лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Менеджмент персоналу

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Організації у сфері економіки створюються для спільної економічної діяльності. Спільна праця групи людей звичайно продук­тивніша порівняно з працею такої ж кількості виконавців-одинаків.
Суспільство складається із сімей, а державу утворюють різноманітні організації. Кожна сім’я через своїх працездатних членів пов’язана з державою не прямо, а посередництвом організацій, у яких люди народжуються, виховуються, навчаються, працюють, з допомогою яких лікуються, відпочивають, розвиваються духовно.
Отже, можна стверджувати, що сучасна цивілізація тримається «на трьох китах»: сім’ї, організації та державі. До речі, сім’ю теж можна розглядати як маленьку організацію, а державу як суперорганізацію.
Рис. 1.3 ілюструє спрощену схему організації та її зв’язки із зовнішнім середовищем.
Організація як юридична особа є основним, базовим об’єктом менеджменту. Керівники середнього рівня управління відповідають за стан справ у великих структурних частинах організації — виробництвах, виробничих комплексах, цехах. Об’єктами менеджменту на нижчому рівні управління є низові структурні підрозділи (відділи, бюро, сектори, лабораторії, виробничі дільниці, бригади тощо).

Рис. 1.3. Спрощена схема відкритої організації
виробничого спрямування
1.7. Персонал організації
Відомий японський підприємець і менеджер Коноске Мацусіта так охарактеризував роль персоналу: «Ціна будь-якого підприємства дорівнює ціні його людського чинника».
Персонал — це особовий склад організації, що охоплює всіх найманих працівників, а також працюючих акціонерів і власників [3, с. 50].
У великих організаціях структура персоналу може бути дуже складною за кількістю різних професій, посад, рівнів кваліфікації тощо. А це дуже ускладнює систему та процеси управління такими колективами.
В організаціях промислового виробництва виділяють персонал основної діяльності (промислово-виробничий) і неосновної (непромисловий).
В Україні назви категорій персоналу стандартизовано, а отже, усі організації повинні дотримуватися стандартизованих назв.
Класифікатор професій ДК 003-95 містить такі стандартизовані назви категорій персоналу:

  1. законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі);
  2. професіонали;
  3. фахівці;
  4. технічні службовці;
  5. робітники сфери торгівлі та побутових послуг;
  6. кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства;
  7. кваліфіковані робітники з інструментом;
  8. оператори та складальники устаткування і машин;
  9. найпростіші професії.

У складі персоналу організації можуть бути постійні працівники, сезонні, тимчасові. Є такі, що зайняті повний робочий день, інші працюють у режимі неповного робочого дня або тижня. Одна людина може працювати у двох організаціях на засадах сумісництва. При цьому основним місцем роботи вважається та організація, де зберігається трудова книжка працівника.
Організація може приймати на навчання, підвищення кваліфікації, стажування тощо учнів, студентів-практикантів, стажистів з інших організацій, але ці люди до складу персоналу не входять, хоча клопотів, пов’язаних з їхнім перебуванням в організації, може бути багато.
Структурою персоналу називають співвідношення чисельності різних категорій працівників, наприклад, керівників і рядових виконавців; робітників, зайнятих ручною та механізованою працею тощо.
Структуру персоналу неможливо стандартизувати, адже вона складається щоразу індивідуально під впливом багатьох чинників. Адміністрація кожної організації повинна постійно аналізувати структуру персоналу та оптимізувати її з урахуванням динамічних зовнішніх і внутрішніх змін.
Багатьом організаціям не лише в Україні, а й в усьому світі, бракує висококваліфікованих, ініціативних, з творчим потенціалом працівників усіх посадових рівнів, але в першу чергу менеджерів зі стратегічним мисленням і вмінням ефективно вирішувати тактичні завдання.

Запитання та завдання для самоконтролю

  1. Навести визначення таких понять: метод, методика, методологія.
  2. Яке значення має знання методології навчальної дисципліни для формування фахівців у галузі менеджменту персоналу?
  3. Що собою являє менеджмент персоналу?
  4. Назвати основні методологічні аспекти менеджменту персоналу як процесу, сфери практичної діяльності.
  5. У чому полягає мета менеджменту персоналу?
  6. Пояснити поняття об’єкта й суб’єкта менеджменту персоналу.
  7. Розкрити суть змісту й форми менеджменту персоналу.
  8. Що є субстратом у менеджменті персоналу?
  9. Які функції покладаються на менеджмент персоналу?
  10. Назвати й пояснити принципи менеджменту персоналу.
  11. Розкрити основні зв’язки менеджменту персоналу з внутрішнім і зовнішнім середовищем.
  12. Що собою являє стратегія менеджменту персоналу?
  13. Що собою являє політика менеджменту персоналу?
  14. Назвати основні завдання менеджменту персоналу в організації.
  15. Що є продуктом менеджменту персоналу?
  16. Розкрити мету й завдання навчальної дисципліни «Менеджмент персоналу».
  17. Що є предметом навчальної дисципліни?
  18. Що є об’єктом навчальної дисципліни «Менеджмент пер­соналу»?
  19. З якими дисциплінами навчального плану логічно пов’я­зана дисципліна «Менеджмент персоналу»?
  20. Назвати й пояснити основні аспекти методології менеджменту персоналу як галузі науки.
  21. Які методи використовуються в наукових дослідженнях менеджменту персоналу?
  22. Навести тлумачення ключових понять навчальної дисципліни: «менеджмент», «персонал», «організація».
  23. Як класифікується персонал за професійними категоріями?
  24. Що собою являє структура персоналу?

Література

  1. Словник української мови. — К.: Наук. думка, 1974. — Т. 5. — 840 с.
  2. Управление персоналом в условиях социальной рыночной экономики / Под научн. ред. Р. Марра и Г. Шмидта. — М.: Изд-во МГУ, 1997. — 480 с.
  3. Управление персоналом организации: Учебник / Под ред. А. Я. Кибанова. — 2-е изд., доп. и перераб. — М.: ИНФРА, М, 2002. — 638 с.
  4. Хентце И. Теория управления кадрами в рыночной экономике. / Пер. с нем. Г. А. Рахманина. — М.: Междунар. отношения, 1997. — 664 с.

 

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.