ОБГРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ТА ОЦІНКА РИЗИКІВ

7.5. Завдання для перевірки знань

Тести

• Аспект, пов’язаний з виявленням впливу рішень, які приймаються в умовах невизначеності та конфліктності, на інтереси суб’єктів господарювання, притаманний:
•  якісному аналізу;
•  кількісному аналізу;
•  усі відповіді правильні.
• Якісний аналіз дає можливість:
•  визначити чинники й зони ризику;
•  розрахувати ступінь окремих ризиків і ризику певного виду діяльності в цілому;
•  визначити ймовірність появи випадку втрат (імовірність реалізації ризику);
•  ідентифікувати можливі ризики.
• Проблеми, пов’язані з обмеженням прав власності щодо продукції, яка створюється підприємством, є джерелом появи:
•  виробничого ризику;
•  адміністративно-законодавчого ризику;
•  маркетингового ризику;
•  усі відповіді помилкові.
• Недоліком методу аналогів є:
•  недостатня розробленість (на даний час) методу на теоретичному рівні;
•  ігнорування чинника постійного розвитку будь-якої діяльності;
•  невисока точність оцінювання;
•  усі відповіді помилкові.
• Третя група транспортних ризиків (С), що охоплює чотири підгрупи (CFR, CIF, CPT, CIP), передбачає ситуацію:
•  за якої всі ризики, пов’язані з транспортуванням товару, бере на себе продавець;
•  за якої фірма-постачальник тримає товар, призначений для зовнішнього використання (наприклад, продажу), на власних складах;
•  коли продавець і покупець укладають договір на транспортування товару, але при цьому не беруть на себе ніякого ризику;
•  усі відповіді помилкові.
• Ризик помилкового ціноутворення є підвидом:
•  безпосередньо реалізаційних ризиків;
•  ризиків взаємодії з контрагентами та партнерами в процесі організації продажу продукції (послуг);
•  ризиків непередбаченої конкуренції.
• Імовірність появи втрат у разі реалізації цінних паперів або інших товарів через зміну оцінки їхньої якості та споживної вартості зумовлює:
•  фінансовий ризик;
•  ризик ліквідності;
•  інфляційний ризик;
•  дефляційний ризик.
• Втрати, пов’язані зі зміною ставлення покупців (реальних або потенційних) до продукту, що його виготовляє підприємство, у бік переваги інших продуктів, — це :
•  матеріальні втрати;
•  фінансові втрати;
•  репутаційні втрати;
•  усі відповіді помилкові.
• Втратами від здійснення виробничої діяльності можуть бути:
•  зниження прогнозованих обсягів виробництва й реалізації продукції;
•  зниження цін реалізації продукції;
•  непередбачені штрафи та стягнення;
•  зміна курсу грошей, валюти, цінних паперів.
• Розсіювання значення випадкового параметра від його середнього значення, що прогнозується, характеризується:
•  математичним сподіванням;
•  дисперсією;
•  середньоквадратичним відхиленням;
•  коефіцієнтом варіації.

Задачі

Приклади задач

Задача 7.1. Розрахунок ступеня ризику. Для здійснення певного інвестиційного проекту фірмі необхідно зробити одноразові інвестиції в розмірі 100 тис. грошових одиниць. Ураховуючи зміни, які відбуваються на ринку, де діє фірма, можуть мати місце чотири варіанти ситуацій:
І — фірма може отримати прибуток на вкладений капітал у розмірі 40 %;
ІІ, ІІІ — прибуток дорівнюватиме 10 %;
IV — збитки в розмірі 20 % від вкладеного варіанта.
Шанси для реалізації кожного з варіантів однакові. Розрахувати ризикованість реалізації цього проекту (коефіцієнт ризику).
Розв’язання

• За реалізації І варіанта фірма виграє 40 %, ІІ та ІІІ — 10 %; ІV — втратить 20 %.
• Фірма має шанс (імовірність) 1 з 4 (або 0,25), що вона отримає прибуток 40 %, шанс 2 з 4 (або 0,5) на отримання 10 % прибутку та шанс 1 з 4, що вона втратить 20 % капіталу.

Визначимо очікуваний прибуток від даного виду діяльності з урахуванням імовірності (математичне сподівання):
,                                       (7.1)
де  — значення випадкової величини,  — відповідні ймовірності.
тис. гр. од.
Отже, очікуваний прибуток від даного виду діяльності з урахуванням ймовірності становитиме 10 %.

• Розрахуємо показники ризику.

Дисперсія D(x) розраховується за формулою
.                            (7.2)
Результати розрахунку подано в табл. 7.1.
Таблиця 7.1
ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ ЦІНОВОГО РИЗИКУ

Середньоквадратичне відхилення d(x) розраховується
за формулою
                                      (7.3)
.                                    (7.3)
Коефіцієнт варіації (K(x)var) обчислимо так:
;                                (7.4)
.
Висновок: Очікуваний прибуток від даного виду діяльності становить 10 тис. гр. од. Максимально можливе коливання прибутку від його середньоочікуваної величини дорівнюватиме 21 %.
Задача 7.2. Існують два інвестиційних проекти. Перший з імовірністю 0,6 забезпечує прибуток 15 тис. грн, але з імовірністю 0,4 можна втратити 5,5 тис. грн. Для другого проекту з імовірністю 0,8 можна отримати прибуток 10 тис. грн і з ймовірністю 0,2 — втратити 6 тис. грн. Який проект обрати?
Розв’язання
Проекти мають однакову середню прибутковість, яка дорівнює 6,8 тис. грн.
0,6 · 15 + 0,4 · (– 5,5) = 0,8 · 10 + 0,2 · ( – 60) = 6,8 (тис. грн).
Однак середньоквадратичне відхилення прибутку для першого проекту дорівнює:
d1 = (0,6 (15 – 6,8)2 + 0,4( – 5,5 – 6,8)2)1/2 = 10,04 (тис. грн);
для другого проекту:
d2 = (0,8 (10—6,8)2 + 0,2( – 6 – 6,8)2)1/2 = 6,4 (тис. грн).
Тому привабливішою для фірми є реалізація другого проекту, який має найменший ризик утрати прибутку.
Задача 7.3. Визначення ступеня ризику. Фірма вирішує питання про доцільність своєї роботи на певному ринку, користуючись такою інформацією своїх аналітиків:

• потенційна річна місткість ринку — 1 млн од. продукції; на ринку працюють ще три фірми аналогічного профілю, які контролюють 80 % його потенційної місткості;
• ціна реалізації одиниці продукції на даний момент — 75 грн; фірма може зайняти частку даного ринку завдяки зниженню ціни реалізації продукції на 10 %;
• можливий ступінь ризику під час роботи на цьому ринку характеризується виникненням таких ситуацій — відхилення реальної ціни від очікуваної може становити: а) + 5 %; б) – 10 %.

Необхідно визначити ступінь цінового ризику та його вплив на результати діяльності фірми.
Розв’язання

• Якщо фірма вийде на ринок зі своїм продуктом, який аналогічний тому, що вже продається, то місткість ринку має бути розширено завдяки зниженню ціни реалізації продукції. Визначимо ціну реалізації в разі розширення місткості ринку:

Очікувана ціна реалізації = Ціна реалізації одиниці продукції на даний момент ? Відсоток зниження ціни реалізації продукції;
Очікувана ціна реалізації = 75 · 0,9 = 67,5 (грн).

• Розрахуємо частку ринку, яку може контролювати фірма:

Частка ринку = Потенційна річна місткість ринку ? Частка ринку, яку контролюватиме фірма;
Частка ринку = 1 000 000 · (1 – 0,8) = 200 000 (од. продукції).

• Визначимо ціну реалізації при виникненні конкретних ситуацій.

Ціна реалізації у разі виникнення першої ситуації =
=(грн);
Ціна реалізації в разі виникнення другої ситуації =
=(грн).

• Визначимо показники ризику.

Можна припустити, що за браку конкретної інформації перша та друга ситуації можуть виникнути з однаковою ймовірністю, яка також дорівнюватиме ймовірності виникнення такої ситуації, за якої продукція реалізовуватиметься за запланованою ціною. Це означає, що ймовірність виникнення кожної становить 33,3 %.
Математичне сподівання ціни =
=(грн);
Середньоквадратичне відхилення =
=(грн);
Коефіцієнт варіації =
Ступінь ризику для фірми при роботі на даному ринку становить 6,3 %.

• Оцінимо вплив ризику на результати діяльності фірми.

Прогнозована виручка від реалізації продукції =
= 200 000 · 67,5 =13 500 000 (грн);
Прогнозована виручка, скоригована на ступінь цінового
ризику = 200 000 · 67,5 · (1 – 0,063) = 12 649 500 (грн);
Можливі втрати від ризику =
= 13 500 000 – 12 649 500 = 850 500 (грн).
Висновок: Ступінь ризику для фірми при роботі на даному рин­ку становитиме 6,3 %, величина можливих утрат — 850 500 грн.