лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Менеджмент персоналу

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

11.5. Основні напрями та соціально-економічна
ефективність поліпшення умов праці
на виробництві

За останні роки на підприємствах України умови праці значно погіршилися. У сфері матеріального виробництва кожен третій, а на окремих підприємствах кожен другий працівник працює в несприятливих умовах, що веде до негативних наслідків.
Гострота проблеми поліпшення умов праці зростатиме, якщо не буде вжито заходів щодо створення сприятливих умов їхнього формування.
За результатами соціологічного моніторингу, який проводився Інститутом соціології НАН України, найбільша кількість працюючих, які оцінюють умови як небезпечні, — це працівники промисловості (34 %). За статистичною звітністю цей показник коливається в межах від 30 % (працюють у несприятливих умовах) до 47 % (мають пільги та компенсації за небезпечні та шкідливі умови).
Серед працівників сільського господарства в небезпечних умо­вах працюють 20 %, у сфері послуг — 14 %, у бюджетній сфері — 10 % (рис. 11. 2) [9, с. 156].

Рис. 11.2. Зайняті в несприятливих та небезпечних умовах
праці за сферами діяльності
Низькі темпи вдосконалення умов праці на виробництві потребують докорінної перебудови системи управління умовами праці.
Управління умовами праці — це безперервний процес здійснення організаційно-технічних, соціально-економічних та інших заходів, спрямованих на збереження здоров’я працівників, зменшення впливу несприятливих і шкідливих факторів на організм людини.
Завданнями управління умовами праці такі: забезпечення пов­ної реалізації конституційного права працівників на безпечні й здорові умови праці, підвищення ефективності виробництва на базі поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища. Важливою функцією управління є планування заходів з поліпшення умов праці.
Планування роботи з поліпшення умов праці в межах підприємства (організації) здійснюється у формі довгострокових програм, перспективних і поточних планів.
Під час планування роботи з поліпшення умов праці використовуються матеріали атестації робочих місць за умовами праці; комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії; матеріали розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій тощо.
Під час складання планів підприємств з поліпшення умов праці передбачаються аналіз стану умов праці та його соціальне й економічне оцінювання, визначення ефективності застосовуваних заходів з поліпшення умов праці, а також прогнозування змін стану умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу (рис. 11.3).
Це дає можливість визначити та обґрунтувати запропоновані заходи з поліпшення умов праці. Важливе значення має також розроблення заходів щодо відповідальності та стимулювання виконання плану.
Істотне значення в системі планування роботи з поліпшення умов та охорони праці на підприємствах має розроблення розділу «охорона праці» в колективному договорі.
Одним з підрозділів колективного договору є Комплексний план інженерно-технічних заходів з досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення рівня охорони праці, який складається за формою, наведеною в табл. 11.3.

Таблиця 11.3

КОМПЛЕКСНІ ЗАХОДИ ЩОДО ДОСЯГНЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ
НОРМАТИВІВ БЕЗПЕКИ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ
ТА ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА


№ з/п

Найменування заходів, робіт

Вартість
робіт

Ефективність
заходів

Строк
виконання

Особи, відповідальні за виконання

Асигновано

Фактично витрачено

Планується

Досягнутий результат

1

2

3

4

5

6

7

8

 

 

 

 

 

 


Рис. 11.3. Розробка плану підприємства
з поліпшення умов праці [5, с. 93]
Виділяють такі напрями поліпшення умов праці на виробництві:

  1. удосконалення технологічних процесів ;
  2. механізація та автоматизація виробничих процесів;
  3. впровадження дистанційного управління виробничими про­цесами для виведення людини з зони несприятливих умов праці;
  4. удосконалення конструкцій устаткування або заміна застарілого устаткування новим;
  5. раціональне планування та інженерне забезпечення виробничих процесів;
  6. улаштування та реконструкція діючих вентиляційних систем;
  7. виготовлення та установка ефективних інженерно-техніч­них засобів охорони праці (огороджень, засобів сигналізації, контролю запобіжних пристроїв тощо);
  8. реалізація конструктивних рішень для доведення до норми рівнів шуму, вібрації, температурного режиму тощо;
  9. раціоналізація режимів праці та відпочинку ;
  10. використання індивідуальних засобів захисту тощо.

Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і на соціальні результати виробництва.
До економічних результатів впливу умов праці на людину, які мають позитивне значення, слід віднести підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів.
Сприятливі умови сприяють підвищенню продуктивності праці за рахунок раціональнішого використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат через тимчасову непрацездатність та виробничий травматизм.
Зростання продуктивності праці супроводжується також, як правило, досягненням високої якості продукції та послуг, а скорочення витрат робочого часу сприяє зменшенню собівартості про­дукції.
За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15—20 % [6, с. 87].
Поліпшення умов і впровадження заходів із забезпечення безпеки праці сприяють також скороченню плинності кадрів. Враховуючи те, що за мотивами «небезпечні та шкідливі умови» в про­мисловості звільняється до 20 % усіх звільнених за власним бажанням, а в будівництві — понад 25 %.
Слід зазначити, що позитивні економічні результати тісно пов’язані як з особистими факторами (дієздатність, працездатність), так і з соціальними результатами.
Зростання продуктивності праці пов’язано зі скороченням вит­рат робочого часу, зумовлених тимчасовою непрацездатністю, підвищенням ефективності використання робочого часу та продовженням періоду активної трудової діяльності.
Несприятливі умови праці приводять до зворотних результатів: різних форм та ступенів стомленості працівників, функціонального напруження організму.
До негативних економічних результатів належать такі: недоодержання додаткового продукту, непродуктивне споживання робочої сили, зниження продуктивності праці.
Крім того, слід звернути увагу на соціальні результати впливу умов праці на працівників.
До позитивних соціальних результатів можна віднести ступінь сприятливого впливу процесу праці на стан здоров’я людини, її ставлення до праці, соціальну активність, а також максимальне задоволення умовами праці.
Негативним соціальним результатом є зниження творчої активності, зацікавленості в праці, трудової дисципліни, а також зростання плинності кадрів унаслідок несприятливих умов праці.
Для оцінювання результатів заходів з поліпшення умов та охо­рони праці, згідно з Методикою визначення соціально-економіч­ної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці, запропоновано чотири групи показників:

  1. зміна стану умов і охорони праці;
  2. соціальні;
  3. соціально-економічні;
  4. економічні [3, с. 19].

Зміна умов охорони праці характеризуються підвищенням рів­ня безпеки праці, поліпшенням санітарно-гігієнічних, естетичних, психофізіологічних показників.
Соціальні результати заходів з поліпшення умов і охорони праці визначаються такими показниками:

  1. збільшення кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам та зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах;
  2. зниження рівня виробничого травматизму;
  3. зменшення кількості випадків професійної захворюваності, пов’язаної з незадовільними умовами праці;
  4. зменшення кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності;
  5. зменшення плинності кадрів через незадовільні умови праці.

Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії за рахунок зменшення збитків унаслідок аварій, нещасних випадків і професійних зах­ворювань.
Стимулювання роботи з поліпшення умов праці передбачає систему заохочень. Так, ст. 29 «Економічне стимулювання охорони праці» Закону України «Про охорону праці» визначає, що до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу в здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором (угодою, трудовим договором).
Досвід розвинених країн у галузі охорони праці свідчить, що поліпшенню умов праці сприяють такі заходи:

  1. Податкові пільги на засоби, які застосовуються для оздоров­лення умов праці.
  2. Диференціація страхових внесків залежно від частоти й тяж­кості травматизму та професійних захворювань.
  3. Застосування санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов праці.

Використання зарубіжного досвіду в галузі охорони праці сприятиме поліпшенню умов праці на підприємствах України.

Запитання та завдання для самоконтролю

  1. Дати визначення умов праці.
  2. Які чинники впливають на формування умов праці?
  3. Назвати елементи умов праці.
  4. Як здійснюється оцінювання умов праці?
  5. Для чого здійснюється атестація робочих місць за умовами праці?
  6. Назвати засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці.
  7. Назвати джерела інформації про стан умов праці на підприємстві.
  8. Назвати законодавчі акти, що регулюють умови й охорону праці.
  9. Які вимоги щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці передбачені Законом України «Про охорону праці»?
  10. Назвати та схарактеризувати заходи щодо поліпшення умов праці.
  11. За якими показниками здійснюється оцінювання соціальної ефективності заходів з удосконалення умов праці?

Література

  1. Про охорону праці: Закон України / Законодавство України про охорону праці— К., 1995 — Т І. — 528 с.
  2. Гігієнічна класифікація праці. Гігієнічні нормативи. — К.: Видання офіційне, 2001. — 46 с.
  3. Методика визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці. — К., 1999. — 99 с.
  4. Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серп. 1992 р. № 442.
  5. Амоша А. И. Экономическая эффективность улучшения условий труда (предпосылки, анализ, прогнозирование). — Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. — 378 с.
  6. Денисенко Г. Ф. Охрана труда. — М.: Высш. шк., 1985. — 319 с.
  7. Керб Л. П. Основи охорони праці. Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001. — 252 с.
  8. Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации (составители В. Г. Макушин и др.). — М.: Экономика, 1988. — 116 с.
  9. Соціально-економічна захищеність населення України. — К., Збірник матеріалів, підготовлених до міжнародної науково-практичної конференції «Соціально-економічна захищеність населення України». — 2001. — 405 с.

 

  

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.