми купівлі, на відміну від попереднього періоду. Фінансові грошові потокиФінансові грошові потоки показують рух фінансових фондів корпорації, пов’язаних з їх припливом і витрачанням, тобто з їх погашенням або викупом, а також з виплатою дивідендів. Таблиця 3.4
Як видно з таблиці, джерела коштів у звітному році становили меншу суму, ніж їх використання: 2523,2 – 1899,5 = 623,7. У джерелах основна частка припадає на емісію боргових інструментів, у використанні — на погашення боргу, виплату дивідендів і викуп акцій. Баланс грошових потоків складається так:Потоки, створені завдяки операційній діяльності корпорації, дають змогу фінансувати її інвестиційну і фінансову діяльність із незначним дефіцитом у 3,6 млн дол.: 3.5. Консолідований звіт
|
Показник |
Звичайні акції |
Додатково |
Витрати |
Нерозпо- |
Інші аку- |
Викуплені акції |
Усього |
||
кількість |
сума |
кількість |
сума |
||||||
На 31 грудня 1999 р. |
1660,6 |
16,6 |
1288,3 |
(133,3) |
15 562,8 |
(886,8) |
(309,8) |
(6208,5) |
9639,1 |
Чистий прибуток |
|
|
|
|
1977,3 |
|
|
|
1977,3 |
Результат переоцінки валют |
|
|
|
|
|
|
|
|
(400,5) |
Усього, чистий прибуток після переоцінки |
|
|
|
|
|
(400,5) |
|
|
1576,8 |
Виплачені дивіденди за звичайними акціями (0,22 дол. на 1 акцію) |
|
|
|
|
(280,7) |
|
|
|
(280,7) |
Платежі за позичками відповідно до плану участі в прибутках |
|
|
|
20,1 |
|
|
|
|
20,1 |
Викуп акцій |
|
|
|
|
|
|
(56,7) |
(2002,2) |
(200,2) |
Доходи від похідних цінних паперів |
|
|
153,5 |
(1,8) |
|
|
10,8 |
99,6 |
251,3 |
На 31 грудня 2000 р. |
1660,6 |
16,6 |
1441,8 |
(115,0) |
17 259,4 |
(1287,3) |
(355,7) |
(8111,1) |
9204,4 |
Чистий прибуток |
|
|
|
|
1636,6 |
|
|
|
1636,6 |
Результат переоцінки валют |
|
|
|
|
|
(421,5) |
|
|
(421,5) |
Чистий прибуток після переоцінки |
|
|
|
|
|
|
|
|
1215,1 |
Виплачені дивіденди за звичайними акціями (0,23 дол. за 1 акцію) |
|
|
|
|
(287,7) |
|
|
|
(287,7) |
Платежі за планом участі в прибутках |
|
|
|
8,0 |
|
|
|
|
8,0 |
Викуп акцій |
|
|
|
|
|
|
(36,1) |
(1090,2) |
(1090,2) |
Надходження від похідних цінних паперів |
|
|
149,4 |
0,3 |
|
|
11,9 |
289,9 |
438,8 |
На 31 грудня 2001 р. |
1660,6 |
16,6 |
1591,2 |
(106,7) |
18 608,3 |
(1708,8) |
(379,9) |
(8912,2) |
9488,4 |
Таблиця 3.6
Зміни у власному капіталі, млн дол.
|
2000 р. |
2001 р. |
Приріст, |
Капітал, оплачений звичайними акціями |
16,6 |
16,6 |
— |
Додатково оплачений капітал |
1441,8 |
1591,2 |
149,4 |
Нерозподілений прибуток |
17 259,4 |
18 608,3 |
1348,9 |
Викуп акцій |
(8111,1) |
(8912,2) |
(801,1) |
Інші акумульовані доходи (витрати) |
(1287,3) |
(1708,8) |
(421,5) |
Витрати за планом участі в прибутках |
(115,0) |
(106,7) |
8,3 |
Усього, власний капітал на кінець фінансового року |
9204,4 |
9488,4 |
284 |
Професор Бернар Коллас із французького Університету Дофін (Париж) увів у словник економіста термін «фінансова діагностика»(від грец. diagnostikos — здатний розпізнавати). Медична діагностика вивчає принципи розвитку хвороб, прийоми і методи, за допомогою яких установлюється діагноз. Корпорація як економічна система так само, як і людина, може «хворіти» і потребує методів для визначення «захворювання». Коллас запропонував методологічний цикл фінансової діагностики.
Фінансова діагностика заснована на всебічному аналізі публічної звітності корпорації, а також статистичних даних, небухгалтерської звітності — як внутрішньої, так і зовнішньої. Велике значення надається інформації про розвиток галузі економіки, до якої належить корпорація, про конкурентів, економічну кон’юнктуру в країні, на континенті, у світовій економіці. Ця інформація в руках кваліфікованих аналітиків, що мають досвід, інтуїцію, здатні критично мислити, створює можливість опрацювання даних з метою формулювання робочих гіпотез, на підставі яких приймаються управлінські рішення.
Методологічний цикл, зображений на рис. 3.2, являє собою замкнуте коло, усі стадії циклу повторюються, процес фінансової діагностики нескінченний. У кожній зі стадій визначається причина виникнення тієї або іншої ситуації, наприклад можливість неплатежів, здійснюється аналіз цієї ситуації, складаються прогнози і даються рекомендації для прийняття рішень. У процесі діагностики фінансові аналітики широко використовують методи порівняння з установленими еталонами. Ними можуть бути:
Рис. 3.2. Методологічний цикл фінансової діагностики
Як відзначає Коллас, порівняння — це насамперед мистецтво, для якого необхідний свій метод. Він виділяє такі види порівнянь:
Фінансова діагностика в даний час набуває подальшого розвитку, чому сприяють досягнення як теорії інформації, так і практики її використання.
У фінансовій практиці застосовуються такі методи аналізу фінансової звітності:
Горизонтальний метод використовується з метою визначення тенденції економічного розвитку корпорації в цілому, а також її окремих показників. Дослідники ставлять перед собою різні цілі. Наприклад, фінансове управління корпорації вивчає тенденції розвитку економічних і фінансових показників з метою коригування фінансової та інвестиційної політики, фінансового планування. Фінансовий аналітик інвестиційного інституту вивчає тенденцію зростання зобов’язань корпорації й інші дані фінансової звітності, що становлять для нього інтерес.
Для прикладу наведемо горизонтальний аналіз руху капітальних витрат корпорації «Мак Дональдс» за п’ять років (табл. 3.7).
Таблиця 3.7
Капітальні витрати корпорації «Мак Дональдс» за 1997—2001 рр.
|
1997 р. |
1998 р. |
1999 р. |
2000 р. |
2001 р. |
Капітальні витрати, млн дол. |
2111 |
1879 |
1868 |
1945 |
1906 |
У процентах до 1997 р. |
100,00 |
89,00 |
88,49 |
92,14 |
90,28 |
У процентах до активів |
11,57 |
9,50 |
8,90 |
8,97 |
8,46 |
Інформація про витрати на капітальні вкладення за короткий проміжок часу показує тенденцію зниження витрат, що підтверджується трьома показниками:
У кризові роки капітальні вкладення корпорації знизилися, що підтверджує горизонтальний аналіз (табл. 3.7). Проте слід зазначити, що корпорація «Мак Дональдс» у ці роки мала достатній «запас міцності».
У 1997—2001 рр. зростали обсяги збуту, хоча для глибшого аналізу необхідно вивчити рух цін на послуги корпорації і на ціни товарів і послуг, які вона купує. Більш помітним є зростання в роки, що розглядаються, такого важливого якісного показника, як зростання виплачуваних дивідендів: із 16 центів у 1997 р. до 23 центів у 2001 р. Це забезпечувало високий курс акцій корпорації на ринку капіталів, тобто в кінцевому підсумку зростання ринкової вартості активів.
Активи корпорації «Мак Дональдс»
Активи |
1997 р. |
1998 р. |
||
млн дол. |
% |
млн дол. |
% |
|
Поточні |
1142,3 |
63 |
1309,4 |
6,6 |
Інші активи (інвестиції в дочірні корпорації, гудвіл та ін.) |
2137,8 |
11,7 |
2433,4 |
12,3 |
Довгострокові активи (нетто) |
14 961,4 |
82,0 |
16041,6 |
81,1 |
Усього активи |
18 242,0 |
100,0 |
19784,0 |
100,0 |
Для того щоб визначити, на скільки років вистачить «запасу міцності», необхідні додаткові і більш глибокі дослідження, але фінансові менеджери повинні думати про те, як і в якому напрямі змінювати інвестиційну політику і, відповідно, які рішення прий-
мати для зростання капітальних вкладень.
Вертикальний метод використовується з метою вивчення структурних змін. Для прикладу наведемо вертикальний аналіз активів корпорації «Мак Дональдс» за п’ять років.
Звітні дані, наведені в табл. 3.8, показують зміну в структурі активів за п’ять аналізованих років. Простежується чіткий тренд підвищення частки поточних активів і зниження довгострокових, що відбило тенденцію зниження капітальних витрат, яку ми виявили під час горизонтального аналізу. Це свідчить про те, що аналітик повинен підходити до вивчення певної проблеми з різних боків і застосовувати всі різноманітні методи аналізу.
Широко застосовуваним методом аналізу фінансової звітності є аналіз коефіцієнтів (Ratio Analysis). Коефіцієнти використовуються для визначення фінансового становища корпорації з різних поглядів.
У літературі виділяють такі основні групи фінансових коефіцієнтів:
Таблиця 3.8
за 1997—2001 рр.
1999 р. |
2000 р. |
2001 р. |
|||
млн дол. |
% |
млн дол. |
% |
млн дол. |
% |
1489,8 |
7,1 |
1662,4 |
7,7 |
1819,3 |
8,1 |
2727,8 |
13,0 |
2973,5 |
13,7 |
3425,7 |
15,2 |
16 765,4 |
79,9 |
17047,6 |
78,0 |
22 534,5 |
76,7 |
20 983,0 |
100,0 |
21 683,5 |
100,0 |
22 534,5 |
100,0 |
У кожній із груп виділяються спеціальні коефіцієнти, на підставі яких інформація розширюється й уточнюється. Тому за необхідності можна скласти понад 100 показників фінансового стану корпорації.
Коефіцієнти використовують фінансові аналітики корпорацій та її численні контрагенти. Кожен з них, визначаючи коефіцієнти, керується своїми специфічними цілями. Аналітики, що працюють у фінансовому відділі корпорації, широко застосовують метод коефіцієнтів під час планування економічної і фінансової діяльності, для поточного контролю, контролю за рухом грошових потоків, для визначення співвідношення курсів корпоративних цінних паперів та їх балансової вартості, оборотності активів і для вирішення багатьох інших завдань. Контрагенти корпорації ставлять свої цілі і вирішують завдання одержання інформації про фінансовий стан корпорації. Кредитори корпорації будуть цікавитися короткостроковою і довгостроковою ліквідністю, акціонери — чистим прибутком на акцію і розміром дивіденду.
Коефіцієнт поточної ліквідності (Current Ratio), який називається також коефіцієнтом покриття, визначається за формулою:
За фінансовою звітністю «Мак Дональдс» за 2001 р. цей коефіцієнт нижчий одиниці: 1819,3 / 2248,3 = 0,809, тобто короткострокові зобов’язання не покривалися поточними активами. Коефіцієнт показує можливу небезпеку неплатежів, проте необхідно брати до уваги рух грошових потоків, зокрема рух прибутку, що є гарантією погашення боргів. Однак слід зазначити, що прийнятний коефіцієнт має бути вищим одиниці.
Коефіцієнт «швидкої ліквідності»(«лакмусового папірця») (Quick Ratio) визначається за формулою:
Коефіцієнт показує спроможність корпорації погашати свою короткострокову заборгованість у найближчі терміни, тому в чисельник включаються тільки активи, які швидко реалізуються (гроші, вкладення в цінні папери, рахунки дебіторів), віднімаються вкладення в запаси і незавершене виробництво з їх повільнішою оборотністю.
За фінансовою звітністю «Мак Дональдс» за 2001 р. зазначений коефіцієнт становить 1819,3 – 105,5 / 2248,3 = 0,76.
Коефіцієнти структури капіталу в літературі називають також коефіцієнтами боргу. Вони показують боргове навантаження на капітал корпорації. На практиці залежно від цілей аналізу застосовується кілька коефіцієнтів. Найчастіше використовуються такі показники:
Коефіцієнт борг/активи, або коефіцієнт заборгованості, визначається за формулою:
У чисельник включається вся заборгованість. У нашому прикладі коефіцієнт становить 50,7 % , що означає фінансування активів майже на 51 % за рахунок зобов’язань. Кредитори корпорації звичайно віддають перевагу найнижчому показникові, прагнучи гарантувати повернення за зобов’язаннями корпорації. Що стосується менеджерів корпорації, то їхні рішення визначаються політикою формування структури капіталу, про що ми докладно розповімо в розд. 7.
Для поглибленого аналізу боргового навантаження на капітал використовується коефіцієнт «квоти власника» — відношення довгострокового боргу до акціонерного капіталу, що розраховується за формулою:
У нашому прикладі він дорівнює 96,8 % (9184,8 / 9488,4), що означає високе боргове навантаження на акціонерний капітал. Слід зазначити, що коефіцієнт борг/активи в разі збільшення боргу
зростає прямолінійно і теоретично наближатиметься до 100 %, тоді як коефіцієнт борг/власний капітал зростає експоненціально і теоретично прагне до нескінченності.
У практиці корпорації широко застосовується коефіцієнт покриття процентів, який обчислюється за формулою:
У нашому прикладі він становить 5,97 раза (2697,0 / 452,0) . Це означає, що сума прибутку забезпечує шестиразове погашення процентів або що прибуток потрібно знизити в 6 разів, аби корпорація була нездатна виплатити щорічну суму процентних платежів.
Найважливішою проблемою фінансової діяльності корпорації є підвищення ефективності використання активів. Менеджери корпорації постійно тримають у полі зору оборотність як короткострокових, так і довгострокових активів. З цією метою обчислюються коефіцієнти активів. У літературі вони називаються також показниками ділової активності:
Показник оборотності коштів, поміщених у запаси товарно-матеріальних цінностей, або коефіцієнт використання запасів, є важливим для поліпшення показника ліквідності фірми. Тому з цією метою фінансові аналітики фірми вивчають питання, пов’язані з прискоренням оборотності коштів, вкладених у запаси. Дотримання умов поставок, їх термінів забезпечує можливість мати мінімальний рівень запасів. Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів (ТМЗ) обчислюється за формулою:
У корпорації «Мак Дональдс» запаси обертаються в продажу 140,9 раза за рік. Це пояснюється сутністю ресторанного бізнесу з його швидкою оборотністю.
Середній термін інкасації, тобто середній проміжок часу, необхідний для надходження коштів на рахунки дебіторів,визначається за формулою:
По корпорації «Мак Дональдс» цей показник дорівнює:
,
тобто дебітори оплачують свої рахунки на 22-й день. Рух грошових потоків відносно швидкий.
Оборотність усіх поточних активів визначається за формулою:
У нашому прикладі цей коефіцієнт дорівнює 8,17 раза (14 870,0 / 1819,3), що свідчить про ефективне використання поточних активів.
Коефіцієнт оборотності довгострокових активів, який називається також коефіцієнтом окупності активів, обчислюється за формулою:
Коефіцієнт показує, за який термін продажу корпорації покриють вартість коштів, вкладених у будинки, споруди, устаткування. У нашому прикладі коефіцієнт дорівнює 0,86 раза (14 870,0 /
/ 17 289,5), тобто з кожного долара основних коштів корпорація одержує 0,86 дол. обсягу продажу за один рік. Зауважимо, що значення показника обумовлюється особливістю галузі. Якщо взяти для порівняння машинобудування, то окупність довгострокових активів набагато вища — 4,0—5,0 разів, тобто з кожного долара основних коштів корпорація може одержати від 4 до 5 дол. обсягу продажу за один рік.
Коефіцієнт оборотності (окупності) всіх активів визначається за формулою:
У нашому прикладі коефіцієнт дорівнює 0,66 раза (14 870,0 /
/ 22 534,5), що свідчить про низьку окупність: на кожний долар активів корпорація одержує 0,66 дол. обсягу продажу за рік. Для порівняння: у машинобудівних корпораціях на кожний долар активів можна одержати 1,5—1,7 дол. обсягу продажу за рік.
Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]