лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Основи статистики сільського господарства

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

б) продуктивності тварин, де — рівень продуктивності тварин відповідно за базисний і звітний періоди;
в) валового виробництва продукції, де  —  валове виробництво продукції окремого виду відповідно за базисний і звітний періоди;

  • загальні агрегатні:

а) чисельності тварин, де к — коефіцієнт переведення тварин в умовне поголів’я;
б) валового виробництва продукції певного виду, де  — середня чисельність тварин, від яких одержують даний вид продукції по окремих породах даного виду тварин або певної породи чи виду тварин по окремих господарствах відповідно за базисний і звітний періоди;  — середній рівень продуктивності тварин по окремих породах даного виду тварин або певної породи чи виду тварин по окремих господарствах відповідно за базисний і звітний періоди.
Обсяги виробництва продукції тваринництва безпосередньо за­лежать від рівня продуктивності тварин та їх чисельності. Для вивчення впливу цих факторів застосовується така система взаємопов’язаних індексів:
,
де — індекс загальної чисельності тварин усіх порід даного виду тварин або певної породи чи виду тварин по всіх господарствах, який обчислюють за формулою: ;  — індекс середньої продуктивності тварин (індекс змінного складу):
,
де d0 і d1 — частка тварин окремої породи або кожного господарства в загальній чисельності тварин відповідно в базисному і звітному періодах.
Значення індексу середньої продуктивності залежить від двох факторів: рівня продуктивності тварин окремої породи або певної породи чи виду в окремих господарствах; частки тварин окремої породи або кожного господарства в загальній чисельності тварин.
Для того щоб визначити вплив першого фактора, обчислюється середній індекс продуктивності (індекс фіксованого складу):

де  — умовна середня продуктивність тварин.
Для з’ясування впливу другого фактора визначають індекс структури поголів’я (індекс структурних зрушень):
.
Отже, індекс динаміки валового виробництва продукції певного виду дорівнює добутку трьох індексів: .
В абсолютному виразі зміну валового виробництва продукції певного виду за рахунок зміни факторів, що на нього впливають, визначають за формулами:
загальної чисельності тварин
середньої продуктивності тварин зазначимо, що
продуктивності тварин певної породи або в окремих господарствах
структури поголів’я
.
Зміни валового виробництва продукції тваринництва певного виду в абсолютному і відносному виразах можна визначити і за допомогою такої взаємопов’язаної системи індексів:


індекс
загального обсягу
виробництва
певного продукту

=

індекс
продуктивності тварин

?

індекс структури поголів’я

?

індекс
загальної
чисельності тварин

,

,
або   ,
де Чз1 і Чз0 — загальна чисельність тварин у базисному і звітному періодах; Чз0= ?Ч0; Чз1= 1.
Зміну валового виробництва продукції певного виду у відносному виразі за рахунок факторів, що визначають його обсяг, розраховують за допомогою відповідних індексів, а в абсолютному виразі — віднімаючи у відповідному індексі від чисельника знаменник.
За даними табл. 57 здійснимо індексний аналіз валового надою молока, використовуючи взаємопов’язану систему індексів.
Визначимо відносні та абсолютні зміни валового надою молока в звітному році порівняно з базисним:
105,1 %;
1714,4 ? 1631,2 = 83,2 тис. ц.
Це означає, що валовий надій молока в звітному році порівняно з базисним роком по трьох районах, які вивчаються, збільшився на 5,1 %, або 83,2 тис. ц.
Визначимо відносні та абсолютні зміни валового надою молока в результаті зміни молочної продуктивності корів:
104,2 %;
? 1645,5 = 68,9 тис. ц.
Отже, валовий надій молока по групі районів, які вивчаються, тільки за рахунок зміни продуктивності корів збільшився на 4,2 %, або 68,9 тис. ц.
Визначимо відносні і абсолютні зміни валового надою молока в результаті зміни частки окремих районів у загальному поголів’ї корів:
;
? 1645,9 = ?0,4 тис. ц.



Таблиця 57


ІНДЕКСНИЙ АНАЛІЗ ВАЛОВОГО НАДОЮ МОЛОКА

Район

Поголів’я корів, тис. голів

Частка кожного району
в загальній кількості корів

Середньорічний
надій молока від однієї
корови, тис. ц

Валовий надій молока, тис. ц

базисний рік

звітний
рік

базисний рік

звітний рік

базисний рік

звітний рік

базисний рік

звітний рік

умовний

 

Ч0

Ч1

d0

d1

П0

П1

П0d0Чз0

П1d1Чз1

П0d1Чз1

П0d0Чз1

1

23,2

23,6

0,428

0,431

2829

2967

656,1

701,2

667,0

662,3

2

12,1

12,3

0,223

0,225

3165

3040

384,3

372,7

389,5

386,1

3

18,9

18,8

0,349

0,344

3130

3403

509,8

640,5

589,0

597,5

Разом

54,2

54,7

1,000

1,000

х

х

1631,2

1714,5

1645,5

1645,9

 


Таким чином, валовий надій молока в трьох досліджуваних районах внаслідок зміни частки окремих районів у загальному поголів’ї корів зменшився на 0,1%, або 0,4 тис. ц. Валовий надій молока по районах, які вивчаються, скоротився за рахунок збільшення в загальній кількості корів цих районів, які мають нижчий середньорічний надій від однієї корови, що підтверджується зміною величин d0 і d1 (див. табл. 57).
Обчислимо відносні та абсолютні зміни валового надою молока в результаті зміни загальної кількості поголів’я корів у районах, що аналізуються:

 ? 1631,2 = 14,7 тис. ц.
Валовий надій молока внаслідок зміни загальної кількості поголів’я корів у досліджуваних районах збільшився на 0,9 %, або 14,7 тис. ц.
Перевіримо правильність розрахунку відносних та абсолютних змін валового надою молока за рахунок досліджуваних факторів:
;
1,051 = 1,042 ? 0,999 ? 1,009;
;
83,2 + 68,9 + (?0,4) + 14,7.
Обидва розрахунки виконані правильно.
У досліджуваних районах у звітному році порівняно з базисним за рахунок підвищення молочної продуктивності корів було отримано додатково 68,9 тис. ц молока, а за рахунок зміни загального поголів’я корів збільшення становило 14,7 тис. ц молока. Внаслідок перерозподілу поголів’я корів між досліджуваними районами за рахунок районів, які мали найнижчий середньорічний надій від однієї корови, було недоотримано 0,4 тис. ц молока.
Для вивчення кормових ресурсів широко застосовуються відносні показники структури, структурних зрушень та аналітичні показники динаміки. Аналіз складу і динаміки кормових ресурсів здійснюється по видах кормів у розрізі окремих господарств, по категоріях господарств, економічних районах, природно-сільсько­господарських зонах, адміністративно-територіальних одиницях.
Важливим напрямом аналізу статистичних даних про корми є оцінка ступеня виконання плану їх заготівлі. Органи державної статистики на основі даних оперативної звітності форми № 10-сг «Звіт про хід сінокосіння і заготівлю кормів» здійснюють поточний контроль за ходом виконання плану заготівлі кормів, а за даними форми № 10-а-сг «Заключний звіт про заготівлю кормів на 1 грудня» дають підсумкову оцінку виконання плану. При цьому для обчислення відсотка виконання плану по окремих видах і групах кормів у натуральному виразі і по всіх кормах у перерахунку на кормові одиниці використовується показник виконання плану заготівлі кормів, що обчислюється по відповідних формулах:
ів.пл. = ;
 = ,
де і — обсяги заготовлених кормів фактично і за планом у натуральному виразі; — коефіцієнт перерахунку окремих видів кормів у кормові одиниці.
Длявивчення динаміки обсягів виробництва і витрати кормів обчислюють:
а) індивідуальні індекси динаміки кормів,
де  і  — обсяг заготовленого або витраченого даного виду корму в натуральному виразі відповідно в базисному і звітному періодах;
б) загальні індекси динаміки кормів —

де  і  — площа окремих видів кормових угідь відповідно в базисному і звітному періодах;  і  — їх продуктивність відповідно в базисному і звітному періодах.
Іншим важливим напрямом аналізу даних про корми є характеристика наявності кормів на початок кожного місяця протягом стійлового періоду утримання худоби. Наявність кормів по видах у натурі і загальній масі кормів у кормових одиницях на звітну дату поточного року порівнюють з їх наявністю на цю дату минулого року (табл. 58). Для обліку змін у чисельності і складі худоби проводять також зіставлення наявності кормів у розрахунку на одну умовну голову, а силосу — в розрахунку на одну корову.

Як видно з таблиці наявність усіх видів кормів сільськогосподарського виробництва та всього кормів у звітному році значно вище, ніж торік.
Таблиця 58


НАЯВНІСТЬ КОРМІВ У ГОСПОДАРСТВАХ РАЙОНУ
ЗА СТАНОМ на 1 січня ____ р.

Вид корму

Минулий рік

Звітний рік

Звітний рік
у % до минулого

Сіно, ц

177 070

210 120

118,7

Сінаж, ц

492 030

567 780

115,4

Силос, ц

662 390

900 470

135,9

Покупні концентровані корми, ц

398 050

408 140

102,5

Всього кормів, ц корм. од.

387 420

461 230

119,1

Всього кормів у розрахунку на одну умовну голову, ц корм. од.

8,1

9,6

118,5

Силос у розрахунку на одну корову, ц

47

64

136,2

Поряд з аналізом наявності кормів проводиться аналіз забезпеченості худоби кормами. Для цього фактична наявність кормів усього в розрахунку на одну умовну голову худоби порівнюють з нормативною потребою в них до кінця стійлового періоду.
Динаміка кормових ресурсів повинна вивчатися разом з динамікою поголів’я худоби шляхом зіставлення індексу динаміки кормів та індексу поголів’я худоби і на цій основі — індексу забезпеченості тварин кормами. Якщо обчислений розмір цього індексу більший за одиницю, то це свідчить про те, що забезпеченість тварин кормами підвищується.
Розраховують також індекс росту виробництва продукції тваринництва порівняно зі споживанням або виробництвом кормів:
,
де  — індекс обсягу виробництва валової продукції тваринництва в порівнянних цінах; — індекс обсягу заготовлених або спожитих кормів у кормових одиницях.
Перетворення цієї формули дає таку залежність:
,
де  і — обсяги заготовлених або спожитих кормів у кормових одиницях відповідно в базисному і звітному періодах; — коефіцієнт перерахунку кормів у кормові одиниці;  і  — обсяг виробництва валової продукції тваринництва відповідно в базисному і звітному періодах, грн.
Обчислення темпів зростання виробництва і витрати кормів, а також індексу зростання виробництва продукції тваринництва порівняно з виробництвом і споживанням кормів розглянемо на такому прикладі (табл. 59).
Таблиця 59


ІНДЕКСИ ВИРОБНИЦТВА І СПОЖИВАННЯ КОРМІВ
І ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА В РАДГОСПІ

Відділки
радгоспу

Темпи зростання, %

Індекс зростання
виробництва продук­ції тваринництва
порівняно з

виробництво кормів

витрати кормів

виробництво кормів
тваринництва

виробництвом кормів

витратами кормів

всього

в тому
числі
покупних

1

109,1

114,8

160,8

117,2

1,074

1,022

2

115,3

116,3

121,5

113,2

0,982

0,973

3

115,0

118,1

145,1

112,4

0,977

0,952

В середньому

113,2

116,2

142,1

114,2

1,010

0,980

З даних табл. 59 видно, що в цілому у радгоспі темпи зростання виробництва кормів відстають від темпів зростання виробництва продукції тваринництва. Зокрема в 1-му відділку найнижчий рівень продуктивності кормових угідь (темп зростання виробництва кормів становить 109,1 %), а у 2-му і 3-му відділках виробництво кормів зростає майже однаковими темпами — відповідно 115,3 і 115,0 %. Проте у 2-му відділку порівняно з 3-м відділком вищі темпи зростання виробництва продукції тваринництва — відповідно 113,2 % проти 112,4 %. У процесі аналізу фактичні дані про питому витрату порівнюються з нормативними.
Індексний метод широко застосовується і при аналізі витрат кормів.
Зміна кормів кожного виду або всіх видів разом (у перерахунку на кормові або інші умовні одиниці) в розрахунку на голову худоби або центнер продукції може бути охарактеризовано індивідуальними і загальними індексами.
Індивідуальні індекси витрати кормів на голову худоби визначаються за формулою:
,
де  і  — витрати окремих видів кормів або всіх кормів (у перерахунку на кормові або інші умовні одиниці) на голову худоби в базисному і звітному періодах. Наприклад, у звітному році на корову було витрачено всього 36 ц кормових одиниць, а в минулому — 30. Тоді:
.
Тобто витрати кормів на одну корову в звітному році порівняно з базисним збільшилися на 20 %.
Аналогічно розраховуються індивідуальні індекси витрат кормів на центнер продукції, тобто індивідуальні індекси питомих витрат кормів. Крім того, в процесі аналізу фактичні дані про питомі витрати порівнюються з нормативними.
Для характеристики зміни в часі рівня витрат кормів у середньому по всьому поголів’ю обчислюють загальний індекс вит­рат кормів на одну голову:

де  і — витрати кормів у кормових одиницях на голову кожного виду худоби в базисному і звітному періодах; — чисельність кожного виду худоби в звітному періоді.
Розрахунок загального індексу витрати кормів на одну голову худоби розглянемо на такому прикладі (табл. 60).
Таблиця 60


РОЗРАХУНОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ І ЗАГАЛЬНИХ ІНДЕКСІВ
ВИТРАТ КОРМІВ НА ОДНУ ГОЛОВУ ХУДОБИ У ГОСПОДАРСТВІ

Вид худоби

Витрати кормів
на 1 голову худоби, ц корм. од.

Середньорічне поголів’я
у звітному
році, S1

Витрати всіх видів кормів,
ц корм. од.

Індивідуальні індекси вит­рат кормів,
m1 : m0

базисний рік, m0

звітний рік, m1

фактичні, m1 S1

умовні, m0 S1

Корови

28

30

616

18480

17248

1,071

Бики-плідники

29

31

4

124

116

1,069

Молодняк народження минулих років

16

19

360

6840

5760

1,187

Молодняк народження поточного року

10

11

460

5060

4600

1,100

Разом

х

х

1440

30504

27224

1,100

За даними таблиці загальний агрегатний індекс витрат кормів на одну голову дорівнює:
.
Отже, витрати кормів на одну голову великої рогатої худоби в цілому по всіх групах худоби в звітному році порівняно з базисним у середньому збільшились на 10%.
Для характеристики динаміки витрат кормів на всю продукцію тваринництва або за сукупністю різнорідних продуктів тваринництва розраховується загальний індекс питомих витрат кормів:

де  і — питомі витрати кормів у кормових одиницях кожного виду продукції тваринництва в базисному і звітному періодах; — кількість продукції тваринництва кожного виду в звітному періоді.
Розрахунок загального індексу витрати кормів на одну голову худоби розглянемо на такому прикладі (табл. 61).
Таблиця 61


РОЗРАХУНОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ І ЗАГАЛЬНОГО ІНДЕКСІВ
ПИТОМИХ ВИТРАТ КОРМІВ у господарстві

Види продукції

Обсяг виробництва
у звітному році, ц, q1

Витрата кормів на 1 ц продукції, ц корм. од.

Витрати кормів на всю продукцію,
ц корм. од.

Індивідуальні індекси питомих витрат
кормів,
k1: k0

у базисному році, k0

у звітному році, k1

умовні, k0q1

фактичні, k1 q1

Молоко

13993

1,28

1,29

17911

18051

1,008

Приріст великої рогатої худоби

878

9,84

7,40

8640

6497

0,752

Приріст свиней

6861

9,20

7,76

63121

53241

0,843

Разом

?

?

?

89672

77789

?

Виходячи з даних таблиці, одержимо:
.
Витрати кормів у кормових одиницях на виробництво 1 ц молока у звітному році порівняно з базисним збільшились на 0,8 % на 1 ц приросту, а приріст ваги великої рогатої худоби і свиней зменшився відповідно на 24, 8 і 15,7 %. Витрати кормів на виробництво усіх видів тваринницької продукції скоротилися в середньому на 13,3 %.
Можна також розрахувати загальний індекс питомих витрат за сукупністю різнорідних продуктів для одного виду корму (овес, сіно лугове та ін.) у натуральних одиницях:

де  і — питомі витрати кормів відповідно в базисному і звітному періодах у натуральних одиницях.
Може виявитися, що в звітному періоді продуктивність тварин підвищується, а собівартість продукції не знижується. Це може статися, зокрема, в тому разі, коли збільшується питома вага дорогих кормів.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.