лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Основи статистики сільського господарства

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Середня врожайнiсть цукрових буряків (фабричних) в усiх категорiях господарств України за 1990—1998 рр. становила:
.
Таблиця 33


ДИНАМІКА ВРОЖАЙНОСТІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ (ФАБРИЧНИХ)
У ВСІХ КАТЕГОРІЯХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ за 1990—1998 рр.

Роки

Урожайність,
тис. га

Абсолютні зміни, тис га

Відносні зміни, %

Абсолютне значення
1 % приросту, тис. га

порівняно
з поперед­нім роком

порівняно
з 1990 р.

порівняно
з поперед­нім роком

порівняно
з 1990 р.

1990

276

 

 

 

 

 

1991

234

–42

–42

–15,2

–15,2

2,8

1992

194

–40

–82

–17,1

–29,7

2,3

1993

222

28

–54

14,4

–19,6

1,9

1994

192

–30

–84

–13,5

–30,4

2,2

1995

205

13

–71

6,8

–25,7

1,9

1996

183

–22

–93

–10,7

–33,7

2,1

1997

176

–7

–100

–3,8

–36,2

1,8

1998

174

–2

–102

–1,1

–37,0

1,8


Рис. 15. Динаміка врожайності цукрових буряків (фабричних)
в усіх категоріях господарств України за 1990—1998 рр.
Cередньорiчна абсолютна змiна врожайності цукрових буряків (фабричних) в усiх категорiях господарств України за 1990—1998 рр. така:

тобто протягом 1991—1998 рр. середня врожайнiсть цукрових буряків (фабричних) в усiх категорiях господарств України щороку зменшувалася на 12,75 ц/га.
Середньорiчний темп зростання середньої врожайностi цукрових буряків (фабричних) в усiх категорiях господарств України за 1991—1998 рр. становить:

Звідси , тобто протягом 1991—1998 рр. середня врожайнiсть цукрових буряків (фабричних) в усiх категорiях господарств України щороку зменшувалася на 5,5 %.
При проведенні аналізу динаміки  врожайності сільськогосподарських культур за даними щорічних її рівнів необхідно виявляти врожайні і неврожайні роки та звертати увагу на їх повторення. Так, за період 1985—1998 рр. в Україні врожайними для зернових культур були 1987, 1989, 1990 і 1993 рр., а неврожайними — 1983, 1988, 1991, 1995 і 1996 рр. Причому 1996 р. внаслідок тривалої повітряної і ґрунтової посухи врожай зернових, зернобобових і круп’яних культур був найнижчим за останнє десятиліття. Слід ураховувати також існуючу специфіку по видах культур, а також регіональні особливості.
При аналізі динаміки валового збору сільськогосподарських культур за даними щорічних рівнів з метою виявлення ролі і значення окремих факторів у зміні його рівня важливим є обчислення так званих індексних рядів взаємопов’язаних показників, а саме: індивідуальних індексів валового збору (іпу), індивідуальних індексів урожайності (іу), індивідуальних індексів посівних площ (іп).
У табл. 34 наведено ланцюгові індивідуальні індекси валового збору, врожайності і посівних площ зернових культур по всіх категоріях господарств України.
Аналіз даних свідчить, що зменшення валового збору зернових культур у всіх категоріях господарств України в 1996 р. порівняно з 1995 р. на 27,6 % зумовлено: на 19,3 % — зниженням їх урожайності; на 10,4 % — зменшенням зібраної площі; зменшення валового збору в 1998 р. порівняно з 1997 р. на 25,4 % зумовлено: на 15,1 % — зниженням їх урожайності; на 12,0 % — змен­шенням зібраної площі, тобто в ці два порівняльні періоди основ­ною причиною зменшення валового збору зернових культур у всіх категоріях господарств України було зниження їх урожайності. У той же час збільшення валового збору зернових культур на 44,4 % в 1997 р. порівняно з 1996 р. відбулось в основному за рахунок підвищення врожайності на 25,0 % і зростання посівних площ на 16,0 %. Отже, з цього аналізу випливає, що основним фактором зміни валового збору зернових культур у всіх категоріях господарств України є зміна їх урожайності.
Таблиця 34


ІНДИВІДУАЛЬНІ ІНДЕКСИ ВАЛОВОГО ЗБОРУ,
ВРОЖАЙНОСТІ І ЗІБРАНОЇ ПЛОЩІ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
В УСІХ КАТЕГОРІЯХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ

 

Роки

Валовий збір, тис. т

Урожайність, ц/га

Зібрана площа,
тис. га

Ланцюгові індивідуальні індекси

 

валовий збір

урожайність

зібрана площа

1995

33930

24,3

13962,5

 

1996

24571

19,6

12506,0

0,724

0,807

0,896

 

1997

35472

24,5

14502,3

1,444

1,250

1,160

 

1998

26471

20,8

12756,0

0,746

0,849

0,880

 

 

Статистичний аналіз динаміки врожайності і валового збору за тривалий період найчастіше здійснюється на основі розбивки тривалого, багаторічного ряду динаміки на короткі періоди і обчислення для кожного періоду середньорічних рівнів. Такий аналіз дозволяє не лише усунути вплив метеорологічних умов окремих років і одержати об’єктивніші висновки щодо інтенсивності і напряму зміни валового збору і врожайності та закономірностей їх розвитку, але й проводити порівняльний аналіз цих показників за різні за тривалістю періоди часу. Крім того, застосування середньорічних даних про врожайність за кілька років має важливе самостійне значення, наприклад, для одержання ґрунтовних висновків для визначення переваг однієї культури над іншою, одного сорту даної культури порівняно з іншим. Дійсно, у цьому разі не можна обмежуватися даними лише одного року, оскільки може виявитися, що в умовах досліджуваного року дана культура є урожайнішою порівняно з іншою, а в умовах іншого року — навпаки, і лише використання середніх багаторічних даних дасть змогу отримати надійні, вірогідніші відомості про переваги тієї чи іншої культури, того чи іншого її сорту.
Середні рівні валового збору, а також врожайності в рядах динаміки обчислюють за формулою середньої арифметичної простої, тобто діленням суми рівнів на їх число. Застосування середньої арифметичної простої замість зваженої при розрахунку середнього рівня врожайності пояснюється тим, що в даному випадку вона краще виражає тенденцію зміни врожайності, що визначається всією сукупністю соціально-економічних та організаційно-технічних чинників. Величина ж середньої зваженої зале­жить не тільки від рівня врожайності окремих років, але й від зміни структури посівних площ.
Застосування середньорічних даних за певний період потребує вирішення питання про вибір тривалості цього періоду, тобто кількості років, який, у свою чергу, залежить від сили і характеру коливань. Чим сильніші випадкові коливання фактичних рівнів ряду динаміки, тим довшим повинен бути період. Це випливає з умов типовості середньої величини. Практика свідчить, що за наявності періодичності в ряду динаміки слід включати весь період періодичності.
Найімовірнішим періодичної мінливості врожайності можуть бути проміжки часу, які за своєю тривалістю дорівнюють або близькі до періоду сонячної активності (11 років). Виходячи з цього, обчислення середньорічних рівнів урожайності і валового збору доцільно проводити за 9—11—13 років. За відсутності періодичності в зміні їх рівнів період може бути і коротшим — 5—7 років.
Слід відзначити, що при аналізі динаміки врожаю і врожайності сільгоспкультур дуже часто використовуються середні, розраховані за 2—3 роки. Між тим такий метод дає змогу при бажанні скласти будь-який висновок. Практика аналізу свідчить, що навіть застосування п’ятирічних середніх не завжди достатньо для одержання результатів, вільних від впливу метеорологічних умов. При застосуванні коротких періодів дуже важливим є дотримання такої умови, щоб у межі кожного періоду потрапила приблизно однакова кількість сприятливих і несприятливих у метеорологічному відношенні років. Слід також мати на увазі, що при коротких періодах динаміка середньої залежить від того, з якого року починати відлік рівних періодів. Це — один з основних недоліків методу середніх, обчислених по коротких рівних інтервалах. Для обґрунтованого вирішення питання про початок відліку рівних періодів рекомендується звертати увагу на значимі дати і події, як-то: час прийняття рішень по зміні методології розрахунку даного показника, зміна економічної політики та ін.
Недоліком методу середніх, розрахованих по періодах, є і те, що він не дозволяє вивчити зміни рівнів валового збору і врожайності всередині кожного періоду.
Обчислення середньорічних рівнів валового збору і врожайності по періодах може здійснюватися двома способами: 1) обчисленням ступеневих середніх; 2) обчисленням плинних середніх.
Ступеневі середні, які, звичайно обчислюються за рівним інтервалом часу, широко використовуються у статистичній практиці. Статистичні органи розраховують і публікують ступеневі середні валового збору і врожайності по основних видах і групах сільгоспкультур, як правило, по п’ятирічках (табл. 17). Дані показують, як щорічні, так і середньорічні рівні валового збору і врожайності за вказаними сільськогосподарськими культурами істотно відрізняються, причому динаміка їх змін також різна як за інтенсивністю, так і напрямом. Зауважимо, що статистична методика аналізу динаміки валового збору і врожайності на основі середньорічних ступеневих середніх аналогічна до щойно розглянутої методики на основі щорічних даних. Різниця полягає в тому, що, крім вказаних аналітичних показників, які застосовуються при аналізі щорічних даних, по п’ятирічках можна обчислити такі показники, як середній абсолютний приріст, середній темп зростання і середній темп приросту і середнє значення 1 % приросту та здійснити їх аналіз.
Наявність двох груп факторів, що визначають рівень валового збору і врожайності сільськогосподарських культур, вимагає застосування методів, що дозволяють дати їх кількісну оцінку.
У зв’язку з цим для виявлення та характеристики закономірностей зміни рівнів валового збору і врожайності сільгоспкультур в їх рядах динаміки виділяють дві основні складові: детерміновану складову (тренд), тобто основну тенденцію, що з’явилася під впливом постійно діючих факторів, і кліматозумовлену складову, яку розглядають як випадкову, спричинену в основному впливом агрометеорологічних факторів.
Таким чином, врожайність будь-якої і-ї культури в кожному році можна представити у вигляді такого виразу:
,
де — детермінована складова, зумовлена господарською діяльністю людини, головним чином прогресом у рівні агротехніки і селекції;  — випадкова складова, спричинена погодними умовами кожного року, що описується z-множиною агрометеорологічних параметрів.
За береться тренд, що виділяється з динаміки валового збору і врожайності за допомогою різних методів: графічного, плинної (ковзної) середньої, аналітичного вирівнювання. Інтерпретація тренду як показника культури землеробства правомірна для всіх культур, окрім природної рослинності, на яку не поширюється господарська діяльність людини.
Розглянемо методику виявлення та вивчення основної тенденції розвитку на прикладі ряду динаміки врожайності цукрових буряків (фабричних) у всіх категоріях господарств України за 1990—1998 рр. (табл. 33).
Для перевірки наявності основної тенденції в зазначеному ряду динаміки обчислимо значення кумулятивного критерію Т. Розрахований за даними табл. 54 кумулятивний критерій Т дорів­нює 5,93. Критичне значення кумулятивного критерію Т при n = 9 для рівня істотності ? = 0,05 згідно з додатком 1 становить 4,07, а для рівня істотності ? = 0,01 — 5,52. Обчислений за даними табл. 55 кумулятивний критерій Т = 5,93 перевищує критичні його значення, що підтверджує наявність основної тенденції в ряду динаміки врожайності цукрових буряків (фабричних) у всіх категоріях господарств України за 1990—1998 рр.
Визначення виду рівняння тренду для аналітичного виразу основної тенденції розвитку врожайності цукрових буряків (фабричних) у всіх категоріях господарств України за 1990—1998 рр. здійснимо за допомогою програми EXCEL 97 (ПЕ) шляхом графічного зображення відповідного ряду динаміки у вигляді лінійної діаграми і нанесенням на ній таких рівнянь тренду, як лінійне, парабола другого порядку, степенева і логарифмічна функції і відповідні їм коефіцієнти детермінації (рис. 16).
Із зіставлення наведених на рисунку величин коефіцієнтів детермінації випливає, що найкращою функцією для відображення основної тенденції розвитку врожайності цукрових буряків (фабричних) у всіх категоріях господарств України за 1990—1998 рр. є логарифмічна функція
Yt = 266,78 – 42,577Ln (t). Параметри логарифмічного трендового рівняння показують, що за досліджуваний період теоретичні рівні врожайності цукрових буряків (фабричних) у всіх категоріях господарств України за логарифмічною функцією зменшувались у середньому на 42,577 ц/га.
Для підтвердження придатності обраного типу трендового рівняння здійснимо його оцінку на достовірність за допомогою F-критерію. Фактичне значення F-критерію, яке обчислено за допомогою ПЕ за логарифмічним трендовим рівнянням і значення якого містить перша комірка четвертого рядка наведеної на рис. машинограми, дорівнює 42,67. Критичне значення F-критерію для k1 = 2 – 1 =1 і k2 = 9 – 2 =7 згідно з додатком 2 для рівня істотності ? =0,05 становить 5,59, а для рівня істотності ? = 0,01 —12,25.
Оскільки Fфакт. > Fкрит., то логарифмічна функція придатна для вираження основної тенденції розвитку врожайності цукрових буряків (фабричних) у всіх категоріях господарств України за 1990—1998 рр.
Для повноти аналізу за допомогою коефіцієнта детермінації оцінимо в зміні врожайності цукрових буряків (фабричних) у всіх категоріях господарств України за 1990—1998 рр. частку чинників, які залежать і не залежать від діяльності людини.



  Рис. 16. Фактичні і теоретичні рівні врожайності цукрових буряків
(фабричних) в усіх категоріях господарств України


Величина наведеного на рис. 16 коефіцієнта детермінації R2 = 0,8591 свідчить про те, що за період з 1990 по 1998 рр. у щорічній варіації рівнів врожайності цукрових буряків (фабричних) у всіх категоріях господарств України 85,91 % варіації логарифмічно пов’язано з діями чинників, що залежать від людини, а роль випадкових чинників, що не залежать від людської діяльності, становить 14,09 %.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.