Таблиця 24

Як бачимо, наведене структурне групування містить досить значну кількість груп. Це пояснюється, по-перше, тим, що дане групування повинно відобразити всі можливі значення рівня врожайності, по-друге, воно має забезпечити виокремлення як передових, так і відсталих господарств, рівень урожайності в яких може істотно відрізнятися від основної маси господарств.
З табл. 24 видно, що у 1996 р. 19,2 % колективних сільськогосподарських підприємств Київщини досягли врожайності цукрових буряків (фабричних) від 250 до 350 ц/га, а 8,3 % господарств — понад 350 ц/га, і на ці господарства припадає відповідно 22,7 і
9,0 % загальної зібраної площі цукрових буряків (фабричних) області. У той же час звертає на себе увагу той факт, що в області є господарства, врожайність цукрових буряків (фабричних) в яких не перевищує 75 ц/га, тобто у 4 рази нижче, ніж у передових господарствах. Це свідчить про наявність значних резервів можливого підвищення врожайності цукрових буряків (фабричних) у колек­тивних сільськогосподарських підприємствах Київської області.
Поряд з розподілом господарств за рівнем урожайності по окре­мих роках безперечний інтерес має вивчення їх розподілу за кілька років, тобто в динаміці. Як приклад розглянемо динаміку розподілу за рівнем урожайності цукрових буряків (фабричних) колективних сільськогосподарських підприємств Київської області (табл. 25).
Таблиця 25

Аналіз даних свідчить, що серед колективних сільськогосподарських підприємств Київщини з 1994 р. по 1996 р. збільшився відсоток господарств з найменшою врожайністю цукрових буряків (фабричних). У той же час відсоток господарств, які мають високий рівень врожайності цієї культури, є більш-менш стабільним.
Для поглибленого аналізу велике значення має вивчення динаміки узагальнюючих характеристик розподілу господарств за рівнем урожайності.
Динаміка узагальнюючих характеристик розподілу колективних сільськогосподарських підприємств Київщини за рівнем урожайності цукрових буряків (фабричних) за досліджуваний період, а саме середньої врожайності, моди, медіани, середньоквадратичного відхилення, коефіцієнта варіації, наведена в табл. 26.
Таблиця 26

Аналіз величин середньої врожайності свідчить про значний ступінь коливання врожайності цукрових буряків (фабричних) по роках у колективних сільськогосподарських підприємствах Київської області. Оцінка такого коливання за квадратичним коефіцієнтом варіації говорить, що колективні сільськогосподарські підприємства Київської області неоднорідні щодо врожайності цук­рових буряків (фабричних). Величини коефіцієнтів асиметрії, які розраховані як стандартизоване відхилення від медіани, тобто за формулою , вказують на правосторонню асиметрію досліджуваного розподілу, тобто його розвиток має прогресуючу тенденцію.
Для виявлення і вивчення впливу певних факторів на рівень урожайності широко використовуються аналітичні групування.
Слід відзначити, що основною передумовою правильної побудови цього типу групувань, особливо при аналізі економічних показників сільськогосподарського виробництва, є забезпечення рівності об’єктивних факторів виробництва і насамперед природних та економічних умов, оскільки для сільського господарства характерна залежність останніх від перших. Тому при побудові аналітичних групувань не слід включати господарства з різним виробничим напрямом, розташовані у різних природних умовах. Це пов’язано з тим, що спеціалізація, як і концентрація, самі по собі є досить важливими факторами, що визначають рівень урожайності, продуктивність праці, собівартість продукції та інші економічні показники.
Застосовуються як факторні, так і результативні аналітичні гру­пування. Результативне аналітичне групування наведено в табл. 27.
Таблиця 27

Наведене аналітичне результативне групування дозволяє проаналізувати деякі показники агротехніки вирощування рису, вста­новити наявність або відсутність їх зв’язку з врожайністю. Так, дуже чітко виявляється зв’язок між врожайністю рису і кількістю добрив, внесених під основний обробіток, кількістю прополок тощо. Отже, для подальшого вивчення необхідно в першу чергу взяти ті фактори, наявність і характер зв’язку врожайності з якими виявляється досить чітко.

Таким чином, аналітичні результативні групування з наведенням у присудку таблиці факторів, що визначають рівень урожайності, дозволяють виявити наявність і характер зв’язків урожайності з багатьма факторами. Для розв’язання цієї задачі довелося б будувати кілька факторних групувань. Тому аналітичні результативні групування використовуються для попередньої оцінки і добору найважливіших факторів, що мають істотний вплив на врожайність у досліджуваній сукупності. Однак аналітичні результативні групування не дозволяють вивчити ступінь впливу окремих факторів на врожайність.
Крім того, слід мати на увазі, що аналітичні результативні групування за врожайністю дають лише узагальнену характеристику дії всіх досліджуваних факторів, оскільки в одній групі об’єдну­ються господарства з однаковою врожайністю, незалежно від того, за рахунок яких факторів вона досягнута. Висока врожайність може бути в одному випадку результатом застосування передової агротехніки при низькій якості ґрунтів, а в іншому — наслідком високої родючості ґрунтів при низькому рівні агротехніки. Тому в цілому група взаємодії різних факторів може дати не зовсім вірну характеристику впливу того або іншого досліджуваного фактора.
Для виявлення наявності і напряму впливу окремих факторів на рівень урожайності часто використовуються прості факторні аналітичні групування. Найважливішими групувальними ознаками при вивченні врожайності є показники якості ґрунтів, забезпеченості засобами виробництва і трудовими ресурсами, рівня механізації та електрифікації сільськогосподарського виробництва, засто­сування органічних і мінеральних добрив, строків виконання агро­технічних робіт, рівень спеціалізації, концентрації виробництва, форми, видів оплати та організації праці. Аналітичне просте фак­торне групування наведено в табл. 28.
Таблиця 28

Дані наведеного аналітичного факторного групування чітко показують, що середня врожайність овочів підвищується в міру збільшення рівня спеціалізації господарств. Звідси — висновок, що між врожайністю овочів і рівнем спеціалізації господарств існує залежність, причому вона має прямий характер. Слід відзначити, що прості факторні групування поширені для вивчення впливу різних факторів на врожайність, однак варто мати на увазі, що різниці в рівні врожайності між виділеними групами можна відносити за рахунок покладеного в основу групування фактора лише в тому випадку, коли інші фактори не перебувають з ним у тісному зв’язку, тобто вплив інших факторів усунуто. Оскільки в реальній дійсності між факторами врожайності існує тісний взаємозв’язок, наприклад господарства з кращими ґрунтами є, як правило, і краще технічно оснащеними, то для одержання обґрунтованих висновків необхідно результати факторних групувань піддавати перевірці на істотність зв’язку, тобто поєднати метод аналітичних групувань з дисперсійним аналізом.
Для характеристики щільності зв’язку між досліджуваними факторами визначимо кореляційне відношення за формулою:
,
де ?2 — загальна дисперсія, яка може бути обчислена за первісними даними за формулами:
;
?2 — міжгрупова дисперсія, яка визначається за формулою:
,
де  — групові середні результативної ознаки.
За даними табл. 28 визначимо міжгрупову дисперсію:
.
Величина загальної дисперсії врожайності овочів, визначена за первісними даними, становить 2336,4.
Тоді кореляційне відношення становитиме:
 =  = 0,676, або 67,6 %.
Отже, 67,6 % варіації врожайності овочів пояснюється відмінністю рівня спеціалізації у досліджуваних радгоспах і на
32,4 % — варіацію інших факторів.
Для перевірки істотності зв’язку між досліджуваними факторами потрібно порівняти величину фактичного значення ?2 з його критичним значенням ?21-?(?1, ?2) для певного рівня істотності та числа ступенів свободи ?1= m – 1 та ?2 = n – m, де m — число груп; n — обсяг сукупності. Якщо ?2 > ?2 1-?(?1, ?2), то зв’язок визнається істотним. Критичні значення кореляційного відношення для певного рівня істотності визначаються за спеціальними таблицями, які наведені у додатку 1.
У нашому прикладі ?1= 4 – 1 = 3, ?2= 52 – 4 = 48. Оскільки значення ?2= 48 у додатку відсутнє, то використовується найближче до нього число ?2= 50 ітоді?2 0,95 (3, 50) = 0,143, а
?2 0,99 (3, 50) = 0,201.
Оскільки розраховане за даними табл. 28 кореляційне відношення ?2 = 0,676 значно перевищує критичне 0,143, то вплив рівня спеціалізації на врожайність овочів за даними цього аналітичного групування визнається істотним, достовірним як з імовір­ністю 0,95, так і 0,99.
Для оцінки впливу на врожайність комплексу факторів і окремих факторів ефективним способом є також застосування комбінаційних аналітичних групувань.
Комбінаційні аналітичні групування дозволяють виявити вплив сукупності факторів, покладених в основу групування й оцінити вплив кожного окремо взятого фактора при фіксованих рівнях іншого, зв’язаного з ним фактора. Для прикладу наведемо комбінаційне аналітичне групування в табл. 29, яке характеризує залежність урожайності цукрових буряків (фабричних) від якості ґрунту і рівня внесення мінеральних добрив у центнерах поживних речовин (п.р.).
Нагадаємо, що для правильної побудови комбінаційного аналітичного групування, як і всіх типів і видів групувань, потрібно в ньому подавати не лише дані про середні величини по виділених групах і підгрупах, але й дані про кількість одиниць сукупності в них, які у нашому прикладі наводяться у чисельнику. Достатня наповненість груп і підгруп при побудові групувань є найважливішою умовою одержання надійних і цінних з практичної точки зору результатів, оскільки важко очікувати вирівнювання дії неврахованих факторів, якщо середні обчислюються на основі невеликої кількості одиниць.
Таблиця 29

Наведене комбінаційне аналітичне групування дозволяє оцінити вплив на врожайність кожного досліджуваного фактора окремо при усуненні їх взаємозв’язку, а також їх спільний вплив.
Вплив якості ґрунтів на врожайність можна оцінити, порівнюючи підгрупи при однаковому рівні добрив, тобто при усуненні впливу внесення добрив. Так, у підгрупі з рівнем добрива до 3,5 ц п. р. при поліпшенні якості ґрунтів із 65 до 80 балів і вище врожайність цукрових буряків (фабричних) підвищилася на 26 ц (276—250), а при вищому рівні внесення добрив у підгрупі з рівнем внесення добрив понад 3,5 ц п.р. прибавка врожайності стала ще вагомішою — 42 ц (297—255).
Для оцінки впливу внесення добрив на врожайність зіставимо її рівень по групах з однаковою якістю ґрунтів, тобто при усуненні впливу даного фактора. Так, при збільшенні дози внесення добрив при тій самій якості ґрунтів з рівнем понад 80 балів, врожайність підвищилася на 21 ц (297—276). Як бачимо, вплив фактора внесення добрив на врожайність цукрових буряків (фабричних) слабший, ніж фактор якості ґрунтів.
За рахунок спільного впливу якості ґрунтів і рівня внесення мінеральних добрив врожайність цукрових буряків (фабричних) у даній сукупності господарств підвищилась на 47 ц (297—250).
Таким чином, вивчення валового збору і врожайності сільськогосподарських культур з використанням методу статистичних групувань, особливо аналітичних, являє собою форму комплексного статистичного аналізу, який дозволяє не лише виявити існуючі на даний час різниці в рівні валового збору і врожайності, а також наявні резерви поліпшення рівнів цих економічних показників, але й встановити найважливіші фактори, які формують їх рівень, а також напрям дії.