лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Основи статистики сільського господарства

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

2) продукція, одержана в результаті вирощування, відгодівлі і нагулу (приплід, приріст молодняку, приріст маси тварин на відгодівлі і нагулі), при створенні котрої тварини виступають як предмети праці, або, інакше кажучи, засоби незавершеного виробництва. Вирощені дорослі тварини, залишені на плем’я як закінчена готова продукція, використовуються як засоби праці.
У галузях тваринництва одержують продукцію різних видів. Наприклад, у скотарстві одержують молоко, продукцію вирощування і побічну продукцію (гній). Продукція вівчарства виражається не тільки у вигляді вовни і молока, але й як продукція вирощування і побічна продукція. Вівці використовуються і для одержання овчин і смушок. Є своя специфіка і в інших галузях тваринництва.
Статистика тваринництва визначає обсяги виробництва кожного виду продукції окремо в натуральних одиницях і в умовно-натуральному виразі (молоко в перерахуванні на стандартну (базисну) жирність, м’ясо в забійній масі). У деяких випадках, коли продукція однорідна, її обсяг визначають шляхом підсумовування продукції різних видів тварин, наприклад виробництво молока коров’ячого і буйволового і т. д.
Обсяги виробництва продукції нормальної життєдіяльності тварин характеризуються такими показниками, як валовий надій молока, валовий настриг вовни, валовий збір яєць і т. п. Поряд з цими показниками, що характеризують розміри виробництва різних видів продукції тваринництва, визначають показник продуктивності тварин — середній вихід продукції в розрахунку на одну тварину. Цей показник характеризує якісний стан тваринництва. Визначення показника продуктивності сільськогосподарських тварин необхідне: 1) для постійного збільшення їх продуктивності на основі вивчення факторів, що зумовлюють його рівень та динаміку; 2) для організації правильної годівлі тварин залежно від їх продуктивності; 3) для виявлення найпродуктивніших тварин і відбору їх на розплід, тобто для раціонального ведення племінної роботи; 4) для оцінки стану і розвитку як окремих галузей тваринництва, так і в цілому всієї галузі, а також для розробки програм їх подальшого розвитку.
Показник продуктивності тварин, як і показники, що характеризують обсяги виробництва різних видів продукції тваринництва, визначають за певний період часу (день, місяць, рік) по окремих видах тварин, фермах, підприємствах та їх групах, категоріях господарств, економічних районах, природно-економічних зонах та адміністративно-територіальних одиницях і в цілому по країні.
3.4.1. Показники продукції молока і молочної
продуктивності тварин

Молоко та молочні продукти — одні з найважливіших продуктів харчування людини. Молоко містить понад 100 необхідних для людини поживних речовин (жири, білки, вуглеводи, солі, мікроелементи, вітаміни тощо), які перебувають в оптимальному співвідношенні і легкозасвоюваній формі. Перетравність поживних речовин молока досягає 98 %. За харчовою цінністю молоко може замінити будь-який інший харчовий продукт, але жоден з них не може замінити молоко. Така ж закономірність зберігається і щодо молочних продуктів.
У вітчизняній статистиці виробництво молока визначають від корів, вівцематок, кіз, кобил і деяких інших видів сільськогосподарських тварин. Валове виробництво молока характеризується фактично надоєним коров’ячим, овечим, козячим, кобилячим молоком, незалежно від того, чи було воно реалізовано, чи частина його використана у господарстві на випоювання телят і поросят. Окремо визначається валове виробництво коров’ячого і кобилячого молока. Найбільше значення для продовольчих цілей і найбільшу питому вагу в виробництві молока займає коров’яче молоко, тому його вивченню приділяється особлива увага.
Валовий надій коров’ячого молока — це все фактично надоєне молоко від усіх корів молочного і м’ясного стада, ялових корів, корів на відгодівлі та нагулі, розтелених телиць, які належать господарству. Якщо частина надоєного молока була використана на випоювання телят, поросят і курчат, то це молоко включається у валовий надій молока. Молоко, висмоктане телятами при їх підсосному утриманні, а також молоко, куплене сільськогосподарськими підприємствами у населення і прийняте без оплати в рахунок проданих корів, у валовий надій не включається. Крім того, окремо визначають показник валового надою молока від корів молочного стада, в який включають молоко, надоєне тільки від корів молочного стада, ялових корів, корів на відгодівлі та нагулі і розтелених телиць. Не включається молоко, надоєне від корів м’ясного стада. Цей показник дозволяє точніше визначити розмір продукції і рівень продуктивності корів у молочному тваринництві.
Молоко, отримане від інших видів тварин, обліковується окре­мо, як і молоко, куплене в населення.
Якщо молоко обліковується в літрах, то для перерахунку в кілограми потрібно його обсяг помножити на коефіцієнт 1,03.
Молочна продуктивність корів характеризується середньою удій­ністю корів. Обчислюють два показники: середній надій на одну дійну корову і середній надій від однієї корови молочного стада. Середній надій на одну корову характеризує середній рівень молочної продуктивності корів. Середній надій молока від однієї корови молочного стада визначає одночасно ступінь використання корів для виробництва молока і рівень їх молочної продуктивності.
Середній надій на дійну корову можна обчислити двома способами: як відношення валового надою до середньої кількості дійних корів і як відношення валового надою до середньогрупової кількості дійних корів. Середнє число дійних корів за звітний період розраховується як відношення загального числа кормо-днів дійних корів до календарної тривалості звітного періоду. Середньогрупову кількість дійних корів визначають діленням кількості кормо-днів дійних корів на 305 днів (тривалість лактаційного періоду — періоду, протягом якого корови продукують молоко). До дійних корів належать корови, що дали приплід і доїлися в звітному періоді. Ялові корови, що доїлися, до дійних не відносяться.
Основним плановим і звітним показником є середньорічний надій молока від однієї корови молочного стада. Цей показник можна обчислити двома способами — діленням валового надою молока від корів молочного стада за рік на середньорічне поголів’я корів молочного стада або на поголів’я корів молочного стада на початок року, незалежно від того, доїлися або ні корови на цю дату. В останньому випадку до поголів’я корів молочного стада не включають корів м’ясного стада, корів, що знаходяться на відгодівлі, а також корів, що виділені для групового або підсосного утримання телят, якщо ці корови не доїлися. Останній показник молочної продуктивності корів був введений у статистичну практику з 1989 р.
Зауважимо, що сучасні корови — рекордистки дають 10—15 тис. кг молока за лактацію. Надої світових рекордисток перевищують 25 тис. кг молока за лактацію при добових надоях понад 110 кг молока. У багатьох господарствах України одержують від корови 7000—9000 кг молока. У 1997 р. від 82 корів було одержано понад 10000 кг молока за лактацію. Чемпіонкою за молочною продуктивністю стала Черешенька 6632, надій якої склав за третю лактацію 13 889 кг.
При вивченні резервів збільшення виробництва молока визначають показник використання молочного стада як відношення середньорічної кількості дійних корів до середньорічного поголів’я всіх видів або як відношення кормо-днів дійних корів до загальної кількості кормо-днів усіх корів за звітний період.
Середньорічний надій молока від однієї корови молочного стада дорівнює середньому надою від однієї дійної корови, помноженому на показник використання молочного стада.
При аналізі даних про виробництво молока, особливо при порівняльному аналізі продуктивності корів по фермах, господарствах та їх групах, важливо знати не тільки його кількість, але й якість. Якість молока характеризується його сортом (І, II сорти і несортове), жирністю, вмістом білка, а також кислотністю, чистотою, свіжістю тощо. Одним з найважливіших показників якості молока є його жирність. Чим вища жирність молока, тим більше різної продукції можна одержати при його переробці. Жирність молока залежить від породи, віку тварин, годівлі, складу кормів, умов утримання тварин і т. д. і визначається у відсотках. Тобто жирність молока — це кількість жиру, що міститься в 100 г молока.
У статистичній практиці для оцінки жирності молока обчислюють два показники: середній відсоток жирності молока і кількість молока в перерахунку на базову або стандартну жирність. Середній відсоток жирності молока обчислюють за допомогою середньої арифметичної зваженої:
,
де — жирність молока, %;  — кількість молока.
Для визначення кількості молока в перерахунку на базову, або стандартну жирність, cпочатку треба молоко перерахувати в так зване одновідсоткове, а потім одержану величину поділити на встановлений відсоток базової жирності молока. Перерахунок здійснюють множенням відсотка жирності молока на кількість молока, тобто xf. Отже, для обчислення обсягу молока в перерахунку на базову жирність  можна застосовувати формулу:

де  — базова, або стандартна, жирність молока.
У багатьох країнах світу поряд з показником жирності молока наводяться дані про вміст молочного жиру в кілограмах.
Головними факторами, що зумовлюють кількість та якість молока, є: рівень годівлі, умови вирощування та утримання тварин і кваліфікація тваринників. Спостереження показують: досвідчений оператор машинного доїння може одержати на 20% більший надій, ніж недосвідчений. Один з них запустить корову через кілька місяців після отелення, інший зуміє доїти її цілий рік. Надто часто невміле доїння є болісним для корови і призводить до зниження її продуктивності.
Великий вплив на рівень продуктивності корів мають біологічні фактори: порода, вік першого парування, жива маса та розвиток первісток, кратність доїння (дво- чи триразове). Встановлено, що при збільшенні кратності доїння молочна продуктивність корів залежно від її рівня зростає на 5—15% і більше. Для корів з кількома отеленнями має значення вік, тривалість сервіс-періоду (період від отелення до запліднення, як правило 60—80 діб), сухостійний період (період від запуску корови до її отелення, 45—60 діб). Найвищі надої у корів спостерігаються під час 3—4-ї лактації. Високою молочною продуктивністю за першу лактацію характеризуються молоді самки, маса яких після розплоду дорівнює приблизно 3/4 маси дорослих тварин. Вважається нормою, коли лактаційний період у корів триває 300—305 днів, сухостійний період обмежується 55—60 днями і від корови щорічно одержують теля. Яловість корів негативно впливає на загальну продуктивність корів і призводить до зниження темпів відтворення стада.
Валове виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах визначають на основі звітності і річних бухгалтерських звітів, а в господарствах населення — множенням середньорічного надою від однієї корови на середньорічне поголів’я. Середній удій на одну корову визначають за даними бюджетних обстежень домашніх господарств діленням валового надою за рік на середньорічне поголів’я корів у господарствах, які ведуть бюджетні записи. Середньорічне поголів’я корів у господарствах населення визначають шляхом перемноження середньорічного поголів’я корів, яке обчислено на підставі даних щорічних обліків худоби як півсума кількості поголів’я корів на початок і кінець року, на поправочний коефіцієнт. Останній визначають відношенням обчислених на основі даних бюджетних обстежень домашніх господарств середньорічного поголів’я корів за формулою середньої хронологічної за даними поголів’я корів на початок кожного місяця та середньорічного поголів’я корів за формулою простої середньої арифметичної кількості корів на початок і кінець року. Наприклад, поправочний коефіцієнт становить 1,02, а середньорічне поголів’я корів, яке встановлено на підставі даних щорічних обліків худоби як півсума кількості поголів’я корів на початок і кінець року — 4565 голів, то середньорічне поголів’я корів у господарствах населення, яке повинно прийматися при розрахунку виробництва молока, дорівнює 4656 голів (4565•1,02).
Метод визначення середнього надою козоматок, вівцематок, кобил та валового виробництва козячого, овечого і кобилячого молока такий самий, як і при визначенні виробництва коров’я­чого молока.
Статистичні органи, починаючи з обласного рівня і в цілому по країні складають табл. 15 «Виробництво молока в 20___ році», яка вміщує в розрізі категорій господарств такі дані: поголів’я корів молочного стада на початок року; середньорічне поголів’я корів молочного стада; всього надоєно молока коров’ячого за рік; надій молока від 1 корови (на початок року); надій від 1 корови (по середньорічному поголів’ю); поголів’я козоматок на початок року; надоєно козячого молока за рік; середній надій молока від
1 козоматки; поголів’я вівцематок на початок року; надоєно овечого молока за рік; середній надій від 1 вівцематки; поголів’я кобил на початок року; надоєно кобилячого молока; середній надій від 1 кобили; виробництво молока всіх видів.
Виконуються також розрахунки очікуваних обсягів виробництва молока (фактичні дані за 9 місяців і очікувані за IV квартал).
3.4.2. Показники виробництва вовни
і продуктивності овець

Вовна — це волосяний покрив тварин, який використовується для виготовлення тканин, пряжі і різних хутряних виробів. Вовну отримують від овець, кіз і верблюдів.
Кількість та якість вовни залежить від породи тварин, віку, статі, умов вирощування, годівлі та утримання. Від овець отримують також овчини (шкури, зняті з дорослих овець і молодняку після 4—6 місяців) і смушки (шкури ягнят 1—2-добового віку з волосяним покривом у вигляді завитків). Смушки отримують від ягнят каракульської, сокільської і решетилівської порід.
Настриг вовни у вітчизняній статистиці визначають за видами тварин — овечої, козячої, а також за всіма видами разом — валове виробництво вовни. Валове виробництво вовни включає всю фактично настрижену овечу, козячу вовну і козячий пух, незалежно від того, чи були вони реалізовані, чи використані на внутрішньогосподарські потреби. Окремо визначається валове виробництво овечої і козячої вовни, а також козячого пуху, при цьому куплена або одержана господарством зі сторони овеча і козяча вовна та козячий пух у валовий настриг не включається.
Валовий настриг овечої вовни — це вся фактично настрижена з живих овець вовна, включаючи вовну, використану на внутрішньогосподарські потреби господарства. Вовну із загиблих і забитих овець називають кислою і до валового виробництва не включають.
Виробництво овечої вовни визначають у натуральному виразі, тобто у фізичній вазі безпосередньо після стрижки овець. Таку вовну називають немитою, абобрудною. В окремих господарствах овець перед стрижкою переганяють через водойми. Вовну, настрижену з цих овець, називають чистою, або перегінною. Перегінну вовну перераховують у немиту за коефіцієнтами, встановленими на основі фактичних співвідношень немитої і чистої вовни за даними заготівельних організацій.
Валовий настриг вовни визначається також за видами рун — тонка, напівтонка, напівгруба, груба.
Валове виробництво овечої вовни по сільськогосподарських підприємствах, які складають статистичну звітність за формою № 24 «Звіт про стан тваринництва» і бухгалтерські річні звіти, визначається за даними цих звітів.
У господарствах населення валове виробництво вовни визначають розрахунково на основі бюджетних обстежень домогосподарств і матеріалів щорічних обліків поголів’я худоби. Для цього середній настриг вовни від однієї вівці, який встановлено за даними бюджетних обстежень домогосподарств, перемножують на все поголів’я овець на початок року. У разі різкої зміни поголів’я овець протягом року виконується другий варіант розрахунку, виходячи із середнього поголів’я овець, обчисленого як півсума кількості овець на початок і кінець звітного року.
Обсяги виробництва овечої вовни за видами (тонка, напівтонка, напівгруба, груба) визначають шляхом розподілу загального валового виробництва вовни за питомою вагою окремих видів вовни в загальному їх обсязі, який обчислюють за статистичними даними заготівель.
За календарний рік обсяги виробництва овечої вовни статистичні органи визначають двічі по кожній категорії господарств. Перший розрахунок валового виробництва вовни за минулий рік проводиться на основі підсумків щорічного обліку поголів’я худоби в другій половині січня. Ці дані є попередніми. Другий розрахунок проводиться в травні-липні, після зведення та обробки статистичних і бухгалтерських звітів.
Крім того, виконуються розрахунки виробництва вовни за 9 місяців та очікуваного її виробництва за IV квартал.
Для характеристики продуктивності овець визначають такі показники середнього настригу вовни: на одну стрижену вівцю за рік; на одну вівцю за кожну стрижку тасередньорічний настриг вовни на одну вівцю на початок року. Цей показник використовується у вітчизняній статистичній практиці і визначається відношенням валового настригу вовни до поголів’я овець на початок року. За базу обчислення цього показника беруть не середньорічне поголів’я овець, а поголів’я на початок року, оскільки стрижка овець має сезонний характер і все наявне поголів’я на початок року повинно дати вовну. Крім того, стада овець, як правило, численні, і дані про їх поголів’я найточніші за станом на 1 січня, коли проводиться інвентаризація худоби.
Середній настриг вовни на одну стрижену вівцю і на одну вівцю за кожний настриг характеризують фактичний рівень продуктивності овець, а середній настриг вовни на одну вівцю на початку року визначає одночасно ступінь використання поголів’я овець для настригу вовни та їх продуктивність. Визначають також показник використання овець для одержання вовни як відношення кількості стрижених овець до загальної їх кількості на початок року.
Середній настриг вовни на одну стрижену вівцю визначається у зоотехнічній практиці. У зарубіжній статистиці цей показник є основним показником вовняної продуктивності овець.
Середній настриг вовни на одну вівцю на початку року можна виразити таким чином:


Середній
настриг на одну вівцю на початку року

=

Середній
настриг на одну стрижену вівцю

?

Частка стрижених овець у поголів’ї овець під час
стрижки

?

Показник
використання овець

.

Середній настриг вовни визначають за порідними групами овець: тонкорунні, напівтонкорунні, напівгрубововні і грубововні. У зв’язку з тим, що продуктивність молодняку і дорослих овець істотно відрізняється, настриг вовни обчислюють окремо по дорослих вівцях і молодняку.
Статистичні органи, починаючи з обласного рівня і в цілому по країні, складають табл. 16 «Виробництво вовни в 20___ році», яка вміщує в розрізі категорій господарств такі дані: чисельність овець на початок року; настриг овечої вовни (фізична маса) за рік — всього, в тому числі: тонкої, напівтонкої, напівгрубої, грубої; середній настриг з 1-ї голови; чисельність кіз на початок року; настриг козячої вовни за рік; середній настриг козячої вовни з 1-ї го­лови; виробництво овечої і козячої вовни.
Крім того, виконуються розрахунки очікуваного виробництва вовни (фактичні дані за 9 місяців і очікувані за IV квартал).
3.4.3. Показники виробництва
яєць і яйценосності птиці

У харчуванні людини важливе значення мають яйця, особливо курей. Яйця інших видів птиці (гусок, качок, індичок тощо) використовують переважно у виробництві кондитерських виробів. Відзначимо, що кури є найбільш поширеним видом птиці, оскільки мають універсальну продуктивність — як яєчну, так і м’ясну. У гусей, качок і індиків розвинута переважно м’ясна продуктивність.
У вітчизняній статистиці обсяги виробництва яєць визначають за двома показниками: валове виробництво яєць і валове виробництво курячих яєць. Валове виробництво яєць — це вся кількість яєць, зібраних від усіх видів птиці (курей, качок, гусок, індичок та ін.), включаючи втрати яєць (бій, псування тощо), а також яйця, витрачені на вивід курчат, каченят, гусенят та індичат квочками або в інкубаторі. Курячі яйця як найцінніші для продовольчих цілей, обліковуються окремо, а яйця всіх інших видів птиці — разом. Валове виробництво курячих яєць визначають диференційовано по дорослому поголів’ю і молодняку, тобто яйця, одержані від молодняку птиці (яйценесучих порід до 5 місяців і загальнозастосовуваних порід — до 6 місяців).
Для оцінки якості яєць, які реалізовані заготівельними організаціями та переробними підприємствами, їх поділяють на стандартні і нестандартні. Нестандартні яйця — це бій і насічка. Стандартне яйце різниться залежно від строків реалізації з дня одержання на дієтичне (до 7 днів) і столове (понад 7 днів). Дієтичне яйце класифікують залежно від розміру і маси на І і ІІ категорії.
Продуктивність птиці характеризується середньою яйценосністю, яка визначається тільки по дорослому поголів’ю птиці діленням валового збору яєць, одержаних від дорослої птиці, на її середнє поголів’я.
У статистиці визначається середньорічна яйценосність курей діленням кількості знесених дорослими курками за рік яєць на середньорічне поголів’я курей-несучок. До несучок належать кури, які входять до складу стада курей-несучок і несуть яйця з тією або іншою періодичністю. Несучість курей залежить як від породи, так і від умов годівлі та утримання. Несучість спеціалізованих яйцевих порід курей (леггорн, японська) становить до 365 яєць на рік.
Для характеристики продуктивності птиці, крім кількості яєць, важливо враховувати їх середню масу. У міжнародній статистиці обсяг виробництва яєць обліковується у метричних тоннах. Для порівнянності даних у вітчизняній статистиці прийнята середня вага одного яйця 57,75 г.
Валове виробництво яєць по сільськогосподарських підприємствах, які складають статистичну звітність за формою № 24 «Звіт про стан тваринництва» і бухгалтерські річні звіти, визначається за даними цих звітів.
У господарствах населення валове виробництво яєць визначають розрахунково на основі бюджетних обстежень домогосподарств і матеріалів щорічних обліків поголів’я худоби. Для цього середній вихід яєць на одну голову птиці, який встановлено за даними бюджетних обстежень домогосподарств, перемножують на поголів’я всіх видів птиці на початок року або при різкій зміні поголів’я птиці — до кінця року на середньорічне поголів’я всіх видів птиці, обчисленого як півсума кількості птиці на початок і кінець звітного року.
Статистичні органи, починаючи з обласного рівня і в цілому по країні, складають табл. 18 «Оборот поголів’я птиці та розрахунок продукції птахівництва в 20___ році», яка вміщує в розрізі категорій господарств такі дані: наявність птиці всіх видів на початок календарного року; наявність птиці на кінець календарного року; відсоток змін поголів’я за рік; одержано яєць усіх видів; середній вихід яєць на 1 голову на початок року, який визначається діленням одержаних яєць усіх видів на наявність птиці всіх видів на початок календарного року.
У табл. 18 є також розділ «Розрахунок середньої несучості курей-несучок (дорослих)», що містить окремо в розрізі таких категорій господарств: 1) державні сільськогосподарські підприємства; 2) недержавні сільськогосподарські підприємства; дані про середньорічне поголів’я дорослих курей-несучок: всього одержано курячих яєць, у т. ч. від дорослих курей-несучок; середня несучість курей-несучок.
Крім того, виконуються розрахунки очікуваного виробництва яєць курячих (фактичні дані за 9 місяців і очікувані за IV квартал).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.