Фінанси зарубіжних корпорацій

3.4. Звіт про рух
грошових потоків корпорації

Звіт про рух грошових потоків показує зміни, що відбулись у фінансовій позиції корпорації. З цією метою зіставляються джерела і використання коштів протягом року. Звіт про рух грошових потоків корпорації складається з трьох блоків (табл. 3.3); кожний з них відбиває специфічні грошові потоки:

• операційні (поточні);
• інвестиційні;
• фінансові.

Таблиця 3.3
Консолідований звіт про рух грошових
потоків корпорації (звіт про зміну фінансової
позиції корпорації) «Мак Дональдс», млн дол.

Операційні грошові потоки

Менеджери корпорації «Мак Дональдс» використовують непрямий метод упорядкування звіту про операційні витрати. Вихідною точкою є потоки чистого прибутку, до яких додаються прибутки, отримані від поточних операцій. Структура операційних грошових потоків за 2001 р. має такий вигляд (%):
Чистий прибуток                                                                                           — 60,8
Доходи, отримані від поточних операцій:                                           
Амортизація                                                                                                   — 40,4
Відстрочений податок із прибутку                                                          — (3,2)
Зміни за статтями працюючого (оборотного) капіталу:                  
дебіторська заборгованість                                                                 — (3,9)
запаси, попередня оплата й ін.                                                           — (2,4)
кредиторська заборгованість                                                              — 0,4
податки та інші зобов’язання                                                              — 6,0
інші потоки                                                                                               — 1,9
Грошові потоки за операціями (нетто)                                                   — 100
Основним прибутком від операційної діяльності є чистий прибуток. Амортизація є «негрошовим» потоком, про що ми вище говорили, але вона включається в доходи, отримані від поточних операцій. Збільшення сум у поточних активах майже перекривається збільшенням сум поточних зобов’язань.

Інвестиційні грошові потоки

Інвестиційні грошові потоки показують використання фондів корпорації для розширення (або відновлення) виробництва. Структура інвестиційних грошових потоків характеризується такими даними (%):

Основна сума інвестується в спорудження нових виробничих і невиробничих будинків і купівлю устаткування. Крім того, корпорація купує ресторани, а також їх продає. У 2001 р. сума продажу була вищою суми купівлі, на відміну від попереднього періоду.

Фінансові грошові потоки

Фінансові грошові потоки показують рух фінансових фондів корпорації, пов’язаних з їх припливом і витрачанням, тобто з їх погашенням або викупом, а також з виплатою дивідендів.
Структура фінансових потоків характеризується такими даними (табл. 3.4):

Таблиця 3.4
СТРУКТУРА ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ

Як видно з таблиці, джерела коштів у звітному році становили меншу суму, ніж їх використання: 2523,2 – 1899,5 = 623,7. У дже­релах основна частка припадає на емісію боргових інструментів, у використанні — на погашення боргу, виплату дивідендів і викуп акцій.

Баланс грошових потоків складається так:

Потоки, створені завдяки операційній діяльності корпорації, дають змогу фінансувати її інвестиційну і фінансову діяльність із незначним дефіцитом у 3,6 млн дол.:
2688,3 млн – 2068,2 млн – 623,7 млн = 3,6 млн.
Дефіцит покривається за рахунок статті балансу «гроші і грошові еквіваленти», що на початок 2001 р. становила 421,7 млн дол.; вона зменшується на 3,6 млн дол. і на кінець 2001 р. дорівнює 418,1 млн дол. У попередньому 2000 р. сальдо грошових потоків було позитивним — 2,2 млн дол., надлишок дав можливість збільшити статтю «гроші і грошові еквіваленти» до 421,7 млн дол. на кінець 2000 р.

3.5. Консолідований звіт
про зміну у власному капіталі

Форма звітності про зміни у власному капіталі визначена Міжнародними стандартами рахівництва (International Accounting Standards, IAS)1. Відповідно до стандартів звіт має містити мінімальну інформацію про рух власного капіталу. Консолідований звіт про зміну у власному капіталі корпорації «Мак Дональдс» складений у вигляді матриці. Матриця (табл. 3.5) досить складна, але вона містить практично всю необхідну інформацію про рух власного капіталу. У ній відбиті зміни в номінальній вартості звичайних акцій, зміни в додатково оплаченому капіталі, нерозподіленому прибутку, викуплених акціях, виплачених дивідендах, а також відображено чистий прибуток, скоригований на результат переоцінки валют. Отже, матриця дає повну інформацію, що становить інтерес для акціонерів та кредиторів. Структура змін у власному капіталі корпорації подана в табл. 3.6.
Протягом 2001 р. обсяг додатково оплаченого капіталу зріс за рахунок зростання нерозподіленого прибутку і додатково оплаченого капіталу. Корпорація викупила акції з обігу, що значно знизило суму власного капіталу. До інших акумульованих доходів (на 31 грудня 2001 р. — 421,5 млн дол.) віднесені результати переоцінки валют, оскільки ресторани корпорації отримують прибуток у валютах країн, де вони розташовані. Ураховані також витрати за планом участі менеджерів і службовців у прибутках корпорації. Учасники цього плану, як правило, інвестують отримані суми у звичайні акції корпорації. План є одним із варіантів реінвестування прибутку (див. докладніше розд. 8).
 

1 Див. докладніше: Рязанова Н. С. Фінансове рахівництво. — К.: Знання-Прес, 2002. — С. 212—213.

Таблиця 3.5
Консолідований звіт про змінИ у власному капіталі корпорації «Мак Дональдс», млн дол.

Таблиця 3.6
Зміни у власному капіталі, млн дол.

3.6. Аналіз фінансової звітності корпорації

Значення і зміст аналізу фінансової звітності

Професор Бернар Коллас із французького Університету Дофін (Париж) увів у словник економіста термін «фінансова діагностика»(від грец. diagnostikos — здатний розпізнавати). Медична діагностика вивчає принципи розвитку хвороб, прийоми і методи, за допомогою яких установлюється діагноз. Корпорація як економічна система так само, як і людина, може «хворіти» і потребує методів для визначення «захворювання». Коллас запропонував методологічний цикл фінансової діагностики.
Фінансова діагностика заснована на всебічному аналізі публіч­ної звітності корпорації, а також статистичних даних, небухгалтерської звітності — як внутрішньої, так і зовнішньої. Велике значення надається інформації про розвиток галузі економіки, до якої належить корпорація, про конкурентів, економічну кон’юн­ктуру в країні, на континенті, у світовій економіці. Ця інформація в руках кваліфікованих аналітиків, що мають досвід, інтуїцію, здатні критично мислити, створює можливість опрацювання даних з метою формулювання робочих гіпотез, на підставі яких приймаються управлінські рішення.
Методологічний цикл, зображений на рис. 3.2, являє собою замкнуте коло, усі стадії циклу повторюються, процес фінансової діагностики нескінченний. У кожній зі стадій визначається причина виникнення тієї або іншої ситуації, наприклад можливість неплатежів, здійснюється аналіз цієї ситуації, складаються прогнози і даються рекомендації для прийняття рішень. У процесі діагностики фінансові аналітики широко використовують методи порівняння з установленими еталонами. Ними можуть бути:

• вимоги нормативних документів;
• успіхи (або поразки) інших підприємств у даній галузі;
• порівняння.

Рис. 3.2. Методологічний цикл фінансової діагностики
Як відзначає Коллас, порівняння — це насамперед мистецтво, для якого необхідний свій метод. Він виділяє такі види порівнянь:

• прогноз;
• у часі;
• між підприємствами;
• порівняння з вимогами нормативних документів.

Фінансова діагностика в даний час набуває подальшого розвитку, чому сприяють досягнення як теорії інформації, так і практики її використання.

Методи аналізу фінансової звітності

У фінансовій практиці застосовуються такі методи аналізу фінансової звітності:

• горизонтальний;
• вертикальний;
• метод коефіцієнтів;
• системні методи.

Горизонтальний метод використовується з метою визначення тенденції економічного розвитку корпорації в цілому, а також її окремих показників. Дослідники ставлять перед собою різні цілі. Наприклад, фінансове управління корпорації вивчає тенденції розвитку економічних і фінансових показників з метою коригування фінансової та інвестиційної політики, фінансового планування. Фінансовий аналітик інвестиційного інституту вивчає тенденцію зростання зобов’язань корпорації й інші дані фінансової звітності, що становлять для нього інтерес.
Для прикладу наведемо горизонтальний аналіз руху капітальних витрат корпорації «Мак Дональдс» за п’ять років (табл. 3.7).
Таблиця 3.7
Капітальні витрати корпорації «Мак Дональдс» за 1997—2001 рр.

Інформація про витрати на капітальні вкладення за короткий проміжок часу показує тенденцію зниження витрат, що підтверджується трьома показниками:

• зниженням суми капітальних витрат;
• зниженням витрат щодо базового періоду (1997 р.);
• зниженням відносної частки в загальній сумі активів.

У кризові роки капітальні вкладення корпорації знизилися, що підтверджує горизонтальний аналіз (табл. 3.7). Проте слід зазначити, що корпорація «Мак Дональдс» у ці роки мала достатній «запас міцності».
У 1997—2001 рр. зростали обсяги збуту, хоча для глибшого аналізу необхідно вивчити рух цін на послуги корпорації і на ціни товарів і послуг, які вона купує. Більш помітним є зростання в роки, що розглядаються, такого важливого якісного показника, як зростання виплачуваних дивідендів: із 16 центів у 1997 р. до 23 центів у 2001 р. Це забезпечувало високий курс акцій корпорації на ринку капіталів, тобто в кінцевому підсумку зростання ринкової вартості активів.

Активи корпорації «Мак Дональдс»

Для того щоб визначити, на скільки років вистачить «запасу міцності», необхідні додаткові і більш глибокі дослідження, але фінансові менеджери повинні думати про те, як і в якому напрямі змінювати інвестиційну політику і, відповідно, які рішення прий-
мати для зростання капітальних вкладень.
Вертикальний метод використовується з метою вивчення структурних змін. Для прикладу наведемо вертикальний аналіз активів корпорації «Мак Дональдс» за п’ять років.
Звітні дані, наведені в табл. 3.8, показують зміну в структурі активів за п’ять аналізованих років. Простежується чіткий тренд підвищення частки поточних активів і зниження довгострокових, що відбило тенденцію зниження капітальних витрат, яку ми виявили під час горизонтального аналізу. Це свідчить про те, що аналітик повинен підходити до вивчення певної проблеми з різних боків і застосовувати всі різноманітні методи аналізу.

3.7. Аналіз фінансової звітності
методом коефіцієнтів

Класифікація коефіцієнтів

Широко застосовуваним методом аналізу фінансової звітності є аналіз коефіцієнтів (Ratio Analysis). Коефіцієнти використовуються для визначення фінансового становища корпорації з різних поглядів.
У літературі виділяють такі основні групи фінансових коефіцієнтів:

• коефіцієнти ліквідності (Liquidity Ratios);
• коефіцієнти структури капіталу (Capital Structure Ratios);

Таблиця 3.8
за 1997—2001 рр.

• коефіцієнти оборотності активів (Asset Management Ratios);
• коефіцієнти прибутковості (Return Ratios);
• коефіцієнти ринкової вартості акцій (Market Value Ratios).

У кожній із груп виділяються спеціальні коефіцієнти, на підставі яких інформація розширюється й уточнюється. Тому за необхідності можна скласти понад 100 показників фінансового стану корпорації.
Коефіцієнти використовують фінансові аналітики корпорацій та її численні контрагенти. Кожен з них, визначаючи коефіцієнти, керується своїми специфічними цілями. Аналітики, що працюють у фінансовому відділі корпорації, широко застосовують метод коефіцієнтів під час планування економічної і фінансової діяльності, для поточного контролю, контролю за рухом грошових потоків, для визначення співвідношення курсів корпоративних цінних паперів та їх балансової вартості, оборотності активів і для вирішення багатьох інших завдань. Контрагенти корпорації ставлять свої цілі і вирішують завдання одержання інформації про фінансовий стан корпорації. Кредитори корпорації будуть цікавитися короткостроковою і довгостроковою ліквідністю, акціонери — чистим прибутком на акцію і розміром дивіденду.