лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ОБГРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ТА ОЦІНКА РИЗИКІВ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Тема 8. Основи ризик-менеджменту

8.1. Методичні поради до вивчення теми
  • Здійснення господарської діяльності, прийняття стратегічних і тактичних рішень неможливі без урахування ризиків та управління ними. Розпочати вивчення цієї теми необхідно зі з’ясу­вання сутності ризик-менеджменту, акцентувавши увагу на найпоширеніших підходах трактування цього поняття.
  • Другий блок питань теми «Основи ризик-менеджменту» стосується розуміння ризик-менеджменту як системи та як процесу. Відповідно до сучасної концепції як система управління ризик-
    менеджмент охоплює в себе дві підсистеми: об’єкт управління — керовану підсистему; суб’єкт управління — керуючу підсистему. У межах висвітлення цього питання студенти повинні ознайомитися з функціями керованої та керуючої підсистем та розглянути специфіку роботи спеціального підрозділу — відділу відділення управління ризиками на чолі з ризик-менеджером.
  • Наступним кроком в опануванні теми має стати розгляд студентами етапів процесу управління ризиками. Як процес ризик-менеджмент передбачає розроблення стратегічних і тактичних рішень та охоплює такі етапи: оцінювання господарської ситуації на підприємстві та виявлення ризиків; кількісний та якісний аналіз; регулювання ступеня ризику (вибір напрямів і методів регулювання, їх реалізація); оцінювання отриманих результатів та їх коригування.

Наступний блок тематичних питань дає можливість студенту набути знань і навичок з управління ризиками на основні конкрет­них напрямів і методів впливу на ступінь ризику. Оскільки вибір методів і напрямів регулювання ступеня підприємницького ризику є важливим етапом процесу управління, необхідно докладно розглянути кожен із запропонованих інструментів впливу на ступінь ризику. Основними напрямами впливу й методами регулювання ступеня ризику є: уникнення ризику (відмова від ненадійних партнерів, постачальників; відмова від прийняття ризи­кованих проектів, рішень); компенсація ризику (стратегічне планування діяльності; прогнозування зовнішньої економічної ситуації; моніторинг соціально-економічного та правового середовища; активний цілеспрямований маркетинг); збереження ризику (відмова від будь-яких дій, спрямованих на компенсацію збитків (без фінансування); створення спеціальних резервних фондів у натуральній або грошовій формі (фондів самострахування або фондів ризику); залучення зовнішніх джерел (отримання кредитів і позик, державних дотацій для компенсації збитків і відновлення виробництва); передача ризику (страхування; укладення договорів факторингу, поручительства); передача ризику укладенням біржових угод (хеджування); зниження ризику (диверсифікація; здобуття додаткової інформації; лімітування).
На завершальному етапі вивчення питань щодо напрямів регулювання ступеня ризику необхідно з’ясувати способи та критерії вибору оптимального методу впливу на цей ступінь.
8.2. План семінарського заняття

Особливості управління ризиками господарської діяльності.

  • Напрями та методи регулювання ступеня ризику.

Питання длясамоперевірки

Яке з визначень ризик-менеджменту, на вашу думку, глибше розкриває сутність управління підприємницькими ризиками?

Розкрийте сутність ризик-менеджменту як системи.

Які основні функції виконують керована та керуюча підсистеми ризик-менеджменту?

На що спрямована діяльність відділу з ризик-менеджменту?

Сформулюйте основні етапи управління ризиком. Який з них, на вашу думку, є найвідповідальнішим?

Які напрями та відповідні методи впливу на ступінь ризику використовуються в практиці ризик-менеджменту?

Як оптимізувати вибір методів впливу на ступінь ризику?

Питання для поглибленого вивчення теми

  • Формування комплексної системи ризик-менеджменту на підприємствах.
  • Сутність несистемних (унікальних) ризиків та можливості зведення їх до мінімуму.
  • Особливості страхування підприємницьких ризиків.
  • Оцінювання ефективності системи ризик-менеджменту.
  • Правове забезпечення розв’язання проблеми ризикології.

Література

  • Бартон Т., Шенкир У., Уокер  П. Комплексный подход риск-менеджменту: стоит ли этим заниматься: Пер. с англ. — М.: Издат. дом «Вильямс», 2003. — 208 с.
  • Бережнов Г. В. Управление предприятием: Новые подходы к снижению риска и повышению эффективности организации // Управление риском. — 2003. — № 2. — С. 24—29.
  • Буянов В. П., Клуханов К. А., Михайлов Л. М. Рискология (управление риском): Учеб. пособие. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Экзамен, 2003. — 384 с.
  • Вітлінський В. В., Наконечний С. І. Ризик у менеджменті. — К.: ТОВ «Борисфен-М», 1996. — 336 с.
  • Вяткин В. Н., Гамза В. А., Дж. Дж. Хэмптон. Управление риском в рыночной экономике. — М.: Экономика, 2002. — 195 с.
  • Глущенко В. А., Глущенко И. И. Разработка управленческого решения. Прогнозирование-планирование. Теория проектирования экспериментов. — Железнодорожный,: Крылья, 2000. — 400 с.
  • Глущенко В. В. Управление рисками. Страхование. — Железнодорожный: Крылья, 1999. — 336 с.
  • Дуброва О. С. Особливості формування комплексної системи ризик-менеджменту на підприємствах олійно-жирової галузі // Вісн. Нац. техн. ун-ту «Харківський політехнічний інститут». Зб. наук. пр. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. — Х.: НТУ «ХПІ». — 2003. — № 22. — Т. 2. — 262 с. — С. 89—93.
  • Клейнер Г. Б. и др. Предприятия в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность / Под общ. ред. С. А. Панова. — М.: Экономикс, 1997. — 288 с.
  •  Лапуста М. Г., Шаршукова Л. Г. Риски в предпринимательской деятельности. — М.: ИНФРА-М, 1998. — 224 с.
  • Станиславчик Е. Н. Риск-менеджмент на предприятии: Теория и практика. — М.: Ось-89, 2002. — 80 с.
  • Управління підприємницьким ризиком. / За заг. ред. д-ра екон. наук Д. А. Штефанека. — Т.: Екон. думка, 1999. — 224 с.
  • Хіт, Роберт. Кризовий менеджмент для керівників: Пер. с англ. — К.: Всеувито, Наук. думка, 2002. — 566 с.
  • Христиановский А. Т., Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: — Монографія. — К.: КНЕУ, 2001. — 387 с.
  • Цай Т. Н., Грабовый П. Г. Конкуренция и управление рисками на предприятиях в условиях рынка. — М.: Аланс, 1997. — 288 с.

8.3. Термінологічний словник
Етапи процесу ризик-менеджменту: оцінювання господарської ситуації на підприємстві та виявлення ризиків; кількісний та якісний аналіз; регулювання ступеня ризику (вибір напрямів і методів регулювання, їх реалізація); оцінювання отриманих результатів та їх коригування.
Збереження ризику— напрям регулювання ступеня ризику, що передбачає здійснення таких заходів: відмова від будь-яких дій, спрямованих на компенсацію збитку (без фінансування); створення спеціальних резервних фондів; отримання кредитів і позик, державних дотацій.
Зниження ступеня ризику —напрям регулювання ризику, спрямований на скорочення ймовірності та обсягу непередбачених утрат.
Компенсація ризикунапрям, який належить до превентивних засобів управління ризиками та характеризується трудомісткістю й численними аналітичними дослідженнями (стратегічне планування, прогнозування зовнішньої економічної ситуації, моніторинг соціально-економічного та правового середовища, активний цілеспрямований маркетинг).
Напрями впливу на ступінь ризику:уникнення ризику; компенсація ризику; збереження ризику; передача ризику; зниження ризику.
Передача ризику напрям регулювання ступеня ризику, що має на меті передачу відповідальності за нього третім особам за збереження наявного рівня ризику (страхування; передавання ризиків через укладення договорів факторингу, поручительства; передавання ризику укладенням біржових угод [хеджування]).
Уникнення ризику — один з найпоширеніших напрямів, який полягає в простому ухиленні від прийняття проектів, рішень, обтяжених надмірним ризиком, у відмові співпрацювати з ненадійними партнерами, постачальниками.
Управління ризикамисукупність дій економічного, організаційного, технічного характеру, спрямованих на встановлення видів, чинників, джерел ризику, оцінювання величини, розроблення й реалізацію заходів щодо зменшення його рівня та запобігання можливим негативним наслідкам.
Хеджування —напрям регулювання ризику, що передбачає страхування ціни товару від ризику, яка невигідна для продавця чи покупця, створенням зустрічних валютних, комерційних, кредитних вимог.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.