ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ
ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ
1.1. Мета та сутність бухгалтерського
(фінансового) обліку
У більшості країн з розвинутою ринковою економікою бухгалтерський облік прийнято поділяти на фінансовий та управлінський (внутрішньогосподарський).
У Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV (далі — Закон про бухгалтерський облік).
Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передання інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Ведення бухгалтерського обліку є обов’язковим для підприємства.
Внутрішньогосподарський облік — це система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства в процесі управління підприємством.
Таким чином, поділ обліку на фінансовий і управлінський об’єктивно зумовлений відмінностями в цілях і завданнях надання інформації зовнішнім і внутрішнім користувачам.
Господарська діяльність — діяльність, пов’язана з виробництвом, обміном і споживанням матеріальних і нематеріальних благ. Якщо вона спрямована на одержання прибутку, то це підприємницька діяльність.
Суб’єктами останньої можуть бути юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їхніх організаційно-правових форм і форм власності, та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі — підприємства). Усі вони зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно з чинним законодавством. Так, суб’єктам малого підприємництва дозволено вести спрощену систему та подавати спрощену фінансову звітність.
Інформація про господарську діяльність підприємства цікавить не тільки власників, керівників, а й інших користувачів, які мають відносини з цим підприємством. До таких користувачів належать потенційні інвестори, працівники, банківські установи, кредитори, покупці (замовники), контролюючі органи тощо.
Дані обліку є базою для складання фінансової, статистичної, податкової та інших видів звітності, що використовують грошовий вимірник.
Тому метою ведення бухгалтерського (фінансового) обліку є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності й рух грошових коштів підприємства.
У бухгалтерському обліку відображається інформація про окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність підприємства.
Під господарською операцією розуміють дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів, зобов’язань і власному капіталі підприємства. Це й впливає на фінансовий стан підприємства.
Інформація про господарські операції формується за допомогою спостереження, реєстрації. Таке спостереження виконується працівниками підприємства безпосередньо або з використанням технічних засобів, що фіксується в первинних документах (ручних або машинних).
Результати обробки та групування даних за певними ознаками відображаються в облікових регістрах, на підставі яких складається фінансова звітність.
Відповідно до Закону про бухгалтерський облік фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Згідно з П(с)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” фінансова звітність забезпечує інформацією потреби користувачів щодо:
- придбання, продажу та володіння цінними паперами;
- участі в капіталі підприємства;
- оцінки якості управління;
- оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;
- забезпеченості зобов’язань підприємства;
- визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
- регулювання діяльності підприємства;
- інших рішень.
Фінансова звітність включає:
- баланс;
- звіт про фінансові результати;
- звіт про рух грошових коштів;
- звіт про власний капітал;
- примітки до звітів.
Дані, які містить фінансова звітність, повинні задовольнити загальні потреби користувачів в інформації щодо фінансового становища підприємства. У разі потреби для окремих груп користувачів (наприклад, для контролюючих і статистичних органів) можуть бути встановлені інші або додаткові вимоги до інформації.
Отже, головна мета бухгалтерського (фінансового) обліку — це задоволення користувачів (зовнішніх і внутрішніх) інформацією про господарську діяльність підприємства і, у першу чергу, про його фінансове становище.
1.2. Регулювання та організація
бухгалтерського (фінансового)
обліку на підприємстві
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил фінансової звітності, які є, як зазначалося раніше, обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів, а також з метою вдосконалення обліку та фінансової звітності.
Регулювання питань методології обліку та складання фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує відповідні національні положення, нормативно-правові акти, стандарти бухгалтерського обліку.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції відповідно до специфіки галузеві розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування. При Міністерстві фінансів діє методологічна рада з бухгалтерського обліку, завданням якої є: розроблення та вдосконалення положень (стандартів) обліку, поліпшення організації, форм і методів обліку, методологічного забезпечення сучасних технологій обробки облікової інформації, а також вирішення питань підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів-бухгалтерів.
Протягом цих років були розроблені 27 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які регулюють методологічні засади ведення обліку окремих об’єктів — активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.
Ці положення (стандарти) є основними нормативними актами, які регулюють методологічні основи обліку.
Таблиця 1.1
ПЕРЕЛІК
ПОЛОЖЕНЬ (СТАНДАРТІВ) БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
№ |
Назва П(С)БО |
Дата |
затвердження |
упровадження |
1 |
Загальні вимоги до фінансової звітності |
Березень
1999 р. |
Січень
2000 р. |
2 |
Баланс |
-“- |
-“- |
3 |
Звіт про фінансові результати |
-“- |
-“- |
4 |
Звіт про рух грошових коштів |
-“- |
-“- |
5 |
Звіт про власний капітал |
-“- |
-“- |
6 |
Виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності |
Грудень
1999 р. |
-“- |
7 |
Основні засоби |
27.04.2000 р.
Наказ № 92 |
з 01.07.2000 р. |
8 |
Нематеріальні активи |
18.10.1999 р.
Наказ № 242 |
з 01.01.2000 р. |
9 |
Запаси |
20.10.1999 р.
Наказ № 246 |
з 01.01.2000 р. |
10 |
Дебіторська заборгованість |
08.10.1999 р.
Наказ № 237 |
з 01.01.2000 р. |
11 |
Зобов’язання |
31.01.2000 р.
Наказ № 20 |
з 01.07.2000 р. |
12 |
Фінансові інвестиції |
26.04.2000 р.
Наказ № 91 |
з 01.07.2000 р. |
13 |
Фінансові інструменти |
20.11.2000 р.
Наказ № 559 |
з 01.01.2002 р. |
14 |
Оренда |
28.07.2000 р.
Наказ № 181 |
з 01.07.2000 р. |
15 |
Дохід |
29.11.1999 р.
Наказ № 290 |
з 01.01.2000 р. |
16 |
Витрати |
31.12.1999 р.
Наказ № 318 |
з 01.01.2000 р. |
Закінчення табл. 1.1
№ |
Назва П(С)БО |
Дата |
затвердження |
упровадження |
17 |
Податок на прибуток |
28.12.2000 р.
Наказ № 353 |
з 01.01.2001 р. |
18 |
Будівельні контракти |
28.04.2001 р.
Наказ № 205 |
з 01.01.2002 р. |
19 |
Об’єднання підприємств |
07.07.1999 р.
Наказ № 163 |
з 01.01.2000 р. |
20 |
Консолідована фінансова звітність |
30.07.1999 р.
Наказ № 176 |
з 01.01.2000 р. |
21 |
Вплив змін валютних курсів |
10.08.2000 р.
Наказ № 193 |
з 01.01.2001 р. |
22 |
Вплив інфляції |
28.02.2002 р.
Наказ № 147 |
з 2002 р. |
23 |
Розкриття інформації щодо пов’язаних осіб |
18.06.2001 р.
Наказ № 3053 |
з 01.07.2001 р. |
24 |
Прибуток на акції |
16.07.2001 р.
Наказ № 344 |
з 10.08.2001 р. |
25 |
Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва |
25.02.2000 р.
Наказ № 39 |
з 2000 р. |
26 |
Виплати працівникам |
28.10.2003 р.
Наказ № 601 |
з 01.01.2004 р. |
27 |
Діяльність, що припиняється |
07.11.2003 р.
Наказ № 617 |
з листопада 2003 р. |
|