лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Основи статистики сільського господарства

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

2.3.3.6. Аналіз коливань і сталості врожайності
та валового збору сільськогосподарських
культур у часі і просторі

Проблема сталості врожайності та валового збору сільськогосподарських культур — одна з важливих у сільському господарстві, оскільки від цього значною мірою залежать стабільність функціонування і розвитку сільського господарства в цілому. Тому при аналізі  врожайності і валового збору сільськогосподарських культур важливо не лише охарактеризувати їх рівні, швидкість та інтенсивність зміни в часі, але й вивчити їх коливання і сталість. Основним завданням статистичного вивчення коливань урожайності та валового збору сільськогосподарських культур є визначення їх ступеня, значущості, а також виявлення характеру (типу) коливань. При цьому оскільки посівні площі сільськогосподарських культур у межах великих регіонів і країни більш-менш стабільні з року в рік, то головною причиною коливання валових зборів сільськогосподарських культур є коливання їх врожайності. Тому першочергова увага приділяється статистичному вивченню коливань врожайності сільськогосподарських культур.
Зіставляючи ступінь коливання врожайності за один і той самий період по одній культурі в різних господарствах одного району, області, а також інших адміністративно-територіальних оди­ницях можна дійти висновку про досягнення цих господарств в напрямі отримання високих і стабільних рівнів урожайності тієї чи іншої культури. Вивчаючи коливання врожайності однієї культури в окремих господарствах, районах та інших адміністративно-територіальних одиницях за різні періоди часу, можна дійти висновків про зміну ступеня коливань і сталості врожайності.
З огляду на те, що фактичні рівні рядів динаміки врожайності сільськогосподарських культур, як було вже зазначено, формуються під впливом двох груп факторів, одна з яких визначає основну тенденцію розвитку (тренд), а інші містять випадкові фактори, які викликають відхилення від основної тенденції розвитку врожайності, виявлення і вимірювання коливань урожайності сіль­ськогосподарських культур слід здійснювати на основі вирівнювання відповідних рядів динаміки, а саме: аналітичного вирівнювання, оскільки в цьому випадку для кожного фактичного рівня визначається теоретичний рівень, на основі якого можна правильно оцінити вплив випадкових факторів на зміну рівня врожайності, тобто обчислити показники коливань.
Отже, показники коливань і сталості врожайності та валового збору сільськогосподарських культур слід визначати лише на основі аналітичного вирівнювання відповідних рядів динаміки.
Для вимірювання коливань рівнів динамічного ряду врожайності  та валового збору сільськогосподарських культур використовують здебільшого таку абсолютну характеристику, як середнє квадратичне відхилення фактичних рівнів ряду динаміки уі від теоретичних рівнів Yt, які обчислюються за тим чи іншим трендовим рівнянням. Оскільки при виборі найпридатнішої функції для опису основної тенденції розвитку застосовуються різні види трендових рівнянь, то для порівняння коливності середнє квадратичне відхилення слід розраховувати за формулою:

де уі — фактичні рівні ряду динаміки; Yt — теоретичні рівні, обчислені за відповідним трендовим рівнянням; n — число рівнів ряду динаміки; m — число параметрів трендового рівняння.
Принагідно зауважимо, що обчислене за такою формулою середнє квадратичне відхилення називають ще стандартною квадратичною помилкою.
Для порівняння інтенсивності коливань різних сільськогосподарських культур, а також однієї і тієї самої культури в різних господарствах, районах та інших адміністративно-територіальних одиницях застосовується коефіцієнт варіації Vt , який обчислюється за формулою:

де — середній рівень ряду динаміки.
Протилежна коливанню властивість — сталість. Мірою сталості є коефіцієнт сталості, який обчислюється за формулою:
Кстал = 100 – Vt.
Чим ближчий цей коефіцієнт до 100 %, тим вища сталість динамічного ряду.
Для всебічного вивчення коливань врожайності сільськогосподарських культур, зокрема для перевірки зміни коливань (тобто зменшуються вони чи збільшуються), одноразового визначення щойно вказаних показників коливань явно недостатньо. Тому виникає потреба вивчати зміну коливань у часі, тобто їх динаміку.
Для вивчення коливань у динаміці необхідно мати ряд показників коливань, тобто кілька показників, причому чим більше, тим краще, оскільки тільки в цьому випадку можна надійно простежити тенденцію коливань. Найпростішим методом одержання ряду показників коливань є обчислення їх за методом плинних середніх на основі відхилень фактичних рівнів ряду динаміки врожайності уі від теоретичних рівнів Yt. Вибір тривалості періоду згладжування залежить від сили і характеру коливань. Чим сильніші випадкові коливання фактичних рівнів ряду динаміки врожайності, тим довшим повинен бути цей період. Як зазначалося, найкращим є період у 9—11—13 років. Зауважимо, що ряд плинних середніх коротший за вихідний ряд динаміки. Якщо вихідний ряд динаміки має n рівнів, а період згладжування — m рівнів, то ряд плинних середніх матиме n – m + 1 рівнів.
Методика розрахунку показників коливань на прикладі ряду динаміки врожайності соняшнику в усіх категоріях господарств України за 1980—1998 рр. подано в табл. 35.
Вибір трендового рівняння для опису основної тенденції розвитку врожайності соняшнику здійснено за допомогою ПЕ з використанням розглянутої вище методики. У результаті зіставлення величин коефіцієнтів детермінації, обчислених за лінійною, логарифмічною, степеневою функціями, параболою 2-го порядку і експонентною, було виявлено, що найпридатнішою функцією для характеристики закономірності розвитку врожайності соняшнику в усіх категоріях господарств України за 1980—1998 рр. є парабола 2-го порядку Yt = 12,084 + 0,8719t – 0,0544 t2. Коефіцієнт детермінації R2 = 0,649, тобто за період з 1990 по 1998 рр. у щорічній варіації рівнів врожайності соняшнику в усіх категоріях господарств України становить 64,9 %, варіації параболічно пов’я­зані з факторами, що залежать від людини, а частка випадкових факторів, що не залежать від людської діяльності, дорівнює 35,1 %.
Фактичне значення F-критерію, яке обчислено за допомогою ПЕ, за параболічним трендовим рівнянням дорівнює 14,78. Критичне значення F-критерію для k1 = 3 – 1 =2 і k2 = 19 – 3 =16 згідно з додатком 2 для рівня істотності ? =0,05 становить 3,63, а для рівня істотності ? = 0,01 — 6,23. Оскільки Fфакт. > Fкрит., то парабола 2-го порядку адекватно відображає основну тенденцію розвитку врожайності соняшнику в усіх категоріях господарств України за 1990—1998 рр.


Таблиця 35


Методика розрахунку показників коливань рядУ динамІки врожайності
соняшнику в усіх категоріях господарств України за 1980 —1998 рр.

 


Аналіз наведених в табл. 35 показників коливань урожайності соняшнику свідчить, що рівень коливань урожайності соняшнику в господарствах України незначний, але для нього характерна тенденція до зростання. Для кількісної характеристики цієї тенденції слід здійснити аналітичне вирівнювання обчислених на основі плинних середніх абсолютних і відносних показників коливань.
У результаті здійснення аналітичного вирівнювання показників коливань урожайності соняшнику за допомогою ПЕ з використанням розглянутої вище методики одержані такі трендові рівняння:


Обидва трендові рівняння вірогідні при ймовірності Р = 0,95 і Р = 0,01.
Параметри обчислених трендових рівнянь підтверджують зроб­лений раніше висновок про наявність тенденції збільшення коливань урожайності соняшнику в господарствах України. При цьому вищий темп збільшення відносного показника коливань порівняно зі зміною абсолютного показника свідчить, що врожай­ність соняшнику має тенденцію до зменшення.
Зазначимо, що розглянута методика вивчення коливань врожайності застосовується для проведення порівняльного аналізу коливання врожайності і валового збору різних сільськогосподарських культур та їх основних груп.

Подпись: ?         Контрольні запитання і завдання

1. Що розуміють під валовим збором і врожайністю сільськогосподарських культур? Які завдання постають перед статистикою валового збору і врожайності?
2. Що таке видовий урожай і врожайність та як їх визначають?
3. Що таке врожай і врожайність на корені перед початком своєчасного збирання та які методи їх визначення?
4. Визначте поняття «нормально-господарський врожай і врожайність» і «біологічний врожай і врожайність».
5. Що таке фактичний врожай і врожайність і як їх визначають?
6. Охарактеризуйте особливості обліку валового збору окремих сільськогосподарських культур.
7. Що таке основна побічна і сполучена продукція і як визначають урожайність по групах однорідних і різнорідних культур?
8. Охарактеризуйте основні напрями та методи статистичного аналізу валового збору і врожайності.
9. Назвіть абсолютні і відносні величини, які застосовуються при аналізі валового збору і врожайності. Наведіть приклади.
10. Охарактеризуйте основні напрями та методи аналізу структури валового збору сільськогосподарських культур.
11. У чому полягають завдання типологічних групувань при проведенні аналізу валового збору і врожайності? Складіть макет таблиці типологічного групування.
12. Викладіть завдання структурних групувань при проведенні аналізу валового збору і врожайності. Складіть макет таблиці структурного групування.
13. Назвіть показники, що обчислюються за даними структурного групування.
14. У чому полягають завдання результативних і факторних аналітичних групувань при проведенні аналізу валового збору і врожайності?
15. Наведіть показники, які використовуються при побудові аналітичних групувань при аналізі валового збору і врожайності. Складіть макет таблиці аналітичного групування.
16. У чому полягають завдання аналітичних комбінаційних групувань при проведенні аналізу валового збору і врожайності? Складіть макет таблиці аналітичного комбінаційного групування.
17. Викладіть завдання кореляційно-регресійного аналізу валового збору і врожайності і назвіть основні передумови та особливості його проведення.
18. Поясніть методику побудови прямих і зворотних індивідуальних індексів урожайності.
19. Напишіть формули і поясніть економічний зміст індексів середніх величин, що застосовуються при аналізі валового збору і врожайності, а також формули визначення абсолютної зміни валового збору за рахунок визначаючих його факторів.
20. Напишіть формули взаємопов’язаної системи індексів, що застосовуються при аналізі валового збору, та поясніть економічний зміст кожного індексу. Наведіть формули визначення абсолютної зміни валового збору за рахунок визначаючих його факторів.
21. Що таке територіальні індекси та як їх обчислюють?
22. Назвіть основні принципи побудови та особливості аналізу рядів динаміки валового збору і врожайності.
23. Охарактеризуйте особливості побудови та аналізу рядів динаміки валового збору і врожайності за тривалий період.
24. Зазначте особливості виявлення і вимірювання основної тен-
денції розвитку валового збору і врожайності сільськогосподарських культур.

25. Наведіть показники, які використовуються при аналізі коливань і сталості валового збору і врожайності.
26. Викладіть методику аналізу динаміки коливань валового збору і врожайності сільськогосподарських культур.
Завдання 1. Посівні площі та валові збори соняшнику в селянських (фермерських) господарствах двох областей характеризуються такими даними:


Області

Посіяно,
тис. га

Загинуло літом, тис. га

Незібрана
площа, тис. га

Валовий збір, тис. ц

Перша

12,6

0,2

0,1

105,4

Друга

9,6

0,2

89,5

Визначте врожайність соняшнику по кожній області та проведіть порівняльний аналіз. Зробіть висновки.
Завдання 2. У господарстві валовий збір качанів кукурудзи повної стиглості становив 4448 ц. Середній відсоток виходу сухого зерна з качанів, встановлений для даного господарства лабораторією хлібоприймального пункту, становить 80%, а середня вологість зерна — 16%.
Визначте валовий збір сухого зерна кукурудзи при базисній вологості 14%.
Завдання 3. Чисельність населення і виробництво соняшнику в Україні та Франції характеризуються такими даними:


Країни

Чисельність населення, тис. осіб

Виробництво соняшнику, млн т

1995 р.

1997 р.

1995 р.

1997 р.

Україна

51,7

50,5

2,9

2,3

Франція

58,2

58,4

2,0

2,1

Визначте всі можливі види відносних величин і зробіть висновки.
Завдання 4. Дані про валові збори кукурудзи на зерно в усіх категоріях господарств за природно-економічними зонами України:


Природно-економічні зони

Валовий збір кукурудзи на зерно, тис. т (у середньому за рік)

1986—1990 рр.

1991—1995 рр.

1996—1998 рр.

Степ

3881,5

3881,5

1586,8

Лісостеп

3007,5

3007,5

1432,0

Полісся

455,0

455,0

244,2

Визначте і проаналізуйте: 1) показники структури і структурних зрушень: абсолютні, відносні та загальні; 2) показники динаміки валового збору кукурудзи на зерно (абсолютний приріст, темп приросту) і показники абсолютної та відносної швидкості розвитку окремих природно-економічних зон стосовно зони Степу; 3) відносні величини координації для характеристики співвідношень валового збору картоплі зони Лісостепу та інших зон, а також їх абсолютні й відносні зміни. Зобразіть структуру посівних площ за кожний рік за допомогою секторної і шарової діаграм і складіть висновки.
Завдання 5. Середньорічні посівні площі і валові збори зернових культур у селянських (фермерських) господарствах області характеризуються такими даними:


Культури

Зібрана площа за п’ятирічний
період, тис. га

Валовий збір за п’ятирічний
період, тис. ц

базисний рік

звітний рік

базисний рік

звітний рік

Пшениця озима

4,1

4,2

86,7

80,6

Гречка

2,6

3,2

14,6

18,2

Просо

0,5

0,4

3,6

3,2

Визначте відносні та абсолютні зміни середньої врожайності і валового збору всіх зернових культур за рахунок факторів, які впливають на них, використовуючи індекси середніх величин. Проаналізуйте одержані результати.
Завдання 6.Використовуючи систему взаємопов’язаних індексів, за наведеними нижче даними проаналізуйте відносні та абсолютні зміни валового збору овочів у всіх категоріях господарств України.


Категорії господарств

Валовий збір, тис. т
(у середньому за рік)

Урожайність, ц/га
(у середньому за рік)

1991—1995 рр.

1996—1998 рр.

1991—1995 рр.

1996—1998 рр.

Сільськогосподарські підприємства

2430

888

110

86

Особисті підсобні господарства населення

3217

4326

131

133

Селянські
(фермерські)
господарства

17

29

85

64

Завдання 7. Посівні площі та валові збори окремих культур у господарстві характеризуються такими даними:


Культури

Посівна площа, га

Валовий збір, ц

базисний рік

звітний рік

базисний рік

звітний рік

Зернові озимі

938

870

26733

23403

Картопля

60

40

6120

4240

Кормові коренеплоди

120

136

31320

36312

Визначте прямі і зворотні індивідуальні індекси врожайності і загальний індекс урожайності для всіх культур у цілому за середньозваженими гармонічним та арифметичним індексами. Зробіть висновки.
Завдання 8. Тенденція валових зборів зернових культур в усіх категоріях господарств України (тис. т) за 1990—1998 рр. описується трендовим рівнянням: Yt = 51330 – 3768,7 t + 131,2 t2, де t = 1, 2, 3, …, n,
коефіцієнт детермінації R2 становить 0,663, а фактичне значення
F-критерію — 5,09.
Наведіть економічну інтерпретацію статистичних характеристик трен­дового рівняння і перевірте вірогідність трендового рівняння з імовірністю 0,95.
Завдання 9. Багатофакторне рівняння регресії, яке характеризує залежність урожайності картоплі (ц/га) від кількості внесених органічних добрив під картоплю (т/га) (х1); середньорічної чисельності робітників, зайнятих в сільському господарстві (чол.) (х2); рівня енергоозброєності, кінських сил на одного середньорічного робітника, зайнятого у сільському господарстві (х3), має вигляд: –24,33 + 9,02 x1 + + 0,018 x2 + 0,58 х3, коефіцієнт детермінації становить 0,687, а факторна дисперсія — 4124,6. Рівняння регресії обчислено за даними 23 картоплесіючих господарств.
Поясніть економічний зміст статистичних характеристик регресійної моделі і перевірте її вірогідність з імовірністю 0,95.


Завдання для самостійної роботи

Користуючись даними «Статистичного щорічника України» або щорічника «Сільське господарство України» за відповідні роки:

  1. побудуйте ряд динаміки врожайності або валового збору  будь-якої сільськогосподарської культури за останні 9—11—13 років;
  2. перевірте наявність тенденції за допомогою критерію Т, починаючи з ряду динаміки, що містить дані за 9 років; якщо результат буде негативний, то збільшуйте кількість членів даного ряду динаміки, щоб одержати позитивний результат;
  3. визначте рівняння тренду побудованого ряду динаміки за допомогою програми EXCEL, використовуючи спосіб перебору функції шляхом побудови лінійної діаграми, а також його статистичні характеристики й перевірте вірогідність обраного рівняння тренду за допомогою F-критерію з рівнем імовірності Р = 0,95. Поясніть економічний зміст одержаних статистичних характеристик;

4) визначте показники коливання й сталості рівнів ряду динаміки та проаналізуйте їх динаміку за допомогою побудови відповідних трендових рівнянь. Проаналізуйте одержані результати.


2.4. Статистика багаторічних насаджень

2.4.1. Сутність і завдання статистики
багаторічних насаджень

Багаторічні насадження — це штучно створені насадження деревних, чагарникових, трав’янистих рослин для одержання сільськогосподарської продукції протягом тривалого часу.
Лісові багаторічні насадження деревних і чагарникових порід, як і природно відтворених для захисту полів, а також вітрозахисні і водоохороні насадження, лісосмуги для захисту доріг і лісові насадження, що вирощуються для одержання деревини, належать не до багаторічних насаджень сільськогосподарського призначення, а до лісового господарства. Не належать до багаторічних насаджень сільськогосподарського призначення і плодові дикоростучі насадження, а також культурні декоративні насадження, не призначені для збирання врожаю.
Багаторічні насадження мають певні істотні особливості порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами. Перша полягає в тому, що вони вирощуються на визначеній земельній ділянці і на тривалий час прикріплені до неї, надовго пустили в ній свої корені. Друга особливість — це те, що строки вступу в плодоносність, довговічність, споживчі якості та економічна ефективність отриманої від них продукції багато в чому залежать від породно-сортового складу насаджень, їх біологічних властивостей. Третя — в тому, що створення багаторічних насаджень пов’язане з попереднім вирощуванням посадкового матеріалу і вимагає великих матеріальних витрат, відшкодування яких починається тільки через кілька років, після вступу їх у період плодоносіння.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.