лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Фінансовий облік (облік активів)

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

6.4. Аналітичний і синтетичний облік наявності та руху виробничих запасів


Проблема організації аналітичного обліку (за номенклатурними номерами) вирішується з прийманням облікової політики підприємства. За великої номенклатури запасів доцільно застосовувати оперативно-бухгалтерський метод. За цим методом кіль­кісно-сортовий облік запасів на складах ведеться матеріально від­повідальними особами в картках складського обліку (ф. № М-12) — (зразок 6.2), які відкриваються бухгалтерією на кожний номенклатурний номер запасів. Матеріально відповідальна особа в цих картках записує кожну операцію з надходження та відпускання матеріалів і визначає залишок запасів. Підставою для записів є первинні документи на оприбуткування та відпускання запасів.
Бухгалтерія постійно контролює правильність ведення складського обліку відповідно до первинних документів. Контроль здійснюється за графіком безпосередньо на складі в присутності матеріально відповідальної особи. Бухгалтер перевіряє правильність записів і визначення залишків, що підтверджує своїм підписом у картці. Потім за реєстром забирає первинні документи для бухгалтерської обробки.
Після такого контролю картки складського обліку перетворюються з регістрів оперативного обліку в регістри оперативно-бухгалтерського обліку та в бухгалтерії не потрібно вести аналітичний облік наявності та руху запасів за кожним номенклатурним номером. Бухгалтерія здійснює означений тільки в грошовому виразі та за однорідними групами (чорні метали; кольорові метали; хімікати тощо) в розрізі синтетичних рахунків, субрахунків, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб.
Для погодження даних кількісного складського обліку з вартісним бухгалтерським застосовуються книги залишків матеріалів (сальдові відомості). Вони відкриваються щодо кожної матеріально відповідальної особи окремо. У ці регістри на кожне перше число місяця матеріально відповідальні особи переносять з карток складського обліку перевірені бухгалтерією залишки матеріалів. Книги (відомості) заповнюються відповідно до номенклатурних номерів і однорідних груп.
У бухгалтерії ці дані оцінюються за обліковими цінами, за якими ведеться аналітичний облік руху та наявності матеріалів у розрізі однорідних груп. Таким чином буде одержана інформація про вартість матеріалів за даними складського обліку та відомостями бухгалтерії. Такі записи повинні збігатися, тому що складський і бухгалтерський облік ведуться за даними одних і тих самих первинних документів та оцінюються за одними цінами. Якщо за якоюсь групою дані про залишки (сальдо) неоднакові, то бухгалтерія здійснює перевірку та виявляє помилки.
Оперативно-бухгалтерський метод доцільно застосовувати як за ручної, так і за комп’ютерної обробки інформації.
У разі невеликої номенклатури запасів у бухгалтерії може вестися аналітичний облік наявності та руху запасів у розрізі номенклатурних номерів як у кількісному, так і у вартісному виразі. На підставі одержаних від матеріально відповідальних осіб прибутково-видаткових документів бухгалтер оформлює відомості оприбуткування та списання (відпускання) матеріалів, які використовуються для щомісячного складання оборотних відомостей у розрізі номенклатурних номерів, тобто кількісно-сумарного обліку, де й відображається інформація про залишки матеріалів на початок місяця, надходження та списання й залишок на кінець місяця. Контроль за узгодженістю даних бухгалтерського та складського обліку здійснюється бухгалтерією способом звіряння даних оборотних відомостей і даних карток складського обліку. Цей метод може застосовуватися в умовах широкого використання обчислювальної техніки.
На практиці за невеликої кількості номенклатурних номерів запасів можуть застосовуватися матеріальні звіти, в яких матеріально відповідальні особи відображають дані про залишки і рух запасів у розрізі номенклатурних номерів, але тільки в кількісних вимірниках, а бухгалтерія після перевірки цих даних на підставі первинних документів обчислює вартість цих запасів. У результаті такого обліку відпадає необхідність у веденні оборотних відомостей.
Зразок 6.2
КАРТКА № 200
СКЛАДСЬКОГО ОБЛІКУ МАТЕРІАЛІВ


Склад

Стелаж

Комірка

Одиниця виміру

Сорт

Профіль

Розмір

Марка

Номенклатурний номер

Норма запасу

1

 

кг

1

2,5 мм

201105

5000

НАЙМЕНУВАННЯ МАТЕРІАЛУ: СТАЛЬ КУТОВА


Дата запису

Номер
документа

Порядковий
номер запису

Від кого
надійшло
(кому видано)

Надходження

Відпуск

Залишок

Контроль
(підпис і дата)

1

2

3

4

5

6

7

8

 

 

 

Залишок
на 1 січня

4900

Петренко Г. М.
01.01

02.01

03

1

Цеху № 2

1000

3900

Марченко Т. В.
02.01

06.01

10

2

ВАТ
“Металургійний
комбінат”

50 000

53 900

Марченко Т. В.
06.01

і т. д.

Для накопичення інформації про наявність і рух виробничих запасів використовується активний рахунок 20 “Виробничі запаси”, до якого відкривається дев’ять субрахунків, наведених в п. 6.1 цієї теми.
На дебеті рахунка 20 “Виробничі запаси” і відповідних субрахунках відображаються дані про надходження запасів з різних джерел (від постачальників, підзвітних осіб, власного виробництва, засновників підприємства тощо).
За кредитом цього рахунка та його субрахунків відображається інформація про вибуття (списання) запасів на різні цілі (вироб­ництво та інші внутрішньогосподарські потреби, відпускання на сторону), а також суми уцінки виробничих запасів.
Облік придбання запасів на рахунку 20 “Виробничі запаси” та його субрахунках ведеться за фактичною собівартістю придбання, тобто за первісною вартістю з урахуванням витрат на транспортування та заготівлю запасів. Якщо є можливість, такі витрати відносять на конкретний номенклатурний номер прямим способом. У більшості випадків це зробити практично неможливо. Тому транспортно-заготівельні витрати групують на окремому субрахунку, який визначає підприємство. Це, як правило, субрахунки другого порядку до субрахунків рахунка 20.
Підставою для обліку надходження виробничих запасів є наведені вище первинні документи. Облік розрахунків з постачальниками буде розглянуто в темі “Облік зобов’язань”.
Таблиця 6.1
БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ
З ОПРИБУТКУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ


Зміст операції

Дебет

Кредит

Сума, грн

1

Оприбуткування виробничих запасів, одержаних від постачальників:

 

 

 

 

— на купівельну вартість запасів
(без ПДВ)

20

63

30 000

 

— на суму ПДВ

641

63

6000

2

Перерахування постачальникам вартості одержаних виробничих запасів

63

31

36 000

 

Відображення операцій з придбання запасів з передоплатою постачальникам

 

 

 

3

Перераховано передоплату (аванс) постачальникам

371

31

36 000

4

Відображено суму податкового кредиту

641

644

6000

5

Оприбутковані виробничі запаси в умовах передоплати (авансу):

 

 

 

 

— покупна вартість (без ПДВ)

20

63

30 000

 

— відображена сума ПДВ

644

63

6000

 

— закриті розрахунки з передоплати (авансах)

63

371

36 000

6

Відображені розрахунки з транспортними підприємствами щодо перевезення виробничих запасів (без ПДВ)

20

63
(685)

1000

 

Відображено ПДВ

641

63

2000

7

Перераховано транспортній організації за послуги

63
(685)

31

1200

8

Оприбутковані безоплатно одержані виробничі запаси за справедливою вартістю

20

719

500

Списання запасів на виробничі та інші цілі здійснюється на підставі первинних документів, які наведені вище.
Важливим моментом при списанні запасів є визначення їхньої вартості.
Згідно з П(С)БО оцінки вибуття запасів можуть бути такі:
1) оцінка за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів застосовується при відпускання запасів, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють одне одного;
2) оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця та вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів;
3) оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються (списуються на виробництво, на продаж) у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство та відображені в бухгалтерському обліку (перший надійшов — перший списаний). При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом їх надходження;
4) оцінка вибуття запасів за методом ЛІФО базується на припущенні, що запаси використовуються в послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство та відображенню в бухгалтерському обліку. Запаси, які відпускаються у виробництво, списуються за первісною вартістю останніх за часом їх надходження. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю перших за часом одержання запасів.
Наведемо приклад зміни собівартості реалізації за різних методів оцінки вибуття запасів.
При обранні оцінки вибуття запасів за методом ФІФО, ЛІФО або середньозваженої собівартості допускається ведення системи періодичного обліку запасів.
Первинні дані подані в (табл. 6.2).
Таблиця 6.2


Запаси

Кількість одиниць, шт.

Ціна за одиницю, грн

Вартість,
грн

Залишок на 01.01.2004 р.

300

30,00

9000,00

Придбано 10.01.2004 р.

100

31,00

3100,00

15.01.2004 р.

200

35,00

7000,00

20.01.2004 р.

400

38,00

15 200,00

Усього придбано

700

25 300,00

Реалізовано 12.01.2004 р.

200

25.01.2004 р.

500

Залишок на 01.02.2004 р.

300

Метод ФІФО: перше надходження — перший видаток (табл. 6.3).
Таблиця 6.3


Запаси

Кількість одиниць, шт.

Ціна за одиницю, грн

Вартість,
грн

Залишок на 01.01.2004 р.

300

30,00

9000,00

Придбано 10.01.2004 р.

100

31,00

3100,00

15.01.2004 р.

200

35,00

7000,00

20.01.2004 р.

400

38,00

15 200,00

Усього придбано

700

25 300,00

Реалізовано

300

30,00

9000,00

 

100

31,00

3100,00

200

35,00

7000,00

100

38,00

3800,00

Усього реалізовано

700

22 900,00

Залишок на 01.02.2004 р.

300

38,00

11 400,00

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.