лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Стратегічне управління

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Передмова

 

 

 

 

 

У першому виданні навчального посібника «Стратегічне управління» було розглянуто найпоширеніші теоретичні моделі й методи, які довели свою практичну значущість у діяльності провідних і успішних організацій світу. Перше видання створювалося в період, коли курс «Стратегічне управління» викладався для бакалаврів з менеджменту. За час, що минув відтоді, проблематика стратегічного управління набула актуальності для менеджерів та економістів різного фаху, що знайшло втілення в освітньо-кваліфікаційних характеристиках, освітньо-кваліфікаційних програмах і навчальних планах відповідних спеціальностей магістерського рівня.
Нині необхідність стратегічного управління в організаціях різ­ного типу цілком беззаперечна. Зацікавленість зазначеною проблематикою відчувається на всіх рівнях управління державою: від Указів і доповідей Президента України, які завжди містять «стратегічну складову», та виступів народних депутатів на засіданнях Верховної Ради України до вимог пересічних громадян щодо оприлюднення стратегій розвитку окремих регіонів і підприємств. Це означає, що такі явища, як стратегія, стратегічні плани, проекти та програми поступово стають звичними для керівників і власників підприємств, а до того ж сформувався та дедалі зростає прошарок фахівців, які вже знають основний інструментарій стратегічного управління. Тепер головне завдання — навчити керівників втілювати ці знання у практику роботи окремих організацій, користуватися механізмами стратегічного управління з метою забезпечення їхньої діяльності в довгостроковій перспективі.
Добираючи матеріал, який пропонується читачам, ми намагалися врахувати специфічні потреби слухачів магістерських програм: для магістрів у галузі фінансів поглиблено розглянуто питання фінансових стратегій і фінансово-економічного забезпечення стратегічного управління; для магістрів з управління персоналом — стратегії управління персоналом та соціально-психологічного забезпечення стратегічного управління; для магістрів з інформаційних технологій — інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління; для кожної з окремих функціональних сфер управління сучасними організаціями акцент зроблено на переході від обґрунтування змісту стратегій, оформлення їх у вигляді планових документів певного типу до створення механізмів для забезпечення їх виконання, включаючи відповідні приклади застосування окремих інструментів — моделей (середовища, портфельного аналізу, «дерева цілей» та «дерева рішень» тощо), структури планів та програм, організаційних структур управління.
У підручнику висвітлено як поширені, перевірені практикою діяльності численних підприємств, так і порівняно нові елементи та інструменти стратегічного управління, що останніми роками продемонстрували свою ефективність на успішних підприємствах світу.
Варто також зауважити, що в менеджменті взагалі, зокрема й у стратегічному управлінні, не існує готових «найкращих» рецептів, і жодний підхід, навіть якщо він показав свою ефективність на окремому підприємстві, не є універсальним. Кожен керівник має чітко усвідомлювати всі особливості конкретної ситуації, в якій було досягнуто певного ефекту. Тобто у стратегічному управлінні рівноцінними складовими є наука та мистецтво управління.
Кожен читач має усвідомити, що навіть вивчивши певний розділ підручника, присвяченого розгляду певного елемента стратегічного управління, він не стане одразу фахівцем зі стратегічного управління. Велике значення має практичне втілення запропонованих моделей і методів у діяльність підприємств та організацій, що дає змогу вибрати інструментарій відповідно до специфічних особливостей організації та її оточення, знайти найефективніший варіант побудови системи стратегіч­ного управління, виходячи з обраних цілей та стратегій розвитку.
Структура підручника відповідає програмі дисципліни «Стратегічне управління» та відбиває перебіг реального стратегічного процесу на успіш­них підприємствах — від аналізу та оцінювання середовища, через ви-
значення цілей та стратегій, формування стратегічних планів, проектів
і програм до створення підсистем організаційного, фінансово-економічного, соціально-психологічного та інформаційно-аналітичного спрямування, що забезпечують функціонування організації у стратегічному режимі.
У підготовці матеріалів до друку (оформлення рукопису, підготовка схем та рисунків) активну участь узяли С. В. Оборська, Ю. М. Ратуш­ний, О. І. Гарафонова, А. О. Свирська, за що автор висловлює їм подяку.
Запропоновані в підручнику моделі самі по собі становлять певний інтерес, оскільки знайомлять читача зі стратегічним підходом до діяльності реальних систем, проте головна мета викладу — сформувати знання, необхідні саме українським менеджерам, які працюють у динамічному, невизначеному середовищі та мають забезпечити ефективне функціонування своїх підприємств у довгостроковій перспективі. Чи вдалося це — оцінювати читачам. Автор із вдячністю сприйме зауваження та пропозиції.

ВСТУП

 

 

 

 

 

Останніми роками вже доволі багато написано про стратегії, стратегічне планування та управління. У світовій літературі з теорії управління стратегічну діяльність визнано як окремий перспективний предмет дослідження. Проте в Україні теорія та практика стратегічної діяльності й управління нею ще не посіли належного місця. Думки більшості керівників підприємств щодо потреби освоєння та застосування стратегічного управління в діяльності вітчизняних підприємств коливаються від ствердження неможливості скористатися досвідом зарубіжних корпорацій на українських підприємствах до вельми обережного припущення про те, що окремі прийоми стратегічного управління можуть бути впроваджені в недалекому майбутньому. Отже, йдеться про вкрай песимістичне ставлення до цього питання.
Ідеї стратегічного управління поступово поширюються через літературу, семінари та конференції, і елементи його починають опановувати деякі організації. Однак знання зі стратегічного управління ще не набули практичного застосування в повному обсязі. І головна причина — невміння управлінців думати та керувати стратегічно. Натомість безліч часу марнується на пошуки панацеї від скрутного становища підприємства.
На наш погляд, потрібно проаналізувати процеси виникнення та поширення стратегічного планування, а згодом і стратегічного управління в різних країнах і порівняти умови їх перебігу із ситуацією, що склалася в економіці України.
Сфера управління нині вважається найскладнішою, оскільки менеджери будь-якого рівня — державного чи цехового — працюють багато й завзято, що не гарантує, проте, ні успіху, ні навіть виживання об’єкта їхнього керівництва. Це доводить необхідність нових підходів до управління.
Проведені вітчизняними та зарубіжними соціологами дослід­ження показують, що менеджери не розрізняють таких понять,
як «робота» і «результат», а через це поточна, звичайна робота перешкоджає їм досягати високих результатів. Крім того, цю поточну діяльність керівників, на яку вони витрачають найбільше часу, може не гірше, але дешевше виконати будь-хто з підлеглих. Такий підхід скорочує можливості зробити певний внесок у майбутній успіх бізнесу.
Треба знайти цільові орієнтири, що є вирішальними для успіху підприємства, ідентифікувати їх, виробити критерії та вжити заходів щодо їх досягнення — саме в цьому й полягає стратегічне управління.
У пропонованому читачам навчальному посібнику висвітлено основи стратегічного управління, актуальні питання стратегічного аналізу, планування та забезпечення функціонування підприємства у «стратегічному режимі». У посібнику узагальнено матеріал, що відбиває теоретичні концепції та практичні підходи щодо побудови окремих елементів і системи стратегічного управління загалом; наведено методи аналізу середовища та обґрунтування стратегій різних типів, а також характеристики систем стратегічного планування, різних підсистем стратегічного управління, що забезпечують підтримку стратегічної діяльності на підприємстві, розкрито методичні підходи до їх формування.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.