лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Податкове право

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

2. Склад податкового
правопорушення
Діяння може бути визнане правопорушенням тільки за наявності об’єктивних і суб’єктивних ознак, які у своїй сукупності є складом правопорушення.
Склад податкового правопорушення — це сукупність ознак, яка необхідна для визнання діяння податковим правопорушенням і притягнення особи до юридичної відповідальності.
Елементами складу податкового правопорушення є: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона.
Об’єкт податкового правопорушення — суспільні правовідносини, які виникають із приводу сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.
Об’єктивна сторона податкового правопорушення — протиправні дії чи бездіяльність суб’єкта податкових правовідносин, які призводять до ненадходження коштів до дохідної частини бюджету чи фонду; суспільно шкідливі наслідки; причинний зв’язок між протиправними діями й суспільно шкідливими на-
слідками.
Одним із важливих елементів складу податкового правопорушення є суб’єкт податкового правопорушення, тобто особа, яка вчинила податкове правопорушення і яка за чинним законодавством може бути притягнута до відповідальності. Такими особами є:

  • платники податків (фізичні та юридичні особи);
  • збирачі податків (посадові особи юридичних осіб, юридичні особи, громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності);
  • особи, які сприяють сплаті податків (банківські та інші кредитні установи, які зобов’язані здійснювати перерахування по-
    датків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджетів, податкові агенти).

Суб’єктивна сторона податкового правопорушення характеризує внутрішню сторону податкового правопорушення (на відміну від зовнішнього прояву, що відповідає об’єктивній стороні) та відображає ті психічні процеси, які відбуваються
у свідомості особи, що вчинила податкове правопорушення. Тому суб’єктивна сторона може бути визначена як психічна діяльність особи в момент вчинення податкового правопорушення або безпосередньо пов’язана з податковим правопорушенням.
3. Види податкових правопорушень
Податкові правопорушення можна класифікувати за кількома підставами.
1. Залежно від об’єкта:
приховування ( заниження ) об’єктів оподаткування:

  • приховування прибутку;
  • заниження прибутку;
  • приховування іншого об’єкта оподаткування;

порушення встановленого порядку подання документів у податкові органи:

  • неподання в податковий орган документів, необхідних для нарахування, а також сплати податків;
  • несвоєчасне подання в податковий орган документів, необхідних для нарахування, а також сплати податків;

порушення порядку сплати податків:

  • несплата податку у встановлений законодавством граничний строк;
  • несвоєчасне утримання, перерахування або неперерахування в бюджет суми податків збирачем податків;

порушення порядку, установленого для розпорядження активами, що знаходяться в податковій заставі:

  • здійснення відчуження активів, що знаходяться в податковій заставі без попередньої згоди податкового органу.

2. Залежно від галузі права, яка регулює її встановлення та застосування:

  • кримінальна;
  • адміністративна;
  • фінансова.

3. Залежно від ступеня суспільної небезпеки:

  • податкові злочини;
  • податкові проступки.

4. Види юридичної відповідальності
за порушення податкового законодавства
Як було зазначено, за порушення податкового законодавства передбачено притягнення до адміністративної, кримінальної та фінансової відповідальності.
Кримінальну відповідальність можна визначити як форму реалізації охоронних кримінально-правових відносин, пов’язаних із вчиненням злочину, яка завжди полягає в державному осуді злочинця, що здійснюється судом в обвинувальному вироку, і, як правило, втілюється в застосуванні до нього конкретних заходів кримінально-правового впливу .
Кримінальна відповідальність характеризується такими особливими рисами:

  • є реакцією держави на вчинений особою злочин;
  • суб’єктами є лише фізичні особи;
  • регулюється кримінально-правовими нормами (може встановлюватися лише Кримінальним кодексом);
  • здійснюється виключно в судовому порядку шляхом прийняття обвинувального вироку.

Під адміністративною відповідальністю розуміють застосування у встановленому порядку уповноваженими органами й посадовими особами адміністративних стягнень, передбачених у санкціях адміністративно-правових норм, до винних у скоєнні адміністративних проступків, що містить державний осуд протиправних дій і виражається в негативних наслідках для таких осіб .
Адміністративна відповідальність характеризується такими ознаками:

  • відсутність тяжких правових наслідків для особи, щодо якої вона застосовується;
  • застосовується в разі вчинення менш суспільно шкідливих правопорушень — проступків;
  • застосування не тягне за собою судимості;
  • застосовується до фізичних осіб;
  • обов’язковою умовою для притягнення до такої відповідаль­ності є вина правопорушника (у формі умислу або необережності).

Керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, включаючи установи банків, громадяни, в тому числі суб’єкти підприємницької діяльності, у разі порушення норм податкового права можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності. Підстави притягнення до адміністративної відповідальності та санкції, які накладаються на порушників, перелічено в п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Притягнення до адміністративної відповідальності за порушення норм податкового законодавства здійснюється у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. Обов’язковою умовою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є протокол про адміністративне правопорушення, вимоги до якого встановлено в гл. 19 Кодексу про адміністративні правопорушення. Протокол підписується працівником податкового органу, який його складає, та порушником. Протокол протягом 15 днів з моменту надходження розглядається керівником податкового органу (заступником керів­ника), працівник якого склав протокол. Про час і місце розгляду справи в обов’язковому порядку повідомляється порушник. За результатами розгляду справи виносять постанову про накладення адміністративного штрафу або про припинення справи.


Кримінальне право України. Заг. частина: Підруч. для студ. юрид. вузів і ф-тів /
Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, В. В. Бенківський та ін.; За ред. П. С. Матишевського та ін. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — С. 77.

Галаган И. А. Административная ответственность в СССР. — Воронеж: ВГУ, 1970. — С. 41.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.