лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Основи статистики сільського господарства

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розділ 4
СТАТИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
У ВАРТІСНОМУ ВИРАЗІ


4.1. Види обліку продукції сільського
господарства та їх значення

Продукція сільського господарства є складовою валового внутрішнього продукту, виробленого в цій галузі народного господарства, і становить приблизно 1/6 його частини. Збільшення обсягів продукції сільського господарства є не лише неодмінною умовою підвищення життєвого рівня народу, але й запорукою успішного розвитку інших галузей економіки та соціальної сфери.
Найчастіше продукцію сільського господарства обліковують у натуральному і грошовому виразі. Кожний з цих видів обліку має своє самостійне економічне значення.
Облік продукції сільського господарства в натуральному виразі дає змогу вирішити важливе завдання — визначити розмір і склад конкретних споживчих вартостей, вироблених у сільському господарстві як галузі матеріального виробництва; розміри і струк­туру сировини для переробної промисловості, продовольчих ресурсів для споживання населення та експорту. На його підставі складають баланси продукції сільського господарства у натуральному виразі, які характеризують наявність і рух сільсько­господарських продуктів.
Облік продукції у натуральному виразі має важливе значення для планування її зберігання і транспортування, а також є базою для обчислення її у вартісному виразі, оскільки лише на підставі даних про кількість кожного виду продукту з урахуванням його якості можна правильно визначити його вартість.
Зауважимо, що рослинництво і тваринництво, які є основними галузями сільського господарства, мають істотні відмінності біологічного та економічного характеру, що зумовлює застосування специфічних натуральних показників у кожній з цих галузей.
Продукція сільського господарства в натуральному виразі є дуже різноманітною за своїм складом. Залежно від рівня узагальнення показники продукції сільського господарства обчислюють як для мікрорівнів (господарство, відділок, ферма, бригада, окремий робітник), так і для макрорівнів (район, область, економічний регіон, природно-економічна зона, галузь, країна). Наголосимо, що головними завданнями статистики є обчислення обсягу продукції сільського господарства для різних рівнів, вивчення її структури
і динаміки та міри впливу окремих факторів на зміну її обсягу.
Облік і загальний обсяг виробництва окремих, а також однорідних видів сільськогосподарської продукції, наприклад зернових, овочевих та інших культур, а також продуктів тваринництва (м’яса, молока тощо) здійснюється в натуральному виразі, тобто у відповідних фізичних одиницях вимірювання (центнерах, тоннах, штуках тощо). Це необхідно для планування та аналізу їх виробництва, а також встановлення потреб у певних ресурсах для забезпечення процесу виробництва.
Однак для визначення загального обсягу виробництва сільськогосподарської продукції навіть на мікрорівні, за незначними винятками, натуральні одиниці вимірювання непридатні. Тому для узагальнення підсумків її виробництва використовується облік у вартісному виразі, тобто в грошовій формі. Загальним змістом для всіх видів продукції, якою б специфічною не була їх споживча вартість, є затрати живої й уречевленої праці, грошовою формою виразу вартості яких є ціна.
Вартісний облік дає змогу визначити не лише загальний обсяг сільськогосподарської продукції, а й її частку в загальному валовому внутрішньому продукті, вивчити її склад і динаміку в розрізі окремих галузей і соціально-економічних категорій господар­ств, зіставляти результати сільськогосподарського виробництва окремих господарств, виробничо-господарських та адміністративно-територіальних одиниць, охарактеризувати процес її відтворення на всіх його стадіях.
Вартісний облік дозволяє здійснити оцінку не лише готової продукції рослинництва і тваринництва, але й тієї її частини, яка ще перебуває в процесі виробництва, тобто незавершене виробництво. В сільському господарстві під незавершеним виробництвом розуміють витрати поточного року під продукцію, яка буде одержана в готовому вигляді в наступні роки. Органи державної статистики незавершене виробництво визначають лише по рослинництву як вартість затрат по підготовці посівних площ під озимі культури і площі парів під ярі і зябу в попередньому році під урожай у звітному році. Зрозуміло, що незавершене виробництво можна визначити лише у вартісному виразі.
Нарешті, грошова оцінка дозволяє певною мірою визначити якість сільськогосподарської продукції.
Облік сільськогосподарської продукції у вартісному виразі здійснюється за допомогою певної системи показників, які дають змогу охарактеризувати різні сторони процесу її відтворення. Принагідно зазначимо, що загальні обсяги продукції в сільському господарстві у вартісному виразі визначають не лише за допомогою цін по окремих видах продукції, але й за собівартістю виробництва, а також витратами робочого часу, кормовими еквівалентами та іншими сумірниками. Проте основним з них є ціна, оскільки інші мають обмежене значення і використовуються рідко, в основному для спеціальних розрахунків.
Відзначимо також, що загальні обсяги продукції сільського господарства обчислюють і в умовно-натуральному виразі. За умовну одиницю найчастіше використовується зернова одиниця, при цьому міжнародні статистичні органи рекомендують брати до уваги вміст у зерні білків і вуглеводів, який розраховується в калоріях або джоулях. Для культур, що цінуються за іншими елементами (наприклад, картопля за вмістом крохмалю, овочі — за кількістю вітамінів та ін.), беруться до уваги витрати праці на їх вирощування порівняно із зерновими. Продукти тваринництва перераховуються за кількістю кормів, необхідних для їх одержання. Зауважимо, що в останні роки практика розрахунків продукції сільського господарства в умовно-натуральних одиницях набуває дедалі більшого поширення.


4.2. Вартісні показники продукції
сільського господарства

Основними вартісними показниками продукції сільського господарства є валова, кінцева, товарна, реалізована та чиста продукція. Слід наголосити, що визначення цих показників потрібно здійснювати згідно з українською Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) та Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП), які містять детальний перелік видів продукції і послуг, що належать до сільського господарства як галузі матеріального виробництва. Нагадаємо, що до продукції сільського господарства не включають вирощування лісових насаджень, яке є продукцією лісоводства і розглядається як самостійний вид економічної діяльності. Починаючи з 1966 р., не включають також продукцію рибництва, яке виділено в окремий вид економічної діяльності, а з 1997 р. до продукції сільського господарства належать гриби, вирощені на промисловій основі (шампіньйони).
Валова продукція сільського господарства — це сума продукції окремих галузей землеробства і тваринництва у грошовому виразі за певний період, звичайно за календарний рік. Вона характеризує загальний обсяг продукції сільського господарства і являє собою повну вартість виготовленого продукту, до складу якої входять вартість, раніше створена і перенесена на продукт, і вартість, новостворена в даному році.
Валова продукція рослинництва містить:

  • вартість валових зборів усіх видів сільськогосподарських культур, включаючи вартість виходу садивного матеріалу, продукції квітникарства і декоративних культур, багаторічних насаджень;
  • вартість продукції вирощування молодих багаторічних насаджень;
  • зміну вартості незавершеного виробництва від початку до кінця року. Незавершене виробництво не є по суті продукцією, а являє собою витрати, пов’язані з її виробництвом. Оскільки від цих витрат залежить одержання готової продукції, вони є складовою валової продукції.

Вартість валового збору сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень визначається множенням обсягу виробленої продукції в натурі на ціну одиниці продукції, при цьому у валовий збір включається врожай як з основних, так і повторних і міжрядних посівів. Обчислення здійснюється за групами і підгрупами культур згідно з їх класифікацією за даними статистичного звіту за формою № 29-сг «Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур». По зернових і зернобобових культурах у вартість продукції включають солому і полову. Валовий збір соломи (озимої та ярої), полови в сільськогосподарських підприємствах визначається за даними статистичного звіту за формою № 16-сг «Баланс сільськогосподарської продукції» на 1 січня наступного року за звітним роком; у господарствах приватного сектора — розрахунково, з урахуванням співвідношення соломи до валового збору зерна (без кукурудзи) в сільськогосподарських підприємствах.
Солома сіяних трав, однорічні і багаторічні трави на випас, зелена маса дикоростучих трав приймається за даними річних звітів сільськогосподарських підприємств (форма 9-АПК). Гичка коренеплодів визначається розрахунково — 30—35% від валового збору кормових коренеплодів.
Посадковий матеріал (саджанці) плодових дерев, ягідників та інших багаторічних насаджень визначається за даними річних звітів сільськогосподарських підприємств (форма 9-АПК — валовий вихід посадкового матеріалу) по цінах за 1000 штук.
Продукція тутового листа (шовковиця) визначається множенням кількості заготовлених коконів на 20.
Продукція сидеральних культур визначається за даними звіту про розмір посівних площ сільськогосподарських культур (форма № 4-сг «Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 20___ р.» по цінах посіву 1 га).
До продукції квіткових і декоративних культур включаються:

  • вартість вирощування квіткової розсади;
  • вартість продукції квіткових культур (однорічних і багаторічних), зібраних у звітному році;
  • вартість продукції питомників (саджанців багаторічних квіткових і декоративних насаджень).

Вартість вказаних видів продукції квіткових і декоративних культур визначається у відпускних цінах поточного року за даними комунальних трестів зелених насаджень та інших господарств, що займаються промисловим квітникарством.
Обсяги продукції квітникарства в особистих підсобних господарствах населення приймаються в розмірі реалізації її на ринках і визначаються за даними вибіркового обстеження.
Якщо на ринках у великих містах реалізуються квіти, привезені з інших країн (областей), то вони не повинні включатися у валову продукцію сільського господарства своєї області.
Вартість продукції вирощування молодих багаторічних насаджень визначається за перший рік за величиною витрат на закладення 1 га насаджень, а в наступні роки до плодоносного віку — за величиною затрат по догляду 1 га молодих насаджень за рік.
Площа нових садів, ягідників, виноградників визначається за даними річних звітів сільськогосподарських підприємств за звітний рік (форма 9-АПК, довідка 6 «Площа садів, виноградників та інших багаторічних насаджень, валовий збір продукції»).
Площа молодих садів і насаджень обчислюється відніманням площі насаджень у плодоносному віці в звітному році із загальної площі всіх насаджень на кінець попереднього року.
Вартість незавершеного виробництва в рослинництві на початок звітного року визначається вартістю затрат по підготовці посівних площ під озимі та ярі культури восени попереднього року під урожай цих культур у звітному році.
Вартість незавершеного виробництва в рослинництві на кінець звітного року визначається вартістю затрат по підготовці посівних площ під озимі та ярі культури восени звітного року під урожай цих культур у наступному році.
Зміна вартості незавершеного виробництва в рослинництві від початку до кінця звітного року обчислюється множенням окремо величини зміни площі посіву озимих культур і величини зміни площі парів під ярі та зябу восени поточного року під урожай наступного року порівняно з їх площею під урожай поточного року на вартість 1 га незавершеного виробництва окремо по озимих та ярих культурах. Оскільки зміна площ може характеризуватися збільшенням або зменшенням, у валову продукцію включають сальдо їх змін.
Площі посіву озимих та ярих культур, парів під ярі та зябу на початок і кінець року визначаються на основі даних статистичного звіту за формою № 7-сг «Звіт про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб». Методика обчислення зміни вартості незавершеного виробництва в рослинництві показана в табл. 63.

Таблиця 63

ОБЧИСЛЕННЯ ЗМІНИ ВАРТОСТІ
НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА В РОСЛИННИЦТВІ

Елементи
незавершеного виробництва

Площа, га

Зміна площ
незавершеного виробництва
(гр. 3 – гр. 2)

Вартість у порівнянних цінах за 1 га, грн.

Зміна
вартості незавершеного виробництва, грн.
(гр. 4 – гр. 5)

під
урожай звітного року

у звітному році під урожай
наступного року

Посів озимих культур

1000

1200

+200

122,50

+24 500

Підйом парів і зябу під ярі культури

1200

100

–200

60,49

–12 098

Отже, приріст незавершеного виробництва становить 12 402 грн.
По господарствах приватного сектора зміна вартості незавершеного виробництва в рослинництві не визначається.
Валова продукція тваринництва включає:

  • вартість продукції нормальної життєдіяльності сільськогос­подарських тварин (молоко, вовна, яйця, мед тощо), включаючи побічну продукцію (гній, вовна від линяння та ін.);
  • вартість продукції вирощування тварин (приплоду, приросту живої ваги тварин);
  • вартість продукції кролівництва, хутрового звірівництва, бджільництва, шовківництва та інших галузей тваринництва.

Вартість продукції тваринництва, одержаної в результаті нормальної життєдіяльності сільськогосподарських тварин, визначається шляхом перемноження відповідних натуральних показників на ціну за одиницю продукції. Вартість продукції вирощування продуктивної худоби визначається за видами в живій вазі по цінах за 1 ц. Продукція вирощування коней умовно приймається в обсязі реалізації її на забій у живій вазі.
Для розрахунків вартості сирих продуктів тваринництва, одержаних у результаті господарського використання худоби, птиці та інших сільськогосподарських тварин і продукції їх вирощування, використовуються дані спеціальних таблиць по розрахунку підсумкових даних виробництва продукції тваринництва за звітний рік:

  • вартість виробленого молока протягом звітного року по видах (коров’яче, овече, козяче і кобиляче) визначається за даними табл. 15 «Виробництво молока»;

вартість вовни по видах (овеча, козяча) з розподілом овечої на тонку, напівтонку, напівгрубу та грубу визначається за даними табл. 16 «Виробництво вовни»;

  • вартість продукції птахівництва, а саме: продукції вирощування птиці (приплід та приріст) у живій вазі, яєць, одержаних від усіх видів домашньої птиці, визначається за даними табл. 8 «Виробництво продуктів тваринництва» і 18 «Розрахунок продукції птахівництва» відповідно по цінах за 1 ц приплоду та приросту за 1000 шт.

Зауважимо, що при обчисленні обсягу валової продукції сільського господарства органи державної статистики з практичних міркувань у деяких випадках відступають від загального правила не включати в продукцію сільського господарства продукцію, одержану від забою тварин і первинної промислової переробки. Так, у вартість продукції кролівництва і хутрового звірівництва входить вартість м’яса у забійній вазі та шкурок звірів, якщо вони використані у господарчих цілях.
Вартість продукції кролівництва і хутрового звірівництва визначається множенням зміни (приріст або зменшення) поголів’я від початку до кінця звітного року, кількості одержаної продукції м’яса і шкурок звірів за рік на відповідні ціни за 1 голову, за 1 ц забійної ваги і за 1 шкурку. У вартість продукції хутрового звірівництва входить також вартість молодняку звірів кліткового утримання, проданого на плем’я по цінах за 1 голову. Для визначення вартості продукції кролівництва і хутрового звірівництва використовуються дані статистичних форм № 24 (річна), «Звіт про стан тваринництва», № 16-заг «Продаж тваринницької продукції» і табл. 17 «Продукція кролівництва».
Вартість продукції бджільництва, яка включає кількість бджолосімей, мед і віск, визначається за даними табл. 19 «Виробництво меду». Інша продукція бджільництва (маточне молочко, прополіс, квітковий пилок, бджолина отрута, затрати, які віднесені на бджолозапилювані культури) визначається на основі даних річних звітів сільськогосподарських підприємств.
Вартість продукції шовківництва, а саме коконів, визначається в сільськогосподарських підприємствах за даними їх річних звітів, у господарствах приватного сектора — в розмірі заготівель, а грени (яйця метеликів шовкопряда) — за даними річних звітів гренажних заводів.
Вартість побічної продукції тваринництва, а саме вовни-линьки, щетини та іншого волосу сільськогосподарських тварин, визначається в розмірі закупок, а продукція гною визначається розрахунково, за нормами виходу свіжого гною від однієї голови худоби та птиці за рік.
Норма виходу гною від молодняку великої рогатої худоби і коней визначається у розмірі 40% від норми виходу гною дорослої худоби. Норми виходу свіжого гною поширюються на середньорічне поголів’я худоби певного виду (півсума поголів’я на початок і кінець року). Від обчисленого таким чином валового виходу свіжого гною віднімається приблизно 30—50% на загальні витрати при його зберіганні.
Середні норми виходу свіжого гною за рік від однієї голови великої рогатої худоби становлять 8 т, коней — 6, овець — 0,8, свиней — 1,2 т. Ціна 1 ц гною дорівнює 0,23 грн.
Вартість пташиного посліду розраховується аналогічно, виходячи з середньої норми виходу на одну голову птиці за рік (25 кг) і середньорічного поголів’я птиці всіх видів.
Валова продукція сільського господарства обчислюється за методом валового обороту, тобто з повторним обліком. Це озна­чає, що ту вартість продукції рослинництва і тваринництва, яку спожито в процесі виробництва в тому самому році, включають при визначенні обсягу валової продукції відповідної галузі і всього сільського господарства в цілому. Так, вартість кормів, вироблених у рослинництві і спожитих у даному році тваринництвом, включається у вартість продукції цієї галузі.
Подвійний облік має місце в рамках галузей рослинництва і тваринництва. Так, у тваринництві на годівлю молодняку витрачається молоко, на інкубацію курчат та їх підкорм — яйця.
Отже, при обчисленні валової продукції сільського господарства має місце подвійний рахунок, а тому за економічним змістом вона являє собою валовий оборот. Це означає, що в сільському господарстві валовий оборот і валова продукція тотожні величини, оскільки загальний обсяг валової продукції прийнято визначати за методом валового обороту. Така методика визначення валової продукції сільського господарства зумовлена специфікою цієї галузі і дає змогу встановити загальний обсяг виробленої продукції.
Слід відзначити, що обчислення валової продукції методом валового обороту внаслідок повторного обліку деякою мірою завищує вартість цієї продукції. Проте обчислення валової продукції із застосуванням цього методу потрібно для порівняння даних про обсяг виробництва продукції господарствами, які мають різні джерела кормової бази (корми власного виробництва і покупні). Якщо одне господарство для виробництва продукції тваринництва використовує корми власного виробництва, а інше — покупні, то загальний обсяг продукції тваринництва буде вищим у тому господарстві, яке виробляє не тільки продукцію тваринництва, але й корми для її виробництва.
Зауважимо, що на сільськогосподарських підприємствах валова продукція у вартісному виразі визначається за собівартістю виробництва з наступним використанням цього показника для розрахунку валового доходу підприємства, що буде розглянуто далі.
Для характеристики можливостей сільськогосподарського виробництва задовольняти потреби невиробничого характеру і нагромадження важливе значення має обчислення його валової продукції без повторного обліку, тобто показник кінцевої продукції.
Кінцева продукція сільського господарства — це частина валової продукції, яка надходить у товарний обіг і на невиробниче споживання (особисте і громадське), а також на збільшення запасів і поставку на експорт. Кінцева продукція обчислюється відніманням від валової продукції вартості продукції, яка використана на виробничі потреби в сільському господарстві (вартість насіння і посадкового матеріалу, кормів та ін.) з урахуванням відходів і витрат при зберіганні.
Товарна продукція сільського господарства — це частина валової продукції, яка реалізована або призначена для реалізації. До її складу включають продукцію, продану державі, кооперативним, заготівельним, торговельним та іншим організаціям, переробним підприємствам, на біржах, аукціонах, на експорт, на міських і сільських ринках, окремим установам та особам, а також продукцію, реалізовану в рахунок оплати праці робітників сільського господарства і залучених працівників, повернену в рахунок натуральних позичок (на насіння, фураж), використану на громадське харчування та обмін за бартерними договорами.
У сільському господарстві товарна продукція визначається в натуральному і вартісному виразі. У натуральній формі сільськогосподарські підприємства реалізують окремі види виробленої ними сільськогосподарської продукції: зерно, картопля, овочі, молоко тощо. Загальний обсяг товарної продукції сільського господарства визначається у вартісному виразі.
У статистичній практиці обчислюють такі вартісні показники товарної продукції сільського господарства:

  • внутрішньогалузева товарна продукція, або внутрішньосільський оборот товарної продукції, — це безпосередня реалізація та обмін продуктами між сільськогосподарськими підприємствами, господарствами і сільським населенням;
  • галузева товарна продукція, або позасільський оборот, — це вартість продукції сільського господарства, реалізованої за межі сільського господарства як галузі. Цей показник використовується для визначення товарної продукції сільського господарства в цілому та його окремих галузей. Він характеризує ту частину продукції сільського господарства, яка призначена для забез­печення міського населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною. Значну частину цієї продукції після її переробки використовують для забезпечення виробничих потреб сільськогосподарських підприємств (комбікорми) і сільського населення в продуктах харчування (хліб, цукор, ковбасні вироби тощо);
  • повна товарна продукція, або загальний обсяг товарної продукції сільського господарства, — це сума галузевої і позагалузевої товарної продукції. Цей показник дає змогу визначити розмір виручки сільськогосподарських підприємств, особистих господарств населення і селянських господарств від реалізації сільськогосподарської продукції. Його також використовують для різних економічних розрахунків, наприклад обчислення загальної суми грошового потоку.

На аграрних підприємствах, як правило, виробляється багато видів сільськогосподарської продукції, які мають різне цільове призначення і різну економічну ефективність.
Для аналізу стану та ефективності сільськогосподарського виробництва, його окремих галузей, а також окремих видів продукції важливе значення має визначення рівня їх товарності, що є одним з важливих показників ефективності сільськогосподарського виробництва. Він залежить від обсягу виробництва валової продукції, раціонального її використання на внутрішньогосподарське споживання і реалізацію, рівня інтенсифікації тощо. Для оцінки рівня товарності сільськогосподарського виробництва використовують показники товарності.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.