лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Перспективні технологічні засоби оброблення інформації

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

На рис. 5.6 наведено структуру індивідуального ORB (інтер­фейси ORB зображено заштрихованими прямокутниками, стрілки вказують, чи викликається ORB, чи він виконує виклик-запит).

Рис. 5.6. Структура брокера об’єктних запитів
Виклик операцій розділюваного об’єкта-серверу може бути здійснений в статичний (IDL-стаб) і динамічний (Dynamic Invo­cation Interface) способи. Інтерфейси описуються за допомогою мови визначення інтерфейсів (Interface Definition Language, IDL). У разі статичного виклику ці описи інтерфейсів відображаються у програмний код на мовах C, C++, Smalltalk. Інформація про інтерфейси об’єктів може бути одержана клієнтом у два способи: статично (compile time) і динамічно (runtime). Інтерфейси можуть бути вказані також за допомогою сервісу репозиторію інтерфейсів (Interface Repository). Цей сервіс подає інтерфейси як об’єкти, забезпечуючи доступ до них під час роботи програми (у режимі runtime).
Користувач здійснює запит за наявності доступу до об’єкта, коли відомі тип об’єкта і бажана функція виконання. За ініціації запиту викликаються підпрограми статичного налаштовування, які є специфічними для об’єкта, або створюється динамічно офор­млюваний запит.
ORB розміщує відповідний код реалізації, передає параметри і функції управління системі реалізації об’єктів через IDL-скелет або динамічний скелет-опис (Dynamic Skeleton Interface). Скелети є специфічними описами для інтерфейсу та об’єктного адаптера. При виконанні запиту система об’єктної реалізації може одержувати деякі послуги від ORB за допомогою об’єктного адаптера (Object Adapter). Коли запит завершено, управління і значення виводу повертаються користувачеві.
Система об’єктної реалізації може вибрати, який саме з об’єкт­них адаптерів потрібно використовувати. Це рішення базується на сервісі, який застосовується в системі об’єктної реалізації.
Архітектура ORB не вимагає, щоб об’єкти виконувались як поодинокі компоненти. Краще, щоб це було визначено певними інтерфейсами. Інтерфейс організується в трьох категоріях:

  • операціях, які є одними й тими самими для всіх ORB-реа­лізацій;
  • операціях, що є специфічними для специфічних типів об’єктів;
  • операціях, які є специфічними для специфічних стилів об’єкт­них реалізацій.

Ядро ORB забезпечує базисне представлення об’єктів і зв’язки запитів. Стандарт CORBA підтримує різні об’єктні механізми і забезпечує можливість маскування відмінностей між ORB-ядра­ми за допомогою інтерфейсів.
Клієнт об’єкта має доступ до об’єктного посилання і викликає методи, пов’язані з об’єктом. Користувачу відома лише логічна структура об’єкта відповідно до інтерфейсу. Функції, закладені в об’єкті, він виконує шляхом виклику його. Користувачем об’єкта може бути програма або процес, з іншого боку, реалізацією деякого об’єкта може бути користувач інших об’єктів.
Об’єктний скелет (Implementation Skeleton) і динамічний скелет (Dynamic Skeleton Interface) використовуються для відображення у стандарті мови програмування. Об’єктний скелет використовується для специфічного відображення мови і надає інтерфейс до методів, які виконуються кожним з типів об’єктів. Динамічний скелет виконує динамічний доступ до операцій над об’єктом.
Для реалізації об’єкта використовується об’єктний адаптер, головною функцією якого є надання клієнтам доступу до сервісів брокера об’єктних запитів ORB. Об’єктний адаптер забезпечує всі низькорівневі засоби для зв’язку об’єкта з його клієнтами. Головними задачами об’єктного адаптера є:

  • генерація посилань на віддалені об’єкти;
  • виклик методу об’єкта, визначеного у мові визначення інтерфейсів IDL;
  • забезпечення безпеки взаємодії;
  • активізація і деактивізація об’єктів;
  • установлення відповідності між посиланнями на віддалені об’єкти (proxy) та реальними екземплярами об’єктів;
  • реєстрація об’єктів.

ORB-інтерфейс являє собою загальний інтерфейс для ORB, який не залежить від інтерфейсу об’єкта або об’єктного адаптера.

Концепція Intranet корпорації Netscape

Корпорація Netscape сформулювала цілісну концепцію Intranet, у якій виклала принципи побудови і головні характеристики технології Intranet. З погляду Netscape Intranet являє собою повнофунк­ціональне середовище інформаційної взаємодії абонентів на базі найперспективніших мережевих технологій і стандартів відкритих систем і протоколів.
Уперше розгорнуту концепцію Intranet було опубліковано кор­порацією Netscape 1 березня 1996 р. у звіті, де описувалася внутрішня TCP/IP-мережа компанії, яка зв’язувала людей та інформацію таким чином, що підвищувала продуктивність роботи персоналу, покращувала доступ до інформації, забезпечувала легкість і зручність навігації у різноманітних ресурсах, базах даних і прикладних програмах компанії. Концепція Intranet корпорації Netscape включає такі основні положення.
Переваги відкритих стандартів і протоколів, які Intranet запозичила в Internet, надають можливість розробляти такі програми, які природним чином використовують електронну пошту (e-mail), стандарти групової роботи (groupware), управління захистом, доступ до мережевих каталогів, розділення ресурсів, доступ до баз даних і т. ін., при цьому вони у багатьох випадках виявляються навіть ефективнішими за традиційні закриті системи класу Lotus Notes або Microsoft Back Office. Intranet-програми є гнучкішими, оскільки вони використовують різні бази даних, працюють на різноманітних платформах і не зв’язані з жодним монопольним виробником програмного забезпечення, отже, можуть використовувати продукти всієї індустрії програмного забезпечення.
Netscape назвала власну модель Intranet «The Full Service Intranet model» — («повнофункціональна модель Intranet») й описала її у термінах послуг (сервісів). Ці сервіси гарантуються середовищем програмного забезпечення Intranet, побудованого на базі відкритих стандартів і сумісного з різними апаратними плат­формами та операційними системами.
Сервіс Intranet надає користувачам різні можливості (наприклад, пошук інформації, відсилання та одержання пошти або пошук у каталогах). Ці послуги також надають можливість розробляти комерційні інформаційні системи або управлінські прикладні програми із засобами реплікації даних і захисту інформації. Такі сервіси дають змогу менеджерам великих компаній керувати централізовано, не беручи до уваги те, де саме і як виникає та передається на екран запитувана інформація.
За концепцією Netscape, в Intranet використовуються два типи базових сервісів:

  • сервіс користувача, який забезпечується програмами і даними;
  • мережевий сервіс, який забезпечує проходження даних через загальне, розподілене і прозоре для користувача мережеве се-
    редовище.

У межах типу сервісу користувача Intranet надає такі послуги:

  • спільно використовувана інформація;
  • навігація;
  • управління комунікаціями;
  • доступ до прикладної програми.

Мережевий сервіс Intranet передбачає надання таких послуг:

  • каталог;
  • захист;
  • реплікація;
  • управління.

Нижче наведено опис зазначених послуг згідно з концепцією Netscape.
Спільно використовувана інформація
Сервіс Intranet забезпечує вільне переміщування і видимість будь-якого документа в межах усієї мережі. HTML-документи можуть створюватися з використанням інтуїтивного інтерфейсу «що ви бачите, те ви і одержуєте» (WYSIWYG). Документи здебільшого мають багатий інтерактивний вміст і можуть бути інтег­ровані та персоналізовані. В мережі можуть бути легко опубліковані (розміщені як сторінки на Web-сервері) інтерфейси drag-and-drop, текстові документи, електронні таблиці. Вони можуть супроводжуватися звуковими ефектами, гіпертекстовими посиланнями, вкладеними графічними об’єктами. Опубліковані документи певним чином індексовані та організовані й досяжні для перегляду з будь-якого робочого столу. Наприклад, торговий менеджер може швидко створити та опублікувати останню інформацію про виріб і додатково включити інтерактивне відеонавчання. Ця інформація негайно буде досяжна для будь-якого користувача з відповідними правами доступу.
Навігація
Служба навігації забезпечує негайне знаходження відшукуваних ресурсів. Для користувачів є досяжними будь-яка інформація або ресурс, розміщені в мережі. Користувач може виконати окремий запит, і результат цього запиту у вигляді ієрархічно організованих списків і блоків інформації буде переданий на екран його комп’ютера незалежно від того, на якому сервері (одному або декількох) ця інформація розташована. Засоби перегляду ієрархій є дуже зручними і забезпечують переміщення по тексту вгору, вниз, уперед, назад, углиб і зворотно. Можна розкривати і поглиблюватись у будь-які вкладені об’єкти, а потім повертатися в основний документ. Спеціальний інформаційний монітор дає змогу спостерігати всі поточні зміни і відображати їх в журналі. Управління доступом дає змогу авторизувати користувачів і ввести рівні доступу до певних категорій документів. Дуже важливою є можливість доступу користувачів як до внутрішньої мережі Intranet , так і до всіх ресурсів Internet, куди вони потрапляють через той самий браузер і протокол TCP/IP. Наприклад, користувач може ввести запит, який повертає всю внутрішню і зовнішню інформацію, зв’язану зі специфічним виробом, включаючи внутрішні звіти по групах виробів, плани маркетингу, інформацію про конкурентів із зовнішніх джерел.
Управління комунікаціями

З упровадженням Intranet загальноприйнятими стандартами роботи стають електронна пошта і групова робота. Ці стандарти, традиційні для Internet, Intranet розширила і наповнила новим змістом. E-mail і дискусійні групи можуть бути розподілені у глобальній системі або використовуватися для автономної програми. Вони допускають використання аудіо- та відеоінформації і разом з мережевим плануванням забезпечують середовище співробітництва. Наприклад, продавець може розшукувати актуальні відомості про замовника у внутрішній дискусійній групі, що відстежує роботу із замовниками, знайти його електронну адресу в Internet і надіслати замовнику e-mail-повідомлення.
Доступ до прикладної програми

Доступ до прикладних програм передбачає можливість використання прикладних програм, написаних, наприклад, на Java або JavaScript і встановлених на сервері або клієнті, для одержання доступу до баз даних. Наприклад, прикладна програма інвентаризації може бути використана будь-яким співробітником з відповідними правами в мережі для того, щоб зв’язати дані, що знаходяться у внутрішній базі даних споживача і зовнішній базі даних постачальника, розмістити замовлення на товар і одержати звіт про очікувану поставку, який датується автоматично.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.